Загальна характеристика рекреаційних регіонів світу

У країні сформувалася потужна рекреаційна індустрія. Сектор розміщення представлений численними готелями, об'єднаними у мережі, більшість із них - інтернаціональні готельні ланцюги. Серед зручних готельних мереж із практично повсюдним розміщенням територією країни і високою якістю обслуговування виділяються: "Формула 1", "Новотель", "Ібіс", "Мотель 6", "Студіо 6", "В+В Готель", "Меркурі".

Французькі Альпи – найбільша у світі область для гірськолижного відпочинку, це справжня держава в державі, де прокладено більше 4 000 гірськолижних трас і працює більше 2 500 підйомників. На більшості гірськолижних центрів у Франції підйомники з’єднані у єдину мережу, яка об’єднує від 100 до 200 підйомників, що дозволяє спускатися різноманітними трасами та використовувати всю систему підйомників центру або кількох рекреаційних центрів, не звертаючись за допомогою до інших видів транспорту. "Три долини" – чи не найбільш привабливий гірськолижний район Французьких Альп, який об’єднує 5 гірськолижних центрів: Куршевель, Мерибель, Валь Торанс, Ле Менюїр і Ла Танья. Район має величезну мережу підготованих гірськолижних трас різних ступенів складності – 120 км широких і плавних "бульварів" для початківців, 210 км трас середньої складності, 180 км технічно цікавих трас для хороших лижників, і 90 км трас підвищеної складності, яка включає найбільш складну в Європі трасу "Bouquetin".

Сектор розваг туристичної індустрії Франції пропонує якісний відпочинок, що базується на потужній матеріально-технічній базі і високих технологіях. Провідним компонентом сектору розваг є тематичні парки. Технологія їх створення і використання базується як на національних традиціях, так і на міжнародних підходах.

Найбільш популярним тематичним парком Франції став ЄвроДіснейленд - 12,5-13 млн туристів щороку відвідують його численні атракціони. Парк розташований за 32 км від Парижу. Він - точна копія американського Діснейленду і був відкритий у 1992 р. Парк займає площу близько 2 тис. га. ЄвроДіснейленд - величезний рекреаційний комплекс, який складається із парку розваг, парку студії Уолта Діснея, семи готелів, розважального центру, полів для гольфу, тенісних кортів, дитячої футбольної школи, численних магазинів, ресторанів, барів і дискотек.

На околицях Парижу діє літній парк атракціонів "Астерікс", де можна здійснити захоплюючу подорож у часі від Давньої Галлії до наших днів, поєднавши пізнання історії з відпочинком і розвагами. На вуличках давнього галльського села, де панує сміх, виступають клоуни, факіри, акробати, гостей обов'язково зустрінуть герої популярного мультиплікаційного серіалу і кількох художніх фільмів, галли Астерікс і Обелікс та познайомлять із побутом своїх односельців. Антична Греція вразить "Громом Зевса" - "американськими гірками", де швидкість досягає 80 км/год. і "Театром Посейдона", в якому головні ролі виконують дельфіни і морські котики. Римська Імперія запропонує "Каруселі Цезаря" й обід у римській таверні. На площі середньовічного Парижа демонструватимуть свої вміння трубадури, архітектори, склодуви, ковалі, гончарі, різьбярі. У ХVІІ ст. неодмінно відбудеться зустріч із Д'Артаньяном і його друзями-мушкетерами. Нова епоха - Франція ХІХ ст. запросить до світу Деґа, Мопассана, Оффенбаха.

На окрему увагу заслуговують музеї Франції, які є практично в кожній комуні і пропонують увазі відвідувачів цікаві й унікальні колекції. Але найбільшим музейним центром не лише країни, а і світу є Париж. Один лише перелік музеїв і художніх галерей, яких у столиці Франції налічується більше 350, викличе непереборне бажання відвідати країну та її столицю.

Франція має давні традиції розвитку лікувально-оздоровчого туризму. Природною основою для його розвитку є багаті бальнеологічні ресурси й унікальний мікроклімат лісових масивів, гірських районів і морських узбереж. Частина курортних центрів розвивається із XVII-XVIIІ століть, а лікувальні властивості мінеральних вод, морського повітря і води використовуються з античних часів. Найбільш відомими курортами Франції є Віші, Ніцца, Біаріцц та багато інших у різних районах країни.

Франція - визнаний центр виноробства та гастрономії, що перетворило національну кухню на туристичну принаду. Практично всі департаменти країни мають специфіку у виробництві вин і різного роду делікатесів. Тому популярні гастрономічні тури, один із яких отримав назву "Винні дороги Франції". Вони часто поєднуються з аграрним туризмом, який завойовує все більшу популярність у Європі.

Серед гурманів всього світу французька кухня вважається найбільш вишуканою. Традиційними першими стравами є прозорі бульйони або супи-пюре з цибулею і картоплею, цибульний суп, заправлений сиром, рибний суп "буйабес", для приготування якого потрібна лише свіжо виловлена риба. Серед різноманіття других страв найбільш "французькими" вважаються тушковане м'ясо з овочами - пот-о-фе і тріска по-селянськи з червоним і жовтим перцем та кабачком під маринадом. Невід'ємна частина французької кухні - салати із овочів. У всіх ресторанах пропонуються омлети і сирні суфле з різним начинням - гриби, шинка, зелень, а також кіш-лорен - пиріг із сиром і шинкою. "Екзотичними" для туристів і повсякденними для французів є виноградні слимаки із зеленню і прянощами, устриці белон, маренн, аркашон. Перед десертом неодмінно подається сир, адже у Франції виробляють близько 500 його сортів. На десерт - французький яблучний пиріг і морозиво.

НІМЕЧЧИНА

Об'єднання у 1990 р. двох німецьких держав, які існували із 1949 року, стало початком закінчення "холодної" війни і привело до появи політично повноцінного європейського економічного лідера. Із того часу країна доклала значних фінансових і матеріаль-них зусиль аби вирівняти рівні економічних та соціальних стандартів між Західною і Східною Німеччиною. Об'єднання Німеччини надало додаткового імпульсу для розвитку як внутрішнього, так і зовнішнього туризму.

Федеративна Республіка Німеччина розташована в центрі Європи і має вихід до Північного і Балтійського морів. Рекреаійно-географічне положення країни досить вигідне за рахунок центрального розміщення у межах Європи і близького розташування до головних районів зимового гірськолижного відпочинку й узбережжя теплого Середземного моря.

Загальна площа країни - 357 тис. км2. До складу ФРН входять 16 федеративних земель, у тому числі три міста (Бремен, Гамбург і Берлін), які мають статус федеративної землі.

Основними елементами рельєфу країни є Північно-Німецька низовина на півночі, середньовисокі гори в центрі і Баварське плоскогір'я та Альпи на півдні. Природа подбала про ландшафтне різноманіття для Німеччини. На її території можна зустріти пейзажі на будь-який смак - від морських піщаних пляжів до гірських вершин і долин, що сприяє розвитку різних видів туризму.

Головна річка країни - Рейн. Серед інших - Дунай на півдні й Одер на сході. Німеччина багата озерами. Найбільшим є Боденське, частково розташоване на території Австрії та Швейцарії. Чиста вода і м'який клімат приваблює на береги озера велику кількість туристів.

Клімат країни - помірний, морський і перехідний від морського до континентального. Пануюче західне перенесення повітряних мас із циклональною циркуляцією приносить тепло і вологу з Атлантичного океану. У гірських районах характерна висотна кліматична поясність. Пересічна температура січня на рівнинах заходу і сходу коливається від -1° до +3о С (рис. 2. 13), на північному сході - від -1 до -2° С, на Баварському плоскогір'ї - від -2 до -4° С, у верхніх частинах Середньонімецьких гір температура складає -4° С, в Альпах - -5° С і нижче. Середня температура липня на півночі та північному заході - +16-17° С, у долинах Рейну, його приток і Дунаю - +18-20°С, у верхніх частинах Середньонімецьких гір і Альп - +14° С і нижче.

Річна кількість опадів на рівнинах складає у середньому 600-700 мм, в окремих міжгірних улоговинах менше 500 мм, у горах - до 1 600-1 800 мм (у Гарці і Шварцвальді), місцями понад 2 000 мм у рік (в Альпах). Максимум опадів на північному заході випадає восени, мінімум - навесні, південніше виражені літній максимум і зимовий мінімум опадів. Сніжний покрив на рівнинах мінливий, тримається близько 2 тижнів, у Середньонімецьких горах - місцями 4-5 місяців, в Альпах на висоті від 1 100 м і вище - 6 місяців, на вершинах є сніжники, що дозволяє розвивати гірськолижний туризм.

Загальна чисельність населення Німеччини становить 82,3 млн осіб, із них у містах мешкає 74 %.

Німці - подорожуюча нація. У середньому за рік громадяни країни здійснюють близько 80 млн закордонних рекреаційних поїздок. Поступово зростає популярність Німеччини і як країни-дестинації - європейці, американці, японці "відкривають" нову об'єднану Німччину, її природні дива і багату культурну спадщину. У середині першого десятиріччя 2000-их років кількість міжнародних прибуттів до країни досягла 22 млн, що привело до "вливання" у національну фінансову систему € 23,5 млрд.

У питаннях розвитку внутрішнього туризму Німеччина донедавна орієнтувалася на соціальні програми. На місцевих курортах, здебільшого, відпочивали самі німці за рахунок оплачених підприємствами турів. Протягом останніх років ситуація кардинально змінилася і більшість підприємств відмовилася від подібної практики. Внутрішній туризм значно скоротився і постала проблема залучення закордонного споживача, який значно вибагливіший до комфорту. А це вимагає нових готелів і надання послуг відповідного рівня.

Готельний бізнес, як національний, так і міжнародний, оперативно відреагував на даний виклик. До існуючих 11 200 готелів, у Німеччині до 2012 року заплановане відкриття 410 нових на 66 тис. номерів. Більшість із них - новобудови, частина - реконструйовані заклади розміщення. Прагнення збільшити номерний фонд пояснюється ще і тим, що Німеччина перетворилася на головного європейського транзитного перевізника пасажирів, організатора міжнародних виставок, симпозіумів, фестивалів, спортивних змагань європейського і світового рівнів.

Німеччина здавна має розвинуте санаторно-курортне господарство. Перші відомості про користь підземних водних джерел, розташованих на території сучасної Німеччини, належать до античних часів. Слава ж про цілющі властивості мінеральних і термальних вод та ефективні лікувально-оздоровчі методики, які застосовували німецькі лікарі ще за часів Парацельса поширюється Європою з ХVІ-ХVІІ ст. На той же час припадає і початок формування курортної мережі країни, яка на сьогодні налічує близько 300 курортів. Баден-Баден, Вісбаден, Бад Кіссінген, Бад-Хомбург, Бад Ельстер - одні з перших і найбільш відомих нині курортних центрів країни, де туристи отримують послуги високої якості та різної функціональної спрямованості.

Про велику кількість джерел термальних і мінеральних вод і напрацьовану століттями культуру їх використання говорять німецькі топоніми - у назвах багатьох поселень і місцевостей присутнє слово "bad", що в перекладі з німецької означає "купання", "баня", "курорт".

Німеччина не відстає від моди на поєднання оздоровлення з активним відпочинком. Тим паче, що для цього є природні передумови - поєднання гірських ландшафтів, м'якого клімату і лісових масивів. Країна володіє широкою мережею гірськолижних курортів, які задовольняють широкий спектр потреб як масового пересічного споживача, так і професійних гірськолижників. Гарміш-Партенкірхен, Оберсдорф, Берхтесгаден - далеко не повний перелік гірськолижних курортів, обладнаних за останнім словом техніки (рис. 2. 14).

Німеччина - країна музеїв із багатими колекціями різноманітних творів мистецтва і свідчень розвитку матеріальної та духовної кульури всього світу.

На відміну від Франції, де музейним мегацентром є Париж, у Німеччині у багатьох великих містах і численних музеях експонуються рівнозначні за значенням колекції. Серед таких міст, насамперед, виділяються Мюнхен, Ганновер, Бонн, Франкфурт-на-Майні, Дрезден. Разом із тим, Берлін, на рівні з Парижем і Лондоном, належить до найбільших музейних центрів Європи і світу. У німецькій столиці особливо виділяється "Музейний острів" - унікальний у своєму масштабі і наповненні історичний архітектурно-культурний простір, занесений до переліку об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО. На острові Шпрееінзель, що утворився на річці Шпрее, розмістилася низка музеїв, галерей, архітектурних пам'яток. Непідробний інтерес у туристів викликають експозиції Пергамського музею, найбільш відомими із яких є Пергамський вівтар, який і дав назву музею, ворота Іштар із Вавилону, фриз із Мшатти, ворота Мілетського ринку. Не менш відвідуваними є Музей Боде, Стара національна галерея, Новий музей, в яких протягом сотень років були зібрані неперевершені колекції.

Німецькі музеї одними із перших у світі почали освоювати Інтернет-простір. Ці зусилля дозволяють сьогодні здійснювати віртуальні подорожі їхніми залами і знайомитися з шедеврами світового мистецтва, розміщеними в них, не вирушаючи в дорогу, що, зрозуміло, ніколи не замінить насолоди "живого" споглядання творів мистецтва.

Німецька кухня сформована на основі протестантської етики. Її характерними ознаками є простота приготування ситних страв і невибагливість до їх зовнішнього оформлення. Переважають різноманітні м'ясні страви. У північних районах на узбережжі морів головна страва - риба.

Відбивні котлети, смажена ковбаса, відварена свиняча грудинка, кров'яна ковбаса з родзинками - далеко не повний перелік того, що запропонують туристу в Німеччині. Запивати ситний обід чи вечерю слід пивом. У цій країні його п'ють кругом і завжди. Популярність німецького пива настільки висока, що привела до формування окремого виду рекреаційних подорожей - пивних турів. Особливої популярності пивні тури набули до Баварії і Мюнхена - визнаної столиці пивоваріння. Найбільше "пивних туристів" приїздить під час "Октоберфесту" - щорічного пивного фестивалю, який проводиться у Мюнхені в жовтні.

Розташування Німеччини у центрі Європи, високий рівень соціально-економічного розвитку всього господарства, в тому числі і транспорту зробили країну головним регулювальником транзитних пасажиропотоків. Повною мірою перевагами високоорганізованої транспортної системи користуються і туристи, як міжнародні, так і внутрішні. У їхньому розпорядженні у 2007 році був 331 аеропорт, із яких 14 могли приймати міжконтинентальні авіалайнери, 28 гелікоптерних станцій, 8 морських і річкових пасажирських терміналів у Бремені, Бремерхафені, Дуйсбурзі, Гамбурзі, Карлсруе, Любеку, Ростоці і Вільгельмсхафені.