Автор работы: Пользователь скрыл имя, 14 Августа 2011 в 23:43, доклад
Явище інтелектуальної недостатньої дітей спостерігається у всіх країнах світу. Цей процес неконтрольований. Саме тому наш обов’язок докласти максимум зусиль як з боку суспільства так і зі сторони держави для повноцінного, комфортного та яскравого життя таких дітей. Для цього створюються спеціальні школи, де з цими дітьми працюють особливі педагоги, які виконують титанічно важку роботу, щоб зробити їх повноправними членами суспільства. Тому для таких шкіл були створені дещо інші принципи навчання, ніж загальні.
Явище
інтелектуальної недостатньої дітей спостерігається
у всіх країнах світу. Цей процес неконтрольований.
Саме тому наш обов’язок докласти максимум
зусиль як з боку суспільства так і зі
сторони держави для повноцінного, комфортного
та яскравого життя таких дітей. Для цього
створюються спеціальні школи, де з цими
дітьми працюють особливі педагоги, які
виконують титанічно важку роботу, щоб
зробити їх повноправними членами суспільства.
Тому для таких шкіл були створені дещо
інші принципи навчання, ніж загальні.
ГОЛОВНІ
ПРИНЦИПИ НАВЧАННЯ ДІТЕЙ З ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЮ
НЕДОСТАТНІСТЮ
1. Виховна та розвиваюча спрямованість навчання
Процес навчання у спеціальній школі перш
за все спрямований на формування в учнів
різноманітних знань, умінь і навичок,
але, безумовно, при навчанні відбувається
і виховання, і розвиток учнів. Для вирішення
завдань підготовки школярів з інтелектуальною
недостатністю до самостійного життя
та праці велике значення має продумана
і чітка організація і високий методичний
рівень проведення занять з праці, виробничої
практики, хороша технічна оснащеність
майстерень, наявність базових підприємств
за профілем навчання, відповідна підготовка
вчителів. Розвиток школярів з інтелектуальною
недостатністю без корекції їхнього мислення
не може бути досить успішним. Тому навчання
у спеціальній школі носить корекційно
розвиваючий характер. Однак розвиваючу
спрямованість навчання слід відрізняти
від корекційної спрямованості. У процесі
корекції завжди відбувається розвиток
дитини з інтелектуальною недостатністю,
але розвиток може бути і не пов'язаний
з корекцією. Для розвитку школярів з інтелектуальною
недостатністю потрібні особливі умови,
найважливішим з яких є навчання їх у спеціальній
школі або інших відповідних до їх можливостей
умовах, що враховують психофізичні особливості
розвитку цієї групи дітей. Виховна та
корекційна спрямованість навчання пронизує
весь навчальний процес.
2. Науковість і доступність навчання
Принцип науковості в загальній педагогіці передбачає відображення сучасних досягнень науки. Зміст навчання у спеціальній школі відрізняється елементарністю і практичною спрямованістю. Незважаючи на елементарний рівень знань, який необхідно засвоїти школярам з інтелектуальною недостатністю, вони повинні бути науковими, не суперечити об'єктивним науковим знанням. Відомо, що у школярів з інтелектуальною недостатністю можуть виникати неправильні, а часом і помилкові уявлення про оточуючу дійсність. Тому з самого початку надходження учнів у спеціальну школу необхідно допомагати їм пізнавати навколишній світ з наукових позицій, відповідно до реальної дійсності. Принцип науковості тісно пов'язаний з принципом доступності, адже в кінцевому рахунку учні з інтелектуальною недостатністю можуть засвоювати тільки той матеріал, який їм доступний.
3. Систематичність і послідовність у навчанні
Сутність
принципу систематичності і послідовності
полягає в тому, що знання, які учні набувають
в школі, повинні бути приведені у певну
логічну систему для того, щоб можна було
ними користуватися, тобто більш успішно
застосовувати на практиці.
Для спеціальної школи цей принцип має
велике значення тому, що для школярів
з інтелектуальною недостатністю характерна
неточність, неповнота або фрагментарність
засвоєних знань, певні труднощі вони
відчувають при їх відтворенні і використанні
в практичній діяльності. Принцип систематичності
і послідовності реалізується як при розробці
навчальних програм і підручників, так
і в щоденній роботі педагога. Це передбачає
такий вибір і розташування навчального
матеріалу в програмі, підручниках, в тематичних
планах, на кожному уроці, коли між складовими
частинами його існує логічний зв'язок,
коли подальший матеріал спирається на
попередній, коли пройдений матеріал готує
учнів до засвоєння нового. Особливостям
школярів з інтелектуальною недостатністю
відповідає лінійно-концентричне розташування
навчального матеріалу, коли одні і ті
ж розділи спочатку вивчаються в елементарному
вигляді, а через деякий час, звичайно
в наступному класі, те ж саме розглядається
значно ширше, із залученням нових відомостей.
Систематичність припускає наступність
у процесі навчання: навчання в старших
класах будується на міцному фундаменті,
який закладається в молодших класах,
вивчення кожного предмета відбувається
на основі попередніх знань, які засвоєні
при вивченні інших предметів. Кожен розділ
навчального матеріалу має спиратися
на раніше вивчений.
4. Зв'язок навчання з життям
Цей принцип відображає обумовленість
навчання в школі громадським потребами
і впливом суспільного середовища на процес
навчання і виховання учнів.
Сутність його полягає в тісній взаємодії
школи та громадськості у справі навчання
і виховання дітей. Більшість спеціальних
шкіл - це інтернатні установи і для них
існує потенційна небезпека певного відокремлення
від оточуючого життя. Тому принципом
зв'язку навчання з життям відводиться
важлива роль у процесі навчання і виховання
школярів з інтелектуальною недостатністю.
Реалізація цього принципу в спеціальній
школі полягає в організації навчально-виховної
роботи на основі тісного і багатогранного
зв'язку з навколишньою дійсністю, з життям,
в першу чергу, місцевих підприємств, організацій
та установ. Спеціальна школа повинна
також активно приймати участь у громадських
заходах.
5. Принцип корекції в навчанні
Встановлено, що найбільший ефект у розвитку
дітей з інтелектуальною недостатністю
досягається в тих випадках, коли в навчанні
здійснюється принцип корекції, тобто
виправлення властивих цим дітям недоліків.
Таким чином, принцип корекції полягає
у виправленні недоліків психофізичного
розвитку дітей з інтелектуальною недостатністю
у процесі навчання шляхом використання
спеціальних методичних прийомів. В результаті
застосування корекційних прийомів навчання
одні недоліки в учнів долаються, інші
слабшають. Одним з показників успішності
корекційної роботи може служити рівень
самостійності учнів при виконанні нових
навчальних і трудових завдань.
Корекції підлягають не тільки недоліки
психофізичного розвитку, загальні для
всіх школярів з інтелектуальною недостатністю,
але й недоліки, характерні для тих чи
інших учнів (індивідуальна корекція).
Індивідуальна корекція обумовлена тим,
що в основному дефект у дітей з інтелектуальною
недостатністю виявляється неоднаково
і, крім основного, є супутні дефекти різного
ступеня. У навчанні це спостерігається
в значних відмінностях в рівні оволодіння
знаннями, вміннями та навичками різними
учнями і в нерівномірному просуванні
їх в розумовому та фізичному розвитку.
6. Принцип наочності
Принцип
наочності в навчанні означає залучення
різних наочних засобів у процес засвоєння
учнями знань та формування в них різних
умінь і навичок.
Сутність принципу наочності полягає
в збагаченні учнів чуттєвим пізнавальним
досвідом, необхідним для повноцінного
оволодіння абстрактними поняттями.
Щоб знання в учнів були усвідомленими
і відбивали об'єктивно існуючу дійсність,
процес навчання має забезпечити опору
їх на відчуття. Наочність як раз і виконує
цю функцію.
Принцип наочності у спеціальній школі
реалізується своєрідно. Перш за все, у
спеціальній школі для формування абстрактних
понять, узагальнень, загальних умінь
і навичок, предметна наочність використовується
більш тривалий час. Це пов'язано з тим,
що у дітей з інтелектуальною недостатністю
різко порушені процеси відволікання
та узагальнення, їм важко відірватися
від спостереження конкретних предметів
і зробити абстрактний висновок або висновок,
що необхідний для формування того чи
іншого поняття.
7. Свідомість і активність учнів у навчанні
Свідомість
в навчанні означає розуміння учнями досліджуваного
навчального матеріалу: суті засвоюваних
понять, сенсу трудових дій, прийомів і
операцій. Свідоме засвоєння знань і навичок
забезпечує успішне застосування їх в
практичній діяльності, запобігає формалізму,
сприяє перетворенню знань в стійкі переконання.
В спеціальній школі цей принцип належить
до числа найважливіших, тому що в процесі
свідомого засвоєння навчального матеріалу
відбувається більш інтенсивний психічний
розвиток школярів з інтелектуальною
недостатністю. Однак, при реалізації
цього принципу вчитель зустрічається
з великими труднощами. Порушення аналітико-синтетичної
діяльності, характерні для школярів з
інтелектуальною недостатністю, перешкоджають
засвоєнню навчального матеріалу на основі
його повного розуміння. Тому в спеціальній
школі питання про те, як досягти повного
розуміння навчального матеріалу учнями
було і залишається найбільш значущим.
Вирішення цього питання можливе в тому
випадку, якщо кожен вчитель буде застосовувати
корекційні методичні прийоми, спрямовані
на розвиток розумових операцій, а також
умінь висловлювати свої думки словами.
Адже судити про те, наскільки учневі зрозумілий
той чи інший навчальний матеріал можна
передусім за його висловлюванням, а вже
потім - за характером застосування знань
при виконанні вправ.
Список використаної літератури:
1. Ермолаева М.В., психологические рекомендации и методы развивающей и коррекционной работы с дошкольниками. — М.: Издательство «Институт практической психологии»; Воронеж: Издательство НПО «МОДЭК», 1998. — 176 с.
2. Коррекционная педагогика: Основы обучения и воспитания детей с отклонениями в развитии: Учебное пособие для студентов средних педагогических учебных заведений / Б.П.Пузанов, В.И.Селиверстов, С.Н.Шаховская, Ю.А.Костенкова; Под ред. Б.П.Пузанова. — 3-е изд., доп. — М.: Издательский центр «Академия», 2001. — 160 с.
3. Психокоррекционная и развивающая работа с детьми: Учеб. пособие для студентов средних педагогических учебных заведений / И.В.Дубровина, А.Д.андреева, Е.Е.Данилова, Т.В.Вохмянина; под ред. И.В.Дубровиной. 2-е изд., стереотип. — М.: Издательский центр "Академия", 2001. — 160 с.
Доповідь підготували:
Студент групи ФЛА-31 Писик Р.
Студентка групи ФЛЯ-31 Філь У.