Аудит грошових коштів

     У висновку аудитори зазначають виправлені записи за відповідний період і встановлюють результат. 

     .2. Аудит операцій на рахунках у банках 

     Операції  на рахунках у банках підлягають суцільній перевірці. Джерелами даних для аудиту операцій на рахунках у банках є виписки банку з особових рахунків і прикладені до них виправдувальні документи, а також записи в облікових регістрах за рахунком 31 “Рахунки в банках”. Насамперед, треба звірити залишки коштів, відображених у виписках за відповідними рахунками, із залишками коштів, що значаться за обліковими даними. Однак рівність залишків не гарантує тотожності оборотів за виписками банку і за балансовим рахунком, оскільки при обробці виписок може бути допущено навмисне зменшення оборотів за дебетом і кредитом рахунка на однакову суму з метою приховати зловживання. Тому слід перевірити відповідність оборотів за дебетом і кредитом рахунка за виписками банку за кожний місяць даним оборотів за обліковими реєстрами. Важливо також перевірити повноту і достовірність банківських виписок і прикладених до них документів. Повноту банківських виписок встановлюють за їхньою нумерацією за сторінками і перенесенням залишку коштів на рахунку. Залишок коштів на кінець періоду в попередній виписці банку за рахунком має дорівнювати залишку коштів на початок періоду в наступній виписці. Правильність виписки визначають шляхом перевірки всіх її реквізитів. Якщо у виписці буде встановлено необумовлені виправлення або підчищення, закреслення, то необхідно провести зустрічну перевірку даних виписки із записами в першому примірнику особового рахунка, що знаходиться в установі банку. У випадку відсутності окремих виписок слід також звернутися до установи банку.

     Крім  того, слід впевнитися, що всі здійснені  через банк операції є реальними  і підтверджені відповідними справжніми (автентичними) документами. Бувають  випадки, коли їх підробляють або  прикладають не повністю, що дає можливість, застосовуючи неправильну кореспонденцію рахунків, приховувати в обліку зловживання на значні суми. У разі виникнення сумнівів у справжності документів (відсутність банківського штампа, виправлення перерахованих сум, найменування одержувача грошей і дати здійснення операцій) слід провести зустрічну перевірку платіжних документів, які зберігаються у справах підприємства, із платіжними документами в банку або у контрагента з операції. Одночасно з’ясовують правильність кореспонденції рахунків і записів у облікових регістрах, бо деколи зловживання можуть бути приховані шляхом складання неправильних бухгалтерських записів (проводок), не підтверджених документами, а також сторнувальних записів без документальних підтверджень і без дійсної потреби або неправильним підрахунком чи перенесенням підсумків з одної сторінки регістру на іншу.

     Обов’язком  аудитора є також перевірка правильності та обґрунтованості перерахування  коштів за товарно-матеріальні цінності, для чого порівнюють суми, вказані в платіжних документах, із даними виписки банку і записами на рахунку 63 “Розрахунки з постачальниками і підрядниками” або на рахунку 37 “Розрахунки з різними дебіторами”. Тут за прибутковими документами перевіряють повноту і правильність оприбуткування товарно-матеріальних цінностей. Якщо є сумніви в справжності документів чи достовірності операцій, слід провести зустрічну перевірку їх у постачальників продукції.

     Перевіряючи видаткові банківські документи, необхідно  групувати в окремій відомості  всі оплачені штрафи, неустойки та інші платежі, пов'язані з порушенням договірних умов, що дасть змогу потім перевірити повноту відображення їх на відповідних рахунках, і вжиті підприємством заходи щодо відшкодування за рахунок винних осіб суми заподіяної шкоди.

     Перевіркою  сутності банківських документів встановлюють, чи не допускалося неправильне перерахування  авансів і платежів за безтоварними рахунками або оплата рахунків інших  організацій, які не мають відношення до підприємства, що перевіряється.

     Під час перевірки операцій за акредитивами слід звірити залишки сум і обороти за виписками банку із записами в регістрах бухгалтерського обліку. Одноразово з’совують причини, які зумовили розрахунки за акредитивною формою, чи передбачена ця форма розрахунків договором або чи може вона застосовується як санкція з боку постачальників за несвоєчасні платежі. Потім перевіряють повноту і своєчасність використання і повернення невикористаних акредитивів, а також повноту оприбуткування матеріальних цінностей, які надійшли від постачальників.

     Операції  з лімітованими і нелімітованими чековими книжками аналізуються з погляду їх правильності, характеру і повноти оплати. З’совують, чи не проводилась оплата лімітованими чеками видатків, які не включаються в авансові звіти підзвітних осіб як здійснені готівкою.

     Після встановлення подібних фактів слід визначити розмір завданого підприємству збитку і винних осіб. Слід також перевірити, чи збігається залишок за книжкою лімітованих чеків, відображений на корінці останнього використаного чека, із залишком на дату перевірки за рахунком 313 “Інші рахунки в банку в національній валюті”, а також із залишком за випискою банку. Залишок грошей на кінець місяця за випискою банку деколи не збігається із залишком ліміту за лімітованою книжкою. Це пояснюється тим, що видані з лімітованих книжок чеки не були до кінця місяця пред'явлені одержувачами в банк до оплати.

     Ретельно  вивчають обгрунтованість списання грошей з рахунків підприємства в  банках у дебет рахунків витрат, прибутків і збитків

     Кожний  випадок порушення кореспонденції рахунків бухгалтерського обліку перевіряється за первинними документами для того, щоб з’ясувати, чи не призвело це до навмисного перекручення облікових і звітних даних. 

      3. Аудит Звіту про рух грошових  коштів 

      Метою аудиту Звіту про рух грошових коштів є мінімізація інформованого  ризику для користувачів фінансової звітності підприємства, а це означає, що аудитор має переконатися, щ звіт містить повну, прадиву та неупереджену інформацію про зміни,що відбулися у грошових коштах та їх еквівалентах за звітний період, а також сума залишку грошових коштів на початок і кунець звітного періоду є реальною.

      Аудит звіту проводиться за такими видами діяльності:

      Операційна  діяльність – основна діяльність підприємства. Рух грошових коштів внаслідок основної діяльності –  це надходження грошових коштів за виконані будівельно-сонтажні роботи, виплата заробітної плати, оплата рахунків постачальників, сплата податків;

      Інвестиційна  діяльність – придбання і реалізація необоротних активів ВАТ, а саме: надходження грошових коштів від  реалізації основних засобів, виплата грошових коштів за придбані основні засоби підприємства;

      Фінансова діяльність - діяльність, яка приводить до змін розміру і складу власного та позикового капіталу.

      Рух грошових коштів у результаті фінансової діяльності на підприємстві є: отримання  та погашення позичок; викуп раніше випущених власних акцій підприємства; виплата дивідендів.

      При перевірці звітності підприємства-клієнта  аудитору слід враховувати галузь, до якої воно відноситься, і специфіку  його діяльності. Це потрібно для того, щоб правильно розуміти і контролювати процес формування грошових потоків за різними видами діяльності.

      Аудитор має звернути увагу на відображення грошових потоків (у розрізі всіх трьох видів діяльності) і від  надзвичайних подій. Звіт про рух  грошових коштів за ПБО 4 складається із застосуванням непрямого методу, який передбачає трансформацію Звіту про фінансові результати відповідним коригуванням у грошовий потік. Проте аудитор може скористатися прямим методом з метою додаткової перевірки правильності складання Звіту підприємством-клієнтом. Адже прямий метод складання Звіту полягає в послідовному відображенні всіх надходжень грошових коштів за операційною діяльністю, а потім усіх виплат грошових коштів, пов’язаних з операційною діяльністю. Різниця між ними буде становити чистий рух коштів від операційної діяльності. Рух коштів від фінансової та інвестиційної діяльності завжди формується у Звіті з використанням тільки прямого методу.

      Основними завданнями аудиту Звіту про рух  грошових коштів є:

      - перевірка дотримання підприємством-клієнтом форми Звіту, затвердженої наказом Мінфіну України від 31.03.99 р. №87;

      - контроль достовірності та порівняння  показників Звіту;

      - перевірка правильності визначення  чистого руху коштів від операційної  діяльності;

      - перевірка правильності обчислення чистого руху коштів від інвестиційної діяльності;

      - контроль реальності значення  чистого руху коштів від фінансової  діяльності;

      - підтвердження загальної суми  руху грошових коштів за звітний  період по трьох видах діяльності;

      - перевірка правильності перенесення і визначення розрахунковим шляхом сальдо грошових коштів на початок і кінець звітного періоду;

      - переконатись у тому, що у випадку,  якщо рух грошових коштів у  результаті однієї операції включає  суми, які відносяться до різних  видів діяльності, то ці суми підприємство мало відобразити окремо у складі відповідних видів діяльності (наприклад, сплачені однією сумою відсотки за кредит і повернення самого кредиту мають бути відображені підприємством відповідно у складі операційної та фінансової діяльності);

      - пересвідчитись, що внутрішні зміни  у складі грошових коштів (отримання  коштів у касу з банку, повернення  готівки на банківський рахунок)  не включено до Звіту;

      - переконатись у тому, що у Звіті  не відображено так звані негрошові  операції (бартерні операції, придбання основних засобів на умовах фінансового лізингу, перетворення зобов’язань на капітал тощо);

      - проконтролювати правильність ув’язки  Звіту про рух грошових коштів  з іншими формами звітності  (Балансом, Звітом про фінансові  результати, Звітом про власний капітал);

      - перевірити ведення поточного  бухгалтерського обліку грошових  коштів, правильність складання  облікових регістрів синтетичного  й аналітичного обліку;.

      - переконатись у правильності  переведення грошових коштів  з іноземної валюти у національну;

      - проконтролювати повноту відображення  необхідності інформації про  грошові кошти у Примітках  до звітності;

      - оцінити надійність системи внутрішнього  контролю операцій з грошовими  коштами.

      Джерелами аудиторських доказів при перевірці Звіту про рух грошових коштів можуть бути: Баланс; Звіт про фінансові результати; Звіт про власний капітал; Примітки до фінансової звітності; Головна книга; первинні документи по касових і банківських операціях з грошовими коштами; облікові регістри лоточного обліку операцій з грошовими коштами (відомості, книги); банківські виписки; договори, контракти (угоди), на підставі яких виконувалися платежі (надходження) грошових коштів; матеріали інвентаризації каси; відповіді на запит у банк, до постачальників, покупців, страхових компаній з підтвердження, здійснених платежів грошовими коштами; робочі документи внутрішнього аудитора; інформація юриста підприємства (наприклад, про наявність “заморожених” грошових коштів, якими підприємство не може розпоряджатися); інформація; отримана рід керівництва підприемства-клієнта; дані із зовнішніх джерел про валютні курси тощо.

      Специфічними  методами аудиторської перевірки Звіту про рух грошових коштів, які можуть бути використані аудитором, є: спостереження, опитування, анкетування, запит, порівняння, тестування, вибіркова документальна перевірка, аналіз, узагальнення.

      Аудит Звіту про рух грошових коштів проводиться у ряд етапів.

      На  підготовчому етапі аудитор ознайомлюється із загальним порядком складання фінансової звітності на підприємстві, в тому числі і Звпу про рух грошових коштів; з’ясовує, чи існує графік складання звітності та чи дотримується він; хто є відповідальною особою (виконавцем) за складання Звіту; вивчає результати аудиту Звіту про рух грошових коштів за попередній звіт ний період проводить анкетування керівництва і головного бухгалтера з питань ведення обліку операцій з грошовими коштами, наявності їх внутрішнього контролю; отримує уявлення про основні види господарських операцій, за якими здійснюється розрахунок грошовими коштами. На основі отриманих даних у процесі загального ознайомлення аудитор оцінює величину аудиторського ризику перевірки операцій з грошовими коштами і Звіту Після цього аудитор складає план і програму аудиторської перевірки, у відповідних розділах, яких відображаються аудиторські процедури, пов’язані з перевіркою Звіту про рух грошових коштів, визначаються терміни перевірки (табл. 2).