Реформаторська педогогіка Песталоцці

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 02 Мая 2012 в 13:58, реферат

Краткое описание

В даний час в соціальна педагогіка як теорія і практика інтенсивно розвивається. Процес розвитку соціальної педагогіки диктує необхідність і важливість вивчення її історії, яке набуває особливого значення в процесі підготовки фахівців у цій галузі, так як сприяє формуванню загальної та професійної культури майбутніх соціальних педагогів. Становлення і розвиток зарубіжної соціальної педагогіки дозволило накопичити значний потенціал у цій галузі знань.

Содержание работы

ВСТУП…………………………………………………………………………3
1. Життя та педагогічна діяльність І.Г. Песталоцці………………………….4
2. Основні положення педагогічної теорії Г. Песталоцці……………………7
3. Значення педагогічних ідей Г. Песталоцці………………………………...10
ВИСНОВОК…………………………………………………………………...11
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ…………………

Содержимое работы - 1 файл

песталоцці.doc

— 75.50 Кб (Скачать файл)

У сфері трудового виховання Песталоцці прийшов до думки про необхідність підкорення дитячої праці педагогічним вимогам і висунув принципово нове положення: дитяча праця здійснює позитивний вплив на дитину лише за умови, коли ставить перед собою виховні і моральні завдання. Розглядаючи трудове виховання однією з найважливіших складових свого методу, Песталоцці мав на меті створити “Азбуку умінь“, яка б вміщувала фізичні вправи в сфері найпростіших видів трудової діяльності: бити, носити, кидати, штовхати тощо.

Трудова елементарна освіта, як вважає Песталоцці, повинна допомогти молоді оволодіти основними прийомами і загальною культурою праці. Ці його висловлювання історично підготували виникнення теорії політехнічної освіти.

Релігійно-моральне виховання за Песталоцці полягає вихованні гуманних почуттів до людей, дійової любові до них. Велика роль у цьому належить сім’ї, особливо важливе значення надається материнському вихованню. Моральне виховання повинно вдосконалюватися і в школі. Песталоцці наполягав, щоб моральну поведінку дітей формувати не повчаннями, а розвитком у них через вправи і вправляння моральних почуттів і нахилів. Найпростішим моральним почуттям Песталоцці називає інстинктивно виникаючу у немовляти любов до матері. У подальшому це почуття усвідомлюється дитиною i переноситься спочатку на батька, сестер, братів, потім на вчителя i шкільних товаришів i, нарешті, на свій народ, на всіх людей.

Песталоцці був одним із перших педагогів, які звернулись до розробки проблеми взаємозв’язку сім’ї і школи у вихованні дітей. Розробляючи теорію “елементарної освіти“, Песталоцці передбачав, щоб вона була простою і доступною для опанування кожній матері. На основі цієї теорії він розробив завдання, зміст і методику першочергового виховання і навчання у сім’ї, яке має удосконалюватись у школі. Вважав, що мати повинна з раннього віку розвивати фізичні сили дитини, прививати їй трудові навички, виховувати любов до оточуючих людей, вести до пізнання оточуючого світу.

Запропонований Песталоцці підхід до виховання і навчання дітей має індивідуалізуючий характер, що тоді було великою новиною. Він вимагає від педагога вивчення і врахування на практиці індивідуальності дитини, надання їй не тільки елементарних відомостей, але й розбуджування та скріплювання її духовних сил, морального і суспільного ушляхетнювання. Цим Песталоцці переосмислив соціальну роль учителя і дав зрозуміти, що для успішного виховання молоді потрібні професійно вишколені вчителі.


3. Значення педагогічних ідей Г. Песталоцці

 

І.Г. Песталоцці по праву можна назвати засновником справді народної школи. Виходячи з висунутих їм теоретичних положень, він обгрунтував методику навчання рідної мови, вважаючи, що мова потрібно розвивати планомірно і послідовно, одночасно збагачуючи уявлення дітей про навколишній світ. І.Г. Песталоцці вважав за необхідне розширити зміст початкової освіти, включивши в нього відомості з географії та природознавства, малювання, співи, гімнастику. Навчання арифметиці має будуватися на основі наочності та розвитку активності і свідомості дітей.

Присвятивши все своє життя педагогіці, живучи часто впроголодь і віддаючи останні мізерні кошти на підставу виховно-освітніх установ, І.Г. Песталоцці свято вірив і творив, слідуючи висунутої ним ідеї: сутність справжнього виховання, єдиного для всіх людей - у вихованні справжньої людяності.

Значення педагогічної творчості І.Г. Песталоцці в тому, що він заклав наукові основи методики початкового навчання. Його теорія елементарної освіти та створені ним підручники початкового навчання на довгі роки стали зразком і вихідним пунктом для творчості педагогів інших поколінь. На перше місце Песталоцці ставив вивчення рідної мови, потім - розвиток усного мовлення і на цій основі навчання читання. Розроблені ним прийоми і вправи для розвитку мовлення міцно увійшли в практику початкової школи і відповідні методики.

Висунуті педагогом положення про розвиток самодіяльності дітей у навчанні і праці, про взаємонавчання, про з'єднання навчання з продуктивною працею назавжди увійшли в арсенал демократичної наукової педагогіки. Його вимога будувати відносини вихователів і вихованців на основі взаємної любові і доброзичливості стало центральною ідеєю гуманістичної педагогіки.

Песталоцці набагато випередив свій час у пізнанні законів виховання і розвитку особистості. Він першим встановив, що всі природні сили і здібності дітей розвиваються в процесі їх вправи в житті і проголосив основний принцип - життя утворює.

Великий російський педагог К.Д. Ушинський справедливо називав І.Г. Песталоцці першим народним учителем і батьком новітньої педагогіки.


ВИСНОВОК

 

На основі всього вищевикладеного ми можемо зробити наступні висновки: Йоганн Генріх Песталоцці - один з основоположників соціальної педагогіки як науки і практики. Він одним із перших дав теоретичне обґрунтування соціальної педагогіки, висунувши ідею створення системи допомоги та підтримки соціально-незахищених верств населення, дітей-сиріт і дітей, які залишилися без піклування батьків, основою якої є не матеріальна благодійність, а прищеплювання людині знань, умінь і навичок, необхідних у суспільному житті, і виховання в ньому прагнення до взаємодопомоги

Джерелами формування його соціально-педагогічних поглядів стали: сімейне виховання, соціально-економічна обстановка в Швейцарії, вчення відомих педагогів Європи – його попередників, таких як Я.А. Коменський і Ж.-Ж. Руссо, а також його власна суспільно-політична та соціально-педагогічна діяльність.

Соціально-педагогічна спадщина І.Г. Песталоцці представляє сукупність ідей і досвіду його практичної діяльності, що зробили істотний вплив на розвиток соціальної педагогіки як науки і практики.

Важливе місце в соціально-педагогічній спадщині І.Г. Песталоцці займають проблеми підготовки вихователів дитячих установ, під якою слід розуміти ідеї та досвід швейцарського педагога, що відображають основні етапи, зміст і методику формування вихователя.

Соціально-педагогічна діяльність І.Г. Песталоцці будувалася відповідно до вимог принципів: природовідповідності; виховуючого навчання, соціальної обумовленості виховання дитини; індивідуального підходу до вихованця і ін

Практична діяльність І.Г. Песталоцці і його соціально-педагогічні ідеї мали значний вплив на розвиток різних на правлінь підготовки вихователів дитячих установ: підготовку вчителів народних шкіл і підготовку керівників дитячих виховних закладів і педагогічних семінарій. Соціально-педагогічна спадщина І.Г. Песталоцці істотно вплинула на практичну діяльність і теоретичні погляди багатьох видатних педагогів, які займалися підготовкою вихователів дитячих установ. Послідовники І.Г. Песталоцці продовжували розвивати його ідеї. Зокрема: І.Ф. Гербарт продовжив розробку "методу" початкового навчання дитини раннього віку; Ф.В.А. Фребель приділив значну увагу визначенню змісту ігрової діяльності з дітьми молодшого віку; Ф.А.В. Дістерверг продовжив обґрунтування моделі підготовки вчителів народних шкіл; К.Д. Ушинський виявив основні шляхи підвищення ефективності підготовки вихователів дитячих установ; П.Ф. Каптерев розширив зміст "методу" (у його широкому і вузькому розумінні).


СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

1. Духавнева А.В., Столяренка А.Д. Історія зарубіжної педагогіки та філософія освіти. Серія "Підручники, навчальні посібники". Ростов н / Д: Фенікс, 2000 .- 480с.

2. Історія педагогіки та освіти. Від зародження виховання в первісному суспільстві до кінця XX ст.: Навчальний посібник для педагогічних навчальних закладів Під ред. академіка РАО А.І. Піскунова. 2-е вид., Испр. і додатк. М.: ТЦ Сфера, 2001. 512 с. т

3. Песталоцці І.Г. Вибрані педагогічні твори: У 2-х т. Під ред. В.А. Ротенберг, В.М. Кларіно. Т.1. М.: Педагогіка, 1981. 336 с.

4. Песталоцці І.Г. Вибрані педагогічні твори: У 2-х т. Під ред. В.А. Ротенберг, В.М. Кларіно. Т.2. М.: Педагогіка, 1981. 416 с.

5.Пінкевич А.П., Мединський Є.М. Йоганн Генріх Песталоцці: Його життя, вчення і вплив на російську педагогіку. - М., 1927.

6. http://crk-knteu.kiev.ua/54371-Pedagogicheskaya_teoriya_Ioganna_Genriha_Pestalocci.html

7. http://www.bestreferat.ru/referat-212678.html

8.http://www.br.com.ua/print/index/83165?KeepThis=true&TB_iframe=true&width=600&height=480

9. http://studentam.net.ua/content/view/3793/114

10.http://ua-referat.com/ІГ_Песталоцці_-_реформатор_початкового_навчання

3

 



Информация о работе Реформаторська педогогіка Песталоцці