МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

    ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 
 
 
 
 

    Кафедра управління фінансовими 

    послугами 
 

     Курсова робота

     з дисципліни «Страхові послуги»

     на  тему: Добровільне медичне страхування  
 
 
 
 
 
 

   Керівник роботи                                                                    Смоляк В.А. 

  Виконав                                                                                   Москаленко С.В.

  студент

  фін. фак. 3 курс 6гр.                                      
 
 
 
 
 
 

ХАРКІВ, ХНЕУ, 2009 
ЗМІСТ 
 

 

Вступ

 

   Рівень  лікувально-профілактичної та медикаментозної  допомоги, яку сьогодні надають в Україні, не сприяє перспективі мати здорову націю в майбутньому. На тлі зростання захворюваності бюджет держави не забезпечує основні потреби охорони здоров’я, і впровадження страхової медицини є першочерговим завданням як на державному рівні прийняти нормативні акти, так і на місцевому провести значну підготовчу роботу у закладах охорони здоров’я населення всіх рівнів. Добровільне медичне страхування є однією з найважливіших складових ефективного функціонування національних систем охорони здоров’я. Тому, актуальність теми дослідження полягає в тому, що медичне страхування є формою захисту від ризику, який загрожує найціннішому для особи і суспільства — здоров’ю і життю людини.

   Метою дослідження є розгляд та аналіз сучасного ринку добровільного медичного страхування

   Виходячи  з мети роботи визначимо завдання:

   1) розкрити економічну сутність такого виду страхування, як добровільне медичне;

   2) провести порівняльний аналіз пропозиції на ринку даної послуги.

   Об'єктом  дослідження є добровільне медичне страхування здоров’я.

   Предметом дослідження є теоретико-методологічні  і прикладні проблеми страхування  здоров’я в Україні.

 

1. Загальна характеристика сутності страхової послуги

     1.1Сутність та значення добровільного медичного страхування

 

     Ситуація, що склалася в Україні у сфері  охорони здоров’я громадян, потребує вжиття невідкладних заходів для  підвищення рівня медичного обслуговування. Велике значення у зв’язку з цим  має впровадження системи обов’язкового  медичного страхування, що забезпечило б право кожного громадянина отримувати гарантовану й якісну медичну допомогу, а також подальший розвиток добровільного медичного страхування, яке частково може поліпшити ситуацію, насамперед для працездатного населення.

       Передусім медичне страхування збільшило б фінансові надходження до медичної галузі. А надходження додаткових коштів — це, по_перше, запровадження нових прогресивних медичних технологій та методів лікування; по_друге, фінансова захищеність громадян у разі виникнення хвороби — хвора людина матиме змогу сконцентруватися на своєму здоров’ї, а не вести пошук грошей на придбання медикаментів та на інші витрати; по-третє, через механізм добровільного медичного страхування можна направляти додаткові кошти на підвищення рівня життя медичних працівників.

       Добровільне страхування в Україні має  комерційний характер і передбачає медичне страхування та страхування  здоров’я на випадок хвороби. За відсутності  обов’язкового страхування розвиток форм добровільного медичного страхування  ще раз засвідчує потребу ввести страхові відносини між суб’єктами системи страхування. Велике значення має чинник низьких доходів населення.

      На  теперішній час в Україні на ринку  добровільного медичного страхування  працює понад 60 страхових компаній. Українські страховики працюють за правилами “добровільного медичного страхування (безперервне страхування здоров’я)” та “добровільного страхування здоров'я на випадок хвороби”. На підставі цих правилам і формується все розмаїття страхових програм, які пропонуються українським громадянам. Найбільш поширені страхові продукти передбачають у випадку настання страхової події оплату страхової суми або її частини безпосередньо медичній установі. При цьому страховики гарантують вибір медичної установи, контроль якості лікування та оплату лікування, що дає почуття захищеності застрахованій особі.

      На  сьогодні страхові компанії України  пропонують приблизно однаковий  набір страхових продуктів і  програм.

      Найчастіше  це поліси добровільного медичного  страхування з програмами надання  амбулаторно-поліклінічної, стаціонарної, швидкої та/або невідкладної медичної допомоги, реабілітаційної, стоматологічної допомоги. Будь-яка родина в Україні може придбати сімейний поліс і скористатися послугами сімейного лікаря. Існують програми, що охоплюють усі види допомоги або їх комбінації, можна також застрахуватися від грипу, можливих медичних ускладнень після операцій. Поліси передбачають відшкодування витрат на лікування, медикаменти, харчування, будьякі види оперативних втручань, перебування в палатах поліпшеної комфортності. У разі потреби страхові компанії можуть в екстреному порядку доставити в медичний заклад необхідні медикаменти і матеріали, чи зробити передоплату за лікування свого клієнта, щоб медичний заклад самостійно придбав все необхідне.

      Сталим  залишається попит на програми, які передбачають виплату застрахованій особі частини страхової суми, якою особа може скористатися на свій розсуд. Недоліком таких програм є те, що відшкодування вартості лікування проводиться тільки після його закінчення. А гроші потрібні найчастіше під час лікування.

      На  сьогодні зростає кількість страхових  компаній, які займаються медичним страхуванням. При цьому спостерігається  значне зниження вартості страхових  полісів. Така тенденція радісна  для страхувальників, однак викликає занепокоєння страховиків і призводить до зниження якості медичних послуг. Страховики змушені включитися в демпінгову політику тарифів добровільного медичного страхування, але при цьому розуміють, що існує межа, нижче якої тарифи не можуть бути зменшені без ризику втратити професіоналізм і якість надання медичної допомоги.

      Страховики  прагнуть залучити та утримати клієнта  різними послугами щодо супроводження  медичного поліса. Значна кількість  страхових компаній йдуть по шляху  створення власних асістанських (диспетчерських) центрів, які координують та контролюють надання медичних послуг. Багато в чому від роботи асістанського центра буде залежати, чи залишиться клієнт задоволений сервісним обслуговуванням страхової компанії, чи відчує він турботу про своє здоров'я і чи продовжить договір страхування на наступний термін.

      Від асістанського центра залежить своєчасний виклик бригади швидкої або невідкладної медичної допомоги, організація консультативної  допомоги, госпіталізація в профільні  стаціонари. Значну роль при цьому відіграє кількість медичних установ, які мають договірні відносини та оперативну взаємодію з асістанським центром. Асістанський центр орієнтується на ринку медичних послуг та пропонує клієнтам перелік кваліфікованих медичних працівників.

      Страхова  компанія та асістанський центр завжди пропонує людині найбільш вигідні умови страхування та лікування, і орієнтуються на розумну цінову політику (в залежності від страхового внеску, що заплатила застрахована особа).

      З огляду на те що страховий ринок  України ще не дає лікувальним установам у достатній кількості заробляти кошти, працівники медичних закладів не вельми зацікавлені в роботі з страховими компаніями. Враховуючи те, що кошти надходять на розрахунковий рахунок лікарні, у наданні послуг застрахованим особам зацікавлене керівництво лікарні — головний лікар, його заступники, завідувачі відділеннями, співробітники бухгалтерії. У зарплату лікаря, середнього і молодшого медичного працівника навряд чи попадають кошти, які перераховує страхова компанія за лікування застрахованого пацієнта. У страхових компаній в теперішній час немає реального механізму впливу на поліпшення якості обслуговування в закладах охорони здоров’я державної і комунальної форми власності.

      Трохи інша ситуація з приватними клініками, які вже починають орієнтуватися на страхові компанії. При цьому клініки погоджуються на зменшення тарифів на лікування, надають знижки та можливість контролю за лікуванням з боку страхових компаній, пропонують участь у різних програмах медичного страхування. Не секрет, що деякі приватні клініки мають свої членські, дисконтні картки, але при достатньому розвитку системи добровільного медичного страхування вимушені від них відмовлятися, тому що вартість страхового медичного поліса виявляється нижче, ніж вартість придбання членської картки.

      Всі розуміють, що страхова компанія повинна  мати можливість контролювати процес лікування, кінцевий результат, але  не впливати на саме лікування. За допомогою  асістанського центра, лікарів-експертів  компанія повинна оперативно вирішити - сплачує вона додаткове обстеження або лікування, чи ні, відноситься надання медичної допомоги до страхової події або ні. Страхова компанія при цьому піклується насамперед, про застраховану особу, тому що легше та дешевше попередити захворювання, ніж потім його лікувати . І з іншої сторони - якщо кваліфіковано провести лікування – застрахована особа швидше приступить до роботи, а при продовженні договору обов'язково згадає про ефективне лікування.

      Контролюючи процес лікування, страхова компанія прагне стримувати персонал лікувальних установ від призначення великої кількості додаткових, найчастіше непотрібних обстежень. Менталітет українських громадян полягає в тому, що «кваліфікований лікар» призначає багато ліків, найчастіше коштовних та імпортного виробництва. Страховик повинен аргументовано протистояти бажанню пацієнта вилікуватися водночас і від всіх хвороб.

      Страховики  вимушені враховувати побажання  клієнтів і іноді страхують ризики, пов'язані з наданням стоматологічної  допомоги. Відомі приклади, коли в постсоціалістичній країні виявилася неплатоспроможною компанія, що займалася страхуванням за програмою "Стоматологія". Компаніям, які впроваджують даний вид страхування, необхідно пам'ятати - бажання запропонувати клієнту програму з елементами надання стоматологічної допомоги одночасно загрожує великими виплатами.

      Поліс добровільного медичного страхування  заощаджує гроші людині, у якої виникли проблеми зі здоров'ям. Бюджетне фінансування системи охорони здоров'я  за залишковим принципом, коли в лікувальні установи надходять кошти в обсязі 50-70% від реальної потреби, провокує виникнення в охороні здоров'я своєрідних процесів. Будемо відверті, значне місце в медичному обслуговуванні населення України відіграють “тіньові” кошти. Людина, яка потрапила на лікарняне ліжко і прагне одержати якісне лікування, найчастіше змушена платити зі своєї кишені. При цьому в неї немає ніякої гарантії, що це принесе бажаний ефект. Адже нікому не поскаржишся: «Я заплатив медичним працівникам або медичному закладу, а ефективного лікування не отримав». Страхові компанії в цій ситуації офіційно виступають як посередник між застрахованою особою та закладом охорони здоров’я і прагнуть змінити цю ситуацію, легалізувати існуючий у медицині тіньовий оборот коштів.

      Таким чином, застрахувавши своє здоров'я в українській страховій компанії, яка серйозно займається добровільним медичним страхуванням, наші співвітчизники мають право розраховувати на своєчасну і кваліфіковану медичну допомогу.

   1.2. Характеристика добровільного медичного страхування

 

   Для того, щоб укласти Договір медичного  страхування, клієнт повинен мати при  собі:

   - документ, що підтверджує особу;

   - довідку про присвоєння ідентифікаційного  номеру.

   Заповнити:

   - заяву про добровільне медичне  страхування;

   - анкету застрахованої особи.

   Спеціалісти страхової компанії повинні допомогти  клієнту визначитись щодо вибору програми страхування, докладно пояснивши  умови та переваги кожної з них.

   Анкета  застрахованої особи містить  перелік запитань стосовно стану  здоров’я та способу життя Клієнта, і за її результатами страхова компанія оцінює ступінь страхового ризику, який може вплинути на розмір страхового тарифу. З тією ж метою у деяких випадках компанія може робити запит у медичні заклади щодо медичної документації потенційного клієнта.