Розвиток недержавного пенсійного забезпечення

 

 

 

 

 

 РОЗДІЛ 3

 

РОЗВИТОК НЕДЕРЖАВНОГО ПЕНСІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

 

Система недержавного пенсійного забезпечення є складовою частиною пенсійної системи України. Їїрозбудова здійснюється з 2004 року на підставі Закону України "Про недержавне пенсійне забезпечення".

В основу системи  недержавного пенсійного забезпечення України покладено кращий світовий досвід 100-річного існування недержавних пенсійних фондів.

Однією з  основних рис сучасного стану  недержавного пенсійного забезпечення є висока динаміка створення пенсійних фондів та їх інфраструктури.

 

3.1 Динаміка створення пенсійних фондів

 

Загальна кількість  офіційно зареєстрованих недержавних пенсійних фондів (далі - НПФ) за 2007 рік збільшилася на 21,5% і станом на 31.12.2007 року становила 96 недержавних пенсійних фондів .

Кількість адміністраторів, які отримали ліцензію з адміністрування  НПФ, збільшилася за 2007 рік на 25 % і досягла 40, з яких 16 обслуговують більше, ніж один НПФ, що є нормальним явищем у системі недержавного пенсійного забезпечення.

Кількість компаній з управління активами, які мають  ліцензію на управління активами НПФ, зросла за звітний період на 49 % і склала 342, з яких 44 вже мають договори на обслуговування активів НПФ. ількість банків-зберігачів збільшилася до 214, з них уклали договори на обслуговування НПФ 31 берігач. Зростає активність роботодавців, професійних спілок щодо участі в системі недержавного пенсійного забезпечення.У цілому понад 200 підприємств та установ виступили засновниками та майже 1800 вкладниками НПФ [17].

За останній рік їхня кількість збільшилася на 700 суб'єктів. Найбільшу активність у цьому плані демонструють підприємства реального сектора економіки, які становлять майже 60 %. Серед найбільших підприємств, які виступили засновниками та учасниками НПФ, є ВАТ Укртелеком, ВАТ "Стирол" державне підприємство "Укрпошта". Серед банків – Національний банк України, Укрексімбанк. Серед об'єднань – Українська автомобільна корпорація. Серед профспілок - профспілка працівників енергетики та електротехнічної промисловості.

Учасниками  системи недержавного пенсійного забезпечення є лише близько 278 тис. осіб, або 1,3 % від працюючого населення України, з яких 21 322 тис. осіб є учасниками професійних недержавних пенсійних фондів та 13183 тис. осіб відповідно корпоративних недержавних пенсійних фондів. В свою чергу найменша кількість учасників зосереджена в корпоративних НПФ (13 тис. осіб, або 4,7 %).

Найбільша кількість  учасників пенсійних фондів зосереджена  у відкритих НПФ (244 тис. осіб, або 87,6% від загальної кількості учасників).

При цьому, за 2007 рік кількість учасників відкритих  НПФ збільшилася на 52,1%, в той  час як у професійних НПФ - на 10,4%, а в корпоративних  

Така тенденція пов'язана з більшою гнучкістю відкритих пенсійних фондів для учасника щодо можливості входу і виходу з цих фондів. Фізичне зменшення кількості учасників корпоративних фондів пов'язане із звільненням працівників із підприємств, що призводить до автоматичного їх вибуття з корпоративних пенсійних фондів відповідно до законодавства і переходу в більшості своєї до відкритих НПФ.

Надходження пенсійних  внесків від юридичних осіб за 2007 рік у цілому зросло майже вдвічі (для відкритих НПФ цей приріст становить 113,8%, для корпоративних - 79,2%, та 99 % - для професійних НПФ). В той же час, надходження пенсійних внесків від фізичних осіб зросло лише для відкритих НПФ (на 170,6%). Середній сукупний пенсійний внесок в розрахунку на одного учасника НПФ за 2007 рік склав 434 грн. І збільшився проти аналогічного показника 2006 року на 7% при збільшенні середньої заробітної плати на 29%.

Найбільш високого значення він має в корпоративних  пенсійних фондах, де досяг 2026 грн. У професійних пенсійних фондах біля 1000 грн.

Разом з акумулюванням  пенсійних внесків, недержавними пенсійними фондами здійснювалися пенсійні виплати учасникам фонду, які в цілому склали 9,1 млн. грн., збільшившись у 2007 році проти 2006 року на 129%.

Серед них, одноразові виплати склали 8,2 млн. грн. пенсійні виплати на визначений строк — 894 тис. грн. Чисельність учасників, які отримують пенсію на визначений строк складає 1580, що в 176 разів менше загальної кількості учасників [17].

 

Рис.3.1.1Динаміка активів недержавних пенсійний фондів за 2005 - 2007 рр.

 

 

Сумарна вартість активів НПФ збільшилась з 137,4 до 280,6 млн. грн., або на 104%, в тому числі, чиста вартість активів зросла на 117%, збільшившись з 128 млн. грн. до 278 млн. грн. За період існування пенсійних фондів загальна вартість інвестиційного доходу склала 68 млн. грн., або 29% від суми сплачених внесків і зросла у звітному періоді на 191,6%. Найбільший рівень дохідності, досягнутий НПФ у минулому році, склав 42%.  У загальній структурі інвестиційного портфеля НПФ активи розподіляються таким чином:

- частка корпоративних  облігацій у абсолютному вираженні становила 66842 грн. (23,8%);

- на банківських депозитах  розміщено 108428,4 тис. грн.

Сумарна вартість активів  НПФ збільшилась з 137,4 до 280,6 млн. грн., або на 104%, в тому числі, чиста вартість активів зросла на 117%, збільшившись з 128 млн. грн. до 278 млн. грн [17].

За період існування  пенсійних фондів загальна вартість інвестиційного доходу склала 68 млн. грн., або 29% від суми сплачених внесків і зросла у звітному періоді на 191,6%.

Найбільший рівень дохідності, досягнутий НПФ у минулому році, склав 42%. У загальній структурі інвестиційного портфеля НПФ активи розподіляються таким чином:

- частка корпоративних  облігацій у абсолютному вираженні становила 66842 грн. (23,8%);

- на банківських депозитах  розміщено 108428,4 тис. грн. (38,6%)[8], [9].

Таким чином, переважна  частина пенсійних активів поки що залишається на банківських депозитних вкладах. При цьому, їх частка за останній рік збільшилася з 35,8% до 38,6%, середня ставка за депозитними вкладами була нижче рівня інфляції (13% і 16,6%).

Біля 80% депозитних вкладів розміщено строком від 1 до 3 років. Інші – до одного року. Особливістю національного консолідованого портфеля є низький рівень інвестування пенсійних активів у державні боргові цінні папери. При цьому частка цих інвестицій за останній рік зменшилася з 1,6% до 1,3% при максимально можливому рівні – 40% [17].

Починаючи з 2007 року в портфелях деяких НПФ з'явилися  іпотечні цінні папери, але їх частка в цілому складає менше 0,2% при максимально можливому рівні - 40%. Це пов'язано з повільним процесом сек'ютеризації іпотечних зобов'язань. Зовсім відсутні в портфелях НПФ цінні папери нерезидентів України, що пов'язано з неприйнятною для портфельних інвесторів практикою отримання дозволів НБУ на придбання валюти.

У 2007 році проти 2006 року в консолідованому портфелі НПФ у 4,4 рази збільшилася частка акцій українських емітентів.   

Таблиця 3.1.1

 

Структура консолідованого  портфелю інвестованих на 31.12.2007 пенсійних коштів

Консолідований  портфель	Кошти	%
Грошові кошти, розміщені на вкладних (депозитних) банківських рахунках	108428,40	38,6
Цінні папери, доходи за якими гарантовано Радою Міністрів  Автономної Республіки Крим	4079,3	1,5
Доходи, за якими гарантовано  Кабінетом Міністрів України	3595,5	1,3
Облігації підприємств, емітентами яких є резиденти України	6684,2	23,8
Акції українських емітентів	70255,8	25,0
Іпотечні цінні папери	666,2	0,2
Об'єкти нерухомості	2408	0,9
Банківські метали	7643,3	2,8
Активи, не заборонені законодавством України	7398,1	2,6
Кошти на поточних банковських  рахунках	9329,4	3,3

 

                                                                              

У структурі інвестицій активів НПФ у галузях економіки найбільша частка інвестицій припадає на металургійну галузь, хоча її частка і знизилася з 40 до 30%, а також у машинобудування, де ситуація за останні два роки   

За час існування НПФ сумарні  витрати пенсійних фондів збільшилися з 6 до 15 млн. грн., що пояснюється як збільшенням кількості працюючих НПФ, так і обсягами робіт з обслуговування учасників та їхніх вкладів  майже незмінна.

Рис 3.1.3 Структура витрат пенсійних фондів

 

За рахунок пенсійних  коштів покривається оплата послуг з  адміністрування пенсійного фонду, управління його активами, а також  відшкодовуються витрати послуг зберігача, аудиторські послуги, послуги торговців цінними паперами. Залишаючись відносно великими у процентному відношенні до активів НПФ, ці витрати є невеликими в абсолютному значенні відносно витрат з обслуговування пенсійних фондів в інших країнах світу, що пояснюється невеликими обсягами активів недержавних пенсійних фондів в України та операцій з ними [8] .

 

 

3.2 Державний нагляд та контроль у сфері недержавного пенсійного забезпечення

 

Державний нагляд та контроль у сфері  недержавного пенсійного забезпечення здійснюється:

— за діяльністю НПФ, страхових організацій та банківських установ - Державною комісією з регулюванняринків фінансових послуг України;

— за діяльністю осіб, що здійснюють управління активами пенсійних фондів, та зберігачів – Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

У рамках системи недержавного пенсійного забезпечення, після прийняття окремого законодавчого акту, пенсійне забезпечення окремої категорії працівників, зайнятих на роботах із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, що дають право на призначення пенсій за віком на пільгових умовах або за вислугу років, має здійснюватися через корпоративні та професійні пенсійні фонди [2, с.165] .

Впровадження обов'язкової професійної пенсійної системи передбачає додаткове навантаження на роботодавця, у тому числі й на державний бюджет, пов'язане із сплатою обов'язкових професійних пенсійних несків на користь учасників цієї системи. Так, за уточненими розрахунками НДІ праці та зайнятості населення інпраці, тариф відрахувань до професійної пенсійної системи на користь працівника, який зайнятий на роботах особливо шкідливими умовами праці за Списком № 1 становитиме 18,23 %, а за Списком № 2 - 8,8%. Тобто, роботодавець зобов'язаний додатково до загальновстановлених обов'язкових страхових внесків сплатити до рофесійної пенсійної системи 18,2% - для працівників за Списком № 1 та 8,8% - для працівників за Списком 2 [10].

В свою чергу вивчається питання щодо визначення на основі показників стану здоров'я працівників, міна яких під впливом чинників виробничого середовища свідчить про імовірність розвитку професійних захворювань, видів економічної діяльності, категорій працівників, для яких неможливо усунути шкідливі умови праці із урахуванням сучасного технічного рівня виробництва і організації праці, забезпечення розробки обов'язкових професійних пенсійних програм для цих категорій працівників та сприяти їх впровадженню.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

 

Внаслідок невідворотніх  тенденцій щодо постаріння населення  в Україні, як і в деяких країнах  Європи, триватиме подальше зростання  чисельності пенсіонерів по відношенню до працюючих. У зв'язку з цим рано чи пізно постане питання щодо фінансової спроможності пенсійної системи. Щоб збалансувати надходження і видатки Пенсійного фонду, доведеться приймати непопулярні рішення: або підвищувати тарифи внесків, або зменшувати розмір пенсій. Очевидно, що і перше, і друге рішення неприйнятним, бо вони не дадуть позитивних наслідків. У разі підвищення розмірів тарифів внесків, зросте кількість осіб, які ухиляються від їх сплати, посилиться тіньовий сектор економіки. У разі зменшення розміру пенсій країну очікує поширення бідності серед людей літнього віку, подальше зубожіння населення та зростання соціальної напруги в суспільстві через негативну перспективу щодо впевненості людей у завтрашньому майбутньому. Отже, альтернативи реформам немає. Всі, хто серйозно замислюється про майбутнє України, не можуть ігнорувати наявні нині можливості щодо реформування пенсійної системи, так само, як і небезпеку, пов'язану з відсутністю реформ. Проведення реформи відповідає не лише велінням часу, а й інтересам українського народу.

У продовж тисячоліть людство намагалося відвертати смертність та збільшити довговічність. Виявляється, що у 21 столітті ці намагання вперше видаються реалізованими. Чи готова світова економіка, чи готова українська економіка на цей великий виклик? Зараз настав оптимальний час розробити відповідні реформи, які забезпечать майбутнім пенсіонерам гідну й корисну старість. Світ сьогодні має 630 мільйонів пенсіонерів, 14 мільйонів із них – українські пенсіонери. 28% українського населення - люди пенсійного віку.  Необхідно сказати, що діюча система не забезпечує рівень, який хотіли б мати нинішні пенсіонери. Розміри пенсій ще низькі, не досягають прожиткового рівня, і є нагальна потреба робити якісь певні кроки, щоб підвищити ці виплати пенсіонерам, щоб пенсія в ближньому майбутньому забезпечувала їхні потреби.