Злиття і поглинання в міжнародному бізнесі

В результаті у 2009 році із компанії мобільного оператора «УРС» та оператора фіксованого зв’язку та мобільного зв’язку «Голден Телеком»  був створений новий оператор всіх послуг Beeline. Фактично у 2009 році він працював і пропонував послуги всім своїм новим абонентам . Але вже у 2010 році відбулося поглинання «Киіївстаром» мобільного оператора «Beeline».

Далі , розглянемо детальніше дану угоду . (рис.3.1 )

                      Рис.3.1 Етапи злиття «Київстар»  та «Beeline».

«Білайн» з’явився на українському ринку у квітень 2006 . Тоді бренд знали тільки ті, хто раніше бачили його в основному в Росії 
Лютий 2007 відбувається об'єднання під брендом «Білайн» мереж «WellCOM" і "МОБІ", що належать компанії «Українські Радіосистеми» до покупки її «Вимпелкомом» . А вже у грудені 2007 «ВимпелКом» купив Golden Telecom, що дозволило йому стати одним з великих гравців на ринку фіксованого інтернету 
У серпні 2008 кількість абонентів мережі перевищило 2 мільйони,а у вересні 2008 компанія перша в Україні впровадила високошвидкісний інтернет на основі оптоволоконної технології FTTB . Але вже у жовтні 2010 лиття з «Київстаром», оголошення про відхід з ринку.

«Білайн» зовсім зникне з ринку вже в грудні, а до кінця 2013 року компанії об'єднаються остаточно - і технічно, і організаційно. Це вимушений жертва об'єднання ВАТ «ВимпелКом» і ЗАТ «Київстар GSM». Бренд «Київстар» однозначно сильніший, і, за словами керівництва об'єднаної компанії, у них навіть не було сумнівів, під якою маркою надавати послуги. Сьогодні Білайн - третій після « Волі Кабель »і« Укртелекому » гравець ринку швидкісного інтернету , і головним внеском у спільну справу стане його абонентська база на ринку фіксованого доступу в мережу. Крім того, отримавши в своє розпорядження додаткові частоти, не потрібні для роботи мобільної мережі, VimpelCom Ltd зможе впливати на ринок, переуступаючи їх конкурентам на власних умовах. 
Злиття двох компаній почалося декілька років тому. На початку жовтня 2009-го норвезька Telenor ASA і російська Altimo Holdings & Investments Ltd («Альфа-Груп») оголосили, що збираються об'єднати свої телекомунікаційні підрозділи. Норвежці і росіяни володіли великими пакетами акцій "ВимпелКому» і «Київстару» і з 2005 року не знали, як розділити активи. Розглядалися різні варіанти, але в результаті вибрали сценарій укрупнення. У новому підприємстві Altimo отримає 38,45% акцій, Telenor - 38,84%, а 22,7% будуть у вільному обігу на європейських біржах. 
Процедура злиття на якийсь час була заморожена рішенням Антимонопольного комітету України. У компанії розраховують, що цей процес займе три роки. До кінця 2010-го 2,5 млн. абонентів «Білайн» (4,4% ринку) будуть інтегровані в мережу «Київстар» (22,5 млн. абонентів, 39,8% ринку), а в наступному почнуть об'єднуватися системи обслуговування і продажів, а також управлінська команда.«До кінця 2011 року мережа і колл-центри стануть спільними.[ 22 ]

«Переваги від  злиття компаній не очевидні. Зате на саме об'єднання доведеться витратити чимало коштів », - вважає директор інвестиційно-банківського департаменту інвесткомпанії Dragon Capital Максим Нефьодов. Але в компанії визнають, що готові йти на витрати задля виходу на нові ринки . У Білайну дуже хороші позиції на ринку фіксованого інтернету, на який« Київстар »майже не звертав уваги. А в цього сегменту великий потенціал, особливо враховуючи, що кількість користувачів мережі постійно зростає ї. За даними iKS Consulting, наприкінці I півріччя 2010 року інтернетом від «Білайн» користувалися 164,5 тис. осіб (6% всіх користувачів). Зараз вона пропонує фіксовану мережу в 22 містах, то до нового року їх буде 36. Наприклад, список поповнять Суми та Біла Церква. Аналітик iKS Consulting Микола Оліярник вважає, що за два роки VimpelCom Ltd може наздогнати «Волю».

До 2012 року «Білайн» зникне з ринку. Він збережеться тільки як дешевий продукт в аеропортах і на вокзалах для туристів з Росії та інших країн СНД, які звикли користуватися« Білайном Про вартість дзвінків за новими тарифами в компанії не говорять.

Однак є ризик, що нові тарифи будуть вище нинішніх. Виходячи на ринок, «Білайн» позиціонувався як бюджетний оператор для молодих людей. У лінійці «Київстар» подібні ціни існували тільки під брендом Djuice. Але  « Київстар »зможе знайти серед своїх тарифів відповідні ціни тим клієнтам, для кого вартість має велике значення, щоб вони не почали переходити до конкурентів», -  
Провівши об'єднання мереж, керівництво VimpelCom Ltd готове відмовитися від зайвих частот. Зберігати їх за собою, не використовуючи, - дороге задоволення, оскільки їх вартість у цьому році зросла в п'ять разів. Процес розставання в законодавстві чітко не описаний, так що вони готові почати переговори з регулятором і визначати умови. Зараз «Київстар GSM» використовує близько 30% радіочастотного ресурсу в діапазоні 1800 МГц і 26,4% - в 900 МГц. «ВимпелКом» - 20,2% і 31,5% відповідно. 
Однак ділитися частотами безкоштовно в «Київстарі» не мають наміру, вони будуть наполягати на рефармінге, для введення якого потрібна згода всіх операторів ринку. Якщо це рішення з'явиться і його затвердить Верховна Рада, компаніям стане значно простіше впровадити як зв'язок третього покоління 3G, так і четвертого - LTE. 
Бажання продавити потрібне рішення ціною частот «Білайну» цілком зрозуміло: компанія прагне всіляко оптимізувати свою структуру і закріпитися на ринку напередодні продажу «Укртелекому». Тобто , аукціонні умови продажу монополіста складені з оглядкою на російську АФК «Система» («МТС-Україна») або під СКМ Ріната Ахметова (оператор фіксованого зв'язку Vega і 45% life:)).

Рішення щодо злиття приймали акціонери. Але як відомо , результатів, які у були до злиття : EBITDA 60%, високі доходи і повернення на вкладені інвестиції, зараз просто не існує. Після того як об'єднали два бюджети в один, погіршились показники. Доводиться відкочуватися назад і знову починати дії для підвищення прибутковості, шукати шляхи підйому по всіх напрямах - від абонентської бази до грошового потоку. Головну

вігіду від злиття «Київстар» отримали у лиці нового надійного партнера в плані роботи з фіксованим інтернетом. Це важлива перевага для «Київстару». [3- c.58-65] 
 
 
 
 

    3.2. Проблеми і перспективи процесу M&A в Україні 

 Український ринок злиттів і поглинань у першому півріччі 2008 року в порівнянні з аналогічним періодом минулого року помітно "провалився". За даними аналітичної групи «M&A-Intelligence» кількість угод знизилася майже в 2 рази, а їхня загальна сума - майже в 3 рази. У цілому, за січень-червень 2008 року в Україні було укладено лише 23 угоди на суму $ 2,29 млрд., у той час як за той же період 2007 року - 42 M&A-трансакції на $6,05 млрд. Основна причина цього тренда - наслідок фінансової кризи, що в остаточному підсумку досяг і країн СНД, у тому числі Росії й України.

Проте, деякі  галузі показують позитивну тенденцію, зокрема фінансовий сегмент України. У ньому мала місце й найбільша  угода півріччя: 100% акцій ВАТ " Правекс-Банк" придбала італійська "Intesa Sanpaolo S.p.A" за $ 750,0 млн. На другій позиції - придбання в сфері металургії: 100% акцій ЗАТ "Міні-металургійний завод "ІСТІЛ (Україна)" за $ 550,0 млн. (оціночно). Компанія "Berycan" підписала договір про покупку 100% акцій International Steel & Tube Industries, Limited (Istil) Group Holdings, Ltd. У рамках цієї угоди автоматично змінився контроль і над ЗАТ "Міні-металургійний завод "Істіл (Україна)". У гірничорудній галузі відбулася третя по значимості за період угода – це покупка українською групою "Енерго" 100% акцій ВАТ "Шахта "Комсомолець" у "Сибирско-Уральской энергетической компании" за $ 300,0 млн. (оціночно).При цьому українські підприємці поступово самі стають гравцями світового ринку M&A, хоча поки ще в дуже невеликих масштабах. За перше півріччя 2008 року ними було укладено угод за межами України на загальну суму $ 365,6 млн., що склало 16,0% від усього обсягу українського ринку M&A.

У 2010 році активність на ринку злиттів і поглинань в Україні істотно зросла. Так, за даними спеціалізованого інформагентства Mergemarket, за 2010 рік (без урахування останніх 10 днів) 41 українська компанія змінила власника. У минулому році Mergemarket нарахував всього 34 угоди за участю українських компаній. При цьому загальна сума угод M & A за 2010 рік може перевищити $ 6 млрд. "Менш ніж у половині угод (18) була названа ціна. Але навіть їх загальна сума складає $ 2,7 млрд. У цілому спостерігається велике пожвавлення ринку після кризи. Перш за все зросла кількість покупців, що і веде до активізації M & A-процесів.При цьому співробітники Mergemarket не включили в список угод дві найбільші трансакції з металургійними активами. Мова йде про поглинання "Метінвестом" ММК ім. Ілліча та купівлі Зовнішекономбанком (ЗЕБ) заводу "Запоріжсталь". Обидві угоди непрозорі, і офіційно їх сума так і не була озвучена, але експерти вважають, що в загальній складності йдеться як мінімум про $ 2 млрд. Крім цього, на 28 грудня призначений конкурс з продажу "Укртелекому". У випадку якщо він відбудеться, то в рахунок 2010 року можуть бути занесені ще як мінімум $ 1,2 млрд. Таким чином, обсяг угод M & A в 2010-му перевищує $ 6 млрд.

Здійснюючи аналіз поки що не надто довгої вітчизняної бізнес-практики та покладаючись на достатньо тривалий західний досвід,на найближчі роки можна прогнозувати активізацію процесів українських та міжнародних процесів злиттів і поглинань . Але так , як український ринок M & A є зовсім молодим , то є багато проблем з якими стикаються компанії на вітчизняному ринку , та за його межами . [ 20 ]

Серед  причин  стагнації  ринку  M&A  України  можна виділити три основних:

-  гострий   дефіцит фінансових  ресурсів. Протягом  останніх  років  в  умовах  стабільного  припливу  валютних  ресурсів  з-за  кордону  українські  підприємці  звикли  до  доступних  і  порівняно  дешевих кредитних грошей, які давали  їм змогу економити  дорогий  власний  капітал  та користуватися  ефектом  фінансового  важеля.  Саме  тому,  а  також  через  відсутність  активних дій держави щодо підтримки ліквідності секторів реальної  економіки,  перекриття  “кредитної    крапельниці”  стало  справжнім  шоком  для підприємців.  Сьогодні  вільні  кошти  для  купівлі  активів  є  в небагатьох  національних  інвесторів  — переважно  великих  бізнесменів  і  тих,  хто незадовго до кризи вигідно продав свій бізнес;

- падіння  дохідності в бізнесі  через скорочення  платоспроможного  попиту  і відповідно  падіння продажів. Чимало інвесторів відклали придбання активів в Україні до  кращих  часів — поки  не  відновиться  економічне  зростання  у  країні. Виняток  становлять великі  західні компанії, що  виробляють  напої.  Під  час  кризи  вони  скуповують  невеликі  українські  підприємства.  Так  нещодавно  італійська  Gruppo  Campari  за $18 млн.  придбала  в  компанії  «Оверлайн»    Одеський завод шампанських вин. Французька  Soufflet  Group  придбала  у  групи  «СКМ»  Дніпропетровський  пивоварний  завод  «Дніпро»  (оцінна  вартість  близько  $5–7  млн.).  Для  цих  покупців наш  ринок  залишається  привабливим,  оскільки самі підприємства стрімко дешевшають,  а  споживання  напоїв  в  Україні  залишається  стабільним [5, с. 21]; 

 −  невизначеність  щодо  розвитку  ситуації  в   майбутньому.  Події  останніх  місяців  суттєво  знизили   довіру  до  будь-яких  економічних  прогнозів  та  рейтингів,  які  довели  свою  неспроможність. Як  ілюстрацію можна привести  боргу  той  факт,  що  американські  банки  Lehman  Brothers, Merrill Lynch, Washington Mutual та інші  до пори і до часу користувалися повною довірою  рейтингових агентств. А чим ці банки закінчили – усім відомо [11, с. 10];  

−  значний  рівень за політизованості бізнесу та його  державного регулювання. Яскравим негативним  прикладом цього стала невдала приватизація  Одеського припортового заводу. 

Перелічені  фактори  суттєво  підняли  ризикованість  за  інвестиційними  проектами  практично  в  усіх  галузях  (особливої  гостроти  ці  процеси  набули  у  фінансовому  секторі,  рітейлі  та  девелоперському  бізнесі).  Українські  підприємці  зайняли  вичікувальну  позицію,  призупинивши  більшість  програм  оновлення  та  розширення виробництва,  зосередившись  на  боротьбі  з  наслідками кризи. Процеси M&A також завмерли, що спричинило:

−  зниження  загальної  кількості  угод  з  контрольними частками бізнесу;

−  відміну  чи затягування ряду угод через труднощі справедливої оцінки бізнесу, який продається;

−  зниження вартості багатьох об’єктів для покупки  нижче рівня в $5 млн. 

Сьогодні  продаються  невеликі  компанії,  які мають  значне  боргове  навантаження,  що найчастіше  перевищує  розміри  їхнього  власного капіталу.  Серед  таких  об’єктів  багато  компаній роздрібної  торгівлі.  Більшість  ритейлерів продається  через  проблеми  з  виплатою  боргів.  У таких  компаніях  боргове  навантаження  зазвичай перевищує 50% обсягів річних продажів. 

Важливим аспектом вітчизняного ринку є те, що в  Україні  процедура  укладання  угод  зі  злиттів  та поглинань  має ряд особливостей. Головними  з них є недостатність  та  неповнота  інформації  внаслідок  неефективного  бухгалтерського  обліку, обмеженість  можливостей  ІТ  систем,  які  не задовольняють  вимоги  інвесторів,  можливість рейдерських  захоплень  компаній.  Крім  того, більшість  М&A  операцій  здійснюється  за  межами  української юрисдикції.

 Зарубіжні  експерти  вважають,  що  на  розвиток українського  ринку  негативно  впливають  такі чинники:  непрозорі  структури  власності;  активне використання  компаніями  схем  оптимізації податків;  неефективність  контролюючого середовища;  відсутність  достовірної  звітності  та тривалий  процес  її  підготовки;  відсутність  в  учасників  M&A-угод  належного  досвіду  щодо  їх  здійснення тощо [9 ].  

Систематизувавши  основні  причини  неефективності  операцій  М&А  на  сучасному  етапі  розвитку вітчизняного  бізнесу,  можна сказати, що  вони полягають у наступному: 

−  встановлення  пріоритету  самого  процесу  М&А  над  отриманням  результату  у  вигляді  синергійного  ефекту  (фінансового ,технологічного, маркетингового); 

−  відсутність  чітких цільових орієнтирів М&А;