Основні методи ведення переговорів

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 30 Октября 2011 в 20:38, реферат

Краткое описание

У сім'ї, в діловій сфері чи урядових колах люди за допомогою переговорів визначають позиції сторін, досягають згоди та улагоджують суперечності.

Содержание работы

Вступ
1. Домовленість про ділову зустріч
2. Основні методи ведення переговорів
3. Розміщення учасників зустрічі
4. Офіційна мова
5. Стандартні етикетні ситуації
Висновки
Список літератури

Содержимое работы - 1 файл

психологія бізнесу.doc

— 73.50 Кб (Скачать файл)

     У кожній країні розмовна англійська мова має свої особливості, тому навіть при спілкуванні високоосвічених людей можуть виникати деякі непорозуміння. Ще Б.Шоу говорив: «Англія і Америка — це дві країни, розділені спільною мовою».

     Часто одна із сторін не володіє досить глибокими знаннями англійської мови, що може прямо впливати на перебіг переговорів. Як наслідок, уповільнюється темп спілкування, з'являється необхідність перепитувати щойно почуте, у той час як партнер намагається пояснити те ж саме іншими словами, збільшується імовірність невірного розуміння позицій сторонами.

     Звідси  правило: не проводьте переговори іноземною  мовою, якщо недостатньо володієте  нею, оскільки вся ваша увага буде зосереджена не на суті переговорів, а на мові.

     У більшості випадків різномовні учасники переговорів звертаються до послуг перекладачів. Потрібно підібрати такого перекладача, який міг би забезпечити правильність і точність перекладу повідомлення. Знавці іноземних мов, здатні передати всі нюанси і тонкощі, закладені в словах виступаючого, ціняться дуже високо.

     Для ефективної організації перекладу  можна скористатися порадами члена  комітету Гарвардської програми по проведенню переговорів Д. Селекьюза. Суть їх полягає  ось у чому:

  • Делегація, яка уповноважена вести переговори, повинна мати свого перекладача. Не покладайтесь на послуги перекладача своїх партнерів, якщо жоден з членів вашої команди не володіє офіційною мовою переговорів.
  • Перед початком переговорів проведіть коротку бесіду з перекладачем, поясніть йому суть і мету переговорів, ваші вимоги до перекладу. Стережіться перекладачів, які внаслідок своїх особистих інтересів чи егоїзму намагаються заволодіти перебігом переговорів чи направити їх по своєму руслу.
  • Говорити слід невеликими реченнями, чітко виражати свої думки і не забувати про паузи, необхідні для перекладу сказаного. Завчасно обмірковуйте свої висловлювання, робіть їх максимально зрозумілими, уникайте скорочень і спеціальної термінології.
  • Праця перекладача важка і відповідальна, тому час від часу давайте йому можливість відпочити. Перекладач може або бути бездоганною лінзою, або стати засміченим фільтром.
  • Ставтесь до перекладача з повагою, достойною професіонала. Якщо у вас зав'яжуться дружні стосунки з перекладачем своїх партнерів, він може надати багато корисної інформації про своїх наймачів. Свої зауваження про якість перекладу, щоб уникнути непорозумінь під час переговорів, робіть після їх закінчення.

     Якщо  з'ясується, що переклад було зроблено неправильно і присутні хибно  зрозуміли виступаючого, то йому необхідно  повторити свою думку такими більш простими 

  1. Стандартні  етикетні ситуації
 

     Коло питань: національні манери вітання; вітальні формули; правила вітання; супроводжуючі знаки вітання; звернення; привернення уваги; знайомство; прощання. Існує чимало типових комунікативних ситуацій, котрі називаються етикетними, в них взаємини між тими, хто спілкується, стоять на передньому плані, а не є тлом, на якому сприймається зміст мовлення, чи етикетною «приправою» до змісту. Це ситуації вітання, знайомлення, прощання, вибачення тощо. У суспільному житті людини такі ситуації трапляються безліч разів. І було б нелегко, та й недоцільно, щоразу придумувати вислови, фрази для їх мовного оформлення. Позаяк ці ситуації мають стандартний, типізований характер, то їхнє мовне «забезпечення» є стереотипним, тобто узвичаєним, усталеним. Немає потреби доводити, що такі стереотипи полегшують мовленнєве життя людини. Навіщо видумувати, як і що казати, коли існують «комплекти» готових фраз, словесних формул для кожної із типових ситуацій, і потрібно тільки зробити вдалий вибір із цього набору. Однак і ці комплекти, й особливості їх застосування необхідно добре знати. словами, які будуть ліпше перекладені і стануть зрозумілими для слухаючих. 
 

     Висновок 

     Аналіз  підсумків ділових переговорів. Переговори можна вважати завершеними, якщо ретельно й відповідально проаналізовано їхні результати, прийнято необхідні заходи для їх реалізації, зроблено відповідні висновки для підготовки наступних переговорів.      Цілями аналізу підсумків переговорів є: порівняння цілей переговорів із їхніми результатами; визначення мір і дій, що випливають із результатів переговорів; ділові, особисті й організаційні висновки для майбутніх переговорів.            Часто на практиці той факт, що переговори, які припускають спільну діяльність учасників зі змішаними інтересами, просто ігнорується, особливо якщо сторони не мають достатній досвід їхнього ведення і поводяться так, начебто партнера не існує. Вони орієнтуються тільки на свої інтереси, намагаючись тільки їх реалізувати.          Наслідком того, що переговори являють собою спільну діяльність, є необхідність враховувати не тільки інтереси партнера, але і його бачення проблеми, його відношення до переговорів і багато чого іншого. Іншими словами, стає задача правильно скласти уявлення про протилежну сторону. Воно формується ще до початку переговорного процесу й уточнюється в ході ведення переговорів. Але навіть коли сторони прийшли до взаємного рішення і переговори формально закінчилися, взаємодія продовжується. Вона зв'язана з виконанням досягнутих домовленостей. На цьому етапі формується уявлення про надійність партнера, про те, наскільки серйозно він відноситься до підписаних документів. 
 
 
 
 

     Список  літератури: 

    1.  Кубрак  О.В. Етика дiлового та повсякденного  спiлкування: Навчальний посiбник з етикету для студентiв.–Суми: ВТД «Унiверситетська книга», 2002.–208с.
    2. Палеха Ю. I. Дiлова етика: Навч.– метод. посiб.–5–те вид. випр. i доп.–К.: Вид–во Європ. ун–ту, 2004.–309с.
    3. Чмут Т.К., Чайка Г.Л. Етика ділового спілкування: Навч.посіб. – 2-ге вид., перероб. і доп. – К.: Вікар, 2002. -223с. – (Вища освіта ХХІ століття)
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

АКАДЕМІЯ  МУНІЦИПАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ

Заочна  форма навчання 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

КОНТРОЛЬНА  РОБОТА 

з курсу:

“Психологія бізнесу”

не тему:

Тактика ведення переговорів. Розміщення учасників зустрічі.“

 Варіант № 23  
 
 
 
 
 
 
 
 

\ 

                                               Виконала:

                                                                студентка _5_ курсу

                                                                        економічного факультету

                                                                       заочної форми навчання

                                                  спеціальність “Облік і аудит”

                                                   групи ОА- 2

                                                                           Ткаченко Тетяна Василівна 
 
 
 
 
 

КИЇВ - 2011

Информация о работе Основні методи ведення переговорів