Реформирования образования

      Якісна  освіта розглядається сьогодні як один з індикаторів високої якості життя, інструмент соціальної та культурної злагоди й економічного зростання. Міжнародне співтовариство нині хвилюють питання якісної освіти з проекцією на набуття молоддю життєвих компетентностей, її успішне входження в сучасне суспільство.

     Процеси європейської інтеграції охоплюють  дедалі більше сфер життєдіяльності, включаючи  вищу освіту. Україна чітко визначила  орієнтир на входження в освітній і науковий простір Європи, здійснює модернізацію освітньої діяльності в контексті європейських вимог, наполегливо працює над практичним приєднанням до Болонського процесу.

     Реформування  освіти в Україні є складовою  процесу адаптації національної освітньої системи до змін, що відбуваються останні двадцять років у країнах  Європи та світу і пов’язані з  усвідомленням важливості та пріоритетності знань, як рушія суспільного добробуту  громадян та прогресу в цілому.

      Проблеми  якості національної освіти та моніторинг розглядаються комплексно – починаючи  від загальнодержавного, регіонального  та закінчуючи рівнем окремого навчального  закладу. Така логіка побудови дозволила  представити досить цілісну картину  стану та напрямів розвитку національної освіти в контексті її якості.

      Важливою  умовою забезпечення високого рівня  якості за сучасних умов є запровадження  в систему освіти новітніх технологій.

      Дослідження, спрямовані на розроблення та апробацію  різних методик вимірювання та оцінювання навчальних досягнень дозволяють констатувати необхідність модернізації наявної системи оцінювання навчальних досягнень учнів у напрямку створення ефективної моделі європейського зразка, яка передбачає:                                                  

      а) розроблення на державному (регіональному, муніципальному) рівні стратегії розвитку оцінної моделі від нинішнього оцінювання успішності студента до оцінювання його досягнень;

      б) переорієнтацію оцінної моделі на вимірювання  рівнів досягнень учнів згідно з  Державними стандартами;

      в) створення на її основі системи моніторингу навчальних досягнень студентів;

      До  концептуальних характеристик якості національної освіти, окреслених у  нормативно-правових документах  віднесено  такі положення:

      - якість освіти є національним  пріоритетом;

      -  висока якість освіти передбачає  органічний зв`язок освіти і  науки, педагогічної теорії і  практики;

      -  модернізація системи освіти  спрямована на забезпечення її  якості відповідно до найновіших  досягнень вітчизняної і світової  науки, культури та соціальної  політики.

     Як  відомо, одна з найбільш об'єктивних можливостей для порівняльної оцінки вищих навчальних закладів - це рейтинг. Тому щорічно зарубіжні компанії разом із ЗМІ або науковими  установами становлять кожен свою топ-сотню  найкращих вузів світу. Як правило, на лідируючих позиціях з року в  рік залишаються все ті ж американські і британські альма-матер - Гарвард, Прінстон, Стенфорд, Кембридж, Массачусетський  технологічний ун-т, Йель. Один з  найвагоміших критеріїв при ранжируванні вузів - наукова діяльність (впливовість  розробок і рівень доходу від них, цитованість праць викладачів і  т. д.).

     Критерії  оцінки вузів як правило складаються з:

     1) оцінка університету з боку  вчених, викладачів та представників  адміністрації інших навчальних  закладів - 40%,

     2) оцінка якості освіти випускників  роботодавцями - 10%;

     3) індекс цитування наукових робіт  співробітників - 20%;

     4) частка іноземних студентів - 5%;

     5) частка іноземних викладачів - 5%;

     6) співвідношення кількості студентів  і кількості викладачів - 20%. 

     Вище  керівництво ВНЗ має забезпечити  вивчення потреб і очікувань усіх заінтересованих в результатах  діяльності ВНЗ сторін і оцінювання ступеню їх задоволеності. Результати мають бути проаналізовано з метою  подальшого поліпшення. Тобто потрібно забезпечити постійний зворотній  зв’язок з студентами, випускниками, роботодавцями, суспільством, а також  враховувати думку персоналу  ВНЗ. Формами такого зв’язку можуть бути опитування, анкетування, круглі столи за участю студентів, випускників, роботодавців, органів контролю, конференції, спеціальні дослідження. 
 
 

     Список  використаних джерел 

1.    Ніколаєнко С. Якість вищої  освіти в Україні: погляд у  майбутнє. Вища школа. Науково-практичне  видання. - №2,2006 р. - С.3-23

2.    Пономаренко   В.    Економічний   університет   -   концептуальні   засади розвитку. Новий колегіум. - №3,2006 р. - С.3-16

3.    Пономаренко В. С. Афанасьєв  М. В. Збірник навчальних програм  освітньо-кваліфікаційного рівня  «Бакалавр» за напрямом «Економіка  і підприємництво». -Харків: Вид.  ХНЕУ, 2006. - 560 с. - Кн.1.2

4.    Інтеграція вищої економічної  освіти у Європейський освітній  простір. Тематичний збірник нормативно-правових  документів.(Укл. Афанасьєв М.  В.)- -Харків: Вид. ХНЕУ, 2005. - 144с.