Міграція

Отже, як видно з таблиці 2.1.1, кількість  прибулих осіб у Львівську область у порівнянні 2003 р з 2010 р зменшилася на 3357 осіб, тобто на 10,2%. Кількість вибулих осіб у 2010 році зменшилась на 6111 осіб відносно 2003 року, тобто на 16,9%. І тому міграційний приріст був від`ємним у всі роки: від 2003 до 2010.

Динаміка основних показників міграції населення, на 1000 осіб наявного населення (Рис 2.1.1та 2.1.2).

Рис. 2.1.1 Механічний рух населення  у Львівській області з 2003 по 2010 рр.

Рис. 2.1.2  Механічний рух в динаміці на 1000 осіб наявного населення

 

Cальдо міграції у Львівській області (Рис. 2.1.3)

Рис 2.1.3 Механічний приріст  населення  у Львівській області з 2003 по 2010 рр

 

Також у роботі розглянемо загальні підсумки  міграції населення Львівської області (табл. 2.1.2).

Таблиця 2.1.2

Загальні підсумки  міграції населення Львівської області

(осіб)

	2009			2010
	кількість прибулих	кількість вибулих	Сальдо  міграції	кількість прибулих	кількість вибулих	Сальдо міграції
Усього	31106	31837	-731	29511	30054	-543
у тому числі: у межах України	30557	31255	-698	28082	29418	-436
внутрішньо-регіональна	22105	22105	-	20924	20924	-
міжрегіональна	8452	9150	-698	8058	8494	-436
міждержавна міграція	549	582	-33	529	636	-107
з країнами СНД	413	192	221	370	171	199
з іншими країнами	127	384	-257	159	465	-306

Отже, аналізуючи таблицю 2.1.2 майже  скрізь спостерігається від`ємне сальдо, додатнім воно є лише у міграції до країн СНД. Найбільше число осіб мігрує лише в межах України, а саме по Львівській області, основними причина внутрішньо-регіональної міграції є пошук роботи у близьких до місця проживання підприємствах, а також навчання студентів та учнів.

Рис. 2.1.4 Розподіл прибулих осіб у Львівську область протягом 2003 р., %

 

Рис. 2.1.5 Розподіл  прибулих осіб у Львівську область протягом 2010 р., %

Рис. 2.1.5 Розподіл  вибулих осіб з Львівської області протягом 2003 р., %

Рис. 2.1.6 Розподіл  вибулих осіб з Львівської області протягом 2010 р., %

Міграція населення за районами та містами обласного значення у 2010 році (табл. 2.1.3)

Таблиця 2.1.3

Механічний рух по районах та містах обласного значення Львівської області

	Кількість прибулих		Кількість вибулих		Сальдо міграції	Кількість прибулих		Кількість вибулих	Сальдо міграції
	осіб					на 1000 осіб наявного населення
Львівська область	29511	30054		-543		11,6	11,8			-0,2
Бродівський	850	878		-28		13,9	14,4			-0,5
Буський	436	485		-49		9,3	10,4			-1,1
Городоцький	521	449		72		7,4	6,4			1,0
Дрогобицький	778	577		201		10,5	7,8			2,7
Жидачівський	861	1051		-190		11,8	14,4			-2,6
Жовківський	1531	1334		197		14,0	12,2			1,8
Золочівський	879	947		-68		12,5	13,4			-0,9
Кам'янка-Бузький	508	603		-95		8,8	10,4			-1,6
Миколаївський	569	764		-195		8,9	12,0			-3,1
Мостиський	353	492		-139		6,1	8,5			-2,4
Перемишлянський	289	405		-116		7,0	9,8			-2,8
Пустомитівський	1248	607		641		11,2	5,4			5,8
Радехівський	464	623		-159		9,5	12,7			-3,2
Самбірський	814	998		-184		11,6	14,2			-2,6
Сколівський	549	538		11		11,6	11,6			0,2
Сокальський	1172	1152		20		12,4	12,2			0,2
Старосамбірський	1131	1108		23		14,4	14,1			0,3
Стрийський	775	616		159		12,5	9,9			2,6
Турківський	384	640		-256		7,6	12,7			-5,1
Яворівський	1115	1235		-120		9,1	10,1			-1,0
Борислав	371	407		-36		9,9	10,9			-1,0
Дрогобич	1230	1647		-417		12,4	16,6			-4,2
Львів	9192	9297		-105		12,1	12,2			-0,1
Моршин	60	84		-24		13,1	18,3			-5,2
Новий Розділ	583	374		209		20,6	13,2			7,4
Самбір	660	544		116		18,8	15,5			3,3
Стрий	863	849		14		14,3	14,1			-0,2
Трускавець	296	300		-4		13,9	14,1			-0,2
Червоноград	1029	1050		-21		12,4	12,7			-0,3

 

3. Шляхи покращення міграційної ситуації

За умов практичного вичерпання потенціалу демографічного зростання  чи не єдиною можливістю збільшення загальної  кількості населення України залишається активна міграційна політика. Саме міграційний приплив може компенсувати природне зменшення населення і забезпечити збалансування статево-вікової структури населення. Однак демографічний дефіцит в Україні настільки значний, що за масштабів міграції, необхідних для його покриття, може виникнути небезпека порушення єдності та внутрішньої рівноваги суспільства, труднощі взаємоадаптації корінного і прибулого населення. Одним із шляхів вирішення цієї проблеми є імміграція етнічних українців, вихідців з України інших національностей.

Досягненню цієї ж мети сприятиме  створення умов для повернення працівників-мігрантів  на батьківщину шляхом захисту їхніх  прав на роботу за кордоном, працевлаштування та започаткування малого бізнесу на батьківщині. Необхідно вирішувати проблему скорочення міграційного відпливу населення України за кордон. Це сприятиме не тільки і навіть не стільки зменшенню депопуляції, скільки забезпечить поліпшення якісних характеристик населення.

На часі також запровадження  інтеграційних програм для різних категорій іммігрантів, розробка механізмів легалізації частини іммігрантів на гуманітарних підставах, формування у суспільстві толерантного ставлення до мігрантів, постійний моніторинг, глибокі наукові дослідження міграцій. У зв'язку з цим необхідно:

- вивчити питання щодо участі України у міжнародних механізмах захисту прав працівників-мігрантів, приєднатися до відповідних конвенцій МОП, статей Європейської Соціальної Хартії (оновленої) та ратифікувати цей документ;

- інтенсифікувати зусилля щодо  підписання угод про працевлаштування з країнами-споживачами української робочої сили, у т.ч. про сезонне працевлаштування, стажування тощо;

- активізувати захист інтересів  громадян України за кордоном  шляхом впровадження спеціальних  посад у дипломатичних та консульських  представництвах за кордоном у країнах призначення мігрантів, створення спеціальних приймалень, забезпечення юридичних консультацій.

 

 

Висновки

Міграція — процес зміни постійного місця мешкання індивідів або соціальних груп, що виражається в переміщенні в інший регіон, географічний район або країну. В демографії міграція розглядається як складова частина процесу «відтворення населення», як «механічний рух населення». Розрізняють внутрішні та міжнародні міграції.

Внутрішня міграція відбуваються в  межах окремих країн. Внутрішні міграційні процеси в державі пов'язані з різними чинниками. Так, протягом багатьох десятиліть відбувалося переміщення населення із недостатньо промислове розвинутих областей Заходу і Центру України в Донбас, Промислове Придніпров'я, на малозаселені землі Півдня.

Міжнародна міграція — це зовнішня, міждержавна міграція населення, рух  населення через державні кордони.

Причинами міграції робочої сили є  фактори як економічного, так і  не економічного характера. До причин не економічного характера слід віднести такі як: політичні, національні, релігійні, расові, сімейні. Щодо причин економічного характеру, то вони закладені в економічному рівні розвитку різних держав. Робоча сила переміщується із держав з низьким рівнем життя в держави з більш високим рівнем.

Для України проблема нелегальної  міграції цілком нова і її зростаюча  тенденція викликає занепокоєння, оскільки вона пов'язана з незаконними операціями та різними видами злочинності.

Ефективна національна  економіка - це вихідний пункт забезпечення соціального комфорту всіх громадян. На це повинні бути спрямовані всі  зусилля молодої Української держави. Без самодостатньої економіки розмови про соціальний захист перетворюються в демагогічні гасла і не більше.

Отже, міграційні процеси в Україні на сьогодні не підлягають достатньому контролю з боку відповідних державних органів. Крім того, їх спонтанний і неорганізований характер негативно впливає на економічний і соціальний розвиток країни, що ще раз підкреслює необхідність вживання додаткових заходів щодо покращення умов праці як  вітчизняної висококваліфікованої робочої сили, так і працівників, що мають професійно-технічну освіту.

 

Список використаних джерел

1. Конституція України.-К., Юрінком, 1996.
2. Закон України "Про імміграцію", 7 червня 2001 року, № 2491-III.
3. Закон України "Про біженців", 21 червня 2001 року, №2557-ІІІ.
4. Закон України "Про правовий статус іноземців", 4 лютого 1994 року №3929-XII, зі змінами та доповненнями від 8 червня 2000 року №1807-III, від 18 січня 2001 року N 2247-III.
5. Джужа О. Мозоль А. Міграційні процеси та злочинність в Україні: їх взаємозв'язок // Право України, № 7, 1998.
6. Долженко Г. Міна уповільненої дії // Урядовий кур’єр, 26.10.2002.
7. Кузьменко О.В. Міграція населення // Право України, №3, 2002.

8.       [Електронний ресурс]   http://www.textreferat.com/referat-1075

9.       [Електроннийресурс]    http://lv.ukrstat.gov. ua/ukr/publ/2010 /ZB192009 Y  10_3.pdf

10.     [Електронний ресурс] http://www http://institute.com.ua/searchdirect .php ?ID=2756458