Обслуговування туристів з діловими цілями

Сьогодні існує  нагальна необхідність модернізації засобів  розміщення для ділових відвідувачів України. Майже всі готелі, що мають  в своєму розпорядженні сучасний рівень комфорту - найвищого бізнес-класу. За висновками дослідження міжнародних  ділових організацій столиця  і інші міста України виявляються  далеко не на висоті за якістю ділової  інфраструктури. Менше 20% українських  готелів сьогодні відповідають вимогам  світових стандартів за рівнем комфорту.

Поїздки ділових  мандрівників до все більшої кількості  міст збільшуватиметься у міру зростання  активності господарського життя України. Створення готелів, здатних приймати ділових туристів, уявляється нині особливо актуальним. У вирішенні  таких задач велику роль має грати  Держтурадміністрація та регіональні  управління по туризму. В даному випадку  необхідно вести мову як про іноземних  туристів, так і про діяльність фірм щодо організації поїздок українських  бізнес-туристів до інших країн.

Комплекс проблем, пов'язаних з прийманням ділових  туристів в наших готелях, може бути вирішений, перш за все, за допомогою  створення крупних національних готельних ланцюгів, а згодом і  міжнародних ланцюгів, включаючи  готелі високих категорій. Сучасні  форми управління готельним господарством  формуються не стільки як регіональні  об'єднання, а, перш за все, як міжрегіональні.

Політика розвитку готельного господарства в Україні  має носити масштабний характер і  мати на меті створення в сучасного  конкурентоздатного готельного комплексу, що забезпечував би надання широкого спектру готельних послуг, збільшення обсягів в'їзного і внутрішнього туризму, зростання надходжень до державного та регіональних бюджетів, і в реальних умовах має будуватися з урахуванням  стану української економіки  і інших чинників, що впливають  на готельний бізнес.

Така широкомасштабна  і науково обґрунтована політика в основній її частині має розповсюджуватися  на всі вітчизняні готельні підприємства, незалежно від організаційно-правової форми, форми власності і відомчої підлеглості. Оскільки якість послуг, що надаються готелями, залежить від  рівня кваліфікації кадрів, що працюють в готелях, то в політиці розвитку готельної сфери необхідно приділяти  особливу увагу питанню підвищення кваліфікації, підготовки і перепідготовки кадрів.

З урахуванням сучасних тенденцій змінюються вимоги до сучасного  готелю. Відбувається сучасна стандартизація і уніфікація послуг за рахунок об'єднання  готелів в національні і міжнародні мережі, які приносять високий  рівень комфорту і безпеки зі всім спектром сучасних інформаційних технологій і телекомунікацій, що забезпечують клієнтам високий рівень інформаційних  послуг, а мережам готелів нові можливості з централізованого управління територіально-розподіленою інфраструктурою, створення розвиненої інфраструктури ділового туризму, розваг і нові можливості в наданні послуг клієнтам за рахунок  нових можливостей інфраструктури.

Таким чином, сучасний готель повинен об'єднувати в собі можливості інфраструктури бізнес-центру, центру дозвілля, а також підприємств  торгівлі і сфери послуг. Фахівці  повинні реалізовувати комплексний  підхід до створення інтелектуальної  інфраструктури готелю, який включає  весь комплекс архітектурно-будівельних, інженерно-технічних і експлуатаційних  заходів. Ще на стадії проектування мають  враховуватися взаємні вимоги різних інженерних систем і підсистем, специфічні потреби служби експлуатації і постояльців  готелю. Оптимальний вибір технологій і устаткування дозволяє створити економічний  проект і забезпечити ефективну  експлуатацію об'єкту.

Особливим в даному випадку стає і напрям діяльності готельних комплексів, пов'язаний з  обслуговуванням і створенням відповідної  інфраструктури, яка повинна бути направлена на забезпечення всіх запитів  клієнтів. Зразковий перелік послуг для ділових туристів включає  телекомунікаційні послуги - тобто  можливість отримання і передачі інформації, спілкування і хорошу технічну оснащеність місця тимчасового мешкання, що зберігає час і нерви клієнта. Технічні рішення надання телекомунікаційних послуг повинні враховувати всі найновітніші і популярні способи обміну інформацією. Практично на сьогодні жоден з готельних комплексів не може собі дозволити виділити кошти на створення і підтримку телекомунікаційних комплексів.

Тенденція останнім часом показує, що учасники конференцій, семінарів і навіть звичайних  поїздок більше не чекають від  цих заходів глобальних відкриттів. Основний ухил робиться на встановлення нових контактів і обумовлену зміною обстановки підвищену творчу активність. Ділові туристи все більше звертають увагу на особливе середовище, атмосферу, що створюють з ділової  подорожі не просту рутину, а щось особливе, поїздка стає не виснажливою та нудною, а навпаки такою, що запам'ятовується і підвищує працездатність. Ця атмосфера, що і є основою метою інсентив-туризму, забезпечується синергією всіх сфер індустрії гостинності.

У даний час відповідати  потребам ділових туристів прагнуть не лише готелі, але і авіакомпанії. Поліпшення розкладу авіарейсів допомагає  діловим туристам оптимальним чином  збудувати свій графік, скориставшись, наприклад, нічним перельотом.

 

ВИСНОВКИ

 

В ході дослідження  даної роботи було виявлено, що діловий туризм є спеціалізованим сегментом ринку туристських послуг, що включають у себе поїздки на такі організовані заходи, як, наприклад, конгреси, конференції й інші наради або зустрічі, метою яких є обговорення різних питань серед певних груп людей. Понад 73% його обсягу складають корпоративні поїздки (так звані corporate travel) - як індивідуальні ділові поїздки, так і для участі в заходах, проведених промисловими і торговельними корпораціями. Сюди ж відносяться і інсентив-тури (від англійського слова incentive -- стимул) -- поїздки, які організовуються компаніями з метою мотивації співробітників, зайнятих в основному просуванням і продажем виробленого цією компанією товару. Поїздки, пов'язані з участю в з'їздах, конференціях, семінарах під егідою політичних, економічних, наукових, культурних, релігійних і інших організацій, складають близько 16% ринку ділового туризму

Організація бізнес-турів  має свою специфіку. Як правило, бізнесмени планують свої поїздки за декілька місяців, що особливо актуально для  «високого сезону» у виставковому бізнесі, який припадає на лютий-травень  і вересень-листопад. При організації  ділових поїздок як правило необхідно  знайти найкоротшу стиковку авіарейсів, найближчий до виставки готель, найзручніший транспорт і тому подібне.

Люди, що подорожують  по виробничих справах, використовують різні види транспорту так само, як і провідні свої відпустки. Однак  бізнес-туристи висувають особливі вимоги, по яких транспортні компанії відрізняють їх від інших сегментів  ринку, поєднуючи в окремий сегмент. До цих специфічних вимог можна  віднести: швидкість, комфорт, надійність і пунктуальність, зручність, частота, купівельна спроможність валюти.

Отже, проаналізувавши  ситуацію, ми зробили певні пропозиції щодо вдосконалення обслуговування учасників ділового туризму в Україні.

Сьогодні існує  нагальна необхідність модернізації засобів  розміщення для ділових відвідувачів України. Комплекс проблем, пов'язаних з прийманням ділових туристів в наших готелях, може бути вирішений, перш за все, за допомогою створення крупних національних готельних ланцюгів, а згодом і міжнародних ланцюгів, включаючи готелі високих категорій. Існують і проблеми, пов'язані з розвитком і перспективами професійної туристської освіти. Необхідність приділити особливу уваги до створення професійних наукових шкіл і освітніх центрів. Сучасний готель повинен об'єднувати в собі можливості інфраструктури бізнес-центру, центру дозвілля, а також підприємств торгівлі і сфери послуг. Слід також зазначити, що для досягнення комерційного успіху в цій справі необхідно забезпечити гнучкість у проведенні фінансових розрахунків на взаємовигідних умовах.

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ

 

1. Про внесення  змін до Закону України «Про  туризм»: Закон України// Урядовий  курєр.-2003.-№244

2. Про затвердження  Концепції розвитку туризму в  м. Одесі на 2007-2015 роки: Рішення  Одеської міської ради №1395-V від  04.07.2007р.

3. Бабкин А.В.  Специальные виды туризма.- Ростов-на-Дону: «Феникс»,- 2008. - 252 с. 152

4. Бізнес-тури: приємне  та корисне // Газета «ОГО». - 7 Грудня 2006.- №1043.

5. Вершицкий А.В.  Проблемы эффективности развития  туризма в Крыму // Ученые записки  Таврического национального университета  им. В.И. Вернадского. Серия “Экономика”. - Том 18 (57). - Симферополь: ТНУ, 2005. - с. 7-15.

6. Довідка про  динаміку туристичних потоків  в Україні, 2007 рік (за даними  Адміністрації Держприкордонслужби  України)//Новости турбизнеса.-2008.-№3-4.-с.6-7.

7. Зінов`єв Г.О.  Напрямки розвитку індустрії  туризму в Києві// Туризм: Теорія  і практика. - 2005. - №1.

8. Квартальнов В.А.  Туризм: Учебник. - М.: Финансы и статистика, -2002. - 320 с.

9. Любіцева О.О.  Ринок туристичних послуг.- К.: Альтерпрес, 2002. - 436 с.256

10. Недоризанюк Т.  Бизнес экономит на зарубежных  поездках//Газета «Дело».- 6 марта  2009г.

11. Портна К. Бізнес  відпочиває.//Український дiловий  тижневик "Контракти".-27.11.2006.- №  48

12. Уокер Дж. Р.  Введение в гостеприимство: Учеб. пособие /Пер. с англ. - 2-е изд. -М: ЮНИТИ-ДАНА, 2002. - 607 с.

13. Фоменко Н.В.Рекреаційні  ресурси та курортологія.- К.: Центр  навчальної літератури, 2007. - 312 с.84

14. Худицький В.  Утрачені приваби ділового туризму  Львівська газета.-03 червня, 2008 року.- № 78 (386)

15. http://www.4post.com.ua

16. http://www.ogo.ua/archive/2006-12-07/ogo/10691

17. http://tour-industry.com.ua/content/view/32/1/

18. http://tourua.com