Бухгалтерська фінансова звітність митного органу: її структура, порядок складання та подання (на прикладі Херсонської митниці)

Форми фінансової та бюджетної  звітності заповнюються за всіма  передбаченими показниками граф, рядків. За відсутності даних у  графах та рядках проставляються прочерки.

Додаткові показники у форми фінансової та бюджетної звітності вводити забороняється.

При складанні звітів за формою № 2 - про надходження та використання коштів загального фонду, за відповідними формами № 4 - про надходження і використання коштів спеціального фонду, за формою № 7 - про заборгованість за бюджетними коштами, за формою № 9 - про результати фінансової діяльності у формі потрібно підкреслити її номер, вид бюджету, за яким складено звіт (державний або місцевий бюджет), указати коди класифікації видатків та кредитування бюджету, їх назви. При складанні звітів за формою № 7, крім цього, потрібно зазначити фонд бюджету (загальний чи спеціальний), за коштами якого складений звіт.

Форми річного звіту  повинні бути пронумеровані, прошнуровані, зброшуровані в окрему папку, складено перелік форм, включених до річного звіту.

Кожний бухгалтерський звіт установи до подання його у  визначені органи розглядається  і затверджується у порядку, встановленому  законодавством та установчими документами  організації. Річні бухгалтерські звіти подаються:

- вищій установі;

- органу Державного  казначейства - при отриманні асигнувань  з Державного бюджету;

- органу Державної  статистики - при окремих вказівках.

Зведені річні звіти  митниці, подаються до Державної митної служби України, бухгалтерського обліку звітності Головного управління Державної казначейської служби України керівниками бухгалтерських служб цієї установи після перевірки даних про асигнування Управлінням оперативно-касового планування видатків Головного управління Державної казначейської служби України та перевірки форми № 3 “Звіт про виконання плану за штатами і контингентами галузевими управліннями Міністерства фінансів України”.

Інформаційність річного  звіту повинна бути доповнена  пояснювальною запискою, яка є обов’язковим додатком до річного звіту. Її обсяг та зміст не регламентовані, хоча навряд чи доцільно перевантажувати записку переліченням показників, які безпосередньо читаються за формами звітності. Разом з тим, у пояснювальній записці наводяться пояснення основних факторів, що вплинули на господарські та фінансові результати роботи митного органу, висвітлюється її фінансовий та майновий стан. Крім того, тут знаходять своє відображення відомості про намір установи змінити на майбутній рік методологію подачі окремих господарських і майнових операцій, коштів та розрахунків, а також подачу інформації про дебіторів, що мають найбільшу прострочену заборгованість із зазначенням суми боргу.

У поясненнях до звіту  всі установи наводять курс, за яким при складанні річного бухгалтерського звіту був здійснений перерахунок активів і пасивів в іноземній валюті у грошову одиницю, що діє на території України, а також пояснюють причини змін вступного балансу на початок року.

Таким чином, особливості  складання фінансової звітності Херсонської митниці визначається відзнаками фінансового обліку  цієї установи, який здійснюється відповідно до діючого законодавства України.

 

2.2.1. Порядок складання балансу

 

 

Для керівництва бюджетною установою потрібно мати достовірну та вичерпну інформацію про загальний обсяг використання, джерела утворення, стан та розміщення коштів. Такі дані отримують за допомогою одного з елементів методу бухгалтерського обліку - бухгалтерського балансу.

Бухгалтерський баланс бюджетної установи - це метод відображення та групування на визначену дату, як правило на перше число, засобів бюджетної установи за видами, розміщенням, використанням та джерелами їх утворення в грошовій оцінці [14, ст.13].

Фінансова звітність складається згідно з національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку. Форми фінансової і бюджетної звітності та порядок їх заповнення встановлюються Міністерством фінансів України. Форма фінансової звітності №1 “Баланс” містить узагальнені підсумкові показники, отримані на підставі звірених даних бухгалтерського обліку станом на початок та на кінець звітного періоду.

Засоби бюджетної установи та джерела їх утворення в балансі показуються за статтями. Стаття балансу - це складова активу і пасиву, яка характеризує групу економічно однорідних господарських засобів та джерел їх утворення. 
Статті балансу, в свою чергу, об’єднуються в економічно однорідні групи - розділи балансу.

Актив балансу бюджетної установи складається з трьох розділів:

І. Необоротні активи.

ІІ. Оборотні активи.

ІІІ. Витрати.

У пасиві балансу відображаються джерела утворення засобів. Основним джерелом утворення господарських засобів бюджетної установи є асигнування з бюджету. Пасив балансу бюджетної установи складається з трьох розділів:

І. Власний капітал.

ІІ. Зобов’язання.

ІІІ. Доходи.

Склад статей активу балансу  засвідчує належність бюджетних установ до галузей невиробничої сфери, а склад статей пасиву вказує, що це установи державної і комунальної форм власності, які утримуються повністю або частково за рахунок бюджетів. У загальному вигляді баланс бюджетної установи будується за формулою (рис.2.2.1.1):

 

      Рис.2.2.1.1. Схема Балансу (квартального) бюджетної установи

 

Баланс складається на підставі звірених даних синтетичного та аналітичного обліку на кінець звітного періоду. Залишки на рахунках обліку на початок року повинні бути тотожні відповідним даним на кінець року в балансі за попередній період. Митний орган складає єдиний баланс за всіма коштами загального і спеціального фондів, заповнюючи в балансі тільки ті рядки, які відносяться до її діяльності.

До активів установи належать ресурси, які ними контролюються і повинні принести їм економічну вигоду в майбутньому шляхом використання їх у процесі надання послуг відповідно до статутної діяльності, при обміні на інші активи або при погашенні зобов'язань установи.

У розділі I “Необоротні активи” відображається вартість матеріальних і нематеріальних активів, отриманих і призначених для використання розпорядниками бюджетних коштів. Необоротні активи - це засоби, придбані або створені бюджетною установою для довгострокового використання (понад один рік) у процесі господарської діяльності і не призначені для продажу. До них належать: основні засоби, інші необоротні матеріальні активи, нематеріальні активи. Усі вони показуються в балансі у двох оцінках: за первісною та залишковою вартістю, а у підсумок балансу включається лише залишкова вартість, тобто баланс складається за принципом “балансу-нетто”:

Розділ II “Оборотні активи” передбачений для відображення грошових коштів і їх еквівалентів, а також інших активів, призначених для реалізації або використання протягом року. До оборотних активів належать засоби, призначені для невиробничого споживання або використання у процесі статутної господарської діяльності бюджетної установи протягом одного року або й менше. До них належать: грошові кошти, запаси, дебіторська заборгованість та ін. Оборотні активи показують у балансі митниці досить деталізовано (за їх видами, призначенням та місцями зберігання), що необхідно для контролю за їх наявністю та доцільним використанням відповідно до кошторису.

Розділ IIІ “Витрати” бюджетних установ включають фактичні витрати матеріальних, трудових і грошових ресурсів на утримання установи та її статутну господарську діяльність, які здійснюються за рахунок загального і спеціального фондів. При цьому видатки спеціального фонду показують за видами коштів. Фонди розпорядників бюджетних коштів складаються з фонду в необоротних активах і фонду в малоцінних та швидкозношуваних предметах.

Статті пасиву балансу  об’єднано також у три розділи. Власний капітал (розділ І пасиву балансу) містить такі статті: “Фонд у необоротних активах», “Фонд у малоцінних і швидкозношуваних предметах”, “Фінансовий результат”. Сума власного капіталу бюджетної установиє абстрактною величиною. Водночас власний капітал (фонд у необоротних активах і фонд у малоцінних і швидкозношуваних предметах) є основою для започатковування та подальшого здійснення фінансово-господарської діяльності бюджетної установи, одним із найважливіших її показників.

Розділ ІІ “Зобов’язання” містить статті, на яких відображається заборгованість установи за довгостроковими і поточними зобов’язаннями, кредиторська заборгованість юридичних та фізичних осіб.

Розділ III “Доходи” у квартальній фінансовій звітності призначений для відображення всіх надходжень розпорядників бюджетних коштів, які вони отримують на виконання кошторису. Залежно від джерел утворення доходів у формах фінансової звітності вони відображаються при фактичному надходженні коштів або при нарахуванні доходу за надані послуги.

У річній фінансовій звітності  розділ III “Доходи” не заповнюється у зв’язку з тим, що усі доходи розпорядників бюджетних коштів, отримані на виконання кошторису, підсумковими оборотами в кінці звітного року списуються на результати виконання кошторису за звітний період.

У розшифровці позабалансових рахунків наводяться суми залишків на початок звітного року, надходження  та вибуття протягом звітного періоду (року), залишки на кінець звітного періоду (року): орендованих необоротних активів, активів на відповідальному зберіганні та інше.

До балансу бюджетних  установ додаються довідки про  рух асигнувань загального та спеціального фондів, які дають змогу органам  Державного казначейства, фінансовим органам та вищим організаціям контролювати надходження й використання бюджетних асигнувань і спеціальних коштів.

Усі бюджетні установи складають  єдиний баланс за всіма коштами загального і спеціального фондів, тобто кошти  бюджету і позабюджетні надходження та їх використання показуються в одному балансі.

“Баланс” складається на підставі вивірених даних про залишки на рахунках аналітичного та синтетичного обліку на кінець звітного періоду. Митниця заповнює в балансі тільки ті рядки, які стосуються її діяльності.

Квартальні баланси  бюджетних установ у частині  витрат і доходів складаються  наростаючим підсумком з початку  року, тобто в балансі показуються  загальні суми доходів і витрат з  початку бюджетного року до звітної  дати.

Отже, статті активу й пасиву балансу згруповано у відповідні розділи з таким розрахунком, щоб якомога чіткіше проглядався взаємозв’язок між активами установи, її витратами і джерелами їх формування.

 

 

2.2.2. Порядок складання звіту про результати фінансової діяльності та звіту про рух грошових коштів

 

 

“Звіт про результати фінансової діяльності” (форма № 9д, № 9м) складається розпорядниками бюджетних коштів для відображення результату їх фінансової діяльності за звітний рік. Результат фінансової діяльності бюджетної установи визначається шляхом списання заключними оборотами доходів та видатків за звітний рік за Порядком, встановленим державним казначейством України.

У звіті відображаються операції, проведені за доходами або  видатками бюджетної установи, або  операції, наслідками яких є збільшення або зменшення доходів та/або видатків бюджетної установи. Так результат переоцінок (наприклад - курсові різниці) може впливати як на збільшення доходів бюджетної установи так і на збільшення видатків.

Групування статей доходів  та витрат не обмежується, залежить від змісту подій та важливості операцій, а також ймовірності отримання економічної вигоди у майбутньому чи надання установами суспільних послуг. Важливо лише, щоб інформація, яка подана у звіті, була достовірною, доречною і достатньою для розуміння користувачами. У звіті відображають доходи за видами отримання, витрати за функціями або змістом статей, окремо надають інформацію про доходи, які належать установі вищого рівня, та частку меншості. Корисною також вважається інформація про доходи і витрати, отримані від припиненої діяльності.

У “Звіті про рух грошових коштів” наводиться інформація про рух грошових коштів за операціями, проведеними розпорядниками бюджетних коштів у грошовій формі відповідно до законодавства України.

Зведений “Звіт про рух грошових коштів” формується за даними звітів розпорядників нижчого рівня, що належать до сфери управління розпорядника вищого рівня.

В Україні звіт про  рух грошових коштів входить до складу фінансової звітності про виконання  бюджетів, починаючи з 2001 року. У звіті відображається рух грошових коштів протягом періоду з поділом діяльності на операційну, інвестиційну та фінансову [4].

Інформація про грошові  потоки суб’єкта господарювання є важливою та необхідною для користувачів, оскільки на її основі проводиться оцінка спроможності підприємства генерувати та ефективно використовувати грошові кошти та їх еквіваленти. Узагальнення та надання користувачам фінансової звітності інформації про рух грошових коштів у результаті діяльності суб’єкта господарювання здійснюється за допомогою “Звіту про рух грошових коштів”. Така інформація дає можливість, зокрема:

- зіставляти, оцінювати і прогнозувати грошові потоки підприємства;

- досліджувати спроможність підприємства погасити зобов’язання та сплатити дивіденди;

-виявляти причини різниці між прибутком і грошовими надходженнями та видатками;

- аналізувати грошові та негрошові аспекти операцій підприємства.

Звіт доповнює інформацію, яка подається у “Балансі”.

Рух грошових  коштів за операційною діяльністю визначався, як такий, що здійснюється за основною діяльністю суб’єкта. Сума надходжень (виплат) грошових коштів від операційної діяльності відображає: яким чином операції установи забезпечуються державними асигнуваннями; обсяг грошових коштів, який установа отримала від замовників за товари і послуги як від операційної діяльності, сплатила по зобов’язаннях за отримані послуги, із заробітної плати тощо. Консолідований звіт про рух грошових коштів від операційної діяльності бюджету держави надає інформацію про обсяг грошових коштів, отриманих від податків і зборів, інших надходжень, що їх органи влади спрямовують на фінансування діяльності із надання суспільних послуг [19, ст. 142].