Права дітей в сім'ї

Права дітей в сім’ї

     Права людини тісно пов’язані з розвитком моральних правил та духовних цінностей людей. Почуття свободи, рівності, власної гідності проявлялись у людства поступово. Найчастіше  ми говоримо про особисті права. Особисті права стосуються охорони приватного  життя особистості, її свободи, безпеки, власності.

      Складною проблемою сучасного  суспільства є й права дитини, оскільки, на жаль, життя, здоров’я, навчання, щастя дітей усього світу поки ще недостатньо захищені. Кількість нещасних дітей не зменшується. Сьогодні 250 млн. дітей у світі живе за рахунок важкої праці, жебрацтва, пограбувань. 30 млн. дітей не мають можливості відвідувати школу. Кожен рік від хвороб помирає 5 млн. дітей. Розповсюджується торгівля дітьми, використання дітей, від яких відмовились батьки для пересадки органів.

     Справа, розпочата Загальною Декларацією  прав людини, була продовжена іншими міжнародними документами ООН: рекомендаціями, конвенціями, пактами. Прийнято велику кількість  документів на регіональному рівні  – європейських, міжамериканських, міжарабських, між африканських конвенцій. Для Європи найважливіше значення має  Європейська Конвенція про захист прав людини 1950 року. Створені спеціальні органи та органи та організації, що захищають  права людини, якщо вони порушуються.

       Але не тільки права дорослих  потребують визначення і захисту.  Складною проблемою сучасного  людства є й права дітей,  оскільки, на жаль, життя, здоров’я, навчання, щастя дітей усього  світу поки що недостатньо  захищені. Про це багато пишуть  і говорять, дехто намагається  допомагати. Але кількість нещасних  дітей не зменшується.

Сім’я та права дітей

         Сім’я відіграє важливу роль  у житті кожної людини, оскільки  саме в  ній народжується  і виховується більшість дітей,  а зростаючи, вони створюють  власні сім’ї. Стати членом  сім’ї можна внаслідок народження, шлюбу, усиновлення, виховання.  В юридичній науці сім’єю називають  спільність людей, які пов’язані  між собою кровними, родинними  або шлюбними зв’язками, взаємною, моральною і матеріальною підтримкою  та відповідальністю, спільним проживанням  і веденням господарства.

        Відносини, що складаються між  членами сім’ї називаються сімейними.  Такі відносини регулюються нормами  сімейного права. Відповідні правові  норми місяться в Конституції  України, Кодексі про шлюб та  сім’ю, міжнародних документах. Сімейні відносини регулюються також традиціями, мораллю, звичаями, релігією.

         Нам доводилося стикатися в  житті з випадками, коли батьки  не поважають своїх дітей як  особистостей, недостатньо піклуються  про них, зловживають своїми  правами, навіть застосовують  насильство. У таких випадках  виникає потреба захищати дітей  від самих батьків. На захист  прав та інтересів дітей можуть стати родичі або той з батьків, який належно виконує свої обов’язки і не зловживає правами. Права та інтереси дітей захищають не тільки батьки, а й держава через органи опіки та піклування, що існують в кожному місті (районі), а також прокурор, суд.

       Більшість людей вважає недоцільним  втручання в сімейні відносини,  це – делікатна справа, яка  потребує розсудливості, об’єктивності,  врахування інтересів дитини. Але  коли дитини потребує захисту  в сім’ї – держава втручається в сімейне життя. Суд може навіть позбавити батьківських прав. Якщо батьківських прав позбавлений один з батьків, то дитина передається на виховання іншому; у випадку позбавлення прав обох батьків – органам опіки і піклування. Такі батьки не звільняються від обов’язку сплачувати аліменти на користь своїх дітей. Бачитись з дітьми вони можуть лише з дозволу органів опіки і піклування. Позбавленні батьківських прав, вони не можуть успадкувати майно своїх дітей, а також не мають права вимагати від них коштів на утримання в разі непрацездатності та нужденності. У разі усвідомлення батьками своєї хибної поведінки і виправлення, рішенням суду вони можуть бути поновлені у своїх правах.  

       Існує декілька видів насильства:

1. Фізичне насильство;
2. Сексуальне насильство;
3. Психічне насильство;
4. Зневажання потребами та інтересами дитини;
5. Відсутність у жінки любові до дитини.

   Будь-який вид жорстокого поводження з дитиною  веде до різних негативних наслідків, але їх об’єднує одне – шкода здоров’ю чи загроза для їхнього життя.

      У 2010 р. в Україні порушено 100 кримінальних справ за завдання дітям побоїв.

  Керівник центру Інституту проблем родини та молоді Жанна Петрачко під час прес-конференції, присвяченої питанням захисту дітей  від насильства, привела приклади жорстокого відношення до дітей.

       За словами Петрачко, в одній  з областей нині 14-річна дівчина  протягом 5 років зазнавала регулярного  насильства з боку рідного  батька, який спокусив її, коли  дитині було 9 років. За цей  час ніхто з вчителів не  звернув уваги на психологічний  стан дівчинки, не було реакції  і з боку сусідів, зазначила   Петрачко. У той же час сусіди  згодом стверджували, що неодноразово  чули звук від бійок, що долинали  з оселі цієї родини. Із заявою  про факти насильства на дівчинкою  звернулась її бабуся, заявила  Петрачко. 

     Тільки  за І квартал 2011 року в центральних ЗМІ наводились чисельні факти нелюдського ставлення до дітей:

• у лютому 2011 року на Дніпропетровщині, за відсутності дома матері, її співмешканець забив до смерті дворічного пасинка за те, що дитина оправилась у ліжку. Внаслідок звірячого побиття малюк отримав черепно-мозкову травму, була відбита селезінка, що і стало причиною смерті. Свої дії вбивця пояснив намаганням виховати пасинка та перестарався;
• у березні 2011 року в місті Обруч на Житомирщині колишня вихователька інтернату, що стала прийомною матір’ю для двох дівчаток п’яти та шести років і їх трирічного братика, у своєму будинку на околиці міста протягом трьох днів жорстоко била їх палицею та наносила опіки на тіло розпеченим металевим прутом. Хлопчик був доставлений до лікарні в непритомному стані;

Як  держава захищає  права дітей?

     Тому  держава і право правовими  засобами охороняють та захищають сім’ю. З метою посилення захисту прав дітей від насильства й експлуатації в усіх її формах, підвищення рівня поінформованості учнівської молоді Кабінетом Міністрів були розроблені «Концепція запобігання та використання найгірших форм праці дітей», організацією «Жіночий консорціум України» була започаткована програма запобігання торгівлі дітьми. 

     Якщо  стосунки дітей і батьків побудовані на любові, повазі, дотриманні взаємних прав і виконанні обов’язків, вони не ускладнюються конфліктами. Іноді, на жаль, буває навпак, коли для розв’язання  деяких складних ситуацій потрібні інші способи. Існують державні служби і  консультації, що допомагають вирішити сімейні конфлікти. Якщо ж згоди  досягти не вдається, люди звертаються  за допомогою до закону.

       Цивільні та сімейні справи  розглядаються міськими і районними  судами. За загальним правилом  громадяни можуть звернутися  в суд за місцем проживанням,  з якою виникли протиріччя.

     У кожному випадку фізичного та психічного насильства дитина потребує захисту. У кожному місті (районі) існує Служба у справах неповнолітніх, яка згідно із законом України створюється при місцевих радах народних депутатів. Співробітники цих служб ведуть облік «неблагополучних сімей» і стежать за дотриманням у них прав неповнолітніх.

        Про дітей з таких сімей  працівники Служби отримують  інформацію від учителів шкіл, лікарів поліклінік, а також від  самих неповнолітніх, які звертаються  до них без посередньо або  використовують телефон довіри. Якщо надходить сигнал про   порушення батьками прав дитини, Служба створює комісію у складі  працівника Служби,  спеціаліста  у справах дитинства, психолога,  а іноді й працівника міліції  і відвідує помешкання, де проживає неповнолітній. Члени комісії проводять бесіду з батьками, родичами, сусідами, а також, з дозволу батьків, із самим неповнолітнім. 

Висновок

     Отже, ґрунтуючись на викладених фактах, можна зробити висновок, що сімейно-побутова сфера потребує нагального реформаторського впливу як з боку держави, так і  з боку суспільства. Держава повинна  забезпечити захист дітей, які зазнають насильницького впливу у сімейно-побутовій  сфері.

Проте, я гадаю, світ з часом перетвориться  на кращий, бо люди зрозуміють, що насильство ні до чого доброго не приведе. Насильство –  це зло, що калічить наші душі. Отже, щоб стати кращими потрібно змінити  навколишній світ, починаючи з  себе, зі своїх друзів та знайомих. Якщо кожен з нас зміниться, то, на мою  думку, зміниться й наше життя, а  значить, щезне насильство.