Сутність та типологія проектів МБРР

Міністерство  освіти і науки України

Київський національний торговельно-економічний  університет 

Кафедра економіки підприємництва 

Реферат

на тему: «Сутність та типологія проектів МБРР» 
 
 

студентки ІІІ курсу

8 групи  ФФБС

Полегешко С.В. 
 
 
 
 
 
 

Київ 2011 

    План 

  

1. Сутність  діяльності МБРР
2. Сутність та типологія проектів МБРР
3. Умови надання позик МБРР
4. Стан проектного портфелю МБРР в Україні

Список  використаних джерел

 

1. Сутність  діяльності МБРР

 

    Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР) — міжнародна урядова організація для довготермінового кредитування економіки країн-членів.

    З 1947 р. МБРР набув статусу спеціалізованої  організації ООН. Відповідно до статуту  банку, його членами можуть бути лише держави-члени МВФ. МБРР — відокремлений  від МВФ інститут, що доповнює приватний інвестиційний капітал. Кожна країна-член МВФ зобов'язана вступити в МБРР, що надає їй право позичати кошти з фондів, отримувати допомогу з метою розвитку Банку та брати участь у справах Банку й конкурсах на одержання контрактів за всіма проектами, що фінансуються Банком.

    Капітал МБРР організований у формі акцій. Початкова кількість акцій Банку - 100 000 шт. із номінальною вартістю 100 тис. доларів США кожна. Найбільшу участь у капіталі МБРР узяли промислово розвинуті країни. За перші десять років діяльності Банку США отримали 34,1% акцій, Велика Британія — 14%, Франція — 5,6% від загальної суми підписки.

    На  сьогоднішній день основні цілі МБРР це:

• сприяння реконструкції і розвитку територій держав-членів, шляхом заохочення капіталовкладень для виробничих цілей;
• заохочення приватних іноземних капіталовкладень і на додаток до приватних інвестицій, якщо їх важко забезпечити, надання фінансових коштів на цілі виробництва;
• стимулювання довгострокового збалансованого росту і сприяння підтримці рівноваги платіжних балансів шляхом заохочення міжнародних інвестицій для розвитку виробничих ресурсів держав-членів МБРР .

    Основними напрями діяльності МБРР в даний  час є:

• середньострокове і довгострокове кредитування інвестиційних проектів;
• підготовка, технічне і фінансово-економічне обґрунтування інвестиційних проектів;
• фінансування програм структурної перебудови країн, що розвиваються, і постсоціалістичних країн.

    МБРР  виступає як партнер для країн  з економікою, що розвивається і економікою з розширеними ринками, з метою поліпшити якість життя людей. На відміну від багатьох програм гуманітарної і технічної допомоги, МБРР не надає гарантів. Всі позики, видані МБРР, носять поворотний характер.

    Країни, що розвиваються запозичують у МБРР, тому що потребують залученних фінансових ресурсів, технічної та організаційної допомоги.

    Позики  банку можна розділити на дві  категорії:

    1. Позики для країн, що розвиваються, які в змозі без шкоди для економіки сплатити відсотки за позиками. Гроші для цих позик залучаються від інвесторів з усього світу.

    2. Позики для найбідніших країн,  які є зазвичай некредитоспроможними на міжнародних фінансових ринках і неспроможні оплатити відсотки за позики, і для яких Світовий банк, відповідно, не може залучати для держав цієї групи кошти на міжнародних фінансових ринках.

    Основними партнерами Банку є уряди держав-членів.  Справа в тому, що відповідно до Статуту, МБРР надає позики тільки урядам держав-членів або під їх гарантії. Крім того, саме уряди володіють більшою частиною інформації, необхідної для нормальної роботи Банку і всі проекти реалізуються відповідно до національних законодавств і під національною юрисдикцією. МБРР заохочує уряди працювати в тісному контакті з неурядовими організаціями (в даний час вони співпрацюють у приблизно половині підтриманих банком проектів).

    Одним з пріоритетів МБРР - сприяння стимулювання приватного сектора. Причиною такої  уваги є та обставина, що приватний  сектор - основне джерело економічного зростання і високих доходів.  
Статут забороняє МБРР надання позик безпосередньо приватному сектору. Цим займається інший член Групи Світового Банку -  Міжнародна Фінансова Корпорація. Вона створена спеціально для вкладення капіталу в підприємства приватного сектора.  

2. Сутність  та типологія проектів МБРР

 

    Надання позик - значна складова діяльності Світового Банку. Однак робота МБРР виходить за ці рамки. Проекти МБРР зазвичай включають в себе і надання технічної допомоги. Подібне сприяння може стосуватися як консультаційної допомоги в питаннях розподілу фінансів у бюджеті країни, так і проблем створення сільських клінік або рекомендації з використання дорогого будівельного обладнання. Щорічно МБРР фінансує кілька проектів присвячених виключно навчанню фахівців. Крім цього, Інститут економічного розвитку МБРР навчає людей з держав-позичальників як створювати і виконувати програми розвитку.

    Увесь спектр позик, які надає МБРР для фінансування проектів, поділяється на дві великі групи — інвестиційні позики і системні кредити на структурну перебудову економіки. Тривалий час основна частина фінансової й технічної допомоги МБРР тим своїм країнам-членам, що розвиваються, здійснювалась у вигляді надання позик під конкретні проекти. МБРР є і кредитною установою, і установою розвитку. І кожний проект, що фінансується, має відповідати обом умовам, що випливають із завдань Банку: з одного боку, сприяти економічному розвиткові країни-позичальниці; з іншого — забезпечувати повернення позичених коштів. Звичайно МБРР не фінансує повної суми витрат за проектом. Надані позики забезпечують лише витрати на фінансування загальної вартості проекту в іноземній валюті. Решта витрат має покриватися за рахунок внутрішніх джерел фінансування або інших зовнішніх джерел. Причому позичальник або держава повинні покрити деяку частку або всю суму витрат у місцевій валюті.

    Традиційними  об'єктами фінансування МБРР є такі елементи базової інфраструктури, як шляхи, зв'язок, транспорт і енергопостачання, які вирізняються передусім високою  капіталомісткістю і відносно низькою  рентабельністю. Упродовж перших двох десятиріч своєї діяльності МБРР 2/3 загального обсягу позик надавав на проекти з виробництва електроенергії й забезпечення транспортних перевезень. І хоча проекти з організації інфраструктури й досі залишаються важливою ланкою фінансової діяльності Банку, в останні роки він значно урізноманітнив свою діяльність. Акцент перенесено з традиційних проектів розвитку базової інфраструктури на ширші програми, мета яких полягає в забезпеченні економічного зростання та удосконаленні розподілу доходів. Скоротилося фінансування великих промислових проектів, значно розширилися напрями надання позик: з'явилися позики на розвиток сільського господарства, розробку родовищ нафти і газу, міське будівництво і розвиток комунально-побутових послуг, водопостачання, розвиток малих підприємств приватного сектора, удосконалення освіти, розв'язання проблеми харчування тощо. Зазнала змін і політика фінансування великих інфраструктурних проектів, насамперед тих, які завдавали шкоди навколишньому середовищу або спричиняли значне перенаселення в місцях реалізації проектів, і були приводом серйозних претензій до Банку. Так, з діяльністю МБРР пов'язано не менш як 3 % переселень у світі, в результаті яких навіть створилася категорія так званих "біженців розвитку".

    За  час діяльності Банку значно змінився і сам характер фінансування проектів. Проект 50-х років у певному розумінні був "замкненим" проектом. Його розробляли і контролювали іноземні консультанти, виконували іноземні підрядники та постачальники. Керували здійсненням проекту теж іноземці. Звичайно аналізові підлягали технічна і фінансова життєздатність, управління та організація проекту. Але при цьому мало уваги приділялося раціональному використанню в межах проекту наявних ресурсів країни, відповідності проекту рівневі розвитку і структурі галузі, взаємному впливу галузі на проект та проекту на подальший розвиток галузі, соціокультурним та демографічним особливостям населення країни-позичальниці.

    Але вже з 70-х років проект, що фінансується Банком, являє собою інтегрований пакет товарів і послуг (поширення знань, освіти, кредит, маркетинг, інфраструктура, дослідження тощо), спрямований передусім на підвищення продуктивності праці і, відповідно, рівня життєвих стандартів позичальника. До уваги стали брати економію витрат при розробці й виборі відповідної техніки, більші можливості надані місцевим організаціям-підрядникам, які дістали змогу самостійно готувати технічне завдання, проводити тендери й обирати фірми для виконання робіт за проектом. Почала застосовуватися система моніторингу й оцінки реалізації проекту, щоб мати змогу коригувати його в міру здійснення. Загалом більша увага стала приділятися розподілу доходів і зайнятості населення, впливу на довкілля і подолання соціальних та культурних обмежень.

    Суттєвих  змін зазнала стратегія фінансування розвитку, спрямована на зменшення бідності в країнах, що розвиваються. Спочатку основу діяльності МБРР становила "теорія проникнення", згідно з якою вигоди від економічного зростання в кінцевому підсумку отримують значні маси бідного населення. Але практика показала, що не бідні верстви населення, а, навпаки, заможні дістають найбільші вигоди від реалізації проектів. Тому ще з 70-х років МБРР перейшов до іншої стратеги, яка поєднує прискорене економічне зростання і безпосередню допомогу бідним верствам населення через конкретні інвестиційні програми.

    Особливу  увагу проектам, від яких виграють найбідніші верстви населення, МБРР почав приділяти з початку 90-х  років. Була розроблена стратегія боротьби з бідністю в країнах-членах. Вона охоплює кілька напрямів:

• проведення оцінки рівня бідності всіх країн-позичальниць;
• підтримка державних заходів, спрямованих на зміцнення системи соціального захисту і розширення доступу бідних верств населення до соціальних послуг через створення цільових програм соціальної допомоги;
• пріоритет інвестуванню, здатному безпосередньо вплинути на добробут бідніших верств за допомогою підвищення продуктивності праці та залучення їх як активних членів у процес розвитку.

    Нині  заходи боротьби з бідністю розвиваються за трьома напрямами:

• активізація участі незаможного населення у процесі ухвалення рішень;
• соціальний захист від економічних негараздів, спричинених швидкими змінами у світовому середовищі;
• створення матеріальної бази для подолання бідності.

    А власне стратегія Банку переорієнтована з аналізу проблем бідності й моніторингу того, як використовуються надані ресурси, на вироблення політики допомоги для боротьби з бідністю та оцінку ефективності діяльності на основі конкретних результатів.

    Значну  частину (до 90 %) загального обсягу кредитних операцій МБРР становить технічна допомога країнам-позичальницям. Більша частина (85 %) цієї допомоги спрямовується в компоненти проектів, решта — в самостійні проекти технічної допомоги. Звичайно технічна допомога МБРР передує традиційним кредитним операціям і охоплює дві великі категорії послуг — інженерно-консультаційні послуги та адміністративно-організаційну допомогу. Відповідно вона поділяється на "жорстку" — технічну допомогу на рівні проектів у сфері фізичних інвестицій та "м'яку " — технічну допомогу інституційному розвиткові, спрямовану на розв'язання проблем у сфері розробки політики. Частка "м'якої" допомоги становить близько 2/3 загального вартісного обсягу технічної допомоги, що фінансується МБРР. Практично всі інвестиційні проекти містять компоненти технічної допомоги інституційному розвиткові. "М'яка" технічна допомога має як прикладне, так і політичне застосування. Вона передбачає консультування урядів країн, що розвиваються, з питань державної політики у сфері структурної перебудови економіки, освіти, захисту, промисловості й розвитку приватного сектора, управління державним сектором та реформи державного апарату тощо. Звичайно питання, пов'язані з розробкою економічної політики, є дискусійними, тому керування "м'якою" допомогою та її реалізація в країнах, що розвиваються, викликає багато проблем і суперечностей.

    З 80-х років МБРР почав збільшувати позики, спрямовані на загальне вдосконалення економічної політики країн, що розвиваються. Важливе місце у кредитній політиці МБРР посіло так зване стабілізаційне кредитування — фінансування програм структурної перебудови і галузевої адаптації, тобто галузевих реформ, не пов'язаних з проектами. Вперше в 1999 р. вперше за історію Банку обсяг кредитування структурних перетворень перевищив 50 % загальної суми зарезервованих коштів.