Місце прокуратури в системі органів влади

Міністерство  освіти і науки, молоді та спорту України

Національний  університет «Юридична академія Украіни імені Ярослава Мудрого»

Кримський юридичний інститут 
 
 
 
 
 
 

Індивідуальна робота

по дисципліні: Організація прокурорської діяльності

на тему:

Місце прокуратури в  системі органів  влади 
 
 
 

Виконала:

студентка 4 курсу 41 групи

денної  форми навчання

Ніконова  Анастасія 
 
 
 
 
 
 

Сімферополь, 2011

Зміст 

Вступ……………………………………………………………………3

1. Поняття правового статусу прокуратури України………………..4

2. Основні ланки системи та структура прокуратури в Україні……7

3. Функції органів прокуратури……………………………………….9

4. Прокуратура серед інших органів державної влади……………..10

Висновок………………………………………………………………13

Список літератури………………………………………………........15 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Вступ 

     Перед будь-якою державою завжди стоїть питання  щодо забезпечення режиму законності, створення необхідних умов для реалізації громадянами своїх прав та захисту  їх інтересів від злочинних посягань. Для виконання зазначених функцій створена і діє розгалужена система правоохоронних органів, до яких фахівці відносять і прокуратуру.

     Прокуратура в сучасній Україні - це міцна державна інституція. Як самостійна служба, що покликана  стояти на сторожі законності в Україні, прокуратура почала якісно новий  етап у своєму розвитку з моменту  проголошення України суверенною і  незалежною державою.

     Вважається, що прокуратура є особливим державним  утворенням, яке сприяє забезпеченню державного суверенітету України –  верховенства, самостійності, повноти  і зовнішньої неподільності влади  із можливістю реально впливати на суспільні відносини.

     Довгий  час заважало нормальній роботі прокуратури  пропозиції щодо включення прокуратури  до інших органів державної влади, а фактично її ліквідація. Це тягнулось  аж до прийняття Конституції України, яка частково закріпила місце  і роль прокуратури в системі  державних органів.

     Сьогодні  фахівці вважають, що місце прокуратури  в системі державно-правових інститутів має ключове значення для визначення сутності прокурорської системи, функцій  прокуратури, її правового статусу, організаційної побудови, форм і методів  діяльності¹. Актуальність і необхідність вивчення цього питання сьогодні обумовлені часом, важливістю існування такого державного інституту, як прокуратура.

     Вивчення  різних позицій авторів щодо подальшого функціонування прокуратури в Україні, визначення її місця в державному механізмі, аналіз відповідного чинного  законодавства про прокуратуру  – основна мета даної роботи.

     1. Поняття правового статусу прокуратури України 

     Згідно  з Конституцією України (ст. 121) прокуратура  нашої держави становить єдину  систему, а організація і порядок  діяльності її органів визначаються законом (ст. 123). У Законі України  “Про прокуратуру” (ст. 6) закріплені принципи організації та діяльності прокуратури. У ньому зазначено, що органи прокуратури  України:

     1) становлять єдину централізовану  систему, яку очолює Генеральний  прокурор України, з підпорядкуванням  нижчестоящих прокурорів вищестоящим;

     2) здійснюють свої повноваження  на підставі додержання Конституції  України та чинних на території  нашої держави законів, незалежно  від будь-яких органів державної  влади, посадових осіб, а також  рішень громадських об'єднань  чи їх органів;

     3) захищають у межах своєї компетенції  права і свободи громадян на  засадах їх рівності перед  законом, незалежно від національного  чи соціального походження, мови, освіти, ставлення до релігії,  політичних переконань, службового  чи майнового стану та інших  ознак:

     4) вживають заходів до усунення  порушень закону, від кого б  вони не виходили, поновлення  порушених прав і притягнення  у встановленому законом порядку  до відповідальності осіб, які  допустили ці порушення;

     5) діють гласно, інформують держанні  органи влади, громадськість про  стан законності ти заходи  щодо її зміцнення.

     У науці питання про розмежування принципів організації та діяльності прокуратури є дискусійним. На думку  професорів М. Мичко та Н. Голови неможливість поділу цих принципів на організаційні  та функціональні не є безспірним. Справді, організаційна структура  прокуратури та її діяльність знаходяться  в органічному зв'язку. Однак на практиці в одних принципах домінують  організаційні начала, а в інших  ті, що визначають вимоги до діяльності.¹

     Прокуратура керується такими основними принципами організації та діяльності: централізації; незалежності; захисту прав громадян на основі їх рівності перед законом; публічності; гласності; позапартійності; єдності; законності; поєднання єдиноначальності в організації роботи органів  про куратури з колегіальністю під  час прийняття найбільш важливих рішень.

     Суть  принципу єдності полягає у тому, що кожна ланка прокурорської  системи, кожний прокурор, діючи в  межах своєї компетенції, виступає як представник єдиної системи прокурорських органів. Конституційна діяльність кожного прокурора є органічною частиною діяль ності усієї прокуратури.

     Принцип єдності, як зазначає В.І Басков, є  синонімом єдиноначальності, суть якої полягає в одноособовому вирішенні  всіх питань, пов'язаних з прокурорською  діяльнісію.¹ Єдиноначальнісгь у прокурорському нагляді дістає вияв також у тому, що всі накази і розпорядження вищестоящого прокурора є обов'язковими для нижчестоящого прокурора.

     У тісному зв'язку з принципом єдності  знаходиться принцип централізації  прокурорської системи, який передбачає підпорядкування органів прокуратури  лише по вертикалі. Цей принцип дозволяє забезпечувати оперативне керівництво  усією прокурорською системою, на всіх напрямах прокурорської діяльності. Водночас дає нижчестоящим прокурорам можливість звертатися у необхідних випадках до вищестоящих прокурорів, включаючи Генерального прокурора  України, з пропозиціями і поданнями  з питань, пов'язаних зі здійснюваними  ними наглядовими заходами.

     Незалежність  прокуратури означає, що всі прокурори  здійснюють свої повноваження незалежно  від органів державної влади  і місцевого самоврядування, громадських  об'єднань, посадових осіб. Цей принцип  забезпечує реалізацію виключно важливого  положення про те, що всі прокурори  у своїй діяльності керуються  лише законом і захищені від неправомірного втручання при вирішенні конкретних питань. Практика свідчить, що лише при  послідовному і суворому додержанні зазначеного принципу прокуратура  здатна виконувати покладені на неї  завдання.

     Забороняється втручання органів державної  влади і управлінь, посадових  осіб, засобів масової інформації, об’єднань громадян та їх представників  у діяльність прокуратури по нагляду  за додержанням законів або по розслідуванню діянь, що містять  ознаки злочину. Вплив у будь-якій формі на працівників прокуратури  з метою перешкодити виконанням ним службових обов’язків або  вимаганням прийняття неправомірного рішення тягне за собою відповідальність, передбачену законом. Звернення  представників влади, інших посадових  осіб до прокурора з приводу конкретних справ і матеріалів, що перебувають  у проваджені прокуратури, не можуть містити будь-яких вказівок або вимог  щодо результатів їх вирішення. Ніхто  не має права без дозволу прокурора  або слідчого розголошувати дані перевірок і попереднього слідства до їх закінчення. Вимоги прокурора, які відповідають чинному законодавству, є обов’язковими для всіх органів, підприємств, установ, організацій, посадових осіб та громадян і виконують невідкладно або у передбачені законом чи визначені прокурором строки, невиконання без поважних причин законних вимог прокурора тягне за собою передбачену законом відповідальності.

     Принцип захисту прав громадян на основі їх рівності перед зако ном полягає  в тому, що органи прокуратури захищають  у межах своєї компетенції  права і свободи громадян на основі їх рівності перед за коном незалежно  від національного чи соціального  походження, мови, освіти, ставлення  до релігії, політичних переконань, службового чи майнового стану та інших ознак.

     Сутність  принципу публічності (офіційності) виражається  в тому, що органи прокуратури вживають заходів щодо усунення порушень закону, хоч би від кого вони виходили, поновлення порушених прав і притягнення  у встановленому законом порядку  до відповідальності осіб, які допустили  ці порушення.

     Органи  прокуратури діють гласно, інформують державні органи влади, громадськість  про стан законності та заходи щодо її зміцнення.

     Принцип позапартійності полягає в тому, що працівники проку ратури не можуть належати до будь-яких політичних партій чи рухів.

     Принцип законності зобов'язує органи прокуратури  точно і не ухильно виконувати норми Конституції, законів України. Згідно з ви могами ст. 8 Конституції  в Україні визнається і діє  принцип верховен ства права. Цей  принцип є визначальним у правовій державі і ніщо не може виправдати порушення законності.

     На  підставі розглянутих вище принципах  діє сьогодні прокуратура України. Але навіть завдяки їм визначити  місце органів прокуратури в  державному механізмі складно. Така ситуація була не завжди, оскільки історія  розвитку прокуратури містить не тільки сучасний етап. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     Основні ланки системи  та структура прокуратури  в Україні 

     Прокуратура України становить єдину централізовану систему органів, пов’язаних спільними  завданнями та функціями, система органів прокуратури будується згідно з державним устроєм та адміністративно-територіальним поділом України, а також за функціональними ознаками і визначається ст. 13 Закону. Система органів прокуратури становлять: Генеральна прокуратура України, прокуратури Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя (на правах обласних), міські, районні, міжрайонні, інші прирівняні до них прокуратури, а також військові прокуратури¹.

     До  органів військових прокуратур належать військові прокуратури регіонів і військова прокуратура Військово-Морських Сил України (на правах обласних), військові  прокуратури гарнізонів (на правах міських).

     Вищою ланкою системи є Генеральна прокуратура, яка під керівництвом Генерального прокурора визначає стратегію й тактику діяльності прокуратури, здійснює нагляд  за дотриманням і правильним застосуванням законів юридичними та фізичними особами.

     Наступною ланкою системи є прокуратура Автономної Республіки Крим, прокуратури областей, прирівняні до них прокуратури міст Києва та Севастополя, військова прокуратура ВМС України та військові прокуратури регіонів, які підпорядковуються Генеральному прокурору України і здійснюють керівництво прокуратурами нижчої інстанції.

     До  прокуратур нижчої ланки належать міські, районні, міжрайонні прокуратури та військові прокуратури гарнізонів.

     Крім  перелічених вище прокуратур Законом  передбачено створення й інших  прокуратур, до яких належать київська міжобласна спеціалізована прокуратура, спеціальні прокуратури, природоохоронні  прокуратури та прокуратури з  нагляду за додержаннями законів  під час виконання судових  рішень у кримінальних справах.

     Спеціалізовані (галузеві) прокуратури  будуються за загальними принципами, вони виконують такі самі завдання і мають такі ж повноваження, що й територіальні прокуратури, але з урахуванням специфіки предмету нагляду.