Аудит операційного доходу підприємств виробничої сфери

• загальні відомості про перевірку;
• загальна характеристика системи внутрішнього контролю;
• результати виконаних процедур щодо отримання доказів стосовно тверджень у показниках фінансової звітності.

Другим документом, який складає аудитор по закінченню перевірки, є аудиторський висновок. Згідно Закону України «Про аудиторську діяльність» № 140 від 14.09.06р.[7 ] аудиторський висновок – це офіційний документ, засвідчений підписом та печаткою аудитора (аудиторської фірми), який складається у вільному порядку за наслідками проведення аудиту і містить у собі висновок стосовно достовірності, повноти і відповідності чинному законодавству та встановленим нормативам бухгалтерського обліку фінансово – господарської діяльності.

Загальну структуру  аудиторського висновку можна подати за допомогою схеми (рис. 3.1.1.).

Рис. 3.1.1. Загальна схема структури аудиторського  висновку

При вільній  формі складання аудиторський висновок все ж повинен містити такі розділи: вступ, масштаб перевірки, висновок аудитора про фінансову звітність, дата аудиторського висновку, адреса аудиторської фірми, підпис незалежного аудитора.

Аудиторський  висновок складається у трьох  примірниках. Перший та третій передається  замовнику, а другий – виконавцю.

Згідно з  МСА 700 висновок аудитора може бути безумовно-позитивним та модифікованим (безумовно-позитивний з пояснювальним параграфом, умовно-позитивний, негативний, відмова від надання  висновку про фінансову звітність  підприємства), як це зображено на рисунку 1.

1. Безумовно - позитивний висновок видається лише тоді, коли аудитор впевнений у тому, що фінансові документи готувались правильно, на основі принципів обліку і контролю, що вони відповідають встановленим принципам, вимогам та інструкціям і за своїм змістом не заперечують відомим аудитору даним про одиницю, яка перевіряється, що в них відповідним чином розкриті всі питання, які мають відношення до фінансової звітності.

Позитивний  висновок представляється клієнту  у випадках, коли на думку аудитора виконано наступні умови:

• аудитор отримав всю інформацію й пояснення, необхідні для цілей аудиту;
• надана інформація достатня для відображення реального стану справ на підприємстві;
• є адекватні і достовірні дані з усіх суттєвих питань;
• фінансова документація підготовлена у відповідності з прийнятою на підприємстві системою бухгалтерського обліку, котра відповідає вимогам чинного законодавства;
• фінансова звітність складена належним чином, за формою, затвердженою у встановленому порядку.

Враховується  також стан обліку та фінансової звітності підприємства. У позитивному висновку наводяться стверджувальні слова, такі як: «задовольняє вимогам», «дає достовірне й дійсне уявлення», «достовірно відображає», «знаходиться у відповідності з», «відповідає».

2. В усіх інших випадках згідно з МСА аудитор складає модифікований аудиторський висновок. Якщо аудитором виявлено окремі обставини (чинники), які є важливими, але не впливають на його думку, то видається безумовно-позитивний висновок з пояснювальним параграфом або так званими прикінцевими положеннями.

Якщо в ході аудиторської перевірки було встановлено  певні факти, операції або виявлено окремі показники звітності, які  спричинили заперечення (незгоду) аудитора, але потім керівництвом підприємства було надано вичерпні пояснення, які задовольнили аудитора, або зроблено відповідні коригування звітності, то в аудиторському висновку ці події та рішення наводити необов’язково, оскільки вони не змінюють зміст безумовно-позитивного висновку. Проте можуть бути випадки, коли користувачі звітності краще зрозуміють інформацію, якщо їх увагу буде привернуто до найважливіших моментів або надано додаткові пояснення (особливо якщо звітність складено правильно, але за нестандартними принципами). Включення пояснювального параграфа не впливає на думку аудитора. Пунктами 30 — 35 МСА 700 рекомендовано включати цей параграф після параграфа, який містить думку аудитора. В ньому зазвичай наведено посилання на те, що цей чинник не є підставою для висловлення умовно-позитивної думки.

Прикладами необхідності доповнення безумовно-позитивного висновку пояснювальним параграфом або видозміненими формулюваннями можуть бути такі ситуації: частину роботи щодо проведення перевірки виконано іншим аудитором або висновок частково ґрунтується на висновку іншого аудитора; аудитор погоджується з відхиленням від загальноприйнятих принципів обліку i складання звітності (погоджується з обґрунтуванням керівництва підприємства); аудит за попередні періоди проводився іншим аудитором; аудит за попередні періоди не проводився (аудит здійснюється вперше); виявлено невідповідність між фінансовими бухгалтерськими звітами та іншою інформацією, наданою керівництвом підприємства; наявна суттєва невизначеність щодо припущення про безперервність діяльності підприємства; банкрутство або ліквідація підприємства.

В окремих ситуаціях  аудитор не може видати безумовно-позитивний висновок через існування обмеження  в обсязі його роботи або через  невпевненість чи незгоду. Залежно  від рівня суттєвості обмежень перевірки, незгоди чи невпевненості аудитор складає умовно-позитивний або негативний висновок чи дає відмову від висловлення думки. За наявності невпевненості аудитор не може сформулювати думку з окремих питань (елементів перевірки) або в цілому про фінансову звітність. При існуванні незгоди аудитор може сформулювати думку, але вона суперечить перевіреній фінансовій звітності.

Виділяють дві  категорії обставин, які впливають  на обмеження: фундаментальна невпевненість  і незгода.

Існують основні  причини фундаментальної невпевненості: значні обмеження в обсязі аудиторської роботи у зв’язку з тим, що аудитор не може одержати всю необхідну інформацію й пояснення; не може виконати всі необхідні аудиторські процедури; ситуаційні обставини, невпевненість у правильності висновків у конкретній ситуації.

Причини незгоди: неприйнятність системи обліку або  порядку проведення облікових операцій; розходження в думках стосовно відповідності  фактів або сум у фінансовій звітності  даним обліку; фундаментальна незгода  з повнотою і засобом відображення фактів обліку та звітності; невідповідність діючому законодавству та встановленим нормам порядку оформлення або здійснення операцій. Подальший вибір виду висновку залежить від рівня невпевненості або незгоди. Невпевненість та незгода можуть бути суттєвими i несуттєвими. Невпевненість або незгода вважаються суттєвими в тому випадку, коли вплив чинників на фінансову інформацію, які спричинили невпевненість чи незгоду, настільки значний, що це може перекрутити дійсний стан справ на підприємстві в цілому або в основному. Слід також враховувати сукупний ефект усіх невпевненостей та незгоди на фінансову звітність.

Виходячи з  виду невпевненості та незгоди щодо їх суттєвості, аудитор приймає рішення  про те, який вид аудиторського  висновку буде видано за результатами перевірки звітності (умовно-позитивний, негативний, відмова від думки).

Отже, умовно-позитивний аудиторський висновок складається  за наявності несуттєвої невпевненості  та несуттєвої незгоди. В усіх випадках слід дати детальне пояснення невпевненості  та незгоди.

3. Негативний аудиторський висновок згідно з п. 39 МСА 700 слід висловлювати лише тоді, коли вплив будь-якої незгоди з керівництвом настільки суттєвий i глибокий для фінансової звітності, що, на думку аудитора, недостатньо модифікувати висновок, щоб розкрити викривлення або неповний характер фінансової звітності. Тобто, видаючи негативний висновок, аудитор вважає, що на його думку фінансова звітність не відповідає встановленим вимогам, не є достовірною й об’єктивною, показники її суттєво перекручені. При цьому повинна мати місце незгода, яка має суттєвий характер. Незгода може стосуватися як фінансової звітності в цілому, так i окремих її частин (конкретних звітних форм, певних їх розділів або показників). Виявлені аудитором суттєві порушення облікової політики, значні перекручення сум у фінансовій звітності, недостатнє розкриття інформації, порушення чинного законодавства призводять до видачі негативного аудиторського висновку, а виявлені незначні (несуттєві) порушення — до складання умовно-позитивного висновку.
4. Можливість видачі негативного аудиторського висновку в окремих випадках обумовлюють в договорі на аудиторську перевірку із зазначенням того, що це не впливає на виплату аудитору (аудиторській фірмі) гонорару за проведену перевірку.

Відмова від  висловлення думки застосовується в разі якщо обмеження обсягу перевірки дуже значне (суттєве), внаслідок чого аудитор не може отримати достатню кількість необхідних аудиторських доказів i відповідно сформулювати обґрунтовану об’єктивну думку про фінансову звітність. Обмеження в обсязі перевірки можуть виникати як з вини підприємства (встановлення дуже стислих термінів перевірки, незгода керівництва на надсилання запитів для підтвердження дебіторської та кредиторської заборгованості; відмова аудитору у спостереженні за проведенням інвентаризації; незадовільне ведення обліку, внаслідок чого відбувається втрата інформації), так i через об’єктивні обставини (наприклад, непередбачений вплив подальших подій). Крім того, відмова від думки висловлюється в разі порушення умов незалежності аудитора від підприємства-клієнта. Аудитор повинен заздалегідь попередити керівника підприємства або обумовити в договорі на аудит, що існує можливість за результатами перевірки надати відмову від висловлення думки про фінансову звітність. Перед прийняттям рішення про видачу відмови аудитор повинен дуже ретельно проаналізувати результати перевірки, впевнитися, що не існує додаткових шляхів розширення обсягу перевірки i поповнення необхідних аудиторських доказів, переконатися, що складання негативного чи безумовно-позитивного висновку за даних обставин є неможливим.

У ході аудиторської перевірки обліку доходів операційної  діяльності на підприємстві ПАТ «Завод шампанських вин» та паралельно з проведеними тестуваннями, які наведені у Додатку , було встановлено ряд порушень, а саме:

• не правильне віднесення доходів від реалізації товарів до складу доходів від основної діяльності згідно з П(С)БО 3 «Звіт про фінансові результати»;
• не в повному обсязі заповнені первинні документи з обліку доходів (відсутні підписи керівництва, вказані неповні назви підприємств – замовників, відсутність відповідного номеру на первинному документі тощо);
• не правильно відображені в обліку одержані штрафи, пені, неустойки за порушення умов господарських договорів;
• не правильно були віднесені (не на тому рахунку обліковувались) безкоштовно отримані активи.

На основі результатів  проведеного аудиту та виявлених  помилок, які є не досить суттєвими  та не можуть негативно вплинути на фінансову діяльність підприємства, визначаємо вид аудиторського висновку. Він є умовно – позитивним, тому що підприємство усунуло вище зазначені помилки до закінчення аудиторської перевірки. На основі цього буде складений детальний аудиторський висновок, який наведений у Додатку 4.

Висновки

Курсова робота була написана за показниками підприємства ПАТ «Завод шампанських вин».

В І розділі  курсової роботи ми розглядаємо теоретичні основи аудиту доходів, де бачимо, що метою аудиту доходів є встановлення об'єктивної істини щодо достовірності, об'єктивності, правдивості й законності відображення в бухгалтерському обліку й фінансовій звітності доходів та фінансових результатів і донесення цієї істини через аудиторський висновок до користувачів інформації.

У другому розділі  розкривається інформація стововно підприємства ПАТ «Завод шампанських вин», його організаційно-економічна характеристика. Третій розділ являється найбільшим, так як в ньому відображена інформація про облік доходу від операційної діяльності на прикладі підприємства ПАТ «Завод шампанських вин». Зокрема, облік доходів від реалізації готової продукції (товарів, робіт, послуг), облік інших операційних доходів та визначення фінансових результатів операційної діяльності підприємства та відображення їх в обліку.

Також був встановлений загальний аудиторський ризик, згідно з Міжнародними стандартами аудиту надання впевненості та етики.

В ІІІ розділі  було розглянуто організацію і методику аудиту доходів від операційної  діяльності, вивченні закономірності процесу планування аудиторської перевірки. На основі цього був складений загальний план аудиту доходів операційної діяльності, який наведено в самій курсовій роботі, та програму аудиту, яка представлена у Додатку 3. В результаті виконання запланованого аудиту був складений кінцевий документ проведення аудиторської перевірки – аудиторський висновок, який наведено в Додатку 4.

Аналізуючи  дані підприємства, було встановлено, що воно працює згідно діючого законодавства, виконує всі зобов’язання як перед  державою, так і перед своїми покупцями  та замовниками. Проте були виявлені незначні порушення в організації та веденні бухгалтерського обліку доходів операційної діяльності. Вони є незначними та не можуть кардинально впливати на фінансовий стан та звітність підприємства.

Однак, для цілей  удосконалення аудиту доходів операційної діяльності на підприємстві ПАТ «Завод шампанських вин» можна надати декілька пропозицій:

1. посилити контроль при заповненні первинної документації з обліку доходів операційної діяльності та інших видів доходів;
2. необхідно запровадити систему внутрішнього аудиту в середині підприємства;
3. розширити штат бухгалтерії для більш досконалого ведення бухгалтерського обліку на підприємстві тощо.