Соціальна політика щодо окремих соціально – демографічних груп

     Також передбачається підвищення на 30 відсотків  мінімальної пенсії за віком дітям  війни, які отримують пенсії або  щомісячне довічне грошове утримання  чи державну соціальну допомогу, що виплачується замість пенсії.  

     Крім  того, встановлено, що діти війни можуть створювати громадські організації, які  утворюються та діють відповідно до законодавства України про  об’єднання громадян. Реєстрація та легалізація  інвалідських організацій, громадських  організацій дітей війни, а також  місцевих осередків таких організацій відбувається безплатно.

     Отже, прийнятий Верховною Радою України  Закон України „Про соціальний захист дітей війни" встановив законодавчі  гарантії соціального захисту громадян України, дитинство яких збіглося з  роками Великої Вітчизняної Війни, зокрема, право на отримання пільг  з метою їх соціальної підтримки, що є одним із засобів визнання суспільного значення нелегкого  життєвого шляху таких громадян. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     Висновки

     З розвитком економіки, стабілізацією  грошової, кредитно, фіскальної, валютної сфери в Україні відбувається становлення й розвиток соціальної політики держави. Разам з трансформацією економіки відбувається створення  системи соціального захисту  населення з метою компенсації  негативних проявів ринкової економіки. За роки незалежності розроблено й  впроваджено в дію політику соціального  захисту, страхування та забезпечення населення. Створено необхідні умови  для нормального її функціонування, для постійного доповнення й удосконалення.

     Але разам з цим в соціальній сфері  виявляються риси її недосконалості та невідповідності сучасним потребам людей (це стосується співвідношення між  мінімальною заробітною платою, розміром пенсій, стипендій та прожитковим  мінімумом).

     Тому  перед державою стоять першочергові завдання переходу від надання пільг  та дотацій до адресної грошової допомоги, створення умов для досягнення розмірів середньої заробітної плати до розмірів прожиткового мінімуму, розширення мережі недержавних пенсійних фондів поряд  з основним державним, проведення зваженої політики у сфері регулювання  оплати праці, ринку праці та всієї  сфери соціального забезпечення.