Автор работы: Пользователь скрыл имя, 21 Ноября 2012 в 18:28, контрольная работа
Міграційні процеси в сучасному світі значно впливають на господарське життя, розміщення, чисельність і стан людських ресурсів різних територій планети. Саме міграція багато в чому визначає економічний і соціальний вигляд багатьох держав. Наприкінці XX ст..у всьому світі різко зросла кількість мігрантів.
Міграція є неоднозначним соціальним процесом. З одного боку, це життєво необхідний і неминучий для нормальної життєдіяльності процес, зв‘язаний з перерозподілом трудових ресурсів, їхнім навчанням, відпочинком і т.д. З іншого боку, міграція, що носить змушений характер, приводить до росту соціальної напруженості, породжуючи проблеми забезпечення мігрантів житлом і роботою, іноді їжею й одягом, медичним забезпеченням, рішення психологічних проблем, зв‘язаних із пристроєм і адаптацією на новому місці проживання.
Вступ
1. Механічний рух населення
1.1 Поняття механічного руху населення. Його основні види
1.2 Особливості міграцій населення України, їх причини, спрямованість та обсяги у різні історичні періоди
2. Динаміка показників
2.1 Динаміка показників міграційного руху Львівської області
3. Шляхи покращення міграційної ситуації
Висновки
Список використаних джерел
Отже, як видно з таблиці 2.1.1, кількість прибулих осіб у Львівську область у порівнянні 2003 р з 2010 р зменшилася на 3357 осіб, тобто на 10,2%. Кількість вибулих осіб у 2010 році зменшилась на 6111 осіб відносно 2003 року, тобто на 16,9%. І тому міграційний приріст був від`ємним у всі роки: від 2003 до 2010.
Динаміка основних показників міграції населення, на 1000 осіб наявного населення (Рис 2.1.1та 2.1.2).
Рис. 2.1.1 Механічний рух населення у Львівській області з 2003 по 2010 рр.
Рис. 2.1.2 Механічний рух в динаміці на 1000 осіб наявного населення
Cальдо міграції у Львівській області (Рис. 2.1.3)
Рис 2.1.3 Механічний приріст населення у Львівській області з 2003 по 2010 рр
Також у роботі розглянемо загальні підсумки міграції населення Львівської області (табл. 2.1.2).
Таблиця 2.1.2
Загальні підсумки міграції населення Львівської області
(осіб)
2009 |
2010 | |||||
кількість прибулих |
кількість вибулих |
Сальдо міграції |
кількість прибулих |
кількість вибулих |
Сальдо міграції | |
Усього |
31106 |
31837 |
-731 |
29511 |
30054 |
-543 |
у тому числі: у межах України |
30557 |
31255 |
-698 |
28082 |
29418 |
-436 |
внутрішньо-регіональна |
22105 |
22105 |
- |
20924 |
20924 |
- |
міжрегіональна |
8452 |
9150 |
-698 |
8058 |
8494 |
-436 |
міждержавна міграція |
549 |
582 |
-33 |
529 |
636 |
-107 |
з країнами СНД |
413 |
192 |
221 |
370 |
171 |
199 |
з іншими країнами |
127 |
384 |
-257 |
159 |
465 |
-306 |
Отже, аналізуючи таблицю 2.1.2 майже скрізь спостерігається від`ємне сальдо, додатнім воно є лише у міграції до країн СНД. Найбільше число осіб мігрує лише в межах України, а саме по Львівській області, основними причина внутрішньо-регіональної міграції є пошук роботи у близьких до місця проживання підприємствах, а також навчання студентів та учнів.
Рис. 2.1.4 Розподіл прибулих осіб у Львівську область протягом 2003 р., %
Рис. 2.1.5 Розподіл прибулих осіб у Львівську область протягом 2010 р., %
Рис. 2.1.5 Розподіл вибулих осіб з Львівської області протягом 2003 р., %
Рис. 2.1.6 Розподіл вибулих осіб з Львівської області протягом 2010 р., %
Міграція населення за районами та містами обласного значення у 2010 році (табл. 2.1.3)
Таблиця 2.1.3
Механічний рух по районах та містах обласного значення Львівської області
Кількість прибулих |
Кількість вибулих |
Сальдо міграції |
Кількість прибулих |
Кількість вибулих |
Сальдо міграції | |||||
осіб |
на 1000 осіб наявного населення | |||||||||
Львівська область
|
29511 |
30054 |
-543 |
11,6 |
11,8 |
-0,2 | ||||
Бродівський |
850 |
878 |
-28 |
13,9 |
14,4 |
-0,5 | ||||
Буський |
436 |
485 |
-49 |
9,3 |
10,4 |
-1,1 | ||||
Городоцький |
521 |
449 |
72 |
7,4 |
6,4 |
1,0 | ||||
Дрогобицький |
778 |
577 |
201 |
10,5 |
7,8 |
2,7 | ||||
Жидачівський |
861 |
1051 |
-190 |
11,8 |
14,4 |
-2,6 | ||||
Жовківський |
1531 |
1334 |
197 |
14,0 |
12,2 |
1,8 | ||||
Золочівський |
879 |
947 |
-68 |
12,5 |
13,4 |
-0,9 | ||||
Кам'янка-Бузький |
508 |
603 |
-95 |
8,8 |
10,4 |
-1,6 | ||||
Миколаївський |
569 |
764 |
-195 |
8,9 |
12,0 |
-3,1 | ||||
Мостиський |
353 |
492 |
-139 |
6,1 |
8,5 |
-2,4 | ||||
Перемишлянський |
289 |
405 |
-116 |
7,0 |
9,8 |
-2,8 | ||||
Пустомитівський |
1248 |
607 |
641 |
11,2 |
5,4 |
5,8 | ||||
Радехівський |
464 |
623 |
-159 |
9,5 |
12,7 |
-3,2 | ||||
Самбірський |
814 |
998 |
-184 |
11,6 |
14,2 |
-2,6 | ||||
Сколівський |
549 |
538 |
11 |
11,6 |
11,6 |
0,2 | ||||
Сокальський |
1172 |
1152 |
20 |
12,4 |
12,2 |
0,2 | ||||
Старосамбірський |
1131 |
1108 |
23 |
14,4 |
14,1 |
0,3 | ||||
Стрийський |
775 |
616 |
159 |
12,5 |
9,9 |
2,6 | ||||
Турківський |
384 |
640 |
-256 |
7,6 |
12,7 |
-5,1 | ||||
Яворівський |
1115 |
1235 |
-120 |
9,1 |
10,1 |
-1,0 | ||||
Борислав |
371 |
407 |
-36 |
9,9 |
10,9 |
-1,0 | ||||
Дрогобич |
1230 |
1647 |
-417 |
12,4 |
16,6 |
-4,2 | ||||
Львів |
9192 |
9297 |
-105 |
12,1 |
12,2 |
-0,1 | ||||
Моршин |
60 |
84 |
-24 |
13,1 |
18,3 |
-5,2 | ||||
Новий Розділ |
583 |
374 |
209 |
20,6 |
13,2 |
7,4 | ||||
Самбір |
660 |
544 |
116 |
18,8 |
15,5 |
3,3 | ||||
Стрий |
863 |
849 |
14 |
14,3 |
14,1 |
-0,2 | ||||
Трускавець |
296 |
300 |
-4 |
13,9 |
14,1 |
-0,2 | ||||
Червоноград |
1029 |
1050 |
-21 |
12,4 |
12,7 |
-0,3 |
3. Шляхи покращення міграційної ситуації
За умов практичного вичерпання потенціалу демографічного зростання чи не єдиною можливістю збільшення загальної кількості населення України залишається активна міграційна політика. Саме міграційний приплив може компенсувати природне зменшення населення і забезпечити збалансування статево-вікової структури населення. Однак демографічний дефіцит в Україні настільки значний, що за масштабів міграції, необхідних для його покриття, може виникнути небезпека порушення єдності та внутрішньої рівноваги суспільства, труднощі взаємоадаптації корінного і прибулого населення. Одним із шляхів вирішення цієї проблеми є імміграція етнічних українців, вихідців з України інших національностей.
Досягненню цієї ж мети сприятиме створення умов для повернення працівників-мігрантів на батьківщину шляхом захисту їхніх прав на роботу за кордоном, працевлаштування та започаткування малого бізнесу на батьківщині. Необхідно вирішувати проблему скорочення міграційного відпливу населення України за кордон. Це сприятиме не тільки і навіть не стільки зменшенню депопуляції, скільки забезпечить поліпшення якісних характеристик населення.
На часі також запровадження
інтеграційних програм для
- вивчити питання щодо участі України у міжнародних механізмах захисту прав працівників-мігрантів, приєднатися до відповідних конвенцій МОП, статей Європейської Соціальної Хартії (оновленої) та ратифікувати цей документ;
- інтенсифікувати зусилля щодо підписання угод про працевлаштування з країнами-споживачами української робочої сили, у т.ч. про сезонне працевлаштування, стажування тощо;
- активізувати захист інтересів
громадян України за кордоном
шляхом впровадження
Висновки
Міграція — процес зміни постійного місця мешкання індивідів або соціальних груп, що виражається в переміщенні в інший регіон, географічний район або країну. В демографії міграція розглядається як складова частина процесу «відтворення населення», як «механічний рух населення». Розрізняють внутрішні та міжнародні міграції.
Внутрішня міграція відбуваються в межах окремих країн. Внутрішні міграційні процеси в державі пов'язані з різними чинниками. Так, протягом багатьох десятиліть відбувалося переміщення населення із недостатньо промислове розвинутих областей Заходу і Центру України в Донбас, Промислове Придніпров'я, на малозаселені землі Півдня.
Міжнародна міграція — це зовнішня, міждержавна міграція населення, рух населення через державні кордони.
Причинами міграції робочої сили є фактори як економічного, так і не економічного характера. До причин не економічного характера слід віднести такі як: політичні, національні, релігійні, расові, сімейні. Щодо причин економічного характеру, то вони закладені в економічному рівні розвитку різних держав. Робоча сила переміщується із держав з низьким рівнем життя в держави з більш високим рівнем.
Для України проблема нелегальної міграції цілком нова і її зростаюча тенденція викликає занепокоєння, оскільки вона пов'язана з незаконними операціями та різними видами злочинності.
Ефективна національна економіка - це вихідний пункт забезпечення соціального комфорту всіх громадян. На це повинні бути спрямовані всі зусилля молодої Української держави. Без самодостатньої економіки розмови про соціальний захист перетворюються в демагогічні гасла і не більше.
Отже, міграційні процеси в Україні на сьогодні не підлягають достатньому контролю з боку відповідних державних органів. Крім того, їх спонтанний і неорганізований характер негативно впливає на економічний і соціальний розвиток країни, що ще раз підкреслює необхідність вживання додаткових заходів щодо покращення умов праці як вітчизняної висококваліфікованої робочої сили, так і працівників, що мають професійно-технічну освіту.
Список використаних джерел
8. [Електронний
ресурс] http://www.textreferat.com/
9. [Електроннийресурс] http://lv.ukrstat.gov. ua/ukr/publ/2010 /ZB192009 Y 10_3.pdf
10. [Електронний ресурс] http://www http://institute.com.ua/