Коммерческая деятельность

 

ЗМІСТ

ВСТУП                                                                                                           3

Розділ 1. ПІДПРИЄМСТВО ТА КОМЕРЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ                      6     

1. Поняття, цілі, функції підприємництва та комерційної діяльності.     6
2. Законодавча база підприємницької комерційної діяльності.              11

Розділ 2. ХАРАКТЕРИСТИКА КОМЕРЦІЙНОЇ  ДІЯЛЬНОСТІ НА ПІДПРИЄМСТВІ.                                                                                                 17

2.1 Характеристика підприємства.                                                               17

2.2 Комерційна діяльність  на підприємстві, аналіз конкурентів,  проблеми та шляхи їх вирішення.                                                                                             22

ВИСНОВКИ                                                                                                27

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ                                                      29

 

 

 

ВСТУП

 

Ринкові умови господарювання сприяли виявленню нового типу комерційних  відносин між постачальниками та покупцями товарів, відкрили широкий  простір ініціативі та самостійності  торгових робітників. Без цих якостей в сучасних умовах не можна успішно здійснювати комерційну роботу.

В країнах з розвиненою економікою в комерційній діяльності дуже високо ціниться комерційна ініціатива, практичність, умілість продати товар.

Успішно здійснювати комерційну діяльність в складних та різноманітних  умовах ринкових відносин зможуть лише добре підготовлені висококваліфіковані  кадри комерційних робітників торгівлі, які пройшли глибоку підготовку або підвищення кваліфікації в області  сучасної організації та технології комерційної роботи, маркетингу, менеджменту.

Актуальною задачею комерційних  робітників торгових організацій та підприємств являється залучення  в товарообіг продукції вітчизняних  виробників.

В зв’язку з цим необхідно  розширити сферу договірних відносин з постачальниками та виробниками  товарів, підвищувати ефективність та активність договорів поставки. Договора поставок повинні активно  впливати на вітчизняне виробництво  для всесвітнього збільшення випуску  товарів народного споживання, виготовлення їх із дешевої альтернативної сировини, формування оптимального асортименту  для населення.

При ринковій економіці якість комерційної роботи залежить перш за все від вміння активно знаходити  товари, які реалізуються в порядку  вільного продажу, зацікавити промислові та сільськогосподарські підприємства, осіб, які займаються індивідуальною трудовою діяльністю, в виготовленні потрібних населенню товарів.

Для виповнення цих задач  комерційним робітникам необхідно  добре знати свій економічний  район та його природні багатства, реально  оцінювати стан промисловості, сільського господарства, виробничі можливості та асортимент виробів, виробляємих  підприємствами регіону.

Фінансовий стан підприємства характеризується розміщенням його коштів та джерел їх утворення. Фінансовий стан підприємства – це забезпеченість власними обіговими коштами, стан нормованих запасів товарно-матеріальних цінностей, стан та динаміка дебіторської та кредиторської  заборгованості, оборотність коштів, платоспроможність та інші підсумки фінансово-господарської діяльності підприємства, що дозволяють дати оцінку досягнутим результатам, зробити висновки про рівень фінансово-економічного стану та про наявність нереалізованих внутрішньогосподарських резервів.

Важливе значення в зміцненні  фінансового стану підприємства є організація роботи магазину та формування його асортименту.

Метою даної курсової роботи є оцінка проведення комерційних  процесів в магазині з метою їх найбільш ефективного виповнення, найшвидшого  доведення товарів до кінцевих споживачів шляхом здійснення актів купівлі-продажу.

Кінцевою метою будь-якої комерційної діяльності є максимальне  задоволення життєвих потреб людини.  
Мета даної роботи - вивчити особливості організації комерційної діяльності підприємства обраного в якості суб'єкта практичного дослідження та намітити шляхи її вдосконалення.

Поставлена мета передбачає вирішення таких завдань:

1. Розглянути сутність  комерційної діяльності;

2. Дати поняття і вивчити  зміст комерційної діяльності;

3. Охарактеризувати правовий  статус і організаційну структуру  підприємства, вибраного в якості  об'єкта практичного дослідження;

4. Проаналізувати стан  матеріально-технічної бази підприємства  та його фінансового становища;

5. Розглянути організацію  торгово-технологічного процесу  на підприємстві;

 

 

 

Об'єктом практичного  дослідження є Товариство з обмеженою  відповідальністю «МДМ КОД», основна  діяльність якого полягає в наданні  послуг з вантажоперевезень, виробництва  запасних частин для автотранспортних засобів, та придбання, виробництво  й продаж автомобільного рухомого складу, його речей, запчастин і відповідних  матеріалів.  

Розділ 1. ПІДПРИЄМСТВО ТА КОМЕРЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ

 

1.1  Поняття, цілі, функції підприємництва та комерційної діяльності

 

Підприємництво — це особливий  вид економічної активності (під  який ми розуміємо доцільну діяльність, спрямовану на витяг прибутку), що заснована  на самостійній ініціативі, відповідальності й інноваційній підприємницькій  ідеї.

Економічна активність являє  собою форму участі індивіда в  суспільному виробництві і спосіб одержання фінансових засобів для  забезпечення життєдіяльності його самого і членів його родини. Такою  формою участі індивіда в суспільному  виробництві є один суспільний функціональний обов'язок чи їхня комбінація, коли він  виступає в якості:

• власника яких-небудь об'єктів, нерухомості і т.д., що приносять  йому постійний і гарантований доход (власник підприємства чи будинку, що здається в оренду, і т.д.);

• найманого робітника, що продає свою робочу силу (токар на заводі, вчитель у школі і т.д.);

• індивідуального виробника ("вільний" художник, що живе на доходи від реалізації своїх добутків, або  водій, що використовує автомобіль у  якості таксі і живучий на доходи від такої діяльності, і т.д.);

• державного чи муніципального службовця;

• менеджера (керуючий чужим  підприємством);

• пенсіонера (пасивна форма  участі в суспільному виробництві  як наслідок минулої активності);

•  чи учня студента (як підготовчий  етап до участі в майбутнім суспільному  виробництві в якій-небудь конкретній формі);

• безробітного (як вимушена форма неучасті чи припинення участі в суспільному виробництві);

Підприємництво характеризується обов'язковою наявністю інноваційного  моменту, — будь те виробництво нового товару, зміна профілю чи діяльності підстава нового підприємства. Нова система керування виробництвом, якістю, упровадження нових методів організації або виробництва нових технологій — це теж інноваційні моменти.

Комерційна діяльність являє  собою частину підприємницької  діяльності на товарному ринку і  відрізняється від її по великому рахунку лише тим, що не охоплює сам  процес виготовлення  товару чи надання  послуги. У широкому змісті будь-яка організація, що пропонує на ринку продукти праці своїх працівників, а, виходить, що бере участь у процесі обміну, може бути віднесена до категорії суб'єктів продажу. Важливо враховувати, що, якщо даний суб'єкт припускає одержання доходів від продажу (збуту)  товарів чи надання послуг, що перевищують по розмірі витрати на їхнє створення, то його діяльність прийнято кваліфікувати як комерційну. Аналогічним образом формується і представлення про діяльність по придбанню сировини, матеріалів і виробів для виробництва товарів і надання послуг.

Підприємець завжди прагне здобувати ресурси і користатися  послугами у відповідності зі своїми власними комерційними інтересами. Задача, що ставить перед ним ринок, зводиться до необхідності створити якісний товар і вигідно його реалізувати. Тому матеріально-технічне постачання (закупівлі і т.п.), як одне з основних умов створення товару, варто цілком віднести до комерційної  діяльності і розглядати в якості її найважливішого елемента.

Професійна діяльність комерсанта здійснюється в сфері виробництва  і товарного обертання і спрямована на забезпечення функціонування підприємств  всіх організаційно-правових форм із метою  раціональної організації комерційної  діяльності з обліком галузевої, регіональної і номенклатурної специфіки  підприємства. Комерсант повинний на основі професійних знань забезпечити  ефективну комерційну діяльність і  тим самим сприяти рішенню  важливої соціально-економічної задачі - задоволенню потреб покупців.

  Об'єктами професійної діяльності комерсанта є матеріальні товари і нематеріальні блага і послуги, що підлягають купівлі-продажу чи обміну в сфері обертання.

Основні види професійної  діяльності комерсанта:

§ організаційно-комерційна;

§ товарознавчо-експертна;

§ маркетингова;

§ торгово-економічна;

§ аналітична;

§ торгово-закупівельна; Для науки є дуже важливим правильне визначення сутності комерційної діяльності. Безліч проблем, зв'язаних з вивченням економічних закономірностей у сфері виробництва і товарного обертання, ще тільки очікують свого рішення. Серед них найбільш актуальними є:

§ система критеріїв і методи оцінки результатів роботи комерційної служби підприємства;

§ система оплати й економічного стимулювання праці працівників комерційних служб. 

Істотною проблемою є  чітке визначення границь комерційної  діяльності для цілей оподатковування. Так, відповідно до  законодавства  України основним критерієм віднесення того чи іншого виду діяльності до визначеної категорії податкообкладання є  наявність у відповідного  підприємства чи організації статутної мети на одержання прибутку. При цьому  форма власності й організаційно-правова  форма суб'єкта господарювання ролі не грає. З позицій оподатковування  важливо лише чітко установити приналежність  комерційного підприємства до конкретного  виду і сфери діяльності: виробництво  і продаж яких-небудь виробів (матеріалів чи сировини), надання виробничих чи невиробничих послуг, торгово-посередницькі  операції і т.п. Ставки податків на прибуток у різних випадках відрізняються  друг від друга по величині. 

Усі підприємства, організації  й установи, що діють на товарному  ринку, можна умовно підрозділити на дві основні групи: комерційні і  некомерційні. До числа комерційних  відносяться практично всі підприємства сфери матеріального виробництва (заводи, фабрики), значна частина підприємств  виробничої інфраструктури (транспортні  і торгово-посередницькі підприємства, підприємства зв'язку й ін.) і невиробничої сфери (побутові послуги, індустрія розваг і т.п.), майже всі суб'єкти ринку цінних паперів.

Некомерційна діяльність традиційно концентрується в сфері  охорони здоров'я й освіти, хоча останнім часом і тут з'явилися  паростки підприємництва. Діяльність будь-якого некомерційного ("non-profіtable" - у західній економічній літературі) суб'єкта будується на принципі підтримці  балансу рівності доходів і витрат. Податкове законодавство України  чітко визначає напрямку, по яких можуть здійснюватися витрати, що включаються  в собівартість. Крім того, строго визначаються і джерела формування доходів  некомерційної організації. У випадку  утворення прибутку, дана організація  повинна його використовувати в  строгій відповідності з вимогами  законодавства чи виконати спеціальну процедуру розрахунків з державним  бюджетом шляхом перегляду розмірів чи фінансування сплати відповідних  податків. До числа некомерційних  організацій відносяться й урядові  заклади.

Предметом комерційної діяльності є купівля-продаж товарів. Однак  у самому широкому змісті слова випливає як  товар розглядати не тільки зроблені матеріально-речовинні об'єкти, але  і послуги, і навіть об'єкти інтелектуальної  власності. Товар як об'єкт комерційних  операцій (угод купівлі-продажу) має  потенційну і реальну корисність.

Потенційна корисність товару (послуги і т.п.) це здатність якого-небудь продукту праці задовольняти індивідуальні  конкретні потреби з урахуванням  приступності за ціною і визначається двома його невід'ємними характеристиками: якістю і ціною. Співвідношення між  ними, що склалося в тій чи іншій  ринковій ситуації, дає можливість потенційному споживачу вирішувати принципове питання -  чи потрібне і  чи доступний йому даний пропонований товар?

Реальна корисність товару з'являється в момент його придбання  споживачем (реалізації продавцем), тобто  в результаті обміну.

Передумовами того, щоб  потенційно корисний товар став реально  корисним для покупця служать:

§ наявність у даного товару потенційної корисності, відповідність його споживчих властивостей існуючим запитам, тобто наявність внутрішнього фактора, що робить вплив на попередній вибір покупця;