Автор работы: Пользователь скрыл имя, 05 Января 2011 в 16:21, реферат
Документи, що підтверджують виконання угоди з іноземним контрагентом, тобто поставку товару, його транспортування, страхування, зберігання на складах, проходження через митницю, називають зовнішньоторговими.
Оборотний коносамент комбінованого перевезення ~ оборотний або необоротний наскрізний транспортний документ перевізника, на умовах якого сторона, що видає його, бере на себе відповідальність за вантаж та за виконання договору перевезення безпосередньо перед вантажовласником (ФІАТА). Оскільки цей документ видається експедитором, він не є коносаментом із суворо юридичного погляду, і у будь-якій угоді, у якій конкретно потрібна видача коносамента, наприклад для відкриття товарного акредитива, такий документ не може використовуватись. Його можна використовувати у разі, якщо видача цього документа конкретно передбачається.
Коносамент чистий ~ це коносамент, що не містить будь-яких застережень перевізника, тобто він свідчить про те, що товари передані перевізнику без будь-яких пошкоджень. Будь-які застереження у транспортному документі, які прямо вказують на дефектний стан товару або його упаковки, роблять його нечистим. Відповідно до статті 18 UСP такі документи не можуть прийматися покупцем. Слід зауважити, що коносамент є чистим N1 тоді, коли у нього є:
Коносамент застрахований - коносамент, що застосовується при перевезенні вантажу у контейнерах. Є сполученням транспортного документа зі страховим полісом.
Штурманська розписка є засвідченням судновласником прийняття товару до перевезення, її виписує помічник капітана на підтвердження отримання конкретної партії товару на борт судна. Розписка висвітлює видимий стан товарів і дозволяє перевізнику видати коносамент. У ній відображаються результати перевірки, яка здійснюється контролерами судновласника при прийманні товару для навантаження або під час навантаження. Штурманська розписка видається вантажовідправнику, доки не готовий коносамент, або при поставці товару вздовж: борту судна (на умовах "FAS”). Вона не є товаророзпорядчим документом, тому судновласник може видати коносамент, не вимагаючи її повернення.
Останнім часом практика ведення документів у міжнародній торгівлі значно спростилась. Зараз при морських перевезеннях (особливо на регулярних судноплавних лініях) замість бортового коносамента часто використовують необоротні транспортні документи, аналогічні тим, які раніше застосовувались до інших, невідомих видів транспорту. Такі документи називають по-різному: "морська накладна", "лінійна накладна", "фрахтова розписка" або інші варіанти цих термінів. Необоротні документи достатні для використання у всіх випадках морських перевезень, за винятком одного. А саме - коли покупець хоче перепродати товар, який вже знаходиться у дорозі, передавши документи на папері новому покупцю. Для того щоб у початкового покупця залишалась така можливість, треба зберігати обов'язки продавця щодо передачі коносамента. Іншими словами, треба укладати контракт купівлі-продажу на умовах "Вартість та фрахт" - "СFR" – Сost and Freight або «СІФ» - "Вартість, страхування та фрахт" - "СІF" - Соst, Іnsurance and Freight.
У тих випадках, коли при укладенні контракту купівлі-продажу на умовах "Вартість та фрахт" або "Вартість, страхування та фрахт" покупець знає, що він не збирається перепродавати товар під час його перевезення, сторони можуть обумовити у контракті, що продавець звільняється від зобов'язань щодо передачі коносамента. Можна також використати умови "Перевезення оплачено до" - "СРТ" Саггіаgе Раіd То або "Перевезення та страхування оплачені до" - ""СІР"- Саггіаgе and Іnsurance Раіd То, які не накладають на продавця зобов'язань щодо передачі коносамента. Все це спрощує документообіг.
Морська накладна (лінійна накладна, океанська накладна) - документ, який підтверджує наявність договору перевезення вантажу морським шляхом та прийняття або навантаження вантажу перевізником і за яким перевізник зобов'язується доставити вантаж вантажоотримувачу, зазначеному у документі. Цей документ аналогічний "іменному" коносаменту, який широко використовується, наприклад, у Канаді та США.
Докова розписка - документ, який видається управлінням порту і свідчить про прийняття товарів для відправки та розміщення на портовий склад.
Агентський договір - договір між довірителем і агентом, що визначає характер та обсяг доручення, яке агент зобов'язується виконати за рахунок та від імені довірителя за певну винагороду. Агентування українських суден в іноземних портах здійснюється морськими агентами на підставі договорів, що укладаються ними з пароплавствами Міністерства морського флоту.
Аванс фрахту - документ про попередню плату в рахунок фрахту.
Генеральний акт - документ, яким оформляється приймання імпортних вантажів українським портом від судна за кількістю місць, вагою та якістю.
Акт-повідомлення - документ, що складається у додаток до генерального акта, якщо при прийманні вантажу виявлені нестача, псування, втрата, порушення упакування тощо. Є підставою для подання претензій стороні, що допустила це.
Ділівері-ордер - документ, який містить розпорядження про передачу зазначеній у ньому особі певної частки вантажу, що перевозиться за коносаментом, у порт
призначення; видається у разі, коли вантаж, що перевозиться за одним коносаментом, підлягає передачі по частинах різним отримувачам.
Чартер – це особливий вид договору/контракту морського перевезення вантажів, за яким одна сторона (фрахтових) зобов'язується подати судно в зазначений порт навантаження товару/вантажу та перевезти його, з умовою надання цього судна, частини судна або певних його суднових приміщень, у порт призначення і видати вантаж отримувачу, а інша сторона (фрахтувальник) зобов'язується подати вантаж у зазначений порт та оплатити перевізнику за транспортування встановлену плату. Основними пунктами чартерного договору е: місце та час укладення договору; повне юридичне найменування сторін (преамбула чартеру); назва та опис судна (прапор, тоннаж, позиція, швидкість); право заміни початкове зазначеного судна іншим; рід вантажу; місце навантаження та розвантаження; умови навантаження та розвантаження, включаючи розподіл обов'язків по навантаженню та розвантаженню, умови оплати демереджу - грошового відшкодування, яке платить фрахтувальник судновласнику за простій судна під навантажувальними операціями понад встановлений у чартері строк, та диспачі (швидке виконання) - відшкодування, яке виплачується судновласником фрахтувальнику за дострокове закінчення вантажних робіт та звільнення судна; сталійний час — строк, протягом якого вантаж має бути навантажений на судно або відвантажений з нього, порядок його розрахунку; строк подачі судна, включаючи його канцелінг (анулювання, відміна) - кінцевий строк подачі судна під навантаження, при недотриманні якого фрахтувальник має право розірвати чартер; умови про право судновласника на перевезення вантажів; про право відхилення від курсу; про оплату портових зборів; про надання взаєморозрахунків та вартість фрахту; інші умови, такі як льодове застереження, застереження про обставини непереборної сили та порядок розгляду суперечок. Існують такі види чартерів: 1) фрахтування на один рейс, по якому судновласник одним рейсом перевозить вантаж з одного чи декількох портів відправлення до одного або декількох портів призначення. Фрахтувальнику надається усе судно або частина приміщень. Вантаж розташовується на розсуд капітана, який несе відповідальність за розміщення, кріплення та сепарацію вантажу. Проте, якщо таке зазначено у чартері, то у конкретно поіменованих суднових приміщеннях і без змішування з іншими вантажами; 2) фрахтування на послідовні рейси - застосовується при перевезеннях значних кількостей однорідного вантажу в одному напрямку декількома послідовними рейсами; 3) фрахтування за генеральним контрактом - за ним судновласник зобов'язується протягом певного періоду часу перевезти обумовлену кількість вантажу; 4) фрахтування на умовах тайм-чартеру - це договір про оренду судна, коли все судно або його частина надається на певний час у розпорядження фрахтувальника для перевезення вантажів у будь-яких напрямках. Судновласник зобов'язаний тільки утримувати судно у справному стані та оплачувати утримання екіпажу, фрахтувальник несе усі решту витрат (паливо, портові збори) та оплачує орендну плату судновласнику; 5) фрахтування на умовах дімайз-чартеру - це договір про оренду судна, коли судновласник передає його фрахтувальнику на обумовлений строк разом з командою, члени якої стають службовцями наймача, який бере на себе усі витрати по судну, включаючи зарплату екіпажу, та виплачує орендну плату судновласнику; 6) фрахтування на
умовах бербоут-чартеру - це найм судна без екіпажу: фрахтувальник несе усі витрати по його використанню та виплачує орендну плату судновласнику. Цей вид фрахтування суден на час широко використовується при придбанні суден у розстрочку. У такому разі договір оренди є також і договором купівлі-продажу; після закінчення розрахунків фрахтувальник стає власником судна. На відміну від звичайного чартеру, який є договором перевезення, бербоут-чартер є договором найму.
Чартер відкритий - договір про фрахтування судна, в якому не зазначені ні рід вантажу, ні порт призначення.
Чартери типові - чартери, розроблені із врахуванням виду вантажу та напрямку перевезень.
Чартер чистий - чартер, підписаний судновласником та фрахтовиком без будь-яких змін стандартної форми, які могли б завдати шкоди сторонам, що домовляються.
Дисбурсментський рахунок - документ, що містить перелік витрат агента з обслуговування судна та засвідчений капітаном.
Договір довантаження - застосовується для оформлення перевезення масових вантажів при неповному навантаженні лінійних суден генеральними вантажами, а також перевезень траловими суднами додаткових партій вантажу з місця відвантаження судна, від фрахтування по чартеру для перевезення неповного вантажу.
Договір морського перевезення - угода, що встановлює умови перевезення вантажів та пасажирів морем.
Попередній договір - попередня домовленість про фрахтування, яка потім змінюється чартером.
Морський протест - оформлена у встановленому порядку заява капітана судна з метою забезпечення доказу для захисту прав та законних інтересів судновласника тоді, коли під час плавання або стоянки стався випадок, який може бути підставою для подання судновласнику майнових вимог.
Таймшит
- двосторонній документ, який підтверджує
розумне використання часу на навантажувально-
Залізнична накладна або накладна міжнародного сполучення та її копія (дублікат) є транспортними документами при міжнародних залізничних вантажних перевезеннях. Накладна є документальним оформленням договору перевезення між вантажовідправником та адміністрацією залізниці. У практиці міжнародної торгівлі застосовується форма накладної, яка розроблена міжнародною Конвенцією МВК (Міжнародна вантажна конвенція, що з 1984 р. іменується КОТІР - Конвенція по міжнародних вантажних перевезеннях), а також Угодою про міжнародне вантажне сполучення (УМВС). Основними відомостями, що містяться у накладній, є: назва станції призначення та прикордонних станцій, назва вантажу, оплата за перевезення, оголошена цінність вантажу. Текст залізничної накладної друкується на стандартних бланках звичайно двома мовами. Залізнична накладна виписується вантажовідправником або його експедитором на ім'я вантажоотримувача. Перевізник скріплює договір .перевезення, ставлячи штемпель на накладній та дублікаті, який залишається у вантажовідправника. Накладна йде з вантажем. До кожної накладної додається товаросупроводжувальна документація: відвантажувальна специфікація, сертифікат про якість, пакувальний лист тощо.
Дорожня відомість складається для кожної накладної, є обліковим документом, супроводжує вантаж на усьому шляху його слідування та є транспортним документом при залізничних перевезеннях.
Комерційний акт - документ, що визначає нестачу, псування, крадіжку вантажу при залізничних перевезеннях. Є підставою для подання вимог стороні, яка допустила псування вантажу.
Передавальна відомість - документ, який складається на прикордонних станціях для передачі вантажу іноземній залізниці.
Авіавантажна накладна - документ, котрий виписується вантажовідправником або від його імені та підтверджує наявність договору між вантажовідправником (перевізниками), про перевезення вантажів авіалініями перевізника (перевізників). Авіанакладна заповнюється вантажовідправником у трьох автентичних екземплярах та вручається перевізнику разом із товаром. Перший екземпляр має позначку "для перевізника" і підписується вантажовідправником; другий екземпляр має позначку " для одержувача" і підписується вантажовідправником і перевізником та йде з товарами; третій екземпляр підписується перевізником та повертається вантажовідправнику після того, як товар прийнятий. У накладній вказується: назва аеропортів відправлення та прибуття, документи, що додаються до накладної, оголошена цінність, сума платежу за перевезення, дата складання накладної тощо. Авіанакладна не є ні товаророзпорячним, ні передавальним документом. Вона виконує лише функцію доказу укладення договору перевезення, прийняття товару до перевезення та умов перевезення. Часто авіанакладна використовується як митна декларація, в якій міститься докладний опис вантажу.
Автодорожня накладна (накладна автодорожнього перевезення) - транспортний документ, що підтверджує наявність договору між перевізником і відправником про автодорожнє перевезення вантажів (загальний термін). Для міжнародних автодорожніх перевезень цей документ має містити, у крайньому разі, відомості, що передбачаються Конвенцією про договір міжнародного дорожнього перевезення вантажів (КДПВ). Уній вказуються: дата відвантаження, назва вантажу, що підлягає перевезенню, ім'я та адреса перевізника, назва одержувача, строк доставки та розмір штрафу за затримку у доставці, вартість перевезення. Накладна підписується перевізником та вантажовідправником.
Бордеро - документ, що використовується при автодорожніх перевезеннях, в якому перераховуються вантажі, котрі перевозяться вантажними автомобілями, і часто містяться посилання на копії накладної автодорожнього перевезення.