Буторови Верх. Територія комплексу, будучи продовженням  південного схилу Губалувки, лежить в 2 км на захід від центру Закопане

       Підйомники та траси розташовані на південному і південно-східному  схилах вершини Буторови Верх (1160 м) - найвищої точки хребта Губалувка. 
На основному, південно-східному схилі знаходяться парнокрісельний і бугельний («Чайка») підйомники, а на південному схилі поблизу комплексу  «Саламандра» ще два бугельні витяги.

       Одна траса червона, інші легкі - сині та зелені. З вершини і трас  відкривається велична панорама Татр. Загальна протяжність трас - понад 2,8 км, перепад висот - 280 м. 

 

       Криніца. Це курортне містечко знаходится на півдні Польщі, в  Західніх Карпатах на вісоті 600 м над рівнем моря і всього в декількох  кілометрах від Словацького  кордону.

       Гірськолижний курорт Криніца розташований в південно-східній частині Судецкіх  Бескид на висоті 560-620 м. З північної, західної та східної сторін Криніца оточене горами. Найвища гора - Явожина Криніцка (1114 м). 

       Криніца найбільший у Польщі центр зимових видів спорту: гірських і бігових лиж, сноубордингу. Незважаючи на це, на піку гірськолижного сезону тут не так тісно як це буває в Закопане. У самому центрі Криніци знаходиться діючий цілий рік санний тор Санкострад, а також відкритий цілодобово великий сучасний Палац зимових видів спорту з критим катком. 

       Гірськолижні тури в Криніцу користуються популярністю серед любителів гірських лиж як Польщі, так і європейських країн. Гірська система Бескиди на кордоні Польщі та Словаччини славиться великою кількістю снігу і тривалістю снігового покриву, а це гарантує безпечне катання з початку зими до середини весни.

       «Візитна картка» гірськолижного курорту Криніца - найсучасніша в Польщі канатна дорога гондольного типу на Явожину Криніцку, найвищу вершину в околиці (1114 м. над р. моря). Довжина дороги - 2 211 м. Протягом години вона може із зручністю і безпечно перевезти 1600 чоловік в просторих шести місцевих кабінах, що пересуваються зі швидкістю 5 м / с.

       Курорт ділиться на дві зони катання: Явожина та Чорний Потік. Загальна кількість трас – 21, кількість підйомників 16.

       Карпач - гірськолижний і оздоровчий курорт, розташований у підніжжя гори Сніжку (1602 м), найвищої гори Карконоше. Карпач — один з найпопулярніших центрів лижного спорту в Польщі. Тут особливий мікроклімат, а хвойне повітря цієї місцевості вважається за цілюще для хворих алергією і для тих, хто страждає захворюваннями дихальних шляхів.

         Зимовий курорт Карпач має зону катання – від 820 до 1 350 м, перепад висот – 530 м. Кількість підйомників – 7, трас – 17, є освітлені траси.

       На  лижників в Карпач чекає чудовий  комплекс «Снєжка» - 6 підйомників і 7 головних трас. Найпопулярніший крісельний підйомник на вершину Копа (1 375 м) довжиною 2 229 м обслуговує чотири лижні траси: Ян (418 м), Євро (705 м) – прості, Лічикрупа (924м) – складна і Лічижепа (846 м) – дуже складна.

       Є можливості для катання поза трасами. Особливо популярні гірськолижні тури в Карпач в лютому, коли для туристів господарі влаштовують змагання “з’їзд на чому попало”. 

         
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

         2.3. Порівняльний аналіз інфраструктури гірськолижних курортів України та Польщі 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Розділ  III. Проблеми та перспективи лижного туризму в Україні та Польщі

       3.1. Проблеми та перспективи  лижного туризму  в Україні

       З огляду на невпинне зростання популярності й моди на гірськолижний спорт, а  також беручи до уваги виняткові особливості (наявні унікальні природні ресурси і значне освоєння), розвиток гірськолижного туризму в Карпатському регіоні надзвичайно перспективний та економічно доцільний. Безперечно також, що активний розвиток цього виду туризму в Карпатах сприятиме й підвищенню міжнародного авторитету Української держави.

       Незважаючи  на природну привабливість, легку транспортну  доступність, умовно помірні ціни, відсутність  мовного бар'єра та інші принади, більшість українців, зацікавлених у гірськолижному спорті, все ж таки віддають перевагу подорожам за кордон. Це може бути зумовленим замалою інформації про курорти та їх рекламою, нерозвиненою інфраструктурою, низьким рівнем сервісу, зумовленим відсутністю великої конкуренції.

       Однак останні роки позначені  таки певними кроками в розвитку туризму в Карпатському регіоні. Відновлюються наявні бази та готелі, розбудовуються нові туристичні комплекси тощо. Але відбувається це на, так званому, приватному, а не державному рівні.

       Однією  з головних проблем, яка стримує вітчизняне та іноземне інвестування, є незрозуміла й нестабільна ситуація навколо системи оподаткування. Важливим також є те, що у структур, які забезпечують побут туристів, належний стан гірськолижних спусків та ін., немає одного господаря. Їх, цих маленьких власників, досить багато: лісгоспи, відомства, комунальні заклади тощо. Комерційні структури беруть гроші за послуги, але не відомо, як сплачують податки.

       Цю  проблему можна вирішити шляхом створення акціонерних товариств, де кожна із зацікавлених у розвитку курорту сторін мала б свою частку. Причому інвестиції окупились би доволі швидко (протягом трьох-чотирьох років).

       І хоча навряд чи найближчим часом до нас масово почнуть їхати туристи з Європи, проте повернути в Карпати росіян, які раніше становили чверть від загальної кількості відпочиваючих у цьому регіоні, цілком реально.

       Технічні  стандарти облаштування схилів на гірськолижних  курортах України не зовсім відповідають сучасним вимогам. Але за останні роки ситуація все ж таки значно покращилася, наприклад ратраків (машини для вирівнювання та ущільнення снігових схилів) побільшало, вони є на кожному великому гірськолижному курорті України. Підйомники та витяги поступово реконструюються чи замінюються на нові, але, нажаль, це відбувається не в такому швидкому темпі, як би хотілося. Тому виникає занепокоєння безпеки канатних доріг, які вже давно в експлуатації. Якщо технічний контроль за їхнімстаном і передбачений, то він, зазвичай, здійснюється формально. Таке ставлення пояснюється тим, що сервісне обслуговування технічного обладнання не виділене в окрему галузь і перебуває у віданні гірськолижних центрів.

       Експерти  зазначають: вихід України на світовий ринок з конкурентоспроможним гірськолижним продуктом значною мірою визначатиметься перспективністю політики соціально-економічної реконструкції регіону. Практична реалізація такої грамотної політики забезпечила б необхідні соціально та екологічно орієнтовані зміни у всіх галузях господарства вітчизняного Карпатського регіону.

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

       3.2. Проблеми та перспективи лижного туризму в Польщі 
 

       3.3. Порівняння проблем  і перспектив у  лижному туризмі  України і Польщі 

       В окремих нормативно-правових актах  України, прийнятих протягом останніх років, простежується зацікавленість держави в правомірному і регульованому  процесі розвитку туризму в Україні та українсько-польському транскордонному регіоні. Проте, за результатами компаративного аналізу можна стверджувати, що вітчизняне законодавство та інституційне забезпечення у сфері туризму певною мірою поступається інституційному забезпеченню туристичної сфери Республіки Польща. Зокрема: 

       1. Існують неузгодженості між основоположними документами, які регулюють туристичну діяльність в Україні (Закон України Про внесення змін до Закону України „Про туризм”) та в Польщі (Закон „Про туристичні послуги”), які полягають у такому:

       - відповідність норм законів директивам ЄС в туристичній сфері, в першу чергу Директиві ЄС від 13 червня 1990 р. № 90/314 ЄЕС про комплексний туризм, відпочинок та тури (польський закон більшою мірою відповідає вимогам директив ЄС; стаття 20 українського закону в частині інформування туристів не відповідає Директиві  № 90/314 ЄЕС і відрізняться від норм польського закону);

       - польський закон на відміну від українського є більш прикладним, а не декларативним, і містить основні вимоги та механізми реалізації послуг туристичних підприємств, готельних об’єктів, туристичних провідників та екскурсійних гідів; регулює видачу воєводами дозволів на господарську діяльність з організації туристичних заходів та туристичне посередництво, набуття дозволів туристичними провідниками та екскурсійними гідами, питання категоризації готельних об’єктів;

       - у польському законі окреслені вимоги щодо обов’язковості спеціалізованої освіти та практики роботи з надання туристичних послуг, знання іноземних мов для співробітників туристичних підприємств, туристичних провідників та екскурсійних гідів.