МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Київський національний лінгвістичний університет

кафедра психології і педагогіки 
 

Реферат на тему: 

Психологічні  особливості розвитку дитини від народження до першого року життя  
 
 
 
 

виконала:       студентка ІІ курсу

                                                факультету англійської  мови

                                                групи 216

                                                Місенг Д.В.  

перевірила:       доц. Роговик Л.С. 
 
 
 
 
 
 
 

                                 Київ - 2010

                                    ЗМІСТ 

 

ВСТУП

      Вік від народження до кінця першого року життя охоплює такі періоди розвитку дитини як період новонародженості та немовлячий період Саме цей проміжок часу характеризується низкою специфічних рис, що дозволяють розглядати його у якості істотного етапу розвитку людини тому, що цей вік є початком індивідуального шляху становлення первинних та вторинних властивостей індивідної організації людини. Для цього періоду характерна висока ефективність процесів системогенезу природних психічних форм, створення передумов мови й соціального розвитку в умовах безпосередньої взаємодії дитини з дорослими.

      Період  новонародженості та немовляти вимагають особливої уваги, так як саме у цей час закладаються основи фізичного та психічного здоров’я дитини: розвивається нервова система та мозок дитини, удосконалюють свою роботу та функції сенсорні системи, беруть початок формування вищих психічних функцій та пізнавальних процесів. Тобто, у цьому періоді  бере початок психічне життя дитини, і від того, як воно розпочнеться залежатиме подальше життя особистості.

      На  цьому періоді також виділяється  декілька переломних моментів – криз, а саме криза новонародженості та криза одного року (прямоходіння), які тягнуть за собою зміну соціальної ситуації, і, як наслідок, розвиток дитини та появи певних новоутворень.

      Саме  ці аспекти ми і розглянемо у нашій  роботі.

 

ПЕРІОД НОВОНАРОДЖЕНОСТІ

Особливості будови нервової системи  новонародженого  та безумовні рефлекси

      До  моменту народження дитини нервова  система морфологічно сформована. Вага головного мозку становить близько 372-400г. У корі великих півкуль є основні борозни і звивини, майже така сама кількість нервових клітин, що й у мозку дорослої людини. Проте нервові клітини ще незрілі, майже не мають розгалужень, зв’язки між ними слабкі, провідні шляхи не мілієнізовані і знаходяться у прямій залежності віл кількості і різноманітних подразників. З перших днів життя у дитини функціонує система безумовних рефлексів.

      Вчені давно визначили, що немовлята з’являються  на світ, володіючи біологічно детермінованими моделями поведінки, які можна поділити на два типи: рефлекси виживання та примітивні рефлекси.

      Рефлекс виживання представляють собою  поведінкові реакції, необхідні  для адаптаціх та функціонування особливо протягом перших тижнів життя, доки управління  не взяли на себе вищі мозкові центри.

      Рефлекси  виживання представлені такими рефлексами як:

- Дихальний

      Новонароджені рефлекторно виконують вдихи  для отримання кисню та видихають  диоксид вуглецю. Дихання постійно є рефлекторним, бо не потребує свідомих зусиль, хоча пісня першого місяця життя з’являється здатність до регуляції дихання у певному діапазоні за допомогою вольових зусиль.

 - Орієнтувально-харчовий

      Якщо  доторкнутися до щічки дитини, то вона повертається у напрямку подразника та відкриває рот, ніби то шукає сосок. Цей рефлекс зникає на третьому або четвертому місяці.

- Смоктальний рефлекс та ковтальний рефлекс

      Якщо  покласти палець до роту дитини, вона начне  смоктати його, виконуючи ритмічні поступальні рухи. Протягом першого місяця життя рефлекс поступово стає довільним. Дитина може виконувати рухи ковтання.

- Зіничний рефлекс

      Зіниці  дитини звужуються при яскравому світлі та при засипанні, розширюються у темноті та при пробудженні. Це постійний рефлекс.

- Моральний рефлекс

      Новонароджені моргають у відповідь на швидкий рух об’єкта або на подув вітру у обличчя.

Примітивні  рефлекси представлені такими рефлексами як:

- Рефлекс Моро

      Коли  дитину різко опускають або піднімають або вона лякається голосного  звуку, вона спочатку розставляє руки і витягує пальці, після чого стискає їх в кулачки та підтягує назад до тіла.

- Хапальний рефлекс кисті

      Коли  до долоні дитини доторкаються олівцем або пальцем, вона ціпко хватається за нього, а при спробі витягнути олівця стискає ще сильніше.

- Хапальний рефлекс стопи

      Якщо  злегка натиснути рукою на верхню частину стопи, то відбудеться тонічне згинання пальців стопи. Цей рефлекс схожий на хватальний рефлекс кисті, але зникає тільки через 9 місяців.

- Рефлекс Бабинського

      При иоглажуванні поверхні підошви стопи дитини від п’ятки до пальців спостерігається тильне згинання великого пальця стопи та розведення інших вбоки. Рефлекс зникає після шостого місяця.

- Рефлекс автоматичної ходьби

      Коли  дитину тримають вертикально, переміщуючи  тулуб вперед, а вона упирається ногами об тверду поверхню, рух її ніг нагадують скоординовану ходьбу. Рефлекс зникає на третьому місяці.

- Плювальний рефлекс

      Дитина  намагається здійснити скоординовані  плювальні рух, якщо помістити її в воду животом донизу. Рефлекс  зникає приблизно на 6-7 місяці.

- Шийно-тонічний рефлекс

      Якщо голову лежачої на спині дитини повернути в сторону, то вона витягує руку та ногу з тієї сторони тіла, куди повернута голова, та згибає протилежні, що нагадує позу фехтувальника.

• Рефлекс лялькових очей

      Коли  дитину різко піднімають а потім  опускають,

тримаючи  її у вертикальному положенні, вона широко відкриває очі, як лялька.[2,218]

      Примітивні  рефлекси не володіють явно вираженою цінністю для виживання і не пов’язані з моторним розвитком, так як зникають через деякий час, але могли мати велике значення на певному моменті нашої еволюції.

 

Психічне  життя новонародженого

 

      Мозок продовжує розвиватися, він ще не повністю сформувався, тому психічне життя  пов’язане, головним чином, з підкорковими центрами, а також з недостатньо розвиненою корою.

        У психічному розвитку дитини велику роль грає відчуття, яке являє собою психічний процеси, який починає розвиватися зразу після народження дитини.

        Через невеликий проміжок часу після народження дитина починає переживати відчуття усіх видів. Однак, ступінь зрілості усі цих відчуттів та етапи їх розвитку дуже різняться.

        Зразу після народження у дитини найбільш розвинутою є тактильна чутливість, причому найбільш чутливими є губи та вся область роту. Дитина відчуває холод, тепло, тиск та біль.

        Уже до моменту народження у дитини достатньо добре розвинута  смакова чутливість. Новонароджені  дуже реагують на введення їм у рот розчину хініну або цукру. Через декілька днів після народження дитина вже здатна відрізнити молоко матері від підсолодженої води, а останнє – від простої води [7, 253].

Також добре розвинутою є нюхова чутливість. По запаху материнського молока дитина визначає, чи є мама у кімнаті, чи ні. Якщо дитина перший тиждень харчувалася материнським молоком, то вона буде відвертатися від коров’ячого тільки почувши його запах. Проте, нюхові відчуття, не пов’язані з харчуванням, розвиваються у дитини достатньо довго. Вони мало розвинені у більшості дітей у 4-5 річному віці. Новонароджений відчуває запахи, реагує на них поворотом голови, змінами у частоті серцебиття, дихання.

        Довше та складніше  розвиваються у дитини слух та зір. Це пояснюється, перш за все, складністю будови та функціонування даних органів чуття та їх меншою зрілістю на момент народження дитини.

            У перші дні після  народження дитина не реагує на звуки, навіть дуже голосні. Це пояснюється тим, що слуховий прохід новонародженого заповнений околоплідною рідиною, яка розсмоктується тільки через декілька днів після народження. Зазвичай, дитина починає реагувати на звуки протягом першого тижня, але іноді і після 2-3 тижня. Перші реакції новонародженого на звук мають характер загального рухового збудження: дитина піднімає руки, шевелить ніжками, голосно кричить. Чутливість до звуку у новонародженого дуже низька, але у перші тижні поступово зростає. На другому місяці дитина починає сприймати напрям звуку, повертаючи голову у бік джерела звуку. Розвивається мовленнєвий слух – дитина починає реагувати на інтонацію мови. Це спостерігається на другому місяці життя, коли лагідний тон мами діє на дитину заспокійливо. Слухове зосередження з’являється на 2-3 тижні. Різкий звук викликає замирання у дитини. Пізніше, на 3-4 тижні така ж реакція виникає на голос людини.

      Найменш розвиненим є зір. Абсолютна чутливість до світла у новонароджених дуже низька, але у перші дні життя вона помітно зростає. З моменту появлення зорових відчуттів, дитина починає реагувати на світло різними руховими реакціями. У місячної дитини можна зафіксувати рухи очей, які слідкують. Спочатку такі рухи виконуються в основному в горизонтальній площині, потім з’являється стеження по вертикалі, і, нарешті, до двохмісячного віку утворюються примітивні криволінійні рухи очей. Зорове зосередження з’являється теж на другому місяці життя, і дитина може самостійно переводити погляд з одного предмета на інший. Кольори новонароджений розрізняє дуже погано, і розвиток цієї здібності відбувається дуже повільно.  Також новонароджений не може розрізняти предмети. Ця здібність виникає тільки у процесі розвитку сприймання і пояснюється тим, що рухи очей у дитини ще неузгоджені: одне око може дивитися в одну сторону, а інше може бути закритим [1,68].

 

Комплекс  пожвавлення

 

      Комплекс  пожвавлення – це важливе новоутворення  періоду новонародженості, емоційно-позитивна реакція, яка виникає наприкінці другого місяця життя.

      Комплекс  пожвавлення як позитивна емоційно-дійова реакція на голос, дотики або появу дорослого у полі зору дитини є доказом того, що період новонародженості закінчився. Спостереження за новонародженими показали, що основними характеристиками є те, що дитина замирає та зосереджується на обличчі дорослого, який схиляється над нею, посміхається, простягає ручки, перебирає ніжками, з’являються голосові реакції, зміна інтонації при вокалізації.

      У результаті серії досліджень, проведених в Академії медичних наук у Москві, М.Ю. Кистяківська прийшла до висновку, що комплекс пожвавлення спостерігається у психічно здорових дітей у кінці першого – на початку другого місяців життя.

      По  результатам проведених досліджень вона визначила, що:

1. Дорослий може викликати позитивну емоцію дитини просто забезпечуючи його слуховими або зоровими враженнями, тим самим розвиваючи його здібність до візуальної концентрації.
2. Своєчасне та повне задоволення потреб немовляти значно понижує вірогідність виникнення негативних емоцій та створює умови для позитивного емоційного розвитку дитини.
3. Позитивні емоції сприяють довготривалій та стійкій візуальній концентрації.[5,116]