Жанр пейзажу в контексті інших жанрів мистецтва

1) Бесіда.

- Діти, послухайте та  відгадайте загадку:

У них багато є роботи,

Хоч стоять вони весь час.

Від дощу та від спекоти 

Захистять. Врятують нас.

Не лягають спати ніколи,

На ногах вони одвіку.

Не бояться плину рік,

Не завій, ні вітру реву,

Хто ж вони такі ?..(Дерева)

- А які дерева ви  знаєте?

- Де ростуть дерева, що  вони собою утворюють? (Ліс)

III. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми та мети уроку

- Сьогодні мі будемо  малювати ліс у літню пору  року. Та для цього вам треба  потрапити в атмосферу гарного,  зеленого лісу. Послухайте.

...Як гарно в лісі, тихо, затишно !.. Зелений, м'якенький  килим під ногами та сила-силенна  квітів, а як піднімеш голову  догори, до сонця, ти побачиш  могутню крону дерев.(додаток А, рис.2) А дерева отут різні : і берізки, і клени, і липи, і сосни з ялинками - усі поряд стоять та, наче, переговорюються. На небі сяє сонечко та дме легесенький вітерець. А що це за звук? Це маленькі пташечки співають свою веселу, дзвінку пісеньку про літо!

- Діти, а що це за  ліс, у якому ростуть одразу  всі дерева. Як він називається? (Мішаний ліс)

 

IV. Формування вмінь та навичок

1) Демонстрація й аналіз  наочності

- Діти, подивіться (показую  фотокартки дерев)

- Що це за дерева? (Дуб,  береза, ялинка ...)

- Давайте подивимось, які  ці дерева. У дуба стовбур товстий,  гілки зігнуті; (додаток А, рис.4) у берези - стовбур стрункий, білий, із темними смугами, тонкі гілки звисають додолу; (додаток А, рис.3) у ялинки гілочки довші донизу й опускаються вниз, голочки хвої біля стовбура довші, а на кінці гілки - коротші. (додаток А, рис.5)

2) Інструктаж з показом

- Зараз я вам покажу, як треба малювати ці дерева .(Показую плакат з деревами. Малюю  дерева на дошці та коментую).

- Ви зрозуміли, як  треба малювати?

- А якщо мі домалюємо  травицю, квіти, сонечко на  небі, то вийде справжній ліс. (Малюю на дошці)

- Вже можна починати малювати фарбами. Починаємо розфарбовувати малюнок зверху.

- З чого почнемо?

- А які відтінки ви  бачите на сонці?

- А на деревах? (Береза - біла з чорними рисками, дуб  має коричневий стовбур та  зелене листя, а ялинка вся  зелена) (додаток А, рис.1)

3) Практична робота (Підчас  роботи я допомагаю дітям, вказую  на помилки, даю вказівки)

V. Підсумок

- Давайте подивимось, що  ви намалювали.

- Так, ви малювали  ліс, а який цей ліс? (Мішаний). Проводжу виставку робіт, оцінюю  малюнки.

 

Урок №2

 

Тема: Весняний пейзаж

Мета:

- навчити дітей новому прийому  малювання фарбою "Лесування";

- розвивати творчі здібності, зорову  пам'ять;

- формувати вміння передавати  простір;

- виховувати любов та бережне  ставлення до природи.

Тип уроку: Практичний

Обладнання:

1) для вчителя: таблиця з деревами, плакати із зображенням пейзажів, малюнок з пейзажем;

2) для учнів: холст, пензлі, фарби (олійна), палітри.

Очікуваний  результат: Осінній пейзаж олійними фарбами.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний  початок уроку 

(Привітання, перевірка готовності до уроку)

II. Актуалізація  набутого досвіду

- Діти, що ви малювали на попередньому  уроці?

- Чим ви виконували свої малюнки?

III. Мотивація  навчальної діяльності. Повідомлення теми.

- Сьогодні на занятті ми будемо  малювати фарбами. Цей малюнок  буде називатись живописним, а  вид мистецтва - живописом. (додаток Б, рис.1)

- Ми будемо малювати пейзаж. А  хто знає, що таке пейзаж?

- Термін "пейзаж" (фр. - місцевість) означає вид, зображення якоїсь місцевості. Пейзажний живопис дуже різноманітний. Є пейзажі, що точно передають ті чи інші куточки природи, або місто, а є такі, які створила фантазія художника. Є пейзажі, у яких художники передають стани природи. Художники зображують природу, перш за все, для передачі певного настрою, стану. Пейзажний живопис виражає почуття, настрій художника, що викликані переживаннями природи.

- Ми з вами будемо малювати  весняний пейзаж.

IV. Формування  вмінь та навичок

1) Демонстрація й аналіз наочності.

- Діти, перед вами весняні пейзажі. (додаток Б, рис.2) Які кольори переважають на цих малюнках? Чому?

- Погляньте, перед вами плакат  на якому показано, як вірно  малювати дерева. Ви вже його  бачили раніше, але давайте все-таки  пригадаємо (показую).

2) Інструктаж з показом.

- Спочатку ми виконуємо малюнок  олівцем. При передачі простору, слід пам'ятати про те, що є  передній, середній та задній  плани. Об'єкти, що знаходяться  на передньому плані, мають  бути більшими, об'єкти іншого  і дальнього планів по мірі  віддалення в глиб простягну  зменшується.

- Тепер починаємо малювати фарбами.  Щоб намалювати гарно небо, використаємо прийом "лесування". Для цього накладаємо фарбу шар за шаром щоб добитись потрібного ефекту. Зачекаємо, поки фарба підсохне, а потім почнемо малювати дерева. Можна домалювати квіти та пташок, і отримаємо чудовий весняний пейзаж.

3) Практична робота.

V Підсумок  заняття.

Діти, що ми малювали сьогодні ні уроці?

- А що таке "пейзаж"? (Проводжу  виставку робіт)

 

Урок №3

 

Тема: «Золота осінь»

 

Мета:  Розширювати уявлення про зміни в живій і неживій природі восени.

- Уточнити уявлення про золоту  осінь у природі - колір неба, забарвлення листя на деревах,  кущах, ягодах.

- Учити дітей створювати композицію  картини, враховуючи пропорції  деталей, поєднання кольорів.

- Розвивати мовлення дітей, вчити  висловлювати міркування з приводу  побаченого і почутого.

- Виховувати у дітей бережне  ставлення і любов до природи.

Тип уроку: Практичний

 

Обладнання:

• для вчителя: картина-фон «Золота осінь у лісі».
• для учнів: холст, пензлі та фарби для малювання, ілюстрації рослин, тварин, птахів, осінніх пейзажів;

Очікуваний  результат: Осінній пейзаж олійними фарбами.

 

ХІД УРОКУ

 

I. Організаційна  частина заняття

- Діти, згадаймо, яка зараз пора  року?

- Назвіть осінні місяці.

- Відгадайте загадку:

 

Кличуть нас ліси, поля, сади

Дозбирати осінні плоди.

Із  дерев спадає листя жовте.

То  землею ходить місяць ...    (жовтень).

 

- Вірно, це другий місяць осені  - жовтень. А чому він так  називається?

Назва його пов’язана з кольором, що переважає  в цей час у природі - усі  відтінки жовтого і червоного  кольорів на деревах, кущах, травах, ягодах, плодах. (додаток В, рис.2)

Небо  в цей час буває різного  кольору - від голубого до сіро-білого.Тварин у лісі побачити складніше. Вони рухливі, не сидять на одному місці, ховаються під рослинами. Вони в цей час готуються до зими - запасають собі їжу на зиму: збирають гриби, горіхи, насіння дерев, ягоди. Сушать  їх і ховають у дуплах дерев, у своїх нірках. (додаток В, рис.1)

Учитель поступово вивішує ілюстрації, що підтверджують його слова.

 

- В цей час з’являється багато  грибів. Назвіть, які гриби ви  знаєте.

  Опеньки біля пнів ростуть цілими родинами, а під ялинами - маслюки, підберезники, сироїжки, печериці, білі гриби - під дубами/.

  (показ муляжів грибів)

 

II Практична  робота учнів.

 

(Індивідуальна  допомога окремим учням в ході  роботи з боку вчителя –  вихователя).

 

III.

1. Нагадаю дітям про поетів, які  оспівували красу рідної природи,  а саме осінь.  Це українські  поети: Т. Шевченко, І. Франко, Леся  Українка, П. Тичина, Д. Павличко, В. Сосюра, К. Перелісна.

Російські поети - О. Пушкін, М. Некрасов, А. Плещеєв.

Пропоную  дітям прочитати свої улюблені вірші  про осінь.

Діти  читають вірші Катерини Перелісної, Івана Франка, Т. Шевченка, Д. Павличка.

 

2. Діти давайте пригадаємо прислів`я  про осінь

 

  Не розіб`єш горіха, то не з`їси  зернятка.

  Семеро страв, та все гриби. 

  Осінь іде - за собою дощ  веде.

  Синиця пищить - зиму віщить.

  Сова хоч би літала під небеса, то соколом не стане.

  Восени багач, а навесні - прохач.

  Де пташки, там гинуть комашки.

  Як листя жовтіє, то поле сутніє.

  Як вересні, то дощик сіє.

  Весна багата на квітки, а осінь  на сніпки.

  Де один грибок, там цілий вінок.

  Вітер віє і не знає, що погоду  він міняє.

  В осінній час сім погод  у нас і сіє, віє, крутить,  мутить, припікає, поливає.

 

Y Підсумок  заняття.

 

Ще  раз пропоную дітям помилуватися виглядом своїх картин, які учні створили на протязі уроку.

Пропоную  дітям скласти невеличкі оповідання, казки про цей казковий золотий  ліс та його мешканців напередодні  зими. Створені дітьми оповідання, казки, ми заслухаємо на наступних заняттях. Дякую дітям за колективну працю.

 

 

 

 

Висновок

 

Головним завданням викладання малювання є навчання учнів основам  реалістичного малюнка, тому вчитель  будує свою роботу з учнями на спостереженні  і вивченні навколишньої дійсності. Діти приходять в школу з різними  навичками малювання; запас знань, образних уявлень у них дуже незначний, переважна більшість дітей не має уявлення про форму. Тому вчитель  повинен навчити дітей основ  малювання, тобто вміння спостерігати, свідомо сприймати форму предметів, бачити і передавати предмети на площині; в процесі навчання розвивати  естетичні почуття і художній смак дітей; навчити дітей активно  сприймати навколишній світ; розвивати  зорову пам'ять, образне мислення, уяву і творчі здібності. Значною мірою  ці завдання можливо розв’язати під  час малювання пейзажу.

Твори живопису є одним із засобів  ознайомлення учнів з життям. Вони допомагають їм краще зрозуміти  його. Треба ознайомлювати дітей  з картинами художників, звертаючи  їх увагу на реалістичність мистецтва, на майстерність художника, який за допомогою  пензля і фарб уміло передає найтонші відтінки явищ природи, найглибші переживання  людини. Проблема залучення молодших школярів до мистецтва живопису в  умовах сучасного розвитку освіти є  вкрай важливим напрямком педагогіки і має ще багато недосліджених  аспектів.

У пейзажі порівняно інші вимірювання  простору й масштабності. Перед живописцем (графіком) відкриваються великі простори, багатоплановість (глибина точки  зору), багата різноманітність форм, величин, кольорів, незвичність і  постійна зміна освітлення, атмосферних  явищ. Уміння розібратися в своїх  враженнях від пейзажу, знайти в  ньому найцікавіше, головне, відібрати  потрібні деталі і підпорядкувати їх цілому - завдання важке навіть для  досвідченого пейзажиста.

Малювання пейзажу є одним з  основних завдань у розвитку просторової  уявита просторового зображення у тих, хто малює. Зображення пейзажу розвиває естетичні почуття, навчає спостерігати дійсність, знаходити красу в звичайному і виділяти характерне. Цю тему вивчають у всіх класах школи на уроках тематичного малювання й у процесі вивчення інших предметів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список  використаної літератури:

 

1. Задорожний В.І., Боровиков О.Я. Уроки образотворчого мистецтва. 1 - 3 класи. – К.: Рад. шк., 1972. – 151 с.
2. Кальнинг А.К. Акварельная живопись. – М.: Искусство, 1968. - 76 с.
3. Левшина Л.С. Как воспринимается произведение искусства. – М.: Искусство, 1983. – 96 с.
4. Сизова А. Формирование цветовосприятия как проблема художественно-эстетического воспитания школьников. – М.: Просвещение, 2002. – с.187-192.
5. Трач С.К. Уроки образотворчого мистецтва. 4 клас. – Тернопіль: Навчальна книга - Богдан, 2005. -– 120 с.
6. Кальнинг А.К. Беседы о живописи в школе. – М.: Искусство, 1966. – 96 с.
7. Ростовцев Н.Н. Учебный рисунок. – М.: Просвещение, 1976. – 222 с.
8. Гандзій П.А., Левицький Ф.Д. Уроки малювання: Посібник для вчителя. – К.: Рад. школа, 1975. – 224 с.
9. Глушаткая В.П., Маркова В.Ф., Смирнова Л.Ф. Рисование с методикой преподавания. – М.: Просвещение, 1971. – 127 с.
10. Лунячек Й. Основы изображения с натуры. – К.: Изд-во АН УССР, 1961. – 127 с.
11. Шорохов Е.В. Методика преподавания композиции на уроках изобразительного искусства в школе. – М.: Просвещение, 1977. – 112 с.
12. Солом'яний М.Ф. Вчіться малювати. 6 кл. – К.: Рад. шк., 1982. – 64 с.
13. Чистяков П.П. Письма. Записные книжки. Воспоминания. – М.: Искусство, 1953. - 590 с.
14. Вільчинський В.М. Образотворче мистецтво.1-2 класи. – К.: Рад. шк., 1991. – 128 с.
15. Виноградова Г. Малювання з натури. – К.: Рад. школа, 1976. – 118 с.
16. Кириченко М.А. Учіться малювати. Рад. шк., 1987. – 58 с.
17. Павлинов П.Я. Каждый может научиться рисовать. – М.: Педагогика, 1966. – 216 с.
18. Васильєва О., Поклад І. Розвиток творчої особистості дитини в образотворчій діяльності. – М.: Мистецтво та освіта, 2002. – с.42-43
19. Ростовцев Н.Н. Методика преподавания изобразительного искусства в школе. – М.: Агар, 1998. – 251 с.
20. Єрьоміна О., Сердюк І. Формування естетичного сприйняття творів мистецтва: З досвіду роботи. – К.:  Мист. та освіта, 2000. – с.39-41.
21. Муштаев В.П. Уроки искусства. – М.: Педагогика, 1990. – 140 с.
22. Алёхин А.Д. Изобразительное искусство: художник, педагог, школа. – М.: Педагогика, 1984. – 254 с.