Баскетбол. Методи та організація дослідження

- якщо фол здійснений на гравцеві, що знаходиться в стадії кидка, то:

- якщо кидок був вдалим, він зараховується, і потерпілий гравець виконує 1 штрафний;

- якщо кидок був невдалим, то потерпілий гравець виконує таку кількість штрафних кидків, скільки очок заробила б команда будь кидок вдалим.

Неспортивний фол - фол, досконалий внаслідок контакту, при якому гравець не намагався зіграти м'ячем у рамках правил.

Якщо фол здійснений на гравцеві, що знаходиться в стадії кидка, то поступають так само, як і у випадку персонального фолу. Якщо фол здійснений на гравцеві, не знаходиться в стадії кидка, то потерпілий гравець виконує 2 кидка. Після виконання штрафних кидків м'яча вкидає постраждала команда з-за меж майданчика на продовження центральної лінії. Виняток становлять фоли, вчинені до початку першого періоду. У цьому випадку після штрафних кидків проводиться розіграш спірного кидка (як і у разі нормального початку гри). Якщо гравець протягом одного матчу здійснює два неспортивних фолу, він повинен бути дискваліфікований.

Дискваліфікують фол - це фол, внаслідок того, хто кличе неспортивної поведінки. Дискваліфікують фол може отримати гравець, запасний, тренер або офіційна особа команди.

Кількість штрафних та вкидання після них призначаються аналогічно неспортивну фолу.

Технічний фол - фол, не викликаний контактом із суперником. Це може бути неповага до суддів, суперникові, затримка ігри, порушення процедурного характеру.

Будь-який гравець команди, не порушила правила, пробиває 2 штрафних кидка. Після виконання кидків скидання виконується аналогічно неспортивну фолу.

Особливе значення в сучасному баскетболі має боротьба під щитом. Відома баскетбольна заповідь говорить: «Хто виграє щит - виграє матч», а одним з основних статистичних показників гри баскетболіста - будь то окремий матч або весь сезон - є число так званих підборів і блок-шотів .

1.3. Характеристика баскетболу, як засобу фізичного виховання.

Баскетбол – одна із самих популярних ігор у нашій країні. Для неї характерні різноманітні рухи; ходьба, біг, зупинки, повороти, стрибки, ловіння, кидки й ведення мяча, здійснювані в єдиноборстві із суперниками. Такі різноманітні рухи сприяють поліпшенню обміну речовин, діяльності всіх систем організму,формують координацію.

Баскетбол має не тільки оздоровчо-гігієнічне значення, але й агітаційно-виховне. Заняття баскетболом допомагають формувать наполегливість, сміливість, рішучість, чесність, упевненість у собі, почуття колективізму. Але ефективність виховання залежить, насамперед, від того, наскільки цілеспрямовано в педагогічному процесі здійснюється взаємозв'язок фізичного й морального виховання.

Баскетбол, як засіб фізичного виховання, знайшов широке застосування в різних ланках фізкультурного руху.

Баскетбол є захоплюючою атлетичною грою, що представляє собою ефективний засіб фізичного виховання. Не випадково він дуже популярний серед школярів. Баскетбол, як важливий засіб фізичного виховання й оздоровлення дітей, включений у загальноосвітні програми середніх шкіл, шкіл з політехнічним і виробничим навчанням, дитячих спортивних шкіл, міських відділів народної освіти і відділення приспортивних добровільних суспільствах.

Закріплення досягнутих результатів і подальше підвищення рівня спортивної майстерності тісно переплітаються з масовою оздоровчою роботою й кваліфікованою підготовкою резервів із найбільш талановитих юнаків і дівчат. Такі резерви підготовляються в дитячих спортивних школах.

Багаторічне навчання дітей вимагає обліку особливостей їхнього вікового розвитку, і у зв'язку із цим, ретельного набору засобів і методів навчальної роботи. У цей час є багато посібників, докладно розкриваючи сучасну техніку баскетболу. У них викладені загальні питання організації педагогічної роботи, а також наведені конкретні практичні матеріали, які необхідно засвоювати в певному віці.

Одне з найважливіших завдань загальноосвітньої школи - виховання в дітей потреби в повсякденних заняттях фізичними вправами. Рішення цього завдання жадає від учителя фізичної культури наполегливості, творчості, багатоумінь і знань. І насамперед, треба вміти будувати не тільки свою діяльність, але й діяльність учнів на уроці. Причому так, щоб вона мала своє відповідне продовження у формі самостійних занять у домашніх умовах з метою фізичного самовдосконалення. А для цього, у першу чергу, треба знати реальні можливості своїх вихованців.

Розмаїтість технічних і тактичних дій гри в баскетбол і властиво ігрова діяльність володіють унікальними властивостями для формування життєво важливих навичок і вмінь школярів, всебічного розвитку їх фізичних і психічних якостей. Освоєні рухові дії гри в баскетбол і сполучені з ним фізичні вправи є ефективними засобами зміцнення здоров'я й рекреації і можуть використовуватися людиною протягом всього його життя в самостійних формах занять фізичної культури.

1.4. Характеристика, класифікація й значення кидків у сучасному баскетболі.

Сучасна тенденція гри визначає спрямованість технічної підготовки. Високих результатів можна досягти тільки при високому рівню технічній підготовленості гравців. Для цього баскетболіст повинен:

1) володіти відомими сучасному баскетболу прийомами гри й уміти здійснювати їх у різних умовах;

2) уміти сполучити прийоми один з одним у будь-якій послідовності в разних умовах гри. Різноманітність дій, сполучаючи різні прийоми в умовах єдиноборства із супротивником;

3) володіти комплексом прийомів, якими в грі доводитися користуватися частіше, і виконувати їх з найбільшим ефектом;

4) постійно удосконалювати прийоми, поліпшуючи загальну погодженість і швидкість їхнього виконання.

У баскетболі успіх команди забезпечує точний завершальний кидок. Донедавна, та й у справжні дні основний засіб нападу – це кидок однією рукою зверху в стрибку. У змаганнях найсильніших чоловічих команд миру до 70% всіх кидків із гри виконуються саме цим способом, з різних дистанцій.

Основні характеристики кидка. Говорячи про кидки в баскетболі, варто мати на увазі три основних їх характеристики - види кидка, стиль і техніку, що розуміється тут як організаційну структуру рухів при кидку.

Баскетбольні снайпери відрізняються в стилях, у різновиді кидків. Але вони не відрізняються в основах техніки - біомеханічних принципах рухів - рук, ніг, тулуба при напрямку м'яча точно в кошик. Основи техніки, такі як робота ніг, тримання м'яча й напрямок ліктя руки, що кидає, не однакові у різних снайперів.

Кидки в кошик - найважливіший елемент у баскетболі. Щоб виграти матч, команда повинна перевершити супротивника в рахунку, а це досягається при більш точних кидків. Всі інші прийоми гри служать створенню умов для оволодіння кошиком. Щоб приносити користь команді, кожний гравець повинен уміти влучно вражати кошик.

Кожний кидок ґрунтується на техніку виконання одного із шести кидків:

1) двома руками знизу;

2)однією рукою знизу;

3) двома руками з місця;

4) однією рукою з місця;

5) кидок у стрибку;

6) гаком.

Хоча деяка модифікація й необхідна для виконання різних дистанцій і в різних умовах, перераховані вище кидки забезпечують основу для виконання будь-якого іншого.

Класифікація кидків в кошик виглядає в такий спосіб:

1) кидки двома руками; кидки однією рукою;

2) кидки зверху, від грудей, знизу, зверху долілиць, добивання;

3) кидки з обертанням м'яча, з відскоком від щита, без відскоку від щита;

4) по характеру пересування гравця: з місця, у русі, у стрибку;

5) по відстані: далекі, середні, ближні;

6) у напрямку до щита: прямо перед щитом, під кутом до щита, паралельно до щита.

1.5. Вимоги до сучасних кидків і методика початкового навчання.

Кінцевою метою пересування гравця по площадці з м'ячем і без м'яча є кидки в кошик. Розуміння цього положення тренером і гравцями підвищує мотиваційний рівень при виконанні вправ, спрямованих на вдосконалювання цих допоміжних ігрових навичок.

Гравець не може стати снайпером, не вдосконалюючи постійно свої здатності в ривках, зупинках і поворотах, швидкій зміні напрямку при веденні, ловінні й передачах м'яча.

Це твердження стає особливо важливим у зв'язку з постійним підвищенням активності захисних дій баскетболістів.

У зв'язку з підвищенням активності захисних дій баскетболістів, підвищуються й вимоги до виконання кидків.

У книзі "Баскетбол: концепції й аналіз" (Коузи Б., Пауэр Ф., 1075) виділяються два основні принципа виконання кидків. Для зручності розділили на дві групи: 1) психічні;     2) фізичні.

1. Психічні принципи: зібраність, уміння розслаблюватися, впевненість.

          2. Фізичні принципи.

Виконання кидка по меті включає наступні фактори:

а) утримання рівноваги тіла, що дозволяє виконувати координаційні зусилля ногами, тулубом і руками;

б) створення зусилля;

в) розрахунок атаки таким чином, що кожний рух у своєму розвитку відбувається в потрібний момент і правильній послідовності;

г) використання кінчиків пальців для досягнення бажаної траєкторії;

д) ефективний супровід.

Точність кидка в кошик у першу чергу визначається раціональною технікою, стабільністю руху й управлінню ним, правильним чергуванням напруги й розслаблення м'язів, силою й рухливістю кистей рук, їхнім заключним зусиллям, а також оптимальною траєкторією польоту і обертання м'яча.

Траєкторія м'яча вибирається від дистанції, росту гравця, висоти його й активності протидії високорослого захисника. При кидках із середніх і дальніх дистанціях найкраще вибирати оптимальну траєкторію польоту м'яча, при якій висока крапка над рівнем кільця приблизно 1,4 - 2 метри.

Вважають, що найбільш прийнятним кутом випуску м'яча при кидку рівним 58 градусів до горизонталі. При цьому куті випуску гравці домагаються найбільшої результативності.

М'яч звичайно кидають зі зворотним обертанням, що дозволяє вдержати його на заданій траєкторії й домогтися більш м'якого відскоку у випадку невдалого кидка. Крім того, зворотнє обертання сповільнює швидкість польоту м'яча, при зустрічі з кільцем збільшуються шанси на те, що він проскочить в корзину, а не відскочить назовні.

З погляду динаміки, всі кидки краще виконувати з відскоком від щита.

Спостереження показують, що більшість кидків неточні через недоліт м'яча до корзини. Незалежно від того, цілиться гравець у передню або задню частину обруча або в щит, він зосереджує увагу на вибраній точці мішені, під час і після кидка.

При кидку всі рухи повинні бути плавними й ритмічними.

Супровід м'яча природне продовження кидка, у той час як погляд гравця все ще направлений на мету. Природний супровід кроку гарантує проходження його по заздалегідь наміченій траєкторії. М'яч контролюється кінчиками пальців, а недолонею. Пальці завдяки чутливим нервовим закінченням допомагають гравцеві контролювати м'яч і  “відчувати його контроль” .

Основні вимоги при кидку наступні:

1) виконуй кидок швидко,

2) у вихідному положенні втримуй м'яч близько до тулуба,

3) якщо кидаєш однією, то направ лікоть кидаючої руки на кошик,

4) випускай м'яч через вказівний палець,

5) супроводжуй кидок рукою й кистю,

6) постійно втримуй погляд на меті,

7) повністю зосереджуй на кидок,

8) стеж за м'якістю й невимушеністю кидка,

9) для збереження рівноваги втримуй плечі паралельно.

Техніка виконання кидка однією рукою від плеча з місця. Використовується кидок із середніх і далеких позицій. Кидок виконується з найменшими коливаннями тулуба по вертикалі. Уперед на півкрока виставляється однойменна з рукою, що кидає, нога. М'яч виноситься з основної позиції в положенні перед обличчям. Рука, що виконує помітний контролює м'яч позаду. Пальці широко розставлені й поправлені нагору, тильна сторона кисті звернена до особи, ліва рука підтримує м'яч знизу й забирається від м'яча перед його випуском із правої руки. Погляд спрямований на мету.

При випусканні м'яча гравець послідовно розгинає ланки тіла: коліно, стегно, плече, лікоть, кисть розігнута до моменту повного випрямлення всіх звеньев, після чого вона виконує рух, що захльостує, і злегка розвертається назовні, м'яч повинен піти з кінчиків пальців. Після випуску м’яча гравець послідовно розгинає кисть, опускає лікоть і плече долілиць.

Оскільки технічні закономірності роботи ланок руки, що кидає, однакові для всіх видів кидка однією рукою, молоді гравці повинні починати із самих легенів. Кидок з місця на один рахунок, з ліктем, піднятим на одну чверть, найлегший для виконання. Невисоке положення ліктя при цьому кидку і виконання кидкового руху разом з легким підскіком полегшують координацію рухів.