Цукровий діабет, причини та наслідки

Загальний аналіз сечі

3.2.  Аналіз отриманих результатів

Досліджувана тварина  слабка, вага для даної породи надто  велика – 50 кг при нормі 30-35 кг, спостерігається полідипсія, поліурія, у тварини присутня катаракта.

Існує кілька яскравих симптомів  захворювання, які можна виділити з лабораторних аналізів.

У досліджуваної тварини наявний підвищений вміст глюкози в крові (гіперглікемія), що, особливо при повторних дослідженнях, найчастіше вказує на наявність цукрового діабету. Високий рівень глюкози в крові і біологічних рідинах викликає підвищення їх осмотичного тиску, розвивається осмотичний діурез (підвищена втрата води та солей через нирки), що призводить до дегідратації організму і розвитку дефіциту катіонів натрію, калію, кальцію і магнію, аніонів хлору, фосфату і гідрокарбонату.

В аналізах досліджуваної  тварини ми спостерігаємо гіпокаліємію и гіпонатріємію, що на фоні інших  показників дає змогу підозрювати  цукровий діабет. Зміна концентрації цих елементів несприятливо позначається на роботі внутрішніх органів, особливо серця. [1]

Дефіцитність інсуліну в  організмі призводить до порушення  вуглеводного, жирового та білкового  обмінів. При цьому відмічається посилений синтез холестерину, знижується утворення білка і антитіл, що сприяє зменшенню опірності організму до інфекції. В нашому випадку підвищення вмісту холестерину сягає 13.4 ммоль/л, що підтверджує підозру про цукровий діабет.

Тригліцериди є альтернативним по відношенню до глюкози джерелом енергії, коли запаси глюкози виснажені. Тригліцериди гідролізуються за допомогою специфічних тканинних ферментів - ліпаз, до гліцерину і вільних жирних кислот. Цей процес розщеплення називається ліполізом. Останні можуть з жирових депо переходити в плазму крові (мобілізація жирних кислот), після чого вони можуть використовуватися тканинами організму в якості енергетичного матеріалу. Визначення тригліцеридів застосовується в діагностиці порушень метаболізму ліпідів, в тому числі цукрового діабету. В крові досліджуваної тварини спостерігається підвищений рівень тригліцеридів.

Колір сечі досліджуваної  тварини – світло-жовтий через поліурію. Це пов’язано безпосередньо з полідипсією.

У нормі рН сечі собак  і кішок може бути як слабокислою, так і слаболужною в залежності від вмісту білка в раціоні. В середньому рН сечі коливається в межах 5,0 – 7,0 і частіше буває слабокислою. Показник рН в аналізах становить 4,8, що є зрушенням від норми в кислий бік і може також бути симптомом цукрового діабету.

Білок у нормі в сечі відсутній або його концентрація менше 100 мг/л. Протеїнурія - поява білка в сечі. Патологічна протеїнурія буває нирковою і позанирковою. Позаниркові протеїнурії можуть бути постренальними і екстраренальними. Позаниркова постренальна протеїнурія рідко перевищує 1 г/л  і супроводжується утворенням осаду. Позаниркова екстраренальна протенурія частіше буває тимчасовою легкого ступеня (300 мг/л). Отримані дані досліджень вказують на позаниркову екстраренальну протеїнурію, причиною якої в числі інших може бути цукровий діабет.

У нормі глюкоза в сечі відсутня. Глюкозурія - присутність глюкози в сечі. Глюкозурія при високій питомій вазі сечі (1030) і підвищеному рівні глюкози в крові - критерій цукрового діабету.

Катаракта є одним з найбільш частих ускладнень цукрового діабету, особливо у собак. Вона є наслідком гіперосмолярності кришталика ока. Патогенез діабетичної катаракти пов'язують з підвищеним на тлі гіперглікемії перетворенням глюкози в сорбіт або фруктозу з утворенням молочної кислоти в тканинах кришталика, надмірне накопичення якої викликає клітинний набряк, який прямо чи опосередковано призводить до розвитку катаракти. [4]

Проаналізувавши отримані дані, зіставивши з клінічними проявами, можна стверджувати, що діагноз – цукровий діабет 2-го типу. 

ВИСНОВОК

Цукровий діабет - важке  ендокринне захворювання, що характеризується безліччю етіологічних причин, що часто поєднуються між собою складним патогенезом. У вивченні цукрового діабету у собак і кішок, до цих пір залишається багато питань, особливо щодо етіології.

    Необхідно також  відзначити тісну співпрацю у  цій галузі між гуманітарною та ветеринарною медициною. Причому ветеринарія не тільки черпає плоди медичних досліджень, але й вносить великий вклад у вивчення цукрового діабету у людини, як приклад можна привести безліч дослідів з моделювання діабету у тварин, зокрема у собак.

    Цукровий діабет  - це досить поширена патологія серед домашніх тварин, нею вражені до 0,5% собак і до 0,25% кішок, тому практикуючому ветеринарному лікарю важливо знати її етіологію і патогенез, оскільки без цих знань неможливо підібрати правильну терапію і забезпечити стабілізацію стану тварини.

    Основи правильного  утримання та годівлі тварин  необхідно враховувати не тільки  при лікуванні тварини, а й  для запобігання можливого розвитку  цукрового діабету. Попередження  розвитку діабету є дуже важливим  завданням, оскільки способів радикального лікування від цієї хвороби досі не існує. Проте хочеться сподіватися, що в недалекому майбутньому ця ситуація змінитися, оскільки зараз ведеться безліч перспективних досліджень у цій області.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 1. Индутный A.B. Биохимические тесты лабораторной диагностики сахарного диабета: Учебное пособие по клинической биохимии. — Омск, 2004.

2. Карпенко Л.Ю., Ермолаева Е.А. Особенности проявления и лечения сахарного диабета у кошек. Материалы 13 международного Московского конгресса по болезням мелких домашних животных. – 2005. – стр.42-43

3. Кондрахин И.П., Архипов А.В., Левченко В.И. Методы ветеринарной клинической лабораторной диагностики: Справочник // Под ред. проф. И.П. Кондрахина. — М.: КолосС, 2004. — 520 с.

4. Лебедев А.В., Черванев В.А., Трояновская ЛЛ. Ветеринарная офтальмология. М.: КолосС, 2004. — 200 с.

5. Московкина Н.Н., Сотская М.Н. Генетика и наследственные болезни собак и кошек. М.: ООО "АКВАРИУМ ЛТД", 2000.- 448 с.

6. Муравьева Е.А. Функционально-морфологические изменения статуса собак при сахарном диабете.: Автореф. дис. канд.. вет. наук: 16.00.02 / Московский государственный университет прикладной биотехнологии. – М., 2008. – 22 с.

7. Мушкамбаров Н.Н, Кузнецов С JI. Молекулярная биология. Учеб. пособие. — М.:ООО Медицинское нформационное агентство, 2003. — 544с.

8. Николаев Л. Я. Биологическая химия. — 3-е изд., перераб. и доп. — М.: Медицинское информационное агентство. — 2004. — 566 с.

9. Северин Е.С., Алейникова Т.Л., Осипов Е.В., Силаева С.А. Биологическая химия. — М.: ООО «Медицинское информационное агентство», 2008. — 364 с.

10. Уоткинс П. Дж. Сахарный диабет / 2-е изд. - Пер. с англ. М.: Издательство БИНОМ, 2006. -134 с