Прибуткове оподаткування підприємств, проблеми та шляхи розвитку в Україні

Це надало б змогу встановити високі норми амортизації для  всіх основних фондів не підвищуючи при  цьому ціну товару .А встановлення високих норм амортизації призвело б до прискорення відшкодування витрат на придбання основних фондів , а значить підвищило б швидкість обертання грошей на підприємстві.

 Взагалі така система нарахування  амортизації дозволила б зменшити  вартість вітчизняних товарів , що значно підвищило б їх конкурентноздатність

 

 

 

2.3 Перенесення збитків  на майбутні періоди  - засіб  фінансового оздоровлення підприємств

 

Дуже важливим положенням , яке  спрямоване на фінансове оздоровлення підприємств є надана платникам податку у відповідності зі Ст. 6  Закону можливість віднесення збитків поточного періоду на зменшення валового доходу майбутніх періодів на протязі п’яти податкових років . Цим самим була усунута ситуація , коли підприємство мало прострочену заборгованість минулих періодів , що значно перевищувала валові доходи звітного періоду , але податок на прибуток все одно нараховувався

2.4 Недоліки Законодавства  з оподаткування прибутку підприємств

 

Хотілося б відзначити декілька основних недоліків які я вбачаю в сучасному законодавстві .

По-перше - це хибна трактовка моменту отримання доходу.

Відповідно до пп. 11.3.1  Закону України  “ Про внесення змін до Закону України  “Про оподаткування прибутку підприємств””  датою отримання доходу є дата , що приходиться на податковий період , на протязі якого першою відбувається будь-яка з наступних подій .

1. Дата зарахування коштів на банківський рахунок платника податку в оплату за реалізовані товари ( роботи , послуги )  , а у випадку їх реалізації  за готівку – день оприходування грошей в касі платника податку.
2. Дата відвантаження  товарів , а для робіт ( послуг ) – дата фактичного надання платником податку цих робіт ( послуг).

Для підприємства все  протікає нормально до тих пір  поки оплата товарів та їх отримання  чи постачання відбуваються синхронно , або по крайній мірі в один податковий період .

Тепер уявимо собі , що підприємство продало товар чи надало послугу  в  податковому періоді  № 1, а  отримало гроші в періоді № 2 . За Законом в періоді № 1 підприємство в податковому періоді № 1 отримало валовий дохід і повинно в цьому періоді сплатити податок на прибуток, але ж гроші будуть зараховані на розрахунковий рахунок підприємства лише в податковому періоді № 2 . Дуже добре якщо у підприємства є на момент сплати податку необхідні кошти ,     а якщо їх немає ?! У випадку прострочення платежу на суму недоїмки   буде нараховано пеню в розмірі 120 % облікової ставки Національного банка України на повну суму недоїмки за весь термін прострочення .

На мій погляд необхідно встановити момент отримання доходу дату отримання коштів за проданий товар , надані роботи  , послуги .

По-друге – це те , що зараз фактично і юридично діє два законодавчі акти , що регулюють оподаткування прибутку підприємств на Україні. Це пояснюється тим, що Законом України “ Про внесення змін до Закону України “ Про оподаткування прибутку підприємств “ була затверджена лише нова редакція раніш діючого Закону . Прошу звернути увагу , що затверджена нова редакція а не відмінений раніш діючий Закон .

По-третє , не зрозуміло для чого держава ввела оподаткування доходів отриманих від операцій з державними цінними паперами . Очевидно що це призведе  до зменшення ділової активності на цьому ринку і як наслідок держава не зможе в необхідний час отримати кошти для покриття касового дифіциту.

По-четверте відміна пільг зарубіжним інвесторам , які були їм гарантовані  Законом України “ Про оподаткування  прибутку підприємств “ , я вважаю економічної користі державі  не принесе , а от політичної шкоди  завдасть .

Очевидно що законодавцям треба виправити ці недоліки щоб уникнути юридичних , економічних та політичних казусів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 3    Податок на прибуток як засіб впливу на ділову активність підприємців

 

 

На даному етапі розвитку нашої  держави склалася така ситуація , коли багато підприємств функціонують на межі банкруцтва і формування прибутку є нерегулярним  , а це , в свою  чергу , приводить до нерегулярності надходжень прибуткового податку до бюджету держави  . Отже можна зробити висновок , що в даній ситуації  фіскальна функція податку  на прибуток підприємств відходить на другорядний план  . Цю функцію взяли на себе непрямі податки   ( ПДВ та акцизний збір ) , які є найбілішими джерелами надходжень до бюджету країни .

Виходячи з вищесказаного , податку на прибуток має бути відведена роль регулятора  економічних відносин в нашій країні . ( Схема № 1  )

Як видно зі схеми первинне послаблення  податкового тиску приводить  в кінцевому випадку до зростання  обсягу надходжень коштів у бюджет не тільки від податку з прибутку підприємств . Це  в свою чергу дасть можливість знизити  податковий тиск за іншими податками і перейти від кількісного підходу при стягуванні податку до якісного .

Використання податку  на прибуток корпорацій як регулятора економічних процесів здійснюється шляхом дотримання  чи порушення критерію його нейтральності щодо прийняття конкретних фінансово господарських рішень ( Схема 2 ) 

Дослідження нейтральності спирається на гіпотезу , що податок який справляє мінімальний вплив на прийняття  рішень на мікроекономічному рівні , може не впливати негативно на  зростання макроекономічної ефективності . За цієї обставини нейтральність податку щодо прийняття мікроекономічних рішень розглядається як першооснова оподаткування .

Значний вплив на економічні процеси має нейтральність податку щодо розподілу прибутку .

Взагалі існує  два основних види прибутку :

1. розподілюваний ( той що йде на виплат у дивідендів )
2. нерозподілюваний ( той що залишається в розпорядженні підприємства )

Прояв принципу нейтральності щодо розподілу прибутку полягає у встановленні державою різних або однакових ставок на різні види прибутку .

 

Схема  № 2 Взаємозв’язок оподаткування  прибутку підприємств та їх ділової 

        активності

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Схема 3 Нейтральність  оподаткування ⁴

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Це залежить насамперед від макроекономічних цілей держави щодо джерел фінансування діяльності підприємств . Якщо пріоритетом  є спрямування на укрупнення

підприємств то держава встановлює найнижчу ставку податку на нерозподілюваний прибуток , а прибуток , який йде на виплату дивідендів оподатковується  за найвищою ставкою ; крім того держава  встановлює на досить високому рівні  податок на дивіденди що виплачуються власникам корпоративних прав .

Якщо ж пріоритетом є кредитне фінансування то вся сума прибутку                      ( розподілюваного і нерозподілюваного ) оподатковується за однаковою ставкою .  Дана ситуація притаманна Україні .Але особливістю є те , що законодавством стимулюється направлення дивідендів на зростання капіталу фірми . Механізм такого стимулювання наступний  : дивіденди , які  спрямовані на виплату у вигляді акцій не підлягають оподаткуванню , якщо така виплата не змінює пропорцій участі всіх акціонерів .

 Це зроблено для того , щоб  менеджери компанії могли переконати  акціонерів , що  якщо вони вкладуть  свої дивіденди в розвиток  виробництва то фактично вони  збільшать свої активи ( через  збільшення активів компанії ) значно в більшій ступені ніж коли б вони отримали дивіденди грошами , бо коли вони отримають дивіденди грошами то повинні будуть сплатити 30 % податок на дивіденди .

 

Але якщо навіть акціонери будуть проти тезаврації прибутку компанія все одно не буде в програші : згідно з новим законодавством на внесену до бюджету суму податку на дивіденди зменшується сума податку на прибуток підприємства ⁵, тобто воно отримує додаткові оборотні кошти

Інший аспект прояву регулюючої функції  податку на прибуток підприємств  розглядається у взаємозв’язку з існуючою конкуренцією між країнами світу за мобільні фактори виробництва та частину прибутку ( яка вилучається у вигляді податку ) від їх використання

Основним критерієм нейтральності  податку на прибуток підприємств  щодо мобільності факторів виробництва є нейтральність стосовно експорту та імпорту капіталу. В наслідок неврахування цього критерію  виникають проблеми ухилення від сплати податку на прибуток шляхом  переміщення діяльності або капіталів в тіньовий сектор або в інші країни з  меншим  рівнем оподаткування чи  більш сприятливими нормами нарахування амортизації  .

Ця проблема особливо актуальна  для України , де спостерігається  значний відтік капіталів та кваліфікованої робочої сили у тіньовий сектор та за кордон

На ці та інші аспекти функціонування податку на прибуток підприємств слід звернути увагу при реформуванні системи прибуткового оподаткування .

Одним з основних методів стимулювання ділової активності в країні через  податок на прибуток  є встановлення пільг малим підприємствам .

Як показав світовий досвід  малі фірми це основні представники венчурного підприємництва , тобто  підприємництва пов’язаного з ризиком , інноваціями , впровадженням нетрадиційних  технологій , а це в свою чергу  є рушійною силою економіки будь якої країни .

 При чому визначення малого  підприємства повинно базуватися  не на кількості працюючих  ( як це зроблено в нашій  країні ) , а на прибутковості   фірми  .

Досвід такої класифікації  існує  в США . Основна федеральна ставка податку на прибуток корпорацій складає 34 %, але вноситься він ранжовано . За перші 50 000 дол. прибутку платиться 15 % , за наступні 25 000 дол. – 25 % і лише на решту суми вступає в дію основна ставка . Майже така ж схема працює і Великобританії , але в цій країні корпорації діляться на дві групи :

1. Дрібні  ( з прибутками до 100 000 фунтів стерлінгів ) вони сплачують податок за ставкою 25 %
2. Великі ( з прибутками більше 100 000 фунтів стерлінгів ) вони сплачують податок за ставкою 33 %

До списку найдійовіших стимулів можна  також віднести пільгове оподаткування  реінвестованих прибутків , пільги на науково дослідні та конструкторські роботи .

Якщо знову звернутися до досвіду  США то можна виявити ще один цікавий  приклад стимулювання через податкові  пільги НТП та одночасне сприяння поліпшенню екологічної ситуації . Підприємства в США мають податковий кредит при сплаті податку на доходи корпорацій в розмірі 50 % вартості обладнання , що використовує енергію сонця та вітру .

На мою думку можна було б  впровадити також  стимулювання виробництва у відстаючих регіонах країни . Механізм цього процесу наступний в найменш розвинутих областях встановлюються  знижена на 5-6 % ставка податку на прибуток. Це не принесло б значних втрат бюджету , а навпаки через заохочення підприємців до розвитку діяльності в саме цих регіонах поповнило його і призвело б до більш рівномірного розвитку регіонів .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки

 

 

До сьогоднішніх реформ законодавства  з оподаткування прибутку підприємств  наша держава йшла 6 років . На цьому шляху було багато парадоксів , як то незрозумілі пільги для “ своїх фірм “ , які підривали економіку країни , переходи від оподаткування прибутку до оподаткування доходу і назад , “ вбивча ” система нарахування амортизації та інше .

Не  можна сказати , що сучасне законодавство - ідеальне в нього є свої вади , які вже частково були виправлені при прийнятті Закону , але зрозуміло одне - з прийняттям цього Закону було зроблено спробу , і спробу досить вдалу , переходу до цивілізованих , прийнятих у всьому світі стандартів оподаткування прибутку підприємств .

Як вже зазначалося ці стандарти  свідчать наступне : значно більшого ефекту в масштабах держави можна  досягти , якщо перенести акценти  з фіскальної функції податку  на прибуток підприємств на його регулюючу.

В кінці кінців основною метою ведення  бізнесу є отримання прибутку і вилучаючи його у завищених  обсягах держава спершу відбиває інтерес платити податок на прибуток , а потім і взагалі займатись  бізнесом .

 Основною проблемою на цьому  шляху є намагання держави “ викачати “ з підприємств по більше грошей і мати якомога жорсткі механізми контролю за діяльністю підприємств . Обидва ці “намагання” дісталися нам у спадок від командно-адміністративної системи  і переборовши їх , я думаю , наша держава отримає вигоду як на макроекономічному так і на мікроекономічному рівні.