Уповноважений Президента України з прав дитини

Міністерство освіти і науки України

НАУ

Інститут економіки  та менеджменту

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Уповноважений Президента України з прав дитини

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Студента: Лоли Євгена Олександровича Группа 101 ФМЛ

 

 

 

 

 

Київ 2013

 

Проблеми теорії та практики виборів  Президента України набули надзвичайної важливості під час останніх виборів глави держави у 2004 році. Недосконалість чинного на той час законодавства про вибори Президента України та численні порушення основних принципів виборчого права мали значний суспільний резонанс і призвели до Помаранчевої революції, яка оцінюється як загалом позитивне явище в національній історії державотворення, але не знімає проблеми належного теоретичного і законодавчого забезпечення виборів Президента України.

Вибори Президента України, як форма безпосереднього народовладдя, являють собою волевиявлення Українського народу щодо заміщення поста Президента України шляхом голосування.

Розрізняють кілька видів  президентських виборів. Відповідно до Закону України "Про вибори Президента України" вибори Президента України можуть бути черговими, позачерговими та повторними.

Чергові вибори Президента України проводяться у зв'язку із закінченням конституційного  строку повноважень Президента України, тобто кожні п'ять років. Позачергові  вибори Президента України проводяться у зв'язку із достроковим припиненням повноважень Президента України у випадках, передбачених Конституцією України. Відповідно до ст. 108 Конституції України повноваження Президента України припиняються достроково у разі: 1) відставки: 2) неможливості виконувати свої повноваження за станом здоров'я; 3) усунення з поста в порядку імпічменту; 4) смерті. Але ці підстави набувають чинності під час додержання передбачених Конституцією процедур.

Повторні вибори Президента України проводяться відповідно до Закону у двох випадках: 1) якщо до виборчого бюлетеня для голосування було включено не більше двох кандидатів на пост Президента України і жодного з них не було обрано; 2) якщо всі кандидати на пост Президента України, включені до виборчого бюлетеня, до дня виборів або до дня повторного голосування зняли свої кандидатури.

Повторне голосування  призначається, якщо до виборчого бюлетеня для голосування у день виборів  було включено більше двох кандидатів на пост Президента України і за результатами голосування у день виборів Президента України жоден кандидат не був обраний. Відповідно до вимог Закону, Центральна виборча комісія приймає рішення про проведення повторного голосування, про що зазначається у протоколі про підсумки голосування у день виборів Президента України.

Хоча строки проведення чергових виборів Президента України  визначаються Конституцією України (ст. 103 Конституції), однак всі вибори Президента України призначаються  Верховною Радою України. Про  призначення виборів Президента України Верховна Рада України приймає відповідну постанову.

Чергові вибори Президента України відбуваються в останню  неділю останнього місяця п'ятого року повноважень Президента України (ст. 103 Конституції). На відміну від попередніх строків (180 днів) нині Верховна Рада призначає чергові вибори Президента України не пізніш як за 90 днів до дня виборів. Виборчий процес чергових виборів Президента України розпочинається за 90 днів до дня виборів.

Сутність і зміст  виборів Президента України в  загальному вигляді відображають принципи виборів глави держави. Загальні принципи виборів як форми безпосереднього народовладдя визначаються, як відомо, чинною Конституцією України (ст. 71). В ній, зокрема, зазначено, що вибори до органів державної влади та органів місцевого самоврядування є вільними і відбуваються на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування. Виборцям гарантується вільне волевиявлення. Відповідно Закон України "Про вибори Президента України", що діє із змінами, внесеними Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо виборів Президента України" від 21 серпня 2009 p., насамперед стверджує відповідність основних принципів виборів Президента України конституційним принципам виборів до органів державної влади та до органів місцевого самоврядування.

Принцип загальності, тобто  загального виборчого права, означає  за цим Законом, що право голосу на виборах Президента України мають  громадяни України, яким на день виборів  виповнилося 18 років.

У Законі також детально визначається зміст загального виборчого права. Відповідно до цього Закону громадяни України, які мають право голосу, тобто виборці, можуть брати участь у роботі виборчих комісій як їх члени, а також у проведенні передвиборної агітації, здійсненні спостереження за проведенням виборів Президента України та інших заходах у порядку, визначеному цим та іншими законами України.

Разом з тим Законом  забороняються будь-які прямі  або непрямі привілеї або обмеження  виборчих прав громадян України за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними та іншими ознаками.

Виняток із загального виборчого  права є за Законом один: не має  права голосу громадянин, визнаний судом недієздатним.

Не менш повно і  чітко в Законі визначається зміст  і рівного виборчого права. Вибори Президента України, як зазначено в  цьому законодавчому акті (ст. 3), є рівними: громадяни України  беруть участь у виборах на рівних засадах. Це означає, що кожний громадянин України на виборах Президента України має один голос. Виборець може використати свій голос у день голосування тільки на одній виборчій дільниці.

Рівне виборче право  стосується за Законом не лише виборців, але й кандидатів: усі кандидати на пост Президента України мають рівні права і можливості брати участь у виборчому процесі.

Рівність прав і можливостей  участі у виборчому процесі Законом  всебічно гарантується: 1) забороною  привілеїв чи обмежень кандидатів на пост Президента України за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками; 2) забороною втручання органів державної влади і місцевого самоврядування у виборчий процес, за винятком випадків, передбачених цим Законом; 3) забороною використання для фінансування передвиборної агітації інших коштів, крім коштів Державного бюджету України, коштів виборчих фондів кандидатів на пост Президента України.

Звичайно, дія цих заборон  потребує постійної уваги з боку контролюючих суб'єктів, але вони переважно  є реальними, дієвими.

Законом України "Про  вибори Президента України" визначається зміст і інших основних принципів  виборів Президента України: прямого виборчого права, таємності голосування та ін. Вибори Президента України є за Законом прямими (ст. 4). Це означає, що громадяни України безпосередньо обирають Президента України. Голосування на виборах Президента України, зазначається в Законі, є таємним. Це означає, що контроль за волевиявленням виборців забороняється (ст. 7). Закон проголошує також добровільність участі у виборах та вільний характер виборів. Участь громадян України у виборах Президента України, є добровільною (ст. 5). Ніхто не може бути примушений до участі чи неучасті у виборах. Вибори Президента України, як зазначено в цьому Законі, є вільними. При цьому звертається увага на те, що виборцям забезпечуються умови для вільного формування своєї волі та її вільного виявлення під час голосування. Законом забороняється застосування насильства, погроз, обману, підкупу чи будь-яких інших дій, що перешкоджають вільному формуванню та виявленню волі виборця (ст. 6).

Вельми важливим принципом  виборів є принцип особистого голосування. Відповідно до Закону (ст. 8) кожний виборець голосує на виборах Президента України особисто. Голосування за інших осіб, а також передача виборцем права голосу будь-якій іншій особі забороняється.

Поряд з основними  засадами (принципами) активного виборчого права, тобто права виборців, права обирати, в Законі всебічно визначені основні засади й пасивного виборчого права, тобто права бути обраним (права балотуватися, права кандидатів). За цим Законом (ст. 9) Президентом України може бути обраний громадянин України, який на день виборів досяг 35 років, має право голосу, володіє державною мовою і проживає в Україні протягом 10-ти останніх перед днем виборів років.

Водночас Закон передбачає спеціальні обмеження пасивного  виборчого права. Зокрема, не може бути всунутим на пост Президента України громадянин, який має судимість за вчинення умисного злочину, якщо ця судимість не погашена і не знята у встановленому законом порядку. Особливим обмеженням для кандидатів на пост Президента України є термін перебування на цьому посту. Відповідно до Конституції України (ст. 103) і Закону України "Про вибори Президента України" одна й та сама особа не може бути Президентом України більш як два строки підряд. Особа, яка двічі підряд обиралася на пост Президента України, не може бути висунута кандидатом на цей пост. Крім того, особа, повноваження якої на посту Президента України були припинені достроково відповідно до Конституції України, не може бути висунута кандидатом на пост Президента України на позачергових виборах, призначених у зв'язку із зазначеним припиненням повноважень.

Відповідно до Закону право висування кандидата на пост Президента України належить громадянам України, які мають право голосу. Це право, зазначається в Законі, реалізується ними через політичні партії та їх виборчі блоки, а також самовисуванням у порядку, визначеному цим Законом. Тим самим основними суб'єктами висування кандидатів на пост Президента України об'єктивно стають політичні партії та їх виборчі блоки, а кандидати на пост Президента і майбутні президенти стають переважно представниками відповідних політичних партій та їх блоків.

Нова редакція Закону України "Про вибори Президента України" не виключає самовисування кандидатів, в тому числі щодо позапартійних  кандидатів, але загалом вибори Президента України набувають значно більшою мірою ніж раніше партій-неполітичного характеру, що є загальносвітовим явищем і не суперечить Конституції України.

Поряд з основними  принципами виборів Президента України. Закон визначає також основні  засади (принципи) виборчого процесу: законності та заборони втручання будь-кого у цей процес; політичного плюралізму та багатопартійності; публічності та відкритості виборчого процесу; рівності всіх кандидатів на пост Президента України; рівності прав партій (блоків) - суб'єктів виборчого процесу; свободи передвиборної агітації, рівних можливостей доступу кандидатів на пост Президента України до засобів масової інформації; неупередженості органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, закладів, установ і організацій, їх керівників, інших посадових і службових осіб до кандидатів на пост Президента України, партій (блоків) та ін.

Новий Закон про вибори Президента України детально врегулював виборчий процес, тобто порядок виборів  загалом, і всі його основні стадії.

Порядок виборів Президента України являє собою цілісну  систему послідовних процесуальних  дій, яка вважається виборчим процесом. Закон визначає виборчий процес як здійснення відповідними суб'єктами виборчих процедур, передбачених цим Законом (ст. 11).

Суб'єктами виборчого  процесу за Законом (ст. 12) є: 1) виборець; 2) виборчі комісії, утворені відповідно до цього Закону та Закону України "Про  Центральну виборчу комісію"; 3) кандидати  на пост Президента України, зареєстровані  у порядку, встановленому цим Законом; 4) партії (блоки), які висунули кандидатів на пост Президента України; 5) уповноважені представники, довірені особи, офіційні спостерігачі від партій (блоків) - суб'єктів виборчого процесу та від кандидатів на пост Президента України.

Виборчий процес є  складним, багатогранним явищем. Відповідно, він поділяється на ряд стадій (етапів, процедур), а саме:

1) утворення територіальних  виборчих округів;

2) утворення виборчих  дільниць;

3) утворення окружних  та дільничних виборчих комісій;

4) формування списків виборців, їх перевірка та уточнення;

5) висування та реєстрація  кандидатів;

6) проведення передвиборної агітації;

7) голосування у день виборів  Президента України;

8) підрахунки голосів виборців  та встановлення підсумків голосування  і результатів виборів Президента України.

У випадку необхідності, зазначається в Законі, виборчий процес може включати такі етапи, як повторне голосування  і підрахунок голосів виборців, встановлення підсумків повторного голосування  та результатів виборів Президента України.

Початковими етапами виборчого  процесу за Законом про вибори Президента України є утворення  територіальних виборчих одиниць. Відповідно до Закону вибори Президента України  проводяться за єдиним загальнодержавним  одномандатним виборчим округом, який включає в себе всю територію України (ст. 19). Водночас для проведення виборів територія України поділяється на 225 територіальних виборчих округів.

Територіальний виборчий округ  включає в себе один або кілька районів, міст, районів в містах з  приблизно рівною кількістю виборців. Рішення про утворення територіальних виборчих округів приймається ЦВК не пізніше як за 83 дні до дня виборів.

Поряд із територіальними  виборчими округами утворюються  виборчі дільниці. Вони утворюються з кількістю виборців від 50 до 3 000 осіб. Для проведення голосування та підрахунку голосів на виборах Президента України, зазначається в Законі про вибори Президента України, територія сіл. селищ, міст, районів у містах, що входять до складу територіального виборчого округу, поділяється на виборчі дільниці - їх загальна кількість складає, як правило, близько 3 600.