Розлучення: їх причини та соціальні наслідки

Багато дослідників говорять про спільну опіку. Р.Прокш вважає, що спільна опіка найприйнятніша, ніж одноосібна з наступних причин :

- робить позитивний вплив на взаємодію, спілкування, обмін інформацією між батьками в інтересах своїх дітей;

- допомагає зберегти і підтримувати контакти дитини з обома батьками, що є благом для всіх;

- знижує рівень конфліктності між батьками і допомагає уникнути багатьох юридичних розбіжностей;

- пом'якшує травму, яка заподіяна дитині в результаті розлучення або при окремому проживанні батьків . [16]

Дії батьків повинні бути спрямовані на запобігання можливих наслідків розлучення з усуненням  страху і тривоги. Основні дії  обох батьків для різних соціальних груп, віросповідання, особливостей побуту не носять принципово різних відмінностей. Поведінка і подальший спосіб життя батьків, особливо батька як символу  стійкості в суспільстві, повинні запобігти психологічних розладів дитини.

 

 

 

 

2. Наслідки для суспільства

Чистий коефіцієнт відтворення  населення (тобто співвідношення між  жінками в двох поколіннях, материнському і дочірньому) в 1958 -59 роках дорівнював 1,26. Це означає, що на зміну тисячі чоловік батьківського покоління прийде приблизно 1260 дітей, тобто населення зросте приблизно на чверть за одне покоління (приблизно 27-28 років). У 1978-79 роках чистий коефіцієнт відтворення дорівнював лише 1,04. І продовжував падати. Відтворення впритул наблизилося до тієї межі, за якою починається звужене відтворення, недовідтворюваність. Це загрожує зменшенням чисельності населення країни в недалекому майбутньому. А головне - це веде до дуже швидкого старіння населення, тобто збільшення в його складі частки людей у віці понад 60 років, що тягне за собою ланцюжок важливих небажаних наслідків.

У нас відтворення населення  вже звужене, тобто дітей не вистачає для простого кількісного заміщення батьківського покоління. Поки відтворення підтримують Середня Азія, Азербайджан, Казахстан, але й там показники починають поступово падати.

Багато розлучень, мало дітей. Нинішній вибух розлучуваності позначається на народжуваності дуже сильно. Зрозуміло, що відчуття неміцності власної сім'ї, численність розлучень у знайомих, родичів, друзів аж ніяк не стимулюють сім'ю до обзаведення ще однією дитиною. А малодітність створює сприятливі умови для розлучень.

Для нормального розвитку населення потрібна трьохдітна в середньому сім'я. [17]

Як масове явище розлучення грають переважно негативну роль і в зміні народжуваності, і  у вихованні дітей. По-перше, внаслідок  розлучень зменшується продуктивний період у житті жінки. По-друге, в разі невдалого першого шлюбу може набагато відсунутися час першого дітородіння (що небажано і з медичної точки зору). По-третє, несприятливі відносини в родині, що передують розлученню, можуть зробити негативний вплив на репродуктивні установки жінки, хоча в інших випадках цей вплив може бути нейтралізований бажанням жінки створити і зміцнити нову родину. [13]

Ось так далеко простягаються  наслідки вибуху розлучуваності, наслідки нестабільності сучасних молодих сімей, та й усіх сімей в цілому.

В цілому можна сказати, що при розлученні порушуються практично  всі соціальні функції, які виконує сім'я.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновок

У своїй роботі я з'ясувала  і розібралася, що розлучення це складне, історично різноманітне для різного періоду часу за своїм характером соціальне явище.

Розлучення має свої мотиви та чинники. Мотиви відображають тільки ті почуття, які переживали подружжя на період розлучення, а не реальні проблеми, які привели до нього. Фактори розлучення, такі як: соціальне походження індивіда, соціальний тиск і спосіб вибору шлюбного партнера.

Розлучення - важкий процес, який складається з безлічі етапів, які не проходять безслідно для індивідів, що беруть в ньому участь.

У роботі я розглянула причини, які можна розділити на історично-сформовані (зміна ролі жінки, зради), об'єктивні (алкоголізм, економічні причини, роз’єднання ) і суб'єктивні причини. Причини, як правило, це наслідок якогось «стану».

Розлучення тягне за собою  масу соціальних наслідків, які також  умовно можна розділити (за принципом  впливу) на соціальні наслідки для  членів подружжя, соціальні наслідки для дітей та соціальні наслідки для суспільства. Як правило до соціальних наслідків відносять: труднощі самотнього батьківства, складне матеріальне  становище материнських сімей, проблеми соціального регулювання відносин дитини з проживаючим окремо батьком, невизначеність соціального наповнення ролі нового партнера або чоловіка, зміна коефіцієнта відтворення.

 

 

 

 

 

 

 

Список використаної літератури

1. Большая советская энциклопедия. — М.: Советская энциклопедия. 1969—1978.
2. Є.Головаха, А. Горбачик. Тенденції соціальних змін в Україні та Європі: за результатами «Європейського соціологічного дослідження» 2005-2007-2009.  – К.: Інститут НАН України, 2010. – 70 с.
3. Добреньков В.И., Кравченко А.И. Социология: В 3 т. Т.3: Социальные институты и процессы. – М.: ИНФРА-М, 2000.
4. Чечот  Д.М. Социология брака и развода.- Л.: Знание, 1973.
5. Артамонова и др. Психология семейных отношений с основами семейного консультирования// ред. Е. Г. Силяева М.: Издательский центр «Академия», 2002.
6. Гидденс, Э. Социология / Пер. с англ.; науч. ред. В. А. Ядов; общ. ред. Л. С. Гурьевой, Л. Н. Посилевича. — М.: Эдиториал УРСС, 1999.
7. Дети и молодежь: "Социально-психологические проблемы ребенка в современном городе" [Доклад] О.М.Здравомыслова, М.Ю.Арутюнян, И.И.Шурыгина//Интернет-конференция «Дети и молодежь» с 1.03.10 по 4.04.10
8. Пужляков Е.О. Неверность. Психологический очерк//доступно на сайте: http://simf-slovo.at.ua/publ/3-1-0-23
9. Синельников  А. Б., Децнер  Д. Ф. Отношения между поколениями в американских и российских семьях // Семья на пороге третьего тысячелетия. Науч. ред. А. И. Антонов, М. С. Мацковский, Д. У. Мэддок, М. Д. Хоган. М., 1995.
10. Алкоголизм как причина развода// доступно на сайте: http://www.nazaraliev.com/articles/334-alkogolizm-kak-prichina-razvoda
11. Дзысь-Войнаровский Николай В России прочность семьи определяется экономикой// «Новые известия», 31 января 2008 года// доступно на сайте: http://www.demoscope.ru/weekly/2008/0319/gazeta014.php
12. Синельников А. Социально одобряемые причины развода в пошлом и настоящем// Социологические исследования. 1992.  № 2.
13. Харчев А. Г., Мацковский М. С. Современная семья и ее проблемы. Социально-демографическое исследование. М. Статистика. 1978г.
14. Николаева Я.Г. Реализация прав и обязанностей отцов после развода (на примере Чувашии) // Актуальные проблемы семей в России //ред. Т.А. Гурко., Институт социологии РАН., М.2006
15. В. М. Целуйко Супружеская перестрелка с УЛЕТальным исходом: Как спасти отношения и стоит ли это делать., У-Фактория, АСТ Москва, 2008 г.
16. Николаева Я.Г. Отцовство после развода: обзор исследований       зарубежных ученых // Актуальные проблемы семей в России //ред. Т.А. Гурко., Институт социологии РАН., М.2006
17. Леонтьева Н.А. Разводимость в России: тенденции, причины, последствия // Ломоносовские чтения 2002 г. Студенты. Том №1