Автор работы: Пользователь скрыл имя, 18 Февраля 2012 в 11:55, контрольная работа
Мета дослідження – полягає у науковій реконструкції, осмисленні й комплексному аналізі процесу становлення й особливостей розвитку архівної науки в Україні, а також розгляд і вивчення технології збереження документів, характеристика основних методів зберігання документів і їх опис.
АНОТАЦІЯ………………………………………………………………….……3
ВСТУП……………………………………………………………………….......4
1. Історія розвитку архівів………………………………………………………..6
2. Основні задачі і функції відомчих архівів…………………………………....9
3. Розвиток архівної справи на території України…………………………….10
4. Експертиза цінностей документів……………………………………………11
5. Роль архівів в сучасному житті………………………………………………13
ВИСНОВКИ……………………………………………………………………..15
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………16
Міністерство
освіти і науки, молоді
та спорту України
діяльності та
Залікова робота
з архівознавства на тему:
«Роль
архівів у сучасному
житті»
Виконала
студентка 3-го курсу
денного відділення
Перевірила
викладач
архівознавства
Миколаїв – 2011
Зміст
Анотація…………………………………………………………
Вступ…………………………………………………………………
1. Історія
розвитку архівів………………………………………………………..
2. Основні задачі і функції відомчих архівів…………………………………....9
3. Розвиток архівної справи на території України…………………………….10
4. Експертиза
цінностей документів…………………………
5. Роль
архівів в сучасному житті……………
Висновки…………………………………………………………
Список
використаних джерел……………………………………16
АНОТАЦІЯ
Архівна справа – галузь діяльності, що охоплюють питання зберігання й використання архівних документів. Наукова дисципліна, що вивчає й розробляє теоретичні, методичні й організаційні питання архівної справи і його історію, називається архівознавством.
Завдання даної роботи – вивчити нормативно-правові дослідження; показати значення документів у житті суспільства; пояснити працівникам діловодства їхню відповідальність перед суспільством і державою за схоронність документальної бази для наукових досліджень; дати загальні відомості про організації архівної справи в СРСР; визначити роль відомчого архіву в організації роботи з документами в установах, на підприємствах і показати наступність у роботі державних і відомчих архівів.
Об'єктом вивчення – склад і зміст документів історичного архіву, а також документи, що перебувають у структурних підрозділах і в архіві установи, питання організації цих документів, забезпечення їхньої схоронності й використання в інтересах суспільства.
Предметом дослідження – є розвиток архівної справи в різні періоди в СРСР – після Жовтневої революції, під час Великої вітчизняної війни, післявоєнний період, а також в 60-80 рр.
Мета дослідження – полягає у науковій реконструкції, осмисленні й комплексному аналізі процесу становлення й особливостей розвитку архівної науки в Україні, а також розгляд і вивчення технології збереження документів, характеристика основних методів зберігання документів і їх опис.
Для досягнення мети дослідження передбачено виконання наступних завдань:
• Узагальнити розвиток архівів протягом історії України.
•
Дослідити становлення
•
Проаналізувати структуру
Вступ
Історія архівної справи в Україні є складовою і невід’ємною частиною української історії. З часу здобуття Україною незалежності розпочався новий етап у розвитку історичної науки, помітно посилився інтерес і до архівознавства – наукової системи і спеціальної галузі історичної науки, яка трактує архівну справу як частину розвитку науки і культури, один з напрямків державного будівництва.
Документи є засобом
В умовах розбудови України як незалежної держави у вітчизняній історіографії спостерігається посилення уваги до проблем формування національної свідомості та історичної пам’яті, що сприяє науковому осмисленню історичного розвитку українського суспільства. Суттєвим чинником у цьому процесі є архіви, які зберігають «задокументовану історію» українського народу. Ретельного дослідження в даному контексті потребує історії архівної справи в Україні. З огляду на її важливість як складової історії культури та суспільну значущість Національного архівного фонду. Перша спроба узагальнення інформації про ґенезу та розвитку української архівістики в «Нарисах історії архівної справи в Україні» висвітлила низку мало роздроблених питань. Зокрема, що стосується розвитку архівної справи в регіонах та наукового аналізу її сучасних проблем. Особливості процесу відродження і розвитку архівної справи на регіональному рівні в 1919-2000 роках.
Важливим розділом архівознавства є історія архівної справи, яка вивчає процес становлення і розвитку архівної галузі історичних джерел. Цьому може допомогти осмислення досвіду в галузі дисциплін, що пропонують інструментарій пізнання джерел. Сама логіка розвитку архівістики в Україні актуалізує гостру потребу в узагальненні та критичному аналізі попереднього досвіду в цій важливій сфері науки, культури, державного будівництва. Відтак великого значення набуває вивчення тенденцій розвитку архівної науки і освіти, еволюції ідей, принципів і методів архівознавства в період XVIII століття, коли архівна справа розвивалася з одного боку. в умовах жорсткого регламентування з боку Російської імперії, з іншого в умовах національної державності у вигляді Гетьманщини.
На
складному, багатоплановому тлі
розвитку вітчизняної історії
У монастирях переписувалися книги, які наші предки називали «джерелами мудрості». Книги надзвичайно цінувалися, коштували дуже дорого, тому що виготовлялися з пергаменту і прикрашалися кольоровими мініатюрами. На Русі була широко поширена релігійна література, особливо «житія святих», які описували життя, страждання, подвиги людей, канонізованих церквою, тобто визнаних святими. У XI ст. з'являються перші історичні твори - літописи.
На жаль, до наших днів збереглося надзвичайно мало рукописних документів IX-XII ст. Ця воістину дорогоцінна крапля дозволяє уявити, наскільки різноманітна, важка і насичена було життя в ті часи. Перехід до феодальної роздробленості визначив розвиток нових культурних центрів. Найбільш яскраво це проявилося в літописанні.
У XII-XIII ст. виникають літописні традиції в Ростові-Суздальської землі (Володимирський літописний звід, 1177), Галицько-Волинської землі.
Документи у розглянутий період починали грати все більш важливу роль у політичному, економічному житті князівств, в доданні юридичної сили різних угодами між князями, тому в період феодальної роздробленості зароджується облік і опис документів. Перша опис документів, що дійшла до нас, датується 1288г.: Це Іпатіївський літопис, що містить розпис рукописів і книг. Велика кількість найцінніших документів відклалося в церквах і монастирях, які були великими земельними феодалами. У XII-XIV ст. монастирські володіння розширювалися за рахунок вкладів («на помин душі» або при надходженні в ченці). Вклади оформлялися духовними і даними грамотами, а також нерідко супроводжувалися передачею в монастир старих документів Таким чином, в церковних сховищах накопичувалося багато документів.
Крім ділових документів у церквах і монастирях зберігалися рукописи і книги, які збиралися і потім листувалися. Робота по переписуванню книг часто виконувалася за замовленням на основі укладеного договору - «ряду».
Діловодство вели під
У XVI-XVII ст. в урядових установах склалася система діловодства. Наказовий апарат (канцелярія) складався з дяків і под'ячих, які вели всю приказную документацію. Існувала «столбцовая» форма наказового діловодства, виробився і особливий стиль письма - скоропис.
Стовпцями називали стрічки
Крім столбцовой в наказах
використовувалися й інші
Поступово в роботі наказів
відбувся поділ в зберіганні
оригіналів та копій
Характерною особливістю роботи архівів цього періоду було те, що втратили практичне значення, документи, як правило, зберігалися в канцелярії разом з поточним діловодством, тобто сховища документів ще не стали самостійними структурними підрозділами установ.
Документацію, що збереглася в
архівах церков і монастирів,
умовно можна розділити на
дві групи: релігійна і
У зв'язку із зростанням феодального землеволодіння, роздачею належали державі («чорних») і царського палацу («палацових») земель в помісне і вотчинне володіння важливе значення набувало ведення відповідної документації.