Автор работы: Пользователь скрыл имя, 27 Марта 2012 в 22:57, реферат
Однією з найдискусійніших проблем сучасного документознавства є визначення структури цієї науки та її місця серед інших наукових і навчальних дисциплін.
Документознавство досліджує документ як джерело інформації та засіб соціальної комунікації. Це комплексна наука про документ та документно-комунікаційну діяльність, що вивчає в історичному, сучасному та прогностичному планах процеси створення, розповсюдження та використання документних джерел в суспільстві.
Вступ
Зв'язок документознавства з документологією.
2. Перехід від документознавства до документології
3. Історія діловодства і документознавство: ідентичне й дотичне
Висновки
Література
План:
Вступ
2. Перехід від документознавства до документології
3. Історія діловодства і документознавство: ідентичне й дотичне
Висновки
Література
Вступ
Однією з найдискусійніших
проблем сучасного
Документознавство досліджує документ як джерело інформації та засіб соціальної комунікації. Це комплексна наука про документ та документно-комунікаційну діяльність, що вивчає в історичному, сучасному та прогностичному планах процеси створення, розповсюдження та використання документних джерел в суспільстві.
Формування документознавства
як наукової дисципліни
Документознавство належить до розряду молодих наук, воно ще остаточно не сформувалося як наукова дисципліна, що узагальнює сукупність знань про документ. Ця наука виникла не одразу, вона пройшла в своєму розвитку кілька етапів.
Сучасний етап характеризується активізацією вивчення документа всіма науками, де він виступає головним або одним з об'єктів дослідження. Об'єднання зусиль цих наук створює інтегративний напрямок розвитку знань про документ. У результаті це привело до формування теорії документа і документної діяльності, становленню документознавства як меганауки для всіх наук документно-комунікативного циклу.
Документологія
Деякі уточнення щодо змісту
документології подано у наступних
публікаціях Н. М. Кушнаренко і М.
С. Слободяника з цього питання32.
Документологія характеризується як фундаментальна
наукова і навчальна
Але залишається не визначеним
співвідношення документології з документознавством.
Зокрема, М. С. Слободяник пише: "Важливим
результатом розвитку документології
буде трансформація
Як висновок розгляду різних
існуючих на даний час концепцій
документознавства можна
Все сказане вище дозволяє запропонувати ще один погляд на місце документознавства в системі наук та його структуру. У чомусь цей погляд спирається на вже існуючі досягнення, але не обмежується ними і додає нові положення. Передусім, пропонуємо трохи змінити точку зору: йти не від внутрішньої структури документознавства, а від його місця серед суміжних галузей знання. У сфері навчальної діяльності, під час підготовки фахівців з архівознавства, бібліотекознавства, видавничої справи, книжкової торгівлі тощо зміст документознавчих навчальних дисциплін може і повинен спеціалізуватися. Отже, навчальна дисципліна "Документознавство" (або комплекс навчальних дисциплін) повинна бути спеціалізованою відповідно до того, яким майбутнім спеціалістам вона викладається.
Документологія це і є загальне документознавство. яке розробляє питання теорії документа, вивчає закономірності генезису та еволюції документа. загальні для всіх наук проблеми теорії функціонування, практики створення і роботи з документами. Теорія документа включає передусім напрями, що стосуються функціонального аналізу документів, вивчення їхньої характеристики як речових виробів та зафіксованої в них інформації, класифікації й типології документів. Є і протилежні думки щодо можливості розроблення теорії документа.
Так, Г. Боряк пише: «Загальна
теорія документа в його поширеному
трактуванні, природно, має право
на життя, але поняття документа,
яке повністю позбулося внутрішнього
змісту та функціонального призначення
конкретного рівня й органічної
специфіки систем документів, що охоплюють
увесь період існування людства,
в контексті концепції
Автор, безперечно, має рацію, відзначаючи складність і багатоаспектність розроблення загальної теорії документа. Безумовно, рівень конкретності в даному разі буде мінімальним за рахунок узагальнення сукупності знань про характеристики документів (що, правда, базуються на дослідженнях конкретних видів документів). Зрозумілі й протести представників різних
наукових дисциплін
Пріоритетним для
Серед характеристик змісту привертають увагу дослідження знакових форм його інформації, способів структурної побудови тексту, внутрішня форма повідомлення, лексико-семантичні прийоми організації тексту документа.
Такі розробки базуються не тільки на теоретичних результатах, отриманих у різних галузях знань, а й на досвіді практичної підготовки різних видів документів.
Багатоаспектними є й
напрями вивчення характеристик
зовнішньої форми документа, його зовнішніх
ознак, зокрема способів фіксації інформації,
різних видів носіїв інформації, організації
їхньої матеріальної конструкції. Основна
увага тут, безперечно, концентрується
на проблемах створення
Важливим розділом теорії документа є характеристика складу і змісту його
функцій. Теоретичне узагальнення
результатів функціонального
документа здійснюється в
декількох напрямах: дослідженні
складових документа у
Специфічні функції окремих видів документів є об'єктом вивчення відповідних напрямів спеціального документознавства.
Поліфункціональність
Історичні дослідження загального документознавства мають свої особливі завдання, і тут увага, головним чином, концентрується на концептуальних питаннях розвитку документа. Серед них — проблеми генезису документа, періодизації його еволюції у цілому та в розрізі різних характеристик ому та в розрізі різних характеристик
(змісту, форми, функцій
тощо), виявлення закономірностей
у процессах трансформації цих
характеристик і формування
Дослідження еволюції способів
класифікування й типологізації (як
у теоретичному, так і в прикладному
аспектах) створює підґрунтя для
розроблення загальних
Суттєва частина теоретичних проблем загального документознавства відбивається в практичних питаннях створення і використання документів.
Але комплекс таких проблем
через свою специфічність перебуває
переважно у полі зору інших наукдокументально-
Аналогічні проекти існують і в інших країнах, зокрема США. Вони реалізуються в межах програми «Пам'ять Америки» чи планах об'єднання великих баз даних бібліотек, архівів, інформаційних центрів. Не менш масштабною є загальнодокументознавча проблема забезпечення збереженості фондів документів, яка має не тільки природничо-наукові, а й політичні чи правові аспекти.
Формування синтезуючої
науки про документ відбувається
вже практично століття. Спочатку
це були праці бельгійського вченого,
піонера інформатики, Поля Отле, який
заклав головні методологічні
Поштовхом до відродження науки слугувала поява нових джерел інформації - аудіо, фото та кінодокументів, які стали певним доповненням до традиційних книжкових видань, й перехід книговедення та бібліографоведення з книгознавчої концепції до документографічної концепції, заміни поняття «книга» на більш абстрактне – документ (роботи О. П. Коршунова та Н. Б. Зінов’євої).
Утворення інтегрованої документознавчої дисципліни обгрунтовували в своїх працях російські вчені, В. С. Мімчальов, Б. І. Ілізаров, К. Б. Гельман – Віноградов).
Автором відновленої версії науки про документ став відомий теоретик бібліотечної справи, професор, доктор педагогічних наук Ю. М. Столяров та його послідовниця, також професор і доктор педагогічних наук Н. М. Кушнаренко. На позиціях документознавства як науки інформаційного циклу стоїть також вітчизняний доктор історичних наук, професор М. С. Слободяник. Активно формується подібний підхід доктором історичних наук, професором Г. М. Швецовою-Водкою.
Информация о работе Теорія документознавства рівняється документології: за і проти