Бухгалтерська фінансова звітність митного органу: її структура, порядок складання та подання (на прикладі Херсонської митниці)

 

 

1.2. Види та особливості фінансової звітності в бюджетних установах

 

 

Звітність бюджетних  установ досить різноманітна і глибоко  деталізована. Це має своє об’єктивне пояснення, адже на цій підставі контролюється виконання бюджетів за видатками, перевіряється доцільність витрачання бюджетних коштів відповідно до кошторисних передбачень, аналізується повнота і доцільність використання майна, своєчасність і повнота платежів, стан розрахунків тощо.

Розглянемо основні особливості бухгалтерської звітності в бюджетних організаціях [11, ст. 349]:

- обов’язковість та державне регламентуванння, що випливає з характеру затвердження бюджету. Держава через Міністерство фінансів суворо регламентує склад і порядок складання звітності, терміни її подання, розгляд та затвердження. Усі бюджетні організації, установи повинні дотримуватись правил та термінів складання звітності, подавати її в установленому обсязі;

- єдність форми та змісту, що дає змогу статистичного групування та зведення її показників;

- методологічна єдність показників, яка передбачає єдині методи розрахунків однакових звітних показників, їх обов'язкове узгодження з відповідними показниками, затвердженими кошторисами та штатними розписами. Це необхідно для контролю за виконанням кошторису доходів і видатків;

- достовірність звітних показників, яка випливає з самої природи затвердження бюджетів усіх рівнів, що також необхідна для успішного виконання показників бюджету як за доходами, так і видатками, для своєчасного реагування на відхилення. Достовірність означає, що бухгалтерська звітність повинна давати вірне і повне уявлення про майновий та фінансовий стан організації, а також результати її діяльності.

- простота, зрозумілість, доступність та прозорість звітності, які необхідні для широкого залучення всіх працівників до управління, активізація людського фактора;

- цілісність - вимога, пов’язана з необхідністю включення в бухгалтерську звітність даних про всі господарські операції, які здійснюються організацією як юридичною особою в цілому;

- послідовність, що закріплює на практиці поетапність процесу складання бухгалтерської звітності, тобто необхідність постійності змісту та форм бухгалтерського балансу і пояснень від одного звітного періоду до іншого. 

 За тими чи іншими ознаками звітність узагальнюється і класифікується   (дод. А). На підставі законодавчих актів, нормативно-правових документів, практичного досвіду можна проводити класифікацію звітності [10, ст. 24]:

1. За інформаційним обсягом звітність бюджетних установ поділяється на часткову - звітність, що відбиває відповідні напрями бухгалтерського обліку (звіт про рух основних засобів, звіт про рух матеріальних цінностей тощо), та загальну - ту, що характеризує всі господарські процеси в цілому (баланс виконання кошторису видатків, єдиний кошторис доходів і видатків).

2. По відношенню до мети складання звітність поділяється на внутрішню і зовнішню. Зовнішня звітність призначена для зовнішніх споживачів інформації і має виключно регламентований характер. Внутрішня звітність використовується для потреб установи і має вільну форму.

3. За функціональними ознаками бюджетної установи бухгалтерська звітність може бути проста, тобто така, що характеризує один напрям діяльності установи та комплексна, яка, у свою чергу, містить зведену інформацію по всіх сферах діяльності і всіх установах. 

4. За методом та джерелом фінансування виокремлюють: звітність, що складають бюджетні установи, які фінансують за рахунок коштів державного бюджету через органи Державного казначейства; звітність, що складається установами, які отримують кошти на свою діяльність із місцевих бюджетів, а отже фінансуються за відомчою структурою; загальну звітність.

5. За періодом, який охоплює, звітність ділиться на річну, квартальну і місячну. Звітним роком для всіх установ вважається період з 1 січня по 31 грудня включно. Першим звітним роком для установ, що створюються, вважається період з дати набуття прав юридичної особи по 31 грудня включно, а для тих, що набули цього права після 1 жовтня,  - по 31 грудня наступного року включно (крім створених шляхом їх реорганізації, на базі підрозділів установ, а також на базі ліквідованих установ).

Усі бюджетні установи складають фінансову  звітність, що містить:

1. “Баланс” (форма №1);

2. “Звіт про надходження та використання коштів загального фонду” (форма №2д, №2м);

3. “Звіт про надходження і використання коштів, отриманих як плата за послуги, що надаються бюджетними установам” (форма №4-1д, №4-1м);

4. “Звіт про надходження і використання коштів, отриманих за іншими джерелами власних надходжень бюджетних установ” (форма №4-2д, №4-2м);

5. “Звіт про надходження і використання інших надходжень спеціального фонду” (форма №4-3д, №4-3м);

6. “Звіт про надходження і використання інших надходжень спеціального фонду (позики міжнародних фінансових організацій)” (форма №4-3д.1, №4-3м.1);

7. “Звіт про надходження і використання коштів, отриманих на виконання програм соціально-економічного та культурного розвитку регіонів” (форма №4-4д);

8. “Звіт про рух необоротних активів” (форма №5);

9. “Звіт про рух матеріалів і продуктів харчування” (форма №6);

10. “Звіт про заборгованість за окремими программами” (форма №7д.1, №7м.1);

11. “Звіт про результати фінансової діяльності” (форма №9);

12. “Звіт про недостачі та крадіжки грошових коштів та матеріальних цінностей в бюджетних установах” (форма №15);

13. Пояснювальну записку  до річного звіту, що включає  текст та додатки.

У зазначених формах вказуються: затверджено кошторисом; залишок  коштів на початок року; надійшло коштів за звітний період; касові видатки; залишок коштів на кінець звітного періоду.

Бухгалтерська звітність  бюджетних установ складається  на підставі даних облікових регістрів  про господарські операції з виконання  кошторису доходів і видатків установи за звітний період або про стан її коштів та розрахунків на звітну дату.

Процес складання бухгалтерської звітності, як і процес бухгалтерського  обліку в цілому, базується на комплексі  певних принципів. Першим і головним принципом бухгалтерської звітності є достовірність відображених показників.

Це можливо за умов:

- дотримання упродовж звітного року єдиної методики відображення окремих господарських операцій та оцінки майна;

-  повноти відображення в обліку всіх господарських операцій за відповідний період;

- своєчасності і повноти проведення та правильності відображення результатів місячної, квартальної, піврічної чи річної інвентаризації відповідно;

- правильності віднесення доходів і видатків щодо звітного періоду (відповідність).

Основними користувачами  інформації з фінансової звітності  бюджетних підприємств є: Міністерство фінансів України, Кабінет Міністрів  України, Рахункова палата України, Верховна Рада України, податкові органи, Державний комітет статистики України, вітчизняні та міжнародні фінансові організації.

Таким чином, особливості  фінансової звітності бюджетних  установ характеризуються низкою властивостей фінансово-господарської діяльності бюджетних установ як суб’єктів господарювання, які впливають на побудову бухгалтерського обліку. Процес складання бухгалтерської звітності, як і процес бухгалтерського обліку в цілому, базується на комплексі певних принципів.

 

 

1.3. Критичний огляд  літературних джерел з теми  дослідження

 

 

Під впливом різноманітних  причин у перехідний період створення ринкової економіки в Україні законодавча база фінансової звітності бюджетних установ не визначається стабільністю. Деякі законодавчі акти зазнали багато змін і доповнень. З’явилося багато законів України у новій редакції, не цілком досконалі, про що свідчать постійні зміни та не врегульовані питання.

В наш час видається багато нових  підручників, практичних посібників та періодичних видань з дослідженням даної теми. Кожен автор висловлює свою думку з приводу цього питання, посилаючись на чинні законодавчі і нормативні акти.

Нині, серед провідних  економістів і практиків простежуються  різні погляди на поняття і  сутність фінансової звітності. 

Л. Сафонова, наприклад,  розуміє під фінансовою звітностю «…метод контролю за цільовим і економним витрачанням державних (бюджетних) коштів», “…метод узагальнення зведених у певну систему планових і облікових даних…”[14, ст. 54].

Звітність не може бути методом контролю, оскільки виступає об’єктом контролю та інформаційною базою для аналізу та контролю. Недоречним є також використання терміну «узагальнення даних» оскільки таким методом є бухгалтерський облік.

Фахівець Б.Ф. Усач пропонує таке визначення фінансової звітності: “фінансова звітність - це система узагальнених показників, що характеризують підсумки фінансово-господарської діяльності підприємства за минулий період (місяць, квартал, рік)” [20, ст. 201].

Економіст Голова С.Ф. трактує поняття фінансової звітності як бухгалтерську звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів установи за звітний період [13, ст. 132].

Доктор економічних наук В.П. Завгородній  стверджував, що фінансова звітність  являє собою представлення користувачам для прийняття рішень повної, правдивої  та неупередженої інформації про  фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства [15, ст. 41].

Оригінальне і, на мій погляд, вичерпне визначення даного поняття пропонує фахівець з економічного аналізу  В. І. Стражев, який вважає, що фінансова  звітність - це сукупність форм звітності, складених на основі даних фінансового обліку з метою подання користувачам узагальненої інформації про фінансове становище організації, а також змін у його фінансовому становищі за звітний період у встановленій формі для прийняття цими користувачами певних ділових рішень [18, ст. 87].

Неоднозначність визначення поняття  фінансової звітності науковцями дає  привід для того, щоб звернутися до законодавчих документів.

Окремі економісти ототожнюють  бюджетну звітність з фінансовою, що, також не відповідає дійсності. Адже згідно з Законом України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” фінансова звітність – це “…бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітній період”[2].

В Положенні (стандарті) бухгалтерського  обліку 1 “Загальні вимоги до фінансової звітності” наведено таке визначення, - “Фінансова звітність - це бухгалтерська звітність, яка дає інформацію про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період” [4].

Слід вважати, що відповідно до класифікації професора В.П. Завгороднього  виділяються три види звітності: оперативна (повсякденна), статистична  й бухгалтерська (фінансова) [15, ст. 43].

Проте, економісти С.М. Гольцова і І.Й. Плікус надають іншу класифікацію звітності. На їх погляд існує бухгалтерська звітність, яка в свою чергу, поділяється на спеціальну, статистичну, податкову та фінансову.

Автори економічної  енциклопедії, під звітністю розуміють складені підприємствами, організаціями звітами про їх діяльність, що періодично надаються державним органам, а під звітом - подані за певною формою відомості про діяльність установ, фірм та компаній [16, ст. 504].

Відповідно бухгалтерську  звітність вказані автори трактують як систему показників, в яких відображається господарський, фінансовий, майновий стан установ, організацій за звітний період. Ці показники базуються на даних синтетичного та аналітичного обліку з дотриманням балансового узагальнення облікової інформації.

Враховуючи усе вищезазначене, можна ствержувати, що бухгалтерська фінанова звітність - це сукупність упорядкованих за певною ознакою, взаємопов’язаних між собою показників, які характеризують кількісні та якісні сторони виконання бюджетів різних рівнів.

В даному визначені особливо виділяється те, що бюджетна звітність  як джерело інформації містить цілий ряд показників, пов’язаних з виконанням дохідної і видаткової частин бюджету.

Позитивною стороною інформаційного забезпечення на сучасному ринковому просторі України є те, що користувач має доступ до різноманітних джерел економічної інформації, має можливість вивчати, аналізувати, зіставляти надану інформацію.

Таким чином, зважаючи на проведені дослідження науковців, слід визнати, що актуальними залишаються питання визначення ступеня насичення показників бухгалтерською та фінансової звітності ключовою інформацією, потрібною для управління бюджетним органом.

Аналіз спеціальної  економічної літератури підтверджує  відсутність єдиного підходу до трактування фінансової звітності бюджетних установ,  наведені трактування здебільшого вузько орієнтовані на конкретні дані про фінансовий стан і діяльність бюджетних установ. Втім, вони не повністю охоплюють зміст інформації, яку користувачі можуть отримати із фінансової звітності.