Роль ГАТТ/ВТО в регулюванні міжнародної торгівлі товарами та послугами

                                                   РЕФЕРАТ 

     Курсова робота: 42 сторінки ,  11 джерел.

     Об’єкт  дослідження – роль ГАТТ/ВТО в регулюванні міжнародної торгівлі товарами та послугами

    Мета роботи — розгляд основних принципів і правил ГАТТ/ВТО в регулюванні міжнародної торгівлі товарами та послугами; статусу та форм діяльності міжнародних систем ГАТТ/ВТО.

    Метод дослідження – теоретичне вивчення регулювання міжнародної торгівлі та правової структури систем ГАТТ/ВТО.

     Робота  містить теоретичні відомості щодо регулювання міжнародної торгівлі товарами та послугами двома міжнародними системами (ГАТТ/ВТО); їх основні напрямки діяльності та цілі.

     Основні поняття : ГАТТ, СЕКРЕТИРІАТ ГАТТ,МАРРАКЕСЬКА УГОДА.

ПРАВОВА СТРУКТУРА, УРУГВАЙСЬКИЙ РАУНД, ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ВЛАСНІСТЬ, СВІТОВА ОРГАНІЗАЦІЯ, ОРГАНИ РАДИ, ТОРГІВЕЛЬНА СИСТЕМА, МІЖНАРОДНА ТОРГІВЛЯ. 
 

                                              

                                      
 
 

                                                                
 
 
 
 

                                                             ЗМІСТ 

РЕФЕРАТ………………………………………………………………………….2

ПЕРЕЛІК СКОРОЧЕНЬ…………………………………………………………..5

ВСТУП……………………………………………………………………………..6

1 СИСТЕМА ГАТТ

1.1 Створення системи ГАТТ ...........……………………………………………..8

1.2 Діяльність ГАТТ............................................……………………………….....9

1.3 Секретеріат ГАТТ..............................................................................................11

2 СИСТЕМА СОТ(ВТО)

2.1 Уругвайський раунд торговельних переговорів і створення СОТ..............13

2.2 Статус та напрямки діяльності.......................................................................14

     2.2.1 Цілі діяльності...........................................................................................15

     2.2.2. Функції......................................................................................................15

2.3 Організаційна структура    

     2.3.1 Конференція Міністрів.............................................................................16

   2.3.2 Генеральна рада.........................................................................................17

     2.3.2 Рада з торгівлі товарами...........................................................................18

     2.3.4 Рада з торговельних аспектів прав інтелектуальної власності.............19

    2.3.5 Генеральний директор і Секретаріат.......................................................19

2.4 Правова структура системи СОТ

     2.4.1 Товари.......................................................................................................20

     2.4.2 Сільське господарство.............................................................................20

     2.4.3 Санітарні та фітосанітарні заходи..........................................................21

     2.4.4 Правила визначення походження товарів..............................................21

     2.4.5 Субсидії та компенсаційні заходи..........................................................22

     2.4.6 Технічні бар’єри в торгівлі......................................................................23

     2.4.7 Захисні заходи..........................................................................................23

     2.4.8 Послуги.....................................................................................................24

     2.5 Інтелектуальна власність............................................................................24

     2.6 Врегулювання суперечок..............................................................................25

3 ПЕРЕВАГИ ТОРГОВОЇ СИСТЕМИ СОТ(ВТО)          

3.1 Переваги СОТ для споживачів..........................................................................25

3.2 Вигоди СОТ для економіки країни в цілому....................................................26

4 РОЛЬ ГАТТ/ВТО В РЕГУЛЮВАННІ МІЖНАРОДНОЇ ТОРГІВЛІ................38

5 ВІДМІННОСТІ ВТО ВІД ГАТТ..........................................................................39

ВИСНОВОК…………………………………………………………………….......41

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ………………………………………………………….....42

    
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

                                 
 
 

                                  

                                ПЕРЕЛІК СКОРОЧЕНЬ

     ГАТТ  – Генеральна угода з тарифів і торгівлі;

     СОТ(ВТО) – Світова організація торгівлі;

ТРІПС –  Генеральна угода з торговельних аспектів прав інтелектуальної         

                 власності ;

     МТО – Міжнародна торговельна організація ;

          WIPO – Всесвітня організація інтелектуальної власності;

          ГАТС  – Генеральна угода про торгівлю послугами ;

          РНС –   режим найбільшого сприяння;

          БТУ –   " багатосторонні торгові угоди" ; 
 
 
 
 

                                    
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

                                                 ВСТУП

     Визначальною  тенденцією сучасного етапу розвитку людської цивілізації є глобалізація економічних процесів. Започаткована наприкінці XX сторіччя нині ця тенденція характеризується інтенсифікацією процесів формування нової системи світового господарства з властивою їй ієрархією національних економік у міжнародному поділі праці та на міжнародному ринку факторів виробництва. Основною її рисою все більше стає не суперечність, а тенденція до співробітництва і взаєморозуміння. Поза системою світового господарства практично не може розвиватися жодна держава. Ускладнення світогосподарських зв’язків потребує постійного удосконалення існуючих і пошуку нових організаційно-правових форм економічних інтеграційних процесів. В цих умовах особливого значення набуває діяльність міжнародних організацій економічного профілю – Міжнародного Валютного Фонду (МВФ), Міжнародного Банку Реконструкції і Розвитку (МБРР), Конференції ООН з Торгівлі і Розвитку (ЮНКТАД), Міжнародної Торговельної Палати (МТП) та інших.           Глобалізація економічного життя людства зумовлює зростання кількості й ускладнення функцій і завдань міжнародних економічних організацій, які, крім організаційного забезпечення співробітництва держав, що є їх членами, безпосередньо опікуються питаннями правового регулювання міжнародних економічних відносин, міжнародного контролю, взаємодії з іншими суб’єктами міжнародного права.           Усе активнішу роль у вирішенні цих питань відіграє багатостороння торговельна система ГАТТ (Генеральна Угода з Тарифів і Торгівлі ) / СОТ (Світова Організація Торгівлі). Заснуванням 1947 року Генеральної Угоди з Тарифів і Торгівлі було започатковано формування багатосторонньої системи торгівлі товарами, яка мала забезпечити для суб’єктів підприємницької діяльності різних країн стабільне і передбачуване середовище, у якому вони можуть здійснювати торгівлю товарами на загальноприйнятих принципах справедливості й недискримінації.         Формування цієї системи було завершено створенням 1994 року Світової Організації Торгівлі (СОТ), яка, продовжуючи виконувати функції ГАТТ, має на меті об’єднати зусилля держав-членів для вирішення питань світової торгівлі в умовах нового світового економічного порядку на основі функціонування власного організаційно-правового механізму.       В умовах глобалізації економічних процесів перед системою ГАТТ/СОТ постали нові проблеми й завдання, пов’язані як з позитивними проявами і наслідками глобалізації (включення у міжнародний розподіл праці усе більшої кількості країн, розширення членства у СОТ тощо), так і негативними (поглиблення нерівності між “багатими” і “бідними” країнами, вплив кризових явищ в економіці окремих чи кількох країн на світову економіку тощо). У зв’язку з цим дослідження міжнародно-правового механізму системи ГАТТ/СОТ видається актуальним як в теоретичному плані, насамперед для з’ясування її місця і ролі в правовому регулюванні світогосподарських відносин, так і в суто практичному – з точки зору об’єктивної необхідності інтеграції окремих держав у багатосторонню торговельну систему.

                                    

     
 
 
 
 
 
 
 
 
 

                                          СИСТЕМА ГАТТ 

                           1 Створення системи ГАТТ

      

     Після закінчення Другої світової війни у світі під егідою ООН почалися переговори про створення Міжнародної торговельної організації (МТО). У ході Конференції ООН у 1948р. була прийнята Гаванська хартія, якою затверджувався Статут МТО. Однак Гаванська хартія так і не набрала чинності, оскільки парламенти деяких країн, у т.ч. США, відмовилися ратифікувати Угоду про Статут МТО.

     У ході роботи над Статутом МТО представники 23 країн почали шукати можливості зменшення протекціонізму в міжнародній торгівлі. Результатом такої роботи було прийняття 45 тисяч тарифних знижок, а також затвердження правил міжнародної торгівлі, що стали називатися Генеральною угодою з тарифів і торгівлі (ГАТТ). ГАТТ набрала сили з 1 січня 1948 року. Умовами ГАТТ спочатку не передбачалося створення міжнародної організації. Норми ГАТТ діяли як звичайний міжнародний договір. Зміни і доповнення норм могли здійснюватися винятково в рамках міжнародних конференцій, що іменувалися раундами. Усього з 1946 по 1994р. було проведено вісім раундів багатосторонніх торговельних переговорів у рамках ГАТТ:

     1. 1947 (Женева, Швейцарія)2. 1949 (Аннесі, Франція)3. 1951 (Торки, Великобританія)4. 1956 (Женева, Швейцарія)5. 1960 – 1961 (Женева, Швейцарія), «Діллон-раунд»6. 1964 - 1967 (Женева, Швейцарія), «Кеннеді-раунд»7. 1973 - 1979 (Женева, Швейцарія), «Токіо-раунд»8. 1986 – 1993 (Женева, Швейцарія), «Уругвайський раунд»

     Результатом кожного з раундів було прийняття нових угод, що регулюють різні аспекти міжнародної торгівлі.

     Практична робота ГАТТ здійснюється з допомогою  серії багатосторонніх торговельних переговорів, або торговельних раундів. В основі їх лежить пакетний метод, що має низку переваг. 
             По-перше, учасники переговорів можуть досягати успіхів з широкого кола проблем. 
             По-друге, поступки, на котрі важко було б піти окремо, набагато легше зробити в рамках пакета. 
             По-третє, країни, що розвиваються, як менш потужна економічна сторона мають більше шансів впливати на багатосторонню систему в контексті раунду, ніж у разі двосторонніх переговорів із найбільшими торговельними державами. І, нарешті, у рамках глобального підходу зростає можливість проведення загальної реформи в деяких політичних сферах світової торгівлі.

     Серйозним недоліком системи ГАТТ була відсутність інституційної основи, тобто міжнародної організації як такої. Угоди ГАТТ не носили обов'язкового характеру для країн-учасників ГАТТ.

     У подальшому кодекси, присвячені регулюванню субсидій і компенсаційних заходів, технічних бар'єрів у торгівлі, ліцензуванню імпорту, митної оцінки й антидемпінгових заходів, стали складовою частиною Угоди про утворення Світової організації торгівлі. Вони стали обов'язковими для всіх її членів. 

                                         2 Діяльність ГАТТ 

       Діяльність ГАТТ здійснюється представниками урядів - договірними сторонами. Водночас, по суті, вона пов'язана з щоденною промисловою і комерційною діяльністю. Торговельна політика і переговорні позиції формуються в столицях країн-учасниць, причому приватні фірми, комерційні організації, а також виробники й інші групи, що вдаються до лобіювання, роблять значний консультативний внесок. Більшість країн мають дипломатичні місії в Женеві, як правило, очолювані спеціальним послом при ГАТТ. Офіційні співробітники місій беруть участь у роботі численних переговорних і адміністративних органів у штаб-квартирі ГАТТ. Іноді безпосередньо зі столиць направляються експерти, з тим щоб викласти позиції урядів з тих чи інших проблем. В окремих випадках проводяться наради на рівні міністрів. Вищим органом ГАТТ є сесії договірних сторін, що проводяться щорічно. У період між сесіями поточні і термінові питання вирішуються Радою представників. Рада засідає до дев'яти разів на рік. До порядку денного вносяться різні питання, зокрема ті, що стосуються двосторонніх торговельних спорів, приєднання нових членів, виключення зі складу ГАТТ тощо. Рада заслуховує доповіді робочих органів та ін. 
               Основні постійні комітети ГАТТ розробляють конкретні угоди відповідно до Токійського раунду; розглядають питання, котрі становлять особливий інтерес для країн, що розвиваються; вивчають положення в країнах, які використовують торговельні обмеження для захисту свого платіжного балансу; розглядають питання тарифів і бюджету ГАТТ тощо. 
               Для вирішення поточних проблем створюються робочі комісії: для розгляду заяв про приєднання до ГАТТ; для перевірки відповідності підготовлених ГАТТ угод зобов'язанням за ГАТТ; для розгляду питань, з яких договірні сторони можуть у майбутньому прийняти загальні рішення та ін. Крім того, Рада й інші органи можуть створювати групи для підготовки рішень щодо торговельних спорів. Рішення ГАТТ, як правило, ухвалюються на основі консенсусу, а не голосуванням. Голосування проводиться дуже рідко, причому кожна договірна сторона має один голос, і рішення приймаються простою більшістю. В окремих випадках, наприклад для одержання дозволу не виконувати ті або інші зобов'язання за Генеральною угодою, потрібна наявність кворуму більшістю в дві третини голосів. 
               Фундаментальне значення в роботі ГАТТ мають консультації, примирення, урегулювання спорів. Як великі, так і малі країни можуть звертатися в ГАТТ із проханням про справедливе вирішення спорів, якщо вони вважають, що їхні права за Генеральною угодою порушуються або підриваються іншими членами. Така система закладена в статтях XXII і XXIII Генеральної угоди. У цих статтях значна увага приділяється двостороннім консультаціям як першому кроку до врегулювання спорів. На практиці більшість спорів вирішується саме на етапі двосторонніх консультацій. Проте у разі неможливості вирішення їх на двосторонній основі можуть бути використані послуги спеціальних груп ГАТТ. 
                Група, як правило, складається з трьох експертів із країн, що не мають власних інтересів щодо даної проблеми. Вони діють як своєрідний суд, вислуховуючи обидві договірні сторони і думку заінтересованих сторін. Рішення ухвалюється на основі інтерпретації самої Генеральної угоди і прецедентів. Запропонована Раді доповідь містить висновки по суті проблеми, а її підсумкові пункти - рекомендації. Якщо Рада підтверджує доповідь групи, а це зазвичай робиться на основі консенсусу, то заінтересовані сторони зобов'язані діяти відповідно до її висновків і рекомендацій. Якщо сторона, що є порушником Угоди, не виконує рекомендацій, то потерпіла сторона може вимагати в членів ГАТТ дозволу на застосування відповідних заходів. На практиці був тільки один випадок,  коли було визнано необхідним вирішити проблему, вживши певних заходів. 
               Сьогодні групи ГАТТ розглядають щорічно до 12 заяв. Як правило, розгляд відбувається протягом 12 місяців, причому половину витраченого часу - це робота самої групи, а друга половина - процедури Ради і консультації з участю сторін у спорі. Заяви розглядаються значно швидше у разі застосування більш спрощеної системи, що була застосована після проведення середньо термінового огляду Уругвайського раунду. 
 
                                               3 Секретеріат ГАТТ