Методика розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне

Якщо для токсичної  речовини (або речовини, для якої відсутня інформація про її токсичність) не встановлена величина ГДК,  величина С_ді  у формулі (1) прирівнюється нулю.

Для завислих речовин приймається С_д = С_фон.  Дані про фонову концентрацію зависі можуть бути отримані в організаціях, що проводять екологічний моніторинг стану водних об’єктів, або визначаються контролюючими органами  безпосередньо в момент фіксації забруднення за результатами лабораторних аналізів проб води, відібраних поза зоною забруднення. Ці роботи виконуються підрозділами інспекції або атестованими лабораторіями (за заявкою контролюючих органів). Фінансування робіт здійснюється за рахунок забруднювача.

 У разі  неможливості встановлення для завислих речовин С_фон , для неї приймається С_д = 10 г/м³.

У разі, якщо для певної забруднюючої речовини значення ГДК_i визначено лише для однієї категорії водокористування (рибогосподарського чи господарсько-побутового), ця величина ГДК_i використовується при розрахунку збитків для водойм як рибогосподарського призначення, так і господарсько-побутового та питного водокористування.

Речовини, концентрація яких у зворотних водах не перевищує  дозволеної величини, а також ті, що відсутні в переліку дозволених до скиду, але їх  концентрація менша ГДК, не враховуються при визначенні збитку від забруднення вод.

Об’єм скиду та концентрації забруднюючих речовин у зворотних водах визначаються на підставі даних, лабораторних досліджень та перевірок журналів обліку водоспоживання, водовідведення, роботи каналізаційних насосних станцій тощо з урахуванням дозволів на спецводокористування та затверджених норм ГДС. Визначені при цьому показники включаються в розрахункові формули.

Середня фактична концентрація забруднюючої речовини в зворотних водах за період порушення водного законодавства ( ,  г/м³ або мг/дм³) визначається як середньоарифметичне значення, тобто:

 

                    (2)

 

де:    С_j – концентрація забруднюючої речовини у j – тій відібраній пробі (г/м³ або мг/дм³);

n – кількість відібраних проб.

Відбір проб зворотних вод та води водного об’єкта, а також визначення вмісту в них  забруднюючих речовин здійснюється відповідно до діючих методик та інструкцій.

З моменту встановлення факту скиду  до повного його припинення проби  відбираються, як правило, не менше 3-х  разів. Допускається одноразовий відбір проб при короткочасному (не більше 36 годин) періоді скиду або за інших обґрунтованих обставин, які не дозволили здійснити триразовий відбір проб. Необхідність повторного відбору проб і періодичність їх відбору визначається з урахуванням конкретних обставин (наприклад: сумнівно високі або низькі показники забруднення, наявність інформації про порушення умов відбору тощо).

При заздалегідь відомому  складі зворотних  вод (наприклад, господарсько-побутових вод річкових плавзасобів, стічні води каналізації населеного пункту) дозволяється, як виняток, використання наявних даних про їх склад.

У разі несанкціонованого скиду у  водні об’єкти неочищених  господарсько-побутових та нафтопромислових вод з накопичувальних ємностей об’єктів, що розташовані у прибережній зоні, і неможливості визначення складу скинутих зворотних вод та їх об’єму, приймається, що об’єм скинутих зворотних вод дорівнює об’єму накопичувальної ємності, а забрудненість неочищених  господарсько-побутових вод характеризується такими показниками: БСК_повне = 350 мгО₂/дм³; ХСК = 600 мгО₂/дм³ і вміст твердих завислих речовин  – 350 мг/дм³.

 

 

5.2 Розрахунок розмірів  збитків від забруднення поверхневих  і морських вод   скидами зворотних вод

Збитки від забруднення поверхневих  вод санкціонованими скидами зворотних вод при порушенні регламенту скиду    розраховують за формулою (3):

З = k_інф ´ К_кат ´ К_Р ´ (М_i ´ γ_і ´ К_ні ´ К_Оі),   (3)

 

де: k_інф  - коефіцієнт інфляції на дату (рік) розрахунку збитків¹;

К_кат – коефіцієнт,  що  враховує  категорію  водного  об’єкту (табл. 3 Додаток 1);

К_Р  – регіональний коефіцієнт дефіцитності водних ресурсів (табл. 8 Додаток 1);

m – кількість забруднюючих речовин у зворотних водах;

М_i – наднормативна маса  скинутої i-ї забруднюючої речовини  (т) – розраховується за формулою (1);  

К_ні, – коефіцієнт, що враховує зменшення питомих витрат на ліквідацію

 забруднення із  зростанням масштабу забруднення  (табл. 4 - 7 Додаток 1)²;

К_Оі – коефіцієнт, що враховує фактичний ступінь забрудненості водного об’єкта і-ої речовиною, або ступінь ураженості водного об’єкту, який залежить як від інтенсивності забруднення, так і від властивостей водойми (її асимілюючої спроможності).

Залежно від ступеня  перевищення рівня забрудненості  водного об’єкту у  контрольному створі відносно норм якості води (відповідно до категорії водокористування або спеціально встановлених), коефіцієнт  К_Оі приймається рівним:

 

1 – при концентрації ЗР від 1 до 10 ГДК;

2 – при концентрації ЗР від 10,1 до 50 ГДК включно;

5 – при концентрації ЗР > 50 ГДК.

γ_і – питомий, економічний збиток забруднення i-ою забруднюючою речо-

виною (грн./т) – визначається за формулою:

g _i  =  g × А_i  ;      (4)

де: g  = 1600 грн./(т умовн. ЗР). - питомий економічний збиток держави від забруднення водних ресурсів, віднесений до 1 тонни умовної забруднюючої речовини;

            1

А_i =  –––––   – безрозмірний   коефіцієнт    відносної    небезпечності   i-ї

            С_{ГДК і}

речовини;

С_{ГДК і} – безрозмірна величина чисельно рівна ГДК _і .

Значення g_i  для найбільш поширених забруднюючих речовин, що скидаються зі стічними водами, та для окремих груп забруднюючих речовин наведені в табл. 2 (Додаток 1).

Збитки, пов’язані із самовільними та  аварійними скидами зворотних  вод у поверхневі водні об’єкти (крім скидів із водних транспортних засобів) визначаються за формулою (5)³:

З_а = 1,5 × k_інф × К_кат × К_Р × (М_i × γ_і × К_ні × К_Оі)  (5)

 

де: М_i – маса  скинутої i-ї забруднюючої речовини (т). Розраховується за

формулою (1);

Позначення інших показників аналогічні тим, що використані формулі (3).

У випадку  надходження зворотних вод з  берегових об’єктів у море збитки від наднормативних скидів забруднюючих речовин  розраховують за формулою (6)

З = k_інф × К_Ц × К_Я × К_Б × К_Д × (М_i × γ_і × К_ні× К_Оі),   (6)

де:  К_Ц – коефіцієнт, що враховує цінність морської акваторії (табл. 9 Додаток 1);

К_Я  – коефіцієнт, що враховує якісну різнорідність морських вод по

районах (табл. 10 Додаток 1);

К_Б  – коефіцієнт, що враховує зміну батиметричних умов (що змінюються

 по мірі  віддалення  від берега) та уразливість морського  середовища щодо

 забруднення залежно від  цих умов (табл. 11 Додаток 1);

К_Д –  коефіцієнт, що враховує вплив гідродинамічного фактору на

розповсюдження плями забруднення (табл. 12 Додаток 1).

Позначення інших показників аналогічні використаним у формулі (3).

У разі несанкціонованих та  аварійних скидів  зворотних вод у море, збитки, розраховані за формулою (6) перемножуються на коефіцієнт 1,5.

 

5.3 Розрахунок збитків від забруднення поверхневих і морських  вод  скидами  забруднюючих речовин   продукції  та сировини 

Збитки у разі аварійних та несанкціонованих скидів забруднюючих речовин продукції та сировини у поверхневі води розраховуються за формулою (7):

З_{тр. зв} = 1,5 × k_інф × К_кат × К_Р  × М × γ_і × К_ні,    (7)

 

де: М — маса скинутої забруднюючої речовини продукції або сировини (т).

Позначення інших показників аналогічні використаним у формулах  (3) і (5).

Збитки у разі аварійних та несанкціонованих скидів забруднюючих речовин продукції та сировини у морські води з берегових об’єктів розраховуються за формулою (8):

  

З_{тр. зв} = 1,5 × k_інф ×  К_ц × К_Я × К_Б × К_Д ×М × γ_і × К_ні,          (8)

 

Позначення  показників надані у формулах  (3), (5) і (6).

Якщо  відома маса зібраних забруднюючих речовин при ліквідації наслідків аварійного забруднення (наприклад, нафти під час ліквідації розливу), то М – загальна маса забруднення, що надійшло у водний об’єкт, визначається підсумовуванням маси зібраних речовин та речовин, що залишилися у водному об’єкті після проведення робіт з ліквідації аварії.

 

5.4. Умови зменшення  відшкодування збитків

У випадку вжиття винуватцем забруднення  водного об’єкту заходів з  вилучення забруднюючої речовини з водного об’єкту сума збитку зменшується залежно від кількості зібраної  забруднюючої речовини (з урахуванням початку робіт з ліквідації забруднення, тобто, збирання забруднюючої речовини). Це правило стосується речовин, до яких реально можуть бути застосовані відповідні заходи щодо їх локалізації на водній поверхні і вилучення з водного об’єкту (наприклад, нафта, олія).

Сума збитків у цьому випадку  визначається за формулою (9):

З_З  = З_П ´ (1 - × К_з),     (9)

де: З_З  - зменшена (остаточна) сума збитків (грн..);

З_П – початкова сума збитків (грн..);

М_Т -  маса зібраної забруднюючої речовини за кожний відрізок часу

ліквідації (т);

М – маса скинутої забруднюючої речовини (т);

К_з - коефіцієнт зменшення збитків, що залежить від інтервалу часу ліквідації забруднення від початку скиду або від моменту виявлення забруднення водного об’єкту  (табл. 14 Додаток 1).

Часовий інтервал, за якій було проведено вилучення забруднюючої речовини з водного об’єкту, визначається як  часовий інтервал, який пройшов з моменту початку скиду або встановлення порушення і строком закінчення ліквідації наслідків забруднення вод.

У разі, якщо будь-який скид призвів до екстремального високого забруднення  водного об’єкту, у контрольному створі (відповідно до Інструкція про порядок розробки та затвердження гранично допустимих скидів (ГДС) речовин у водні об’єкти із зворотними водами) становить 50 і більше разів, ГДК, розрахована за відповідною формулою сума збитків збільшується в 5 разів (К_Е = 5,0). Контрольний створ, у якому мають дотримуватися рибогосподарські нормативи якості води, визначається залежно від конкретних умов, не нижче 500 метрів від місця скидання зворотних вод.

 

5.5. Розрахунок  збитків від забруднення водного  об’єкта  сміттям 

Розрахунок збитків, пов’язаних із забрудненням водного об’єкта сміттям (З_см, грн.) здійснюється за формулою (10): 

 

З_см =М_см × К_інф × К_х × 10^-3 ,  ,          (10)

 

де: М_см — маса сміття (кг), визначається методом експертної оцінки з використанням табл. 13 (Додаток 1) і формули  (11):

               (11)

де:  G_i – маса сміття (кг) на площі 1 м². Визначення маси сміття здійснюється

на ділянках (1 м²), розташованих на однакової відстані від місця максимального

зосередження сміття, яке приймається за центр забрудненої ділянки.

S — площа водної поверхні забрудненої сміттям (м²);

К_х — коефіцієнт, що характеризує ступінь забрудненості поверхні води

 сміттям  (табл. 13 Додаток 1).

У разі, якщо сміття забруднене нафтопродуктами, розраховуються також збитки від нафтового забруднення з використанням формул (8) і (9); при цьому приймається, що маса нафти складає 1,0 % від маси сміття.

 

6. РОЗРАХУНОК ЗБИТКІВ,  ОБУМОВЛЕНИХ ПОРУШЕННЯМ 

 ЗА САМОВІЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ  ВОДНИХ РЕСУРСІВ

 

Розмір  відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного водокористування,  забору води  з  порушенням  планів  водокористування (понад встановлені ліміти, при переуступці  права водокористування), нераціонально  використання води, умисного чи неумисного заниження показників обсягів забору води з водних об’єктів чи обсягів відведення води у водні об’єкти збільшується в 10 разів порівняно з тарифною ціною використаної води і  розраховуються за формулою (12): (крім свердловин глибше 20 м.)

 

З_сам = 10 × W × Тар,               (12)

 

де: W – об’єм використаної води   м³;

Тар – норматив збору на спеціальне водокористування діючий в регіоні на час порушення, або відповідно тариф на водовідведення (без урахування пільгових коефіцієнтів). (Постанова Кабінету Міністрів України від 18.05.1999 р. № 836 “Про затвердження нормативів збору за спеціальне водокористування”). (Зі змінами 2004 р.)

 

7. РОЗРАХУНОК  ЗБИТКІВ, ЗАПОДІЯНИХ ДЕРЖАВІ ВНАСЛІДОК  ЗАБРУДНЕННЯ ПІДЗЕМНИХ ВОД

 

7.1. Встановлення  факту забруднення

Збитки держави, пов’язані  із забрудненням підземних вод, можуть бути розраховані на основі фактично встановлених, інструментально виміряних  і документально підтверджених даних. 

Факт забруднення підземних  вод може бути встановлений на основі виявлення (візуального або за допомогою хіміко-аналітичних методів) наявності нафти або інших забруднюючих речовин в пробах підземних вод із свердловин та колодязів чи в місцях їх вклинювання на поверхню землі;