Бездоглядність підлітків та її наслідки. Що робить підлітка важким

Бездоглядність  підлітків та її наслідки. Що робить підлітка важким. 

Мета. На конкретних прикладах проаналізувати випадки виховання, які викликають найбільше проблем у батьків, дійти спільної думки. Залучати батьків до читання педагогічної літератури. Ознайомити з правами дитини, виховувати повагу до дитини, як до рівноправного члена сім'ї.

Форма. Батьківські збори з елементами ділової гри.

Обладнання. Тест для батьків. Виставка педагогічної літератури. Пам'ятка для батьків.

Плакати з крилатими  висловами:

«Вихователь сам має бути тим, ким хоче зробити вихованця».

В. Даль

«У  вихованні вся  справа в тому, хто  вихователь».

Д. Писарєв

«Вихователю треба глибоко  знати життя, щоб  до нього готувати».

Л. Толстой

«Батьки — приклад для  дитини».

«Виховувати - ховати від зла». 

Учитель. Доброго дня, шановні гості. Ми раді вітати вас на сьогоднішній діловій грі. Хто з батьків не мріє, щоб його дитина виросла найрозумнішою, найвродливішою, найсильнішою, найдобрішою і наймужнішою, хто не сподівається, що люди поважатимуть сина чи доньку за працьовитість і знання справи, за вихованість. Одним словом, ми мріємо про всебічну досконалість наших дітей.

Учитель. Всебічний, гармонійний розвиток — наш ідеал. Ідеал і сімейного, і суспільного виховання. Але скільки треба наполегливої і кваліфікованої праці батьків і вчителів, щоб наші діти ввібрали все багатство інтелектуальної, моральної культурної спадщини, виробленої людством.

Учитель. Виховувати - це значить творити людину. Сьогодні ми поговоримо про деякі складні випадки, з якими зуcтрічаютьcя батьки у вихованні дітей. Та спочатку давайте познайомимося з нашими учасниками. (Називає імена учасників, які погодилися взяти участь.)

Учитель. Ви всі працюєте в різних сферах, спілкуєтеся з різними  людьми, але всіх вас об'єднує те, що у вас є діти.

Учитель. А розпочнемо ми з вами зустріч із простого тестування, яке дасть вам можливість перевірити ще раз ваші педагогічні здібності. Можливо, саме це тестування не дасть вам у майбутньому припуститися помилок у вихованні вашої дитини. Результати цього тесту знатимете тільки ви, якщо ви відверто дасте відповіді на питання тесту, дізнаєтесь, який ви вихователь. (Усім батькам пропонується тест і простий олівець)

Тест  для батьків «Чи  можете ви?»

1. У будь-який момент залишити всі свої справи і зайнятися дитиною.
2. Порадитися з дитиною, не зважаючи на її вік.
3. Зізнатися дитині в помилці, якої ви припустилися в ставленні до неї.
4. Вибачитися перед дитиною, якщо ви не праві.
5. Стримати себе, якщо вчинок дитини роздратував вас.
6. Поставити себе на місце дитини.
7. Повірити хоча б на хвилинку, що ви добра фея.
8. Розповісти дитині про повчальний випадок зі свого дитинства, який невигідно свідчить про вас.
9. Пообіцяти дитині, що виконаєте її бажання за хорошу поведінку.
10. Завжди утримуватися від слів, які боляче вразять дитину.
11. Надати один день, коли б вона робила все, що їй заманеться,  і поводила себе так, як схоче, а ви ні в`що не втручалися.
12. Не відреагувати, коли ваша дитина вдарила, грубо штовхнула або просто

незаслужено образила іншу дитину.

13. Встояли проти дитячих прохань і сліз, якщо впевнені, що це - примха, забаганка.

Відповіді:

А - можу і завжди так роблю - 3 бали.

Б - можу, але  не завжди так роблю - 2 бали.

В - не можу -І бал. 

Підрахуйте  бали

Якщо ви набрали 30-39 балів, це означає, що дитина - найбільша цінність у вашому житті. Ви дієте правильно, й можете сподіватися на добрі результати.

Сума 16—30 балів: піклування про дитину для вас  питання першорядне. Ви схильні до компромісів, які послаблять виховний ефект. Вам слід серйозно замислитися над підходом до виховання.

Менше ніж 16 балів — перед вами постали серйозні проблеми стосовно виховання дитини.

Учитель. А тепер переходимо до нашої гри. На сьогоднішнє засідання винесено декілька запитань, які стосуються кожного з нас, адже рано чи пізно кожен намагається дати на них відповіді.

Вам здалося, що контакт з дитиною втрачено?

Ще вчора все  було добре й весело. Ви встигали перекинутися слівцем, могли один одного заспокоїти. І ось щось зникає, віддаляється. Дитина відчужена, дивиться «з холодком». Розмова не зав'язується. Невже все розвалюється?

Не бійтеся! Якщо контакт був, він, як правило, не зникає. Однак для цього потрібно докласти зусиль і вам, і дитині. Людина по суті своїй консервативна, звичок дотримується, тим більш таких, з якими їй комфортно і затишно.

Є такі вікові моменти, коли щось змінюється в дитині. Чи у вас відбувається якась нова стадія, і не зрозуміло, як тепер любити, як розуміти.

Не метушіться, крилами не тріпочіть. Форсаж ситуації навантажить дитину, зовсім стривожить вас і не принесе плодів. Влаштуйте день спокою і мовчання. Або й три.

У наших невеликих  життєвих просторах довго не намовчишся. Слово, друге — і зав'язалася розмова. Ось і контакт потихеньку налагоджується. І через якийсь час вже дивуєшся: «Що ж це було?»

Якщо ж розлад не виправляється, необхідно «копати глибше». А чи був контакт взагалі? Чи існував він лише в уяві батьків? Адже те, що дитина слухняно розповідає про шкільні події,— це ще не довіра, а якщо на когось поскаржитися — це ще не таємниця душі.

А може, це ви переключилися  на деякий час на свою роботу-турботу, і дитина відчула себе загубленою, нікому не потрібною?

Ні в якому  разі не можна припиняти працювати  над собою, над проблемою виховання дитини, вашим спільним життям. Якщо уважно і лагідно подивитися в дитячі очі, ви обов'язково помітите погляд у відповідь.

Ось підслухана розмова між батьками і дитиною: «Ти наша дитина, й батькам видніше, як тебе виховувати».

«А я по телевізору чув, як говорили, що за дітей відповідають усі».

(Обговорення  питання. Виступи  батьків).

Ніхто не хоче, щоб  його дитина виросла жадібною, грубою, злою. І все ж таке трапляється, навіть у гарних родинах. Отже, батьки врешті-решт не розуміють звідки береться доброта, егоїзм, гуманність, байдужість. Виростити дитину нелегко. Доводиться багато чим жертвувати. Добре, якщо жертви розумні. Пожертвуйте, наприклад, поганими звичками.  

Чому таке трапляється? Ваша думка. 

Негативізм є  природною формою боротьби дитини з обмеженнями. Так званий пасивний негативізм — це відмова від виконання розпоряджень, що порушують симетричність відносин з дорослими. Активний негативізм — здійснення дій, що прямо протилежні тим, яких вимагає дорослий. Він є ще більш вираженою формою ствердження своєї рівності з дорослим. В активно-негативній поведінці відтворюється найважливіша функція дорослого: ухвалення рішення, вироблення наміру. Воно будується найпростішим з можливих способів: шляхом створення точного негатива стосовно рішення дорослого. В узагальненій формі такий спосіб дії може бути представлений як «завжди чинити всупереч розпорядженням що віддаються».

Фактичним автором  наміру залишається дорослий, а дитина лише «перекладає» його, заміняючи всі плюси на мінуси, а мінуси на плюси.

У підлітковому віці сприйняття дитини дорослими дуже сильно відрізняється від її самосприйняття. Дорослі недооцінюють рівень її психологічної зрілості, сама вона його переоцінює. Тому не дивно, що вона жагуче бореться за свої «дорослі» права. Положення підлітків ускладнюється тим, що в сучасному суспільстві відсутній який-небудь соціальний інститут, що дозволив би їм реалізувати свою спрямованість на повноцінне входження в дорослий мир наприклад, як це було в часи натурального господарювання. В 12-14 років у підлітка було багато можливостей показати себе «як дорослого». Школа не надає такої можливості. Вона адекватна молодшому шкільному віку, у якому провідною діяльністю є навчальна. Підліткові ж необхідна «арена» для розгортання його соціальної активності.

Рекомендації  для батьків підлітків відповідають тому ж загальному напряму, що й для батьків трирічних дітей. Необхідно усвідомити, що їхня дитина стала вже майже дорослою. А це значить, що вона повинна зайняти в сім'ї нове положення, значно більш рівноправне, ніж раніше. У неї повинні з'явитися іі нові права, й нові обов'язки.

Головне право — це право розпоряджатися собою, воно вимагає високої відповідальності, а відповідальність і зароджується, і проявляється в сумлінному виконанні своїх обов'язків.

Дотримуючись  звичної схеми, батьки часто намагаються  нав'язати дитині обов'язки, «замкнуті» на ній самій: прибирання нею своєї кімнати, сумлінне навчання й ін. Однак подібні вимоги звичайно викликають у підлітків роздратування, тому що вони прагнуть до самостійної організації власного життя й саме в цьому найменш схильні.

Батько. Ви говорите про міру суворості, а можна виховувати дитину без усякої суворості. Якщо робити все розумно і ласкаво, так і життя можна прожити й ніколи не бути суворим із дитиною.

А. Макаренко: «Під суворістю я не розумію який-небудь гнів або істеричний крик. Ні в якому разі. Суворість доречна тільки тоді, коли не має кілких ознак істерії... ваша впевненість, ваше рішення, якщо ви його висловите ласкаво, воно зробить ще більше враження». 

Учитель. Ось і добігає кінця наша зустріч. Ми вдячні за те, що ви відгукнулися на наше прохання, прийшли на ділову гру, щоб поділитися своїми думками, поглядами, переживаннями. Згадкою про нашу зустріч нехай будуть пам'ятки для батьків. (Роздати пам'ятки).

Пам'ятка для батьків

Шановні батьки, пам'ятайте!

1. У дітей, які не знають, що їм робити у час дозвілля, псуються і голова, і серце, і моральність.
2. Допоможіть своїй дитині вибрати корисне заняття.
3. Турбуйтеся про те, щоб дитяче серце не стало грубим, злим, холодним, байдужим і жорстоким у результаті «виховання».
4. Пам'ятайте, батьки! Фізичне покарання - це показник не тільки вашої слабкості, розгубленості, безсилля, а й педагогічного безкультур'я. Ремінь та тумак вбивають у дитячому серці витонченість і чутливість, розбещують людину. Одурманюють її отрутою брехні.
5. Не ставте вашу дитину в становище, коли вона змушена оборонятися брехнею.
6. Говоріть із дитиною так, щоб не залишилося ніякого сумніву в тому, що ви керуєтеся турботою й тривогою за неї, а не бажанням відмахнутися, образити.
7. Будьте, навіть у дрібницях, до кінця правдивими і чесними зі своїми дітьми. Незначну домішку брехливості, штучності дуже добре помічають діти.
8. Не забувайте поділитися із своїми дітьми досягненнями й невдачами, тоді вони відкриватимуть вам свої таємниці, чекатимуть вашої поради, підтримки.
9. Пам'ятайте, батьки! Вашу дитину виховує кожна хвилина життя, кожний куточок землі, кожен ваш крок, слово, справа, з якими її особистість стикається ніби випадково, мимоволі.
10. Враховуйте основні методи виховання й переконання, вправи, стимулювання.

 

Додаток

Поради  педагогам і батькам 

Якщо:

• дитину постійно критикують, вона вчиться ненавидіти;
• дитину висміюють вона стає замкнутою;
• дитину хвалять, вона вчиться бути шляхетною;
• дитину підтримують, вона вчиться цінувати себе;
• дитина росте в докорах, вона вчиться жити з почуттям провини;
• дитина росте в терпимості, вона вчиться розуміти інших;
• дитина росте в чесності, вона вчиться бути справедливою;
• дитина росте в безпеці, вона вчиться вірити в людей;
• дитина живе у ворожнечі, вона вчиться бути агресивною;
• дитина живе в розумінні і дружелюбності, вона вчиться знаходити любов у цьому світі.