Аудит операційного доходу підприємств виробничої сфери

Предметна область  аудиторського дослідження інформації за доходами і фінансовими результатами показана на рис. 1.2.

Увага аудиторів  при проведенні такої перевірки  концентрується на умовах визнання доходів звітного періоду та класифікації цих доходів.

Згідно з  П(С)БО 15 «Дохід» доходи визнаються за наступних умов:

1. Збільшення активу або зменшення зобов’язань, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства).
2. Можлива достовірна оцінка суми доходу.

Визнання доходів, які включаються до складу об’єктів облікового процесу, здійснюється на підставі принципів нарахування і відповідності  доходів і витрат.

Критерії визнання доходу застосовуються окремо до кожної операції. Проте, ці критерії також застосовуються до окремих елементів однієї операції або двох чи більше операцій разом, якщо це не випливає зі змісту операції.

Аудитор також  повинен перевірити ті надходження, які не визнаються доходами, згідно з П(С)БО 15:

1. Сума податку  на додану вартість, акцизів, інших  податків і обов’язкових платежів, що підлягають перерахуванню  до бюджету й позабюджетних  фондів.

2. Сума надходжень  за договором комісії, агентським  та іншим аналогічним договором на користь комітента, принципала тощо.

3. Сума попередньої  оплати продукції (товарів, робіт,  послуг).

4. Сума авансу  в рахунок оплати продукції  (товарів, робіт, послуг).

5. Сума завдатку  під заставу або в погашення  позики, якщо це передбачено відповідним договором.

6. Надходження,  що належать іншим особам.

7. Надходження  від первинного розміщення цінних  паперів.

Також потрібно звернути увагу на оцінку доходу. Його оцінюють в наступному порядку:

1) дохід, що  підлягає отриманню або вже  отриманий, виражається у сумі справедливої вартості;

2) у разі відстрочення  платежу, внаслідок чого виникає  різниця між справедливою вартістю  та номінальною сумою коштів  або їх еквівалентів, які підлягають  отриманню за продукцію (товари, роботи, послуги та інші активи), така різниця визнається доходом у вигляді відсотків;

3) сума доходів  за бартерними контрактами визначається:

- за справедливою  вартістю отриманих активів, робіт,  послуг або тих, що підлягають  отриманню, зменшеної або збільшеної  відповідно на суму переданих  або отриманих коштів та їх еквівалентів;

- при неможливості  визначення справедливої вартості  отриманих активів, робіт, послуг  або таких, що підлягають отриманню,  дохід визначається за справедливою  вартістю переданих активів, робіт,  послуг за даним бартерним  контрактом.

Підхід до визначення доходу від надання послуг істотно  відрізняється від звичайного визначення доходу у момент підписання акта виконаних  робіт (наданих послуг).

П(с)БО 15 передбачає визначення доходу:

• виходячи із ступеня завершеності операції з надання послуг на дату балансу(часто такий метод називають методом поетапного виконання);
• методом рівномірного його нарахування за певний період часу.

Згідно із цими методами дохід визначається в тих  звітних періодах, у яких надаються  відповідні послуги.

Визначення доходу за методом оцінки ступеня завершеності операцій здійснюється трьома способами:

1. вивченням виконаних робіт (коли сторони, вивчивши виконані вже послуги, визначили ступінь їх готовності та оцінили їх конкретну суму);
2. визначенням питомої ваги обсягу послуг, наданих на певну дату, у загальному обсязі послуг, які повинні бути надані;
3. визначенням питомої ваги витрат, понесених підприємством у зв'язку з наданням послуг, у загальній очікуваній сумі таких витрат. При цьому сума витрат, здійснених на певну дату, включає тільки ті витрати, які відображають обсяг наданих послуг саме на цю дату.

Визначення  доходу за методом рівномірного нарахування  є немовби особливим правилом і застосовується тоді, коли надання  послуг полягає у виконанні необмеженої  кількості дій (операцій) за певний період часу. Це найлегший метод визначення доходу, при використанні якого необхідно тільки точно знати період, за який підприємство повинне надати послуги, і загальну суму доходу, установлену договором.

Необхідно також  зазначити, що П(с)БО 15 передбачає і неможливість на ранніх етапах операції достовірно оцінити дохід від надання послуг. У такому випадку цей стандарт пропонує визначити дохід тільки в розмірі понесених затрат, які передбачається відшкодувати.

Джерелами інформації при проведенні перевірки доходів підприємства слугують: первинні документи (довідки бухгалтерії, накладні, товарно – транспортні накладні, рахунки – фактури, податкові накладні, договори купівлі – продажу, платіжні вимоги, виписки банку тощо); аудиторські висновки та інші документи, які були здійснені в минулих періодах; фінансові звіти підприємства.

 

 

Розділ 2 Організаційно  – економічна характеристика підприємства   ПАТ «Завод шампанських вин» та розрахунок аудиторського ризику

2.1 Організаційно  – економічна характеристика підприємства ПАТ «Завод шампанських вин»

 

 

Об’єктом дослідження  у курсовій роботі стало ПАТ «Завод шампанських вин», яке було створено 13 травня 2003 року, ідентифікаційний код якого 32507637.

Товариство  створено у формі товариства з  обмеженою відповідальністю з правом найму робочої сили, згідно Закону України "Про господарські товариства", Закону України "Про підприємства в Україні", є юридичною особою у відповідності з законодавством України.

Товариство  має відповідні рахунки у банках, круглі печатки зі своїм найменуванням, штампи, а також знак для товарів та послуг, іншу атрибутику юридичної особи.

Місцезнаходження: 54046, Україна, м. Миколаїв, вул. Кіровоградська, 23.

Для забезпечення діяльності Товариства під час його створення було створено Статутний фонд за рахунок внесків учасників. Розмір Статутного фонду складає 200 000 гривень. Він поділений на сто часток, по 2000 грн. кожна.

Основними видами діяльності організації, з якої воно отримує прибуток, є:

• продаж зернових, олійних культур;
• оптова, роздрібна торгівля (у тому числі виїзна та виносна) насінням;
• вантажні автоперевезення власним транспортом.

Облікова політика на ПАТ «Завод шампанських вин» здійснюється відповідно до Закону України “ Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні ” від 16 липня 1999 р. Облікова політика застосовується таким чином, щоб фінансові звіти повністю відповідали всім вимогам Закону і кожному конкретному П(с)БО. Підприємство здійснює бухгалтерський облік результатів своєї діяльності, веде статистичну звітність і представляє її органам державної статистики. Відповідальність за стан обліку та своєчасність подання звітності покладається на директора та бухгалтера ПАТ «Завод шампанських вин».

Вищим органом  Товариства є ЗБОРИ Учасників  товариства, які складаються з Учасників товариства або призначених ними представників. Збори учасників обирають Голову Зборів. Представники можуть бути постійними або призначатися на визначений строк. Учасник вправі в будь-який час змінити свого представника, повідомив про це інших Учасників.

Виконавчий  орган Товариства (Директор) керує  щоденно діяльністю Товариства. Він  уповноважений вирішувати усі завдання, що торкаються діяльності Товариства, які не є винятковою компетенцією ЗБОРІВ, та які передані в його компетенцію ЗБОРАМИ.

На Товаристві існує  чіткий розподіл функціональних обов’язків, хоча організаційною структурою підприємства орган внутрішнього контролю не передбачений. На Товаристві вже давно не використовують ручна обробка облікової інформації, а застосовується комп’ютерна обробка .

Що стосується облікового персоналу то вони мають достатню кваліфікацію.

Бухгалтерія на ПАТ «Завод шампанських вин» є самостійним структурним підрозділом і підпорядковується головному бухгалтеру.

Що стосується системи оподаткування, то ПАТ «Завод шампанських вин» користується загальною системою оподаткування. Згідно з Законом України «Про систему оподаткування , вона складається з сукупності податків і зборів (обов`язкових платежів) до бюджетів та до державних цільових фондів, що справляються у встановленому законами України порядку. Розмір та порядок обчислення та сплати податків встановлюється окремими нормативно-правовими актам.

На ПАТ «Завод шампанських вин» для ведення бухгалтерського обліку використовується журнально-ордерна форма, яка є оптимальною паперовою формою обліку. Журнали відкриваються за кредитом низки бухгалтерських рахунків. Аналітичні дані в облікових регістрах мають узгоджуватися з даними синтетичного обліку на останнє число місяця. Господарські операції відображаються в облікових регістрах під час надходження первинних документів або підсумками за місяць, залежно від характеру і змісту операцій. Інформація до облікових регістрів переноситься після перевірки первинних документів за формою і змістом. Підсумкові записи в журналах звіряються з даними первинних документів, які були підставою для записів, та з відомостями. На документах, дані яких включені до облікових регістрів, зазначають номери відповідних облікових регістрів і порядкові номери записів у них (номер рядка). За документами, дані яких відображені в облікових регістрах загальним підсумком, номер регістру і номер запису вказують на окремому аркуші, який додається до зброшурованих документів. В облікових регістрах, показники яких переносять до Головної книги або до інших облікових регістрів, роблять позначку про це у відповідному рядку регістру.

Поряд з журнально-ордерною формою обліку на підприємстві використовується автоматизована форма ведення бухгалтерського  обліку, зокрема доходів від операційної  діяльності, з використанням програми „1С. Бухгалтерия 7.7"

Аудитор (аудиторська" фірма) може самостійно вибирати найбільш придатні показники для аналізу  фінансового стану підприємства. Результати аналізу повинні базуватися на інформації бухгалтерської звітності, достовірність якої підтверджена.

Виділяють такі основні групи показників фінансового  стану підприємства:

• показники ліквідності та платоспроможності;
• фінансової стійкості;
• ділової активності;
• рентабельності та ін.

Набір економічних  показників, що характеризують фінансовий стан і активність підприємства, передбачає розрахунок таких груп індикаторів: фінансової стійкості, платоспроможності, ділової активності, рентабельності. Методика аналізу така: попередньо ознайомитись з результатами роботи підприємства; розрахувати основні показники; порівняти розраховані значення з нормативними; віднести підприємства до певного класу за фінансовим станом.

Джерела платоспроможності (ліквідності) відображають можливість клієнта погасити короткострокову заборгованість своїми засобами. Під час обчислення цих показників за базу розрахунку беруть короткострокові зобов'язання.

Показники ділової  активності характеризують, наскільки ефективно клієнт використовує свої кошти. До них відносять різні показники оборотності.

Показники рентабельності характеризують прибутковість діяльності підприємства, розраховується як відношення отримуваного балансового чистого прибутку до витрачених коштів.

Одним з найважливіших  показників підприємства є показник (коефіцієнт) ліквідності.

 

 

Теоретичне  значення неповинно бути меншим 0,2 - 0,25.

Аудитор установлює ліквідність підприємства виходячи із загальної суми поточних активів. Проте на ліквідність підприємства можуть впливати надзвичайні обставини. У цих випадках аудитор має  скласти розрахунок показника ліквідності, який визначає термінову можливість повернути короткострокові борги.

Оборотний капітал  може складатись з власних та залучених  коштів, співвідношення яких визначає його структуру. Фінансовий ризик зростає  у тих випадках, коли зменшується  частка власних коштів (капіталу).

Вивчення структури  джерел коштів підприємства дає змогу  аудитору одержати інформацію про розширення чи звуження діяльності підприємства. Зменшення короткострокових кредитів і збільшення власного капіталу може бути доказом згортання діяльності підприємства.

У розрахунках  показників платоспроможності, ліквідності, обсягу оборотного капіталу визначається дебіторська заборгованість і запаси. Від того, наскільки швидко вони перетворюються у готівку, залежить фінансовий стан підприємства, його платоспроможність. З метою визначення цієї ситуації на підприємстві обчислюється оборотність рахунків дебіторів, що розраховується як відношення виручки від реалізації до суми заборгованості. Чим вищий цей показник, тим швидше дебіторська заборгованість перетворюється у готівку.