Оподаткування доходів нерезидентів

Таким чином, постійні представництва на території України не мають статусу юридичної особи і діють на підставі наданих нерезидентом повноважень (наприклад, нотаріально засвідченої довіреності). При цьому постійні представництва можуть як здійснювати підприємницьку діяльність на території України, так і виконувати виключно представницькі (агентські) функції [12, с. 25].

2. Особливості оподаткування доходів нерезидентів

Будь-які доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх
походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками,
визначеними в статті 160 Податкового кодексу України.

Під доходами, отриманими нерезидентом
із джерелом їх походження з України, розуміються:

        проценти, дисконтні доходи, що сплачуються на користь
нерезидента, у тому числі проценти за позиками та борговими
зобов’язаннями, випущеними (виданими) резидентом;

        дивіденди, які сплачуються резидентом;

        роялті;

        фрахт та доходи від інжинірингу;

        лізингова/орендна плата, що сплачується резидентами або
постійними представництвами на користь нерезидента -
лізингодавця/орендодавця за договорами оперативного
лізингу/оренди;

        доходи від продажу нерухомого майна, розташованого на
території України, яке належить нерезиденту, у тому числі майна
постійного представництва нерезидента;

        прибуток від здійснення операцій із торгівлі цінними
паперами, деривативами або іншими корпоративними правами,
визначений відповідно до норм цього розділу;

        доходи, отримані від провадження спільної діяльності на
території України, доходи від здійснення довгострокових контрактів
на території України;

        винагорода за провадження нерезидентами або уповноваженими
ними особами культурної, освітньої, релігійної, спортивної,
розважальної діяльності на території України;

        брокерська, комісійна або агентська винагорода, отримана
від резидентів або постійних представництв інших нерезидентів
стосовно брокерських, комісійних або агентських послуг, наданих
нерезидентом або його постійним представництвом на території
України на користь резидентів;

        внески та премії на страхування або перестрахування
ризиків в Україні (у тому числі страхування ризиків життя) або
страхування резидентів від ризиків за межами України;

        доходи, одержані від діяльності у сфері розваг (крім
діяльності з проведення державної грошової лотереї);

        доходи у вигляді благодійних внесків та пожертв на користь
нерезидентів;

        інші доходи від провадження нерезидентом (постійним
представництвом цього або іншого нерезидента) господарської
діяльності на території України, за винятком доходів у вигляді
виручки або інших видів компенсації вартості товарів/виконаних
робіт/наданих послуг, переданих/виконаних/наданих резиденту від
такого нерезидента (постійного представництва), у тому числі
вартості послуг із міжнародного зв’язку чи міжнародного
інформаційного забезпечення [10].

Резидент або постійне представництво нерезидента, що
здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи
будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України,
отриманого таким нерезидентом від провадження господарської
діяльності зобов’язані утримувати податок з таких доходів, за ставкою в розмірі 15 відсотків їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету
під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями
міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на
користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.

Прибутки нерезидентів, отримані у вигляді доходів від
безпроцентних (дисконтних) облігацій чи казначейських зобов’язань,
оподатковуються у такому порядку:

базою оподаткування є прибуток, який розраховується як
різниця між номінальною вартістю безпроцентних (дисконтних) цінних
паперів, сплаченою або нарахованою їх емітентом, та ціною їх
придбання на первинному чи вторинному фондовому ринку;

з метою здійснення податкового контролю придбання або продаж
зазначених у цьому підпункті цінних паперів може здійснюватися від
імені та за рахунок нерезидента виключно його постійним
представництвом або резидентом, який працює від імені, за рахунок
та за дорученням такого нерезидента;

зазначені резидент або постійне представництво нерезидента
несуть відповідальність за повне та своєчасне нарахування та
внесення до бюджету податків, утриманих під час виплати
нерезиденту доходів від володіння процентними або безпроцентними
(дисконтними) цінними паперами. Центральний орган державної
податкової служби встановлює порядок надання резидентами або
постійними представництвами нерезидента розрахунку податкових
зобов’язань нерезидентів та звітів про утримання та внесення до
відповідного бюджету податків, встановлених цим пунктом.

Резиденти, які працюють від імені, за рахунок та за
дорученням нерезидента на ринку процентних або безпроцентних
(дисконтних) облігацій чи казначейських зобов’язань, самостійно
подають органу державної податкової служби за місцем свого
розташування звіт про утримання та внесення до відповідного
бюджету податків.

Не підлягають оподаткуванню доходи, отримані
нерезидентами у вигляді процентів або доходу (дисконту) на
державні цінні папери або облігації місцевих позик, або боргові
цінні папери, виконання зобов’язань за якими забезпечено
державними або місцевими гарантіями, продані або розміщені
нерезидентам за межами території України через уповноважених
агентів – нерезидентів, або процентів, сплачених нерезидентам за
отримані державою або до бюджету Автономної Республіки Крим чи
міського бюджету позики (кредити або зовнішні запозичення), які
відображаються в Державному бюджеті України або місцевих бюджетах
чи кошторисі Національного банку України, або за кредити (позики),
які отримані суб’єктами господарювання та виконання яких
забезпечено державними або місцевими гарантіями.

Сума фрахту, що сплачується резидентом нерезиденту за
договорами фрахту, оподатковується за ставкою 6 відсотків у
джерела виплати таких доходів за рахунок цих доходів.

При цьому:

- базою для оподаткування є базова ставка такого фрахту;

- особами, уповноваженими стягувати цей податок та вносити його
до бюджету, є резидент, який виплачує такі доходи, незалежно від
того, є він платником цього податку чи ні, а також є він суб’єктом
спрощеного оподаткування чи ні [10].

Суми прибутків нерезидентів, які провадять свою
діяльність на території України через постійне представництво,
оподатковуються в загальному порядку. При цьому таке постійне
представництво прирівнюється з метою оподаткування до платника
податку, який провадить свою діяльність незалежно від такого
нерезидента.

У разі якщо нерезидент провадить свою діяльність не лише в
Україні, а й за її межами, і при цьому не визначає прибуток від
своєї діяльності, що ведеться ним через постійне представництво в
Україні, сума прибутку, що підлягає оподаткуванню в Україні,
визначається на підставі складення нерезидентом відокремленого
балансу фінансово-господарської діяльності, погодженого з органом
державної податкової служби за місцезнаходженням постійного
представництва.

У разі неможливості визначити шляхом прямого підрахування
прибуток, отриманий нерезидентами з джерелом його походження з
України, оподатковуваний прибуток визначається органом державної
податкової служби як різниця між доходом та витратами, визначеними
шляхом застосування до суми отриманого доходу коефіцієнта 0,7.

Резиденти, які надають агентські, довірчі, комісійні
та інші подібні послуги з продажу чи придбання товарів, робіт,
послуг за рахунок і на користь нерезидента (в тому числі укладення
договорів з іншими резидентами від імені і на користь
нерезидента), утримують і перераховують до відповідного бюджету
податок із доходу, отриманого таким нерезидентом із джерел в
Україні, визначений у порядку, передбаченому для оподаткування
прибутків нерезидентів, що проводять діяльність на території
України через постійне представництво. При цьому такі резиденти не
підлягають додатковій реєстрації в органах державної податкової
служби як платники податку.

ВИСНОВКИ

Таким чином, до нерезидентів слід відносити: іноземні компанії,  організації,  утворені  відповідно  до законодавства  інших  держав,  їх  зареєстровані відповідно   до   законодавства   України   філії, представництва та інші відокремлені підрозділи з місцезнаходженням на території України; дипломатичні представництва,  консульські установи та інші офіційні  представництва  інших держав і міжнародних організацій в Україні; фізичні особи, які не є резидентами України.

Стаття 160 Податкового кодексу передбачає особливості оподаткування нерезидентів та застосовується для будь-яких доходів, отриманих нерезидентом із джерелом їх походження з України. Кожна відповідна ставка застосовується в разі, якщо вона прямо передбачена для такого випадку і стосується:

                    будь-яких виплат резидентом або постійним представництвом нерезидента з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності. Утримується податок з таких доходів за ставкою в розмірі 15 відсотків їх суми та сплачується до бюджету під час такої виплати (якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності);

                    сум фрахту, що сплачується резидентом нерезиденту за договорами фрахту, оподатковується за ставкою 6 відсотків у джерела виплати таких доходів за рахунок цих доходів;

                    страхових виплат або платежів страховиків в різних умовах за ставками 0, 4, 12 відсотків;

                    виплат резидентами нерезидентам за виробництво та/або розповсюдження реклами про такого резидента, під час такої виплати сплачують податок за ставкою 20 відсотків суми таких виплат за власний рахунок.

ЛІТЕРАТУРА

1. Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" у редакції від 22.05.97 р. №283/97.

2.                  Закон України «Про Державний реєстр фізичних осіб – платників податків та інших обов'язкових платежів» від 22.12.94 р. № 320/94.

3. Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» N 3610-VI ( 3610-17 ) від 07.07.2011.

4.                  Закон України «Про Національну програму інформатизації» від 4 лютого 1998 року N 74/98.

5.                  Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств», від 28 грудня 1994 року N 334/94.

6.                  Закон України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 04.02.94 р. № 3929-XII.

7.                  Декрет кабінету міністрів «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19 лютого 1993 року N 15-93.

8. Митний кодекс України N 2973-V від 03.02.2011.

9.                  Постанова верховної ради Про затвердження Правил застосування Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 27 червня 1995 року N 247/95.

10.             Податковий кодекс України N 3675-VI ( 3675-17 ) від 08.07.2011.

11.             Легка І. Деякі проблеми визначення резидентського статусу фізичних осіб//Юридичний журнал. № 3. 2004.

12.             Михайлов О. Постійне представництво нерезидента//Дебет–Кредит. 21.03.2005 р., № 8, с. 25.

17