Баскетбол. Словник спортивних термінів

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

 

 

 

 

 

«Баскетбол. Словник спортивних термінів»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

План

Вступ

1.Історія виникнення баскетболу

2. Основні поняття баскетболу

3.Правила гри та порушення  у баскетболі

4.Словник спортивних термінів

             Висновки

            Література

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Баскетбол - спортивна гра, один із найбільш популярних видів спорту. Для баскетболістів характерним є широке поле зору і добре розвинений зір. Баскетбол - емоційна  гра , піднімає настрій людини.

З часу виникнення у баскетболі відбулося  багато змін і уточнень. Удосконалилась техніка і тактика гри, уточнились правила змагань і суддівства, стабілізувались розміри ігрового поля, його розмітка; обладнання. Гра  одержала широкого розповсюдження в  цілому світі, почали проводитися багаточисельні зустрічі і змагання з баскетболу. Виникла цілісна педагогічна  система підготовки баскетболістів.

Перші баскетбольні команди складались не із п'яти гравців, як  сьогодні, а з дев'яти. Крім того баскетболіст, отримавши м'яч, не міг переміщуватися з ним, навіть на один крок, оскільки це означало порушення правил. Зараз баскетболіст має право переміщуватися з м'ячем на площадці, обов'язково ударяючи ним об підлогу. Якщо спортсмен не випускає м'яч із рук, то тоді він має право зробити не більше двох кроків.

Після зупинки спортсмен уже  не може знову починати рух з м'ячем: його потрібно віддати партнерам або зробити кидок по кільцю.

 

 

 

 

 

 

 

 

1.Історія виникнення баскетболу

Доктор Джеймс Найсміт відомий  у всьому світі, як винахідник баскетболу. 
Він народився в 1861 році в Ремсей (Ramsay) містечку, поблизу Елмонта (Almonte), штат Онтаріо, Канада.Концепція баскетболу у нього зародилася, ще в шкільні роки, під час гри в “duck-on-a-rock”. 
Сенс цієї популярної, у той час, ігри полягав в наступному: підкидаючи один, не великий камінь, необхідно було уразити ним вершину іншого каменя, більшого за розміром.

Після роботи Атлетичним Директором Університету McGill Найсміт переходить в YMCA Повчальну Школу в Спрінгфілде, штату Массачусетс. Вже, будучи викладачем фізкультури, професором коледжу в Спрінгфелде, Джеймс Найсміт зіткнувся з проблемою створення гри для зими штату Массачусетс, періоду між змаганнями по бейсболу і футболу. Найсміт вважав, що у зв'язку з погодою цієї пори року, кращим рішенням буде винайти гру для закритих приміщень.

Найсміт хотів створити рухому гру  для студентів Школи Християнських  Робочих, яка припускала б не тільки використання винятково сили. Він потребував гри, яку можна було б проводити в закритому приміщенні у відносно малому просторі.

І ось, в грудні 1891 року, Джеймс Найсміт  представив своєму гімнастичному класу  в Спрінгфілде (YMCA) свій безіменний винахід.

Перша гра була зіграна футбольним м'ячем а замість кілець, до поручнів балкона, по обидві сторони спортивного залу, Найсміт прикріпив дві прості корзини 
і на довершення всього, вивісив на дошці оголошень список тринадцяти правил, які повинні були управляти цією новою грою.Але незабаром, після першої гри, листок з правилами пропав.

А, декілька днів опісля, один із студентів  Найсміта, Франк Мейхон (Frank Mahon), признався  в “злочині”.Я узяв їх” - сказав Мейхон своєму вчителеві.“Я знав, що ця гра матиме великий успіх і  я узяв їх як сувенір.Але зараз  я думаю, вони повинні належати Вам.”

Менше ніж за годину, Джеймс Найсміт, сидячи за столом в своєму офісі  в YMCA сформулював тринадцять правил гри в баскетбол:

1.М'яч може бути кинутий в будь-якому напрямі однією або двома руками

2.По м'ячу можна бити однією або двома руками в будь-якому напрямі, але у жодному випадку кулаком

3.Гравець не може бігати з м'ячем. Гравець повинен віддати пас або кинути м'яч в корзину з тієї крапки, в якій він його зловив, виключення робиться для гравця що біжить на хорошій швидкості.

4.М'яч повинен утримуватися однією або двома руками. Не можна використовувати для утримання м'яча передпліччя і тіло.

5.У будь-якому випадку не допускаються удари, захоплення, утримання і штовхання супротивника. Перше порушення цього правила будь-яким гравцем, повинно фіксуватися як фол (брудна гра); другий фол дискваліфікує його, поки не буде забитий наступний м'яч і якщо був очевидний намір травмувати гравця, на всю гру. Ніяка заміна не дозволяється.

6.Удар по м'ячу кулаком - порушення пунктів правил 2 і 4,

7.Якщо одна із сторін здійснює три фоли підряд, вони повинні фіксуватися як гол, для супротивників (це означає, що за цей час супротивники не повинні зробити жодного фолу).

8.Гол зараховується, - якщо кинутий або такий, що відскочив від підлоги м'яч потрапляє в корзину і залишається там. Гравцям, що захищаються, не дозволяється торкатися м'яча або корзини у момент кидка. Якщо м'яч стосується краю, і супротивники переміщають корзину, то гол зараховуватися не буде

9. Якщо м'яч йде в аут (за межі майданчика), то він повинен бути викинутий в полі і першим гравцем, що торкнувся його. У разі суперечки викинути м'яч в полі, повинен суддя. Вкидаючому гравцеві дозволяється утримувати м'яч п'ять секунд. Якщо він утримує його довше, то м'яч віддається супротивникові. Якщо будь-яка із сторін намагається затягувати час, суддя повинен дати їм фол.

10.Суддя повинен стежити за діями гравців і за фолами, а також повідомляти рефері, про три, здійснених підряд фолах. Він наділяється владою дискваліфікувати гравців згідно правила 5.

11. Рефері повинен стежити за м'ячем і визначати, коли м'яч знаходиться в грі (в межах майданчика) і коли йде в аут (за межі майданчика), яка із сторін повинна володіти м'ячем, а також контролювати час. Він повинен визначати ураження цілі, вести запис забитих м'ячів, а також виконувати будь-які інші дії, які зазвичай виконуються рефері.

12. Гра складається з двох половин по 15 хвилин кожна з перервою в п'ять хвилин між ними.

13.Сторона, що закинула більше м'ячів в цей період часу є переможцем.

З часом баскетбол змінювався.По початку це була гра терпіння і  стратегії. 
Більшість перших ігор мали рахунок, який ніколи не перевищував 15 або 20 очок. Найсміт уважно стежив за розвитком спорту, представленим в багатьох націях рухом YMCA, вже 1893 року.                                                                                                         Вперше на Олімпійських іграх баскетбол був представлений в Берліні в 1936 році.     На піке розвитку гри, Найсміт був прийнятий в Зал Баскетбольної Слави, не дивлячись на те, що він вже був названий в його честь.

Баскетбол, починаючи з Джеймса  Найсміта, пройшов довгий шлях. 
І сьогодні є одним з найбільш популярних спортивних змагань в світі, чого не було б можливо без Доктора Джеймса Найсміта, засновника цієї прекрасної гри.

 

 

 

2.Основні поняття баскетболу

Баскетбо́л, діалектне Кошикі́вка (англ.basket — кошик і англ.ball — м'яч) — спортивна командна гра з м'ячем, який закидають руками в кільце із сіткою (кошик) закріплене на щиті на висоті 10 футів (3 метри 05 сантиметрів) над майданчиком.

Грають дві команди по 5 осіб на майданчику 28 х 15 м. На коротких сторонах майданчика укріплені на щитах на висоті 305 см «кошики» — металеві кільця діаметром 45 см з мотузяною сіткою без дна. Переможцем визнається команда, якій вдалось більше число разів закинути м'яч у «кошик» супротивників. Тривалість гри — чотири періоди по 10 хвилин, з півторахвилинними перервами між першою та другою і третьою й четвертою чвертями, та великою перервою у 15 хвилин між другим та третім періодом. В Національній баскетбольній Асоціації гра триває 48 хвилин і розбивається на 4 чверті.                                                                                                               Перший чоловічий чемпіонат світу проведено в 1950-у році, а в 1953-му — жіночий. Зараз проводяться кожні чотири роки. Найпрестижніші змагання серед збірних команд країн — Олімпійські ігри, Чемпіонат світу з баскетболу, а серед клубних — чемпіонат НБА та в Європі — Євроліга УЛЕБ, Єврокубок та Кубок виклику ФІБА.

Позиції гравців

На відміну від, припустимо, футболу, в баскетболі в кожній комбінації команди беруть участь одразу всі п'ять гравців, що дає тренерам величезний простір для імпровізації. В процесі розвитку гри, склалося, що в складі кожної команди є п'ять унікальних ігрових амплуа, кожне з котрих має свій набір функцій та задач. Переважно, при нападі і захисті гравець однієї позиції діє проти свого візаві, котрий має те ж саме амплуа — так центровий найчастіше входить в силовий контакт з центровим, захисник — із захисником і т. д. Амплуа гравців розподіляються таким чином:

1. розігрувач (професійною термінологією — «перший номер»);

2.атакувальний захисник («другий номер»);

3.легкий форвард («третій номер»);

4.важкий форвард («четвертий номер»);

5.центровий («п'ятий номер»).

Плеймейкер, або розігрувач, — гравець, що починає майже всі атакувальні комбінації своєї команди. Основне функціональне навантаження розігрувача (або «першого номера») є вивід своїх партнерів на вигідну позицію, роздача результативних пасів, або ж «бомбардування» кільця суперника з дальньої дистанції — з «периметра». Розігруючий мусить мати відмінне бачення майданчика, моментально орієнтуватись в зміні тактики команди. В захисних діях розігруючий повинен бути орієнтований на перехоплення м'яча в суперника. Вважається, що оптимальним зростом для «першого номера» є 185—195 см.

Атакуючий захисник — другий гравець «задньої лінії». Функції атакувального захисника зосереджуються на допомозі розігруючому і «бомбардуванні» кільця здаля. Повинен мати відмінний кидок і з середньої дистанції. Як правило, атакувальний захисник орієнтований на стрімкий прохід до щита суперника, скидку м'яча на периметр. Більшу частину контратак команди — так званих, «швидких відривів» — завершує саме «другий номер». Відповідно, атакувальний захисник повинен мати серйозні швидкісні дані.

Легкий форвард — гравець передньої лінії, зв'язкова ланка між розігруючими та «великими» гравцями. Основна функція — набирання очок. Надважливою рисою легкого форварда є добрий дриблінг і точний середній кидок. Він має бути й достатньо швидким для того, щоб встигати на підбирання м'яча. Зріст «третього номера», як правило, 195—205 см.

Основна функція важкого форварда — захисні дії, підбирання м'яча після відскоку від свого чи чужого кільця, блокування кидків гравців суперника. Важкий форвард повинен бути досить кремезним, щоб в жорсткому контакті боротися за м'яч, і в той же час мати високий стрибок для набору очок з-під кільця. Обов'язковим є вміння стабільно закидати з середньої дистанції. Зріст «четвертого номера» — 200—215 см.

Найкремезніший гравець будь-якої команди, при своїх габаритах (як правило, не менше 105 кг) повинен володіти достатньою швидкістю, щоб за найкоротший  час переміщуватись від свого  щита до чужого й навпаки. Функціонал центрового — завершення атак з-під кільця, підбирання м'яча та блокування кидків суперника, постановка «заслонів». На центрового випадає найбільше фізичне навантаження — саме йому доводиться йти в найжорсткіший контакт з суперником, боронячи м'яч від зазіхань візаві. В багатьох командах гра будується саме через центрового — він є головною ударною силою, що набирає очки. Зріст — 210—225 см.

  3.Правила гри та порушення у баскетболі

Перші правила гри в баскетбол  сформулював американець Джеймс Нейсміт. Вони складалися лише з 13 пунктів. З часом баскетбол змінювався, змін вимагали і правила. Перші міжнародні правила гри прийняті 1932 року на першому конгресі ФІБА, після цього вони багаторазово коректувалися і змінювалися, останні значні зміни внесені 1998 і 2004 року. З 2004 року правила гри залишаються незмінними. Правила гри дещо відрізняються в НБА і чемпіонатах, що проводяться під егідою ФІБА (Чемпіонати світу, Олімпійські ігри, Чемпіонати континентів, міжнародні та національні першості європейських клубів).

Мета кожної команди в баскетболі — закинути м'яч у кошик суперника і перешкодити іншій команді опанувати м'ячем і закинути його в кошик своєї команди. М'ячем грають тільки руками. Бігти з м'ячем, не ударяючи їм в підлогу, навмисно бити по ньому ногою, блокувати будь-якою частиною ноги або бити по ньому кулаком — ​​порушення. Випадкове ж зіткнення або торкання м'яча стопою або ногою не є порушенням.

Переможцем в баскетболі стає команда, яка після закінчення ігрового часу набрала більшу кількість очок. При  рівному рахунку після закінчення основного часу матчу призначається овертайм (зазвичай п'ять хвилин додаткового часу), у разі, якщо і після його закінчення рахунок буде рівним, призначається другий, третій овертайм і т. д., до тих пір, поки не буде виявлений переможець матчу.

За одне влучення м'яча в кільце може бути зарахована різна кількість  очок:

1) 1 очко — кидок зі штрафної лінії;

2) 2 очки — кидок з середньої або близької дистанції (ближче триочкової лінії);

3) 3 очки — кидок з-за триочкової лінії на відстані 6м 75см (7м 24см в Національній баскетбольній асоціації);

Гра офіційно починається спірним  кидком в центральному колі, коли м'яч правильно відбитий одним з гравців. Матч складається з чотирьох періодів по десять хвилин (дванадцять хвилин в Національної баскетбольної асоціації) з перервами по дві хвилини. Тривалість перерви між другою і третьою чвертями гри — п'ятнадцять хвилин. Після великої перерви команди повинні помінятися кошиками.

Гра може відбуватися на відкритому майданчику і в залі висотою не менше 7 м. Розмір поля — 28х15 м. Щит розміром 180х105 см від стійки. Від нижнього краю щита до підлоги чи ґрунту повинно бути 275 см. Кошик представляє собою металеве кільце, обтягнуте сіткою без дна. Вона кріпиться на відстані 0,31 м від нижнього обріза щита. Встановлена ​​стандартами ФІБА для чоловічих змагань окружність м'яча — 74,9-78 см, маса — 567—650 г (для жіночих відповідно 72,4-73,7 см і 510—567 г).

Порушення

• Аут — м'яч вийшов за межі ігрового майданчика.
• Пробіжка — гравець, який контролює «живий» м'яч, здійснює переміщення ніг понад обмеження, встановлене правилами.
• Порушення ведення м'яча, що включає в себе проніс м'яча, подвійне ведення.
• Три секунди — гравець нападу перебуває в зоні штрафного кидка більше трьох секунд у той час, коли його команда володіє м'ячем у зоні нападу.
• П'ять секунд — гравець при виконанні  кидання не розлучається з м'ячем впродовж п'яти секунд.
• Вісім секунд — команда, що володіє м'ячем із зони захисту не вивела його в зону нападу за вісім секунд.
• 24 секунди — команда володіла м'ячем більше 24 секунд і не здійснила жодного точного кидка в кільце.
• Опікуваний гравець — гравець тримає м'яч більше п'яти секунд, у той час як суперник його щільно опікає.
• Порушення повернення м'яча в зону захисту — команда, що володіє м'ячем у зоні нападу, перевела його в зону захисту.