Компетентісно-зорієнтований підхід до навчання

     Реферат

     Тема: «КОМПЕТЕНТІСНО-ЗОРІЄНТОВАНИЙ ПІДХІД ДО НАВЧАННЯ»

     Виконавець: студентка ІІІ курсу факультету англійської мови

     Темченюк Оксана Юріївна

     Науковий  керівник: магістр педагогічної освіти, старший викладач

     Караваєва В.Д. 

     Об’єктом дослідження є компетентісно-зорієнтований підхід у педагогічній теорії.

     Предметом дослідження є компетентісно-зорієнтований підхід в навчанні.

     Метою дослідження є спроба розкрити поняття та сутність компетентісно-зорієнтованого підходу; спроба визначити та теоретично обґрунтувати шляхи формування ключових компетентностей у загальноосвітній школі та засоби оцінювання рівня їх сформованості в учнів.

     У відповідності з метою дослідження  були поставлені завдання дослідження:

     1. Розкрити поняття та сутність компетентності.

     2. Визначити класифікацію та структурування ключових компетентностей.

     3. Вивчити шляхи формування компетентностей

     4. Дослідити засоби оцінювання сформованості основних груп компетентностей учнів.

     В  нашому дослідженні ми використали  метод вивчення літературних джерел, метод спостереження.

     Структура роботи зумовлена її логікою, що виявляється  у послідовному виконанні теоретичних  завдань, підпорядкованих досягненню поставленої мети. У вступі обґрунтовується актуальність теми дослідження розкривається сутність розробленості проблеми, формулюються мета і завдання роботи, визначаються її теоретична та методологічна основа, наукова новизна, теоретичне та практичне значення одержаних результатів.

     Структура курсової роботи включає наступні питання: поняття та сутність компетентності як педагогічного явища, класифікація ключових компетентностей за А. Хуторським та офіційним українським освітянськім документі «Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти», формула компетентності; аналіз методів формування компетентностей в учнів; можливості навчальних предметів щодо формування компетентностей; принципи оцінювання рівня сформованості ключових компетентностей учнів.

     Організація дослідження. Дане наукове дослідження проводилося у три етапи. На першому етапі було зроблено теоретико-історичний аналіз проблеми компетентістно-зорієнтованого підходу у навчанні.

     На  другому етапі  було розроблено міні-експеримент.

     На  третьому етапі  завершено опрацювання та систематизація отриманих результатів, теоретичні та практичні дослідження було подано у вигляді курсової роботи та реферату.

     Експериментальною базою дослідження була ЗОШ І-ІІІ  ступенів № 7 м. Макіївки, Донецької  області.

     Результати  теоретичного вивчення проблеми свідчать про те, що компетентність – поняття складне, в явищі компетентності можна виокремити певні напрями та групи. Зміст освіти розподіляється на метапредметний, якому відповідають ключові компетентності;  міжпредметний, йому відповідає група загально предметних компетентностей;  предметний, котрому відповідає група предметних компетентностей. Серед шляхів формавння компетентностей педагоги науковці виділяють три найефективніших, а саме метод проектів, навчальне портфоліо, та «Розвиток критичного мислення через читання та письмо». Дослідження допомогло висвітити, зясувати та підтвердити можливості та ефективність компетентісно-зорієнтованого підходу до навчання.

     За  результатами дослідження сформульовано  наступні висновки:

1. Поняття компетентності за А.В. Хуторським це володіння людиною відповідною компетенцією, що містить її особистісне ставлення до предмета діяльності.
2. Педагоги-науковці виділяють певні напрями та групи компетентностей. Зміст освіти розподіляється на метапредметний, якому відповідають ключові компетентності;  міжпредметний, йому відповідає група загально предметних компетентностей;  предметний, котрому відповідає група предметних компетентностей.
3. Існують різноманітні шляхи формування компетентностей. Російськими та українськими педагогами-науковцями були досліджені деякі з них, але вони погоджуються що найбільш ефективним є метод проектів. Метод пройшов апробацію в деяких самарських школах, та в НВК № 16 м. Мелітополя. Але ж ми маємо зазначити що використовуючи ізольовано один метод неможна досягнути хороших результатів, тому ми зробили спробу визначити можливості навчальних предметів щодо формування компетентностей базуючись на досвіді українських педагогів.
4. Для того щоб виявити рівень сформованості певної компетенціі треба правильно оцінити її. Проблема оцінювання сформованості основних груп компетентностей є найменш розробленою та найбільш серйозною проблемою в упровадженні компетентнісного підходу. Н.В. Бухлова  пропонує такий метод оцінювання:  вимоги представлені у вигляді таблиці, де по горизонталі подано опис джерел інформації, з якими учень працює під час виконання завдань тесту, стислу характеристику діяльності здобування, первинної систематизації інформації та її опрацювання. Вертикаль таблиці поділено на чотири рівні та чотири підрівні оволодіння компетентностями, які умовно співвіднесені з певними віковими категоріями учнів:  рівень І – 4-5 класи, рівень II – 5-7 класи, рівень III – 7-9 класи, рівень IV – 9-11 класи.
5. Нами було розроблено міні-експеримент щодо оцінювання рівня сформованості компетентностей учнів. Розроблений нами план оцінювання проекту, який презентують учні, дозволяє вчителю оцінити сформованість різних груп компетентностей кожного учня класу, скорегувати роботу класу, продовжити формування колективу класу.

     Обрана тема курсової роботи має аспекти для подальшого дослідження: перевірка ефективності методів формування ключових компетентностей учнів, підходів до оцінювання сформованих груп компетентностей. Ми вважаємо цю тему перспективною при подальшому написанні дипломної роботи.

     Структура курсової роботи містить вступ, два розділа, список використаних джерел та додаток. Основний зміст роботи викладено на 33 сторінках.