Історичні аспекти та сучасні тенденції розвитку документознавства як науки

    Утворення інтегрованої документознавчої дисципліни обгрунтовували в своїх працях російські  вчені, В. С. Мімчальов, Б. І. Ілізаров, К. Б. Гельман – Віноградов).

    Автором відновленої версії науки про  документ став відомий теоретик бібліотечної справи, професор, доктор педагогічних наук Ю. М. Столяров та його послідовниця, також професор і доктор педагогічних наук Н. М. Кушнаренко. На позиціях документознавства як науки інформаційного циклу стоїть також вітчизняний доктор історичних наук, професор М. С. Слободяник. Активно формується подібний підхід доктором історичних наук, професором Г. М. Швецовою-Водкою.

    Гостра  необхідність вдосконалення документаційного забезпечення управління на всіх рівнях соціального керівництва молодої радянської держави, впровадження наукових методів організації праці, в т.ч. у діловодстві викликала необхідність теоретичного обгрунтування питань документування управлінської документації та організування роботи зі службовими документами на підприємствах. Засновникам цього більш вузького підходу став професор К. Г. Мітяєв, який розробляв відповідний курс в Московському державному історико-архівному інституті в 60-х роках минулого століття.

    Ідеї  К. Г. Мітяєва щодо документознавства  як галузі теоретичної науки були підтримані російськими вченими  і практиками серед яких: Т. В. Кузнєцова, М. В. Ларін.

    В середині 70-х років відбувся частковий  перехід документознавства від історичної науки в науку про управління. Автором цього напряму були Я. З Лівшиць (зав. кафедри документознавства МДІАІ), а також співробітники ВНДІАСД – В. Н. Автократов, В. Д. Банасюкевич та А. М. Сокова).

    Особливе  місце серед досліджень теоретичних  основ документознавства належить працям професор А. М. Сокової, котра головним завданням цієї дисципліни вважає забезпечення вищої якості документів у момент їх створення та функціонування як в оперативному так і в архівному середовищі.

    Значний внесок в розвиток традиційного документознавства зроблено також українським вченим, професором, доктором історичних наук С.Г. Кулешовим.

    Спорідненість проблематики дисциплін документально-комунікативного  циклу відзначалась також у фундаментальних  роботах українських вчених Г. В. Боряка та Л. А. Дубровіної.