Понятия конфликта

ПОНЯТТЯ КОНФЛІКТУ

Що  ж таке конфлікт?             

Є дуже багато визначень  слова «конфлікт», але зміст у  них один: це розбіжність інтересів  сторін, а також ситуація, коли очікування людини не збігаються з реально сформованою  картиною. Найрізноманітніші непорозуміння  можуть відбутися під час спілкування  двох людей. Діалог – це взаємна  гра контрастних поглядів, а отже, уникнути непорозуміння іноді майже  неможливо. Та завжди є можливість по-іншому ставитися до того, що відбувається: «Якщо не можна змінити ситуації, треба змінити ставлення до неї». А світ, справді, такий, яким ми його бачимо, і це аж ніяк не означає, що він  справді такий. Варто також пам'ятати, що сварка, непорозуміння, конфлікт –  це не завжди погано.

      Попри те, що конфлікт – це взаємодія, що відбувається у формі боротьби, протистояння, зіткнення особистісних інтересів, цінностей, поглядів, позицій і найчастіше супроводжується негативними емоціями, його можна передбачити і регулювати.

      У сторін, що конфліктують, є зовнішня і внутрішня позиція в конфлікті. Зовнішня позиція – та, про яку всі знають; це ті мотиви, про які заявляється вголос. Внутрішня  позиція – це набір істинних інтересів, цінностей і мотивів, що змушують людину брати участь у конфлікті. Іноді внутрішня і зовнішня позиція не збігаються. Цікавий той факт, що часом внутрішня позиція прихована не лише для іншої сторони і спостерігачів конфлікту, а й для самого суб'єкта.

      Образи  конфліктної ситуації – це уявлення учасників конфлікту про самих себе (свої мотиви, цілі, можливості), уявлення про іншу сторону (її мотиви, цілі, можливості), уявлення кожного учасника про те, як інший сприймає його, всю ситуацію загалом.  

Активне слухання – нагода уникнути конфліктів

Розмова між  двома людьми – це діалог, що для  кожного співрозмовника складається  з активної і менш активної фази. Ти кажеш – ти активний, т мовчиш – ти теж активний, але тільки по-своєму. Деякі вважають, що слухати  – це найпростіша справа. Мабуть, це далеко не так. Слухати треба вміти. Деякі співрозмовники полюбляють, щоб  їх слухали «співуха». Коли  ми говоримо – ми хочемо, щоб нас не лише слухали, а й чули. Неуважне слухання може не просто зіпсувати настрій співрозмовникові, а й глибоко образити його. Часом досить уважного погляду, кивка головою, легкого нахилу корпуса убік до співрозмовника для того, щоб людина була задоволена розмовою.  

Особливості невербального спілкування 

Під час  спілкування суттєву роль відіграють не лише слова, які каже людина, а  ще й відповідність цих слів її міміці, жестам, позі тощо. Часом саме у «невербаліку» прихований щирий зміст того, що нам кажуть. Багатьом також відома ситуація, коли під час спілкування слова взагалі зайві – досить одного погляду, жесту, постави тіла, щоб зрозуміти, що саме намагається сказати людина. Уміння «зчитувати» невербальну інформацію дає змогу повніше і правильніше сприймати пропоновану нам інформацію. 

АНАТОМІЯ  КОНФЛІКТУ 

Класифікація  конфліктів   

Функції конфлікту