Автор работы: Пользователь скрыл имя, 20 Ноября 2011 в 01:39, реферат
Педагогічна технологія критичного мислення. Технологія навчання як дослідження. Інтегральна педагогічна технологія. Технологія формування творчої особистості. Технологія розвивального навчання. Інформаційні технології навчання. Технологія особистісно орієнтованого уроку
Основною рисою технологій навчання є орієнтація на чітко окреслену мету, визначення принципів і розробка прийомів оптимізації освітнього процесу, а також оцінювання методів, які застосовуються.
На даний час існує чимало технологій навчання, кожна з яких має право на існування, вивчення і впровадження. Скромний досвід автора доповіді дозволяє виокремити серед них наступні:
З середини 50-х років появився новий технологічний підхід до будови самого навчального процесу.
Структура всіх педагогічних технологій єдина:
Відмінність технологій полягає в особливостях змісту елементів їх структури.
Критеріями технологічності за М.Чошановим являються:
Педагогічна технологія критичного мислення
Мислення - це нове створення світу.
Альберт Камю.
Дана технологія - спільний міжнародний проект освітян - методична система "Розвиток критичного мислення при викладанні різних предметів", в розрізі проекту "Читання та письмо для критичного мислення" (ЧПКМ). Технологія розвиває в учнів здатність мислити критично та раціонально, використовувати та оцінювати знання.
Ефективна стратегія розвиває в учнів готовність і вміння роздумувати над прочитаним, бути учасником текстової дії, вчитися користуватися текстом, бути текстовим аналітиком. Технологія критичного-мислення передбачає формування в учнів соціально-критичної грамотності.
Серед невпинного потоку інформації дуже важливо вибрати головне, необхідне саме тепер. Уміння вибрати найголовніше - запорука успіху. Майбутнє відкриється тільки для того, хто зуміє критично осмислити отриману інформацію і виробити власний план щодо її реалізації. Це можуть зробити ті люди, які здатні критично мислити.
Стратегія критичного мислення сприймається сьогодні як перспектива самореалізації особистості в умовах демократичного суспільства.
Мета технології - формування власної точки зору, впевнено вести дискусії та приймати виважені рішення, самостійно здобувати знання, вчитись відкрито спілкуватись, логічно мислити та аргументувати.
Серед методик, які допомагають сформувати і розвинути критичне мислення можна назвати такі (див. додаток № 1):
Застосування цих методик викликає інтерес до читання, творчості, поштовх до вільного мислення, дає можливість показати себе в колективі, відбувається розкріпачення особистості - дитина почувається вільно, спокійно, впевнено.
Так, модельний урок із використанням інтерактивних стратегій - це активна пошуково-пізнавальна діяльність школяра, в процесі якої він вчиться мислити критично, виважуючи значимість прочитаного, а значить - концептуально. Такий урок досить ефективний, хоча вимагає багато часу, концентрації уваги, чітко фіксованої мети.
Технологія навчання як дослідження
У Національній доктрині розвитку освіти України у XXI столітті, проект якої був схвалений II Всеукраїнським з'їздом працівників освіти, наголошується на формуванні в дітей та молоді цілісної картини світу, здібностей і навичок самостійного наукового пізнання. А це неможливо без дослідницької діяльності.
Пізнавальні конфлікти,
які виникають в процесі
Метою дослідницької технології є набуття учнями навиків дослідницької роботи, формування активної, творчої особистості. Роль учителя в процесі дослідницьких методів навчання полягає в:
Дослідницька технологія вимагає від учителя чітко визначити ті теми програмного матеріалу, розкриття яких саме через постановку дослідів матиме найвищий результат. Найціннішим моментом на уроках з застосуванням дослідницької технології є самостійне виведення учнями правильних, наукових висновків на основі отриманих результатів.
Інтегральна педагогічна технологія
(за О.Мариновською)
Інтегральний підхід до навчання нині не тільки актуальний, але й перспективний. Побудова предметного навчання за інтегрованим типом відповідає завданням особистісно-орієнтованого навчання, бо дає можливість виявити ставлення учня до навколишнього світу, що є для нього цілісним і багатогранним.
Традиційний предметний підхід до навчання передбачає поділ знань на гуманітарні, природничі та технічні галузі. У наш час стоїть питання не просто про набуття наукових знань учнями з окремих навчальних предметів, а про створення цілісної картини дійсності, "образу світу".
Тому принципами інтегративної педагогічної технології є:
Мета і завдання інтегральної педагогічної технології
Створити оптимальні умови для розвитку та самореалізації школяра шляхом формування цілісних знань про виучуваний об'єкт, які служать основою творення "образу світу”. Завдання:
Зміст технології
Інтеграція як зміст-технології передбачає пошук спільних платформ для зближення предметних знань та отримання нових на стику традиційних.
Бінарні навчальні заняття та інтегровані уроки нетрадиційні за формою про ведення. У їхній назві відображена сутнісна характеристика кожного з них, що полягає в " об'єднанні " зусиль учителів різних предметів (або інших фахівців), в інтеграції знань про певний об’єкт вивчення, здобутих засобами різних навчальних дисциплін.
Фахівці з інших предметів залучаються тоді, коли реалізація мети уроку учителем утруднена: "...вчителеві доводиться розкривати ті сторони виучуваного об’єкту, які не входять у зміст його предмета, але без яких цілісне уявлення про об'єкт вивчення сформувати не можна".
Учитель основного предмета та вчитель-асистент (чи асистенти) формують модель-проект інтегрованого уроку, узгоджують навчальну діяльність навколо спільної освітньої мети. Добираються оптимальні методи та прийоми, форми роботи. Картина сприйняття дійсності постає перед школярами цілісною, твориться "образ світу". Навчальні заняття на інтегрованій основі можуть бути проведені у формі усною журналу, екскурсії, змагання, театралізації тощо.
Особливо уважно слід підійти до відбору навчального матеріалу та побудови уроку. Тут можна виділити такі етапи:
Інтегровані уроки полягають в об'єднанні тань про певний об'єкт вивчення, здобутих засобами різних навчальних дисциплін.
Технологія формування творчої особистості
Кожна цивілізована країна дбає про творчий потенціал суспільства взагалі і кожної людини зокрема.
Кожна особистість наділена надзвичайно багатим творчим потенціалом, який у житті часто залишається нереалізованим через об'єктивні чинники. Завдання школи - забезпечити, щоб їх було якомога менше; прищеплювати навички, завдяки яким людина самостійно керуватиме своєю пізнавальною активністю, буде самостійно мислити, приймати неординарні рішення, свідомо вибирати свою життєву позицію, генерувати оригінальні ідеї.
На уроках формування творчої особистості вчитель домагається не накопичення знань та вмінь, а збагачення учнів творчим досвідом, їх самореалізації. Сприятимуть цьому високий рівень активного мислення, організованості і цілеспрямованих навчальних процесів.
Зміст технології полягає у створенні вчителем ситуації творчої переробки, узагальнення, експериментування, пошуку; використання ігрових моментів, що стимулюють прояви самостійності учнів, їх творчих можливостей.
Учитель, який творчо реалізує свої педагогічні здібності під час спільної праці формує в учнів:
Форми проведення уроку: урок-подорож, урок - брейн-ринг, урок - панорама, творча майстерня, прес-конференція.
Технологія розвивального навчання
Розвиток - це те, що залишилось в людині після того, як вона забула, чому її навчали.
З. Береговський.
Знання неможливо передати учневі, їх можна запропонувати, підказати, але оволодіти ними людина повинна шляхом власної діяльності.
У традиційній школі на всіх етапах уроку все бере на себе вчитель. Дитина не прилучена практично до процесу пізнання інформації. Окрім того в початкових класах формується конкретне мислення дитини, а в середніх -теоретико-дослідницьке. Більшість учнів не готові до переходу від одного виду мислення до іншого. Тому в 5-6 класах спостерігається зниження інтересу до знань.
У розвивальному навчанні центральною фігурою, від якої залежить успіх, є не вчитель, а учень. І функція вчителя полягає не в передачі знань, а в організації навчальної діяльності дітей.