Фінанси підприємства

1. Акцизний податок: сутність, особливості розрахунку та внесення до бюджету.

     Акциз - від латинського „accidere” - один з видів непрямого податку переважно на товари масового вжитку (цигарки, алкогольні напої, сіль, сірники, автомобілі, холодильники, парфумерію тощо) .     

В широкому розумінні акциз - це непрямий податок на продаж товарів і послуг на внутрішньому ринку. Цей податок  вилучається не з усієї вартості товару, а лише з її приросту на кожній наступній стадії виробництва та його реалізації. Оподаткуванню підлягає різниця між виручкою, отриманою  компанією від реалізації товарів  і послуг, і витратами на закупівлю  сировини, напівфабрикатів та оплату послуг.      

Акцизний  збір - це непрямий податок на окремі товари (продукцію), визначені законом  як підакцизні, який включається до ціни цих товарів (продукції).     

Відповідно  до законодавства установлено види підакцизних товарів.    

     Головними ознаками акцизного збору є:      

· це непрямий податок;      

· це податок на окремі товари, визначені  законом як підакцизні;      

· сума акцизного збору включається до ціни підакцизних товарів.      

Цей податок встановлюється на високорентабельну  продукцію.  Особливістю акцизного збору є яскраво виділена регулююча функція податку: коригування попиту і пропозиції про підвищенні ціни товару за рахунок включення до неї акцизного збору.      

Держава акумулює кошти, одержані від сплати акцизного збору, і використовує їх на фінансування соціальних та інших програм.       

Акцизний збір  подібний до податку на додану вартість: вони збільшують ціну товару, оскільки входять до неї у вигляді надбавки на стадії реалізації     

Платниками  акцизного збору є:     

а) суб'єкти підприємницької діяльності, а також філії, відділення (інші відокремлені підрозділи) - виробники підакцизних  товарів (послуг) на митній території  України, у тому числі з давальницької  сировини, по товарах (продукції), на які  встановлені ставки акцизного збору  в твердих сумах, а також замовники, за дорученням яких виготовляється продукція  на давальницьких умовах по товарам, акцизний збір по яким встановлений у  процентах до обороту, які сплачують  акцизний збір виробнику;      

б) нерезиденти, які здійснюють виготовлення підакцизних товарів (послуг) на митній території України безпосередньо  або через їх постійні представництва чи осіб, прирівняних до них згідно із законодавством;     

в) будь-які суб'єкти підприємницької  діяльності, інші юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлення, інші відокремлені підрозділи, які імпортуються на митну територію України підакцизні товари, незалежно від наявності  внесених до них іноземних інвестицій;     

г) фізичні особи - резиденти або  нерезиденти, які ввозять (пересилають) підакцизні речі або предмети на митну  територію України у вигляді  супроводжувального або не супроводжувального багажу, а також фізичні особи, які одержують такі підакцизні речі (предмети), переслані (надіслані) з-за митного кордону України у  вигляді поштових чи інших відправлень або не супроводжувального багажу, в обсягах або вартістю, що перевищують  норми безмитного провезення (пересилання) для таких фізичних осіб, визначені  митним законодавством;     

д) юридичні або фізичні особи, які  купують (одержують в інші форми  володіння, користування або розпорядження) підакцизні товари у податкових агентів .     

Об'єктом  оподаткування акцизним збором є:     

- обороти з реалізації вироблених  в Україні підакцизних товарів  (продукції), в т.ч. з давальницької  сировини шляхом їх продажу,  обміну та інші товари (продукцію,  роботи, послуги), безплатної передачі  товарів (продукції) або з частковою їх оплатою, а також обсяги  відвантажених підакцизних товарів(продукції), виготовленої з давальницької  сировини;      

- обороти з реалізації (передачі) товарів (продукції) для власного  споживання, промислової переробки  (крім оборотів із реалізації (передачі) для виробництва підакцизних  товарів), а також для своїх  працівників;      

- митна вартість товарів (продукції), які імпортуються (ввозяться, пересилаються)  на митну територію України,  у тому числі в межах бартерних  (товарообмінних) операцій або без  оплати їх вартості чи з  частковою оплатою.     

У разі продажу ( інших видів відчуження) податковими агентами підакцизних  товарів (продукції) об'єктом оподаткування  є:     

- для вироблених на території  України товарів (продукції) - обороти  з реалізації таких підакцизних  товарів (продукції), включаючи вартість  будь-яких додаткових послуг або  робіт, пов'язаних із такою  реалізацією;     

- для імпортованих (ввезених, пересланих) на митну територію України  товарів (продукції) - обороти з  реалізації таких підакцизних  товарів (продукції) включаючи  вартість будь-яких додаткових  послуг або робіт, пов'язаних  із такою реалізацією на митній  території України, але не менше  митної вартості таких підакцизних  товарів (продукції) з урахуванням  сум сплаченого або нарахованого, але не сплаченого ввізного (імпортного) мита .     

    Акцизний  збір не справляється при реалізації підакцизних товарів (продукції):      

- на експорт за іноземну валюту;     

- легкових автомобілів спеціального  призначення для інвалідів, оплата  вартості яких провадиться органами  соціального забезпечення, а також  легкових автомобілів спеціального призначення (швидка медична допомога, міліція тощо) за переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України;     

- при вивезенні з митної території  України підакцизної продукції,  набутої інвестором у власність  на умовах угоди про розподіл  продукції.     

Акцизний  збір обчислюється:     

а) за ставками у процентах до обороту  продажу;     

- товарів, що реалізуються за  вільними цінами, - виходячи з  їхньої вартості за цінами  без урахування торгівельних  знижок, а також сум податку  на добавлену вартість. При закупівлі  імпортних товарів оподаткований  оборот визначається виходячи  з їх митної вартості. При визначенні  вказаної вартості іноземна валюта  перераховується у національну  валюту України за курсом Національного  банку України , що діє на  день подання митної декларації.      

б) у твердих сумах з одиниці  реалізованого товару (продукції):     

- ставки акцизного збору є єдиними  на всій території України;      

- суми акцизного збору з ввезених на територію України товарів зараховуються до державного бюджету, а з товарів, вироблених в Україні - до місцевого бюджету за місцем їх виробництва і державного бюджету у співідношеннях, установлених Верховною Радою України.      

Крім  того, для громадян, що займаються підприємницькою  діяльнястю без створення юридичної  особи податок визначається, виходячи з фактичного обороту в роздрібній вартості за вирахуванням сум комісійного  збору, а при наявності вантажної  митної декларації по імпортних товарах - виходячи з їх митноі вартості з  урахуванням акцизного збору.

   Залежно від виду підприємницької діяльності обчислення об'єкта оподаткування має деякі особливості. Законодавством визначено такі об'єкти оподаткування:

- обороти з реалізації вироблених  на внутрішньому ринку товарів,  як зроблених на території  України підакцизних товарів.  При цьому оборотом з реалізації  є продаж, обмін на інші товари, безоплатна передача. В оподаткований  оборот включається реалізація (передача) товарів для власного споживання, промислової переробки, а також  для своїх працівників (у тому  числі і в порядку натуральної  оплати праці);

- митна вартість імпортованих  товарів, у тому числі в межах  бартерних (товарообмінних) операцій, отриманих без оплати їхньої  вартості.

   Строки сплати акцизного збору в бюджет залежать від виду підакцизних товарів, суми податку.

Підприємства-виробники, що реалізують спирт, алкогольні напої, пиво, сплачують  податок на третій робочий день після  здійснення обороту з реалізації.

Підприємства-виробники, що реалізують тютюнові вироби, податок сплачують  один раз на місяць (до 16 числа), виходячи з фактичного обсягу реалізації за минулий місяць.

Власники (замовники) алкогольних  напоїв, спирту, пива, тютюнових виробів, виготовлених в Україні з використанням  давальницької сировини, сплачують  податок не пізніше дня отримання  продукції.

Підприємства, (крім указаних вище), в  яких середньомісячна сума акцизного  збору за минулий рік становила  понад 25 тис. грн., сплачують податок  щодекади (15, 25 числа поточного місяця і 5 числа місяця, наступного за звітним), виходячи з фактичного обороту за звітну декаду.

Решта підприємств сплачує податок  щомісяця до 15 числа також виходячи з фактичного обороту за минулий  місяць.

За імпортовані підакцизні товари акцизний збір сплачується під час  «розмитнення» імпортного товару.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Процес розподілу та використання прибутку на підприємствах.

   Прибуток є однією з основних категорій товарного виробництва, що характеризує відносини, які виникають у процесі суспільного виробництва.

Поява прибутку безпосередньо пов'язана з появою категорії "витрати виробництва". Прибуток — це та частина додаткової вартості продукту, яка залишається після покриття витрат виробництва. Відокремлення частини вартості продукції у вигляді витрат у грошовому вираженні є собівартістю продукції.

   Додатковий продукт — вартість, створювана виробниками понад вартість необхідного продукту. Додатковий продукт властивий усім суспільно-економічним формаціям і є однією з важливих умов їх успішного розвитку.

   Прибуток — частина додаткової вартості, виробленої, реалізованої та готової до розподілу. Підприємство одержує прибуток після того, як втілена у створеному продукті вартість реалізується і набуде грошової форми.

   Отже, об'єктивна основа прибутку пов'язана з потребою первинного розподілу додаткового продукту. Таким чином, прибуток — об'єктивна економічна категорія, тому на його формування впливають об'єктивні процеси, що відбуваються в суспільстві, сфері виробництва й розподілу валового внутрішнього продукту.

   Водночас прибуток — це показник, який формується на мікрорівні. Прибуток відображає результати фінансово-господарської діяльності підприємств як суб'єктів господарювання і зазнає впливу багатьох чинників.

   У формуванні прибутку підприємств є особливості залежно від сфери їх діяльності, галузі господарства, форми власності, розвитку ринкових відносин тощо.

   На формування прибутку як фінансового показника роботи підприємства, що відображається в офіційній звітності суб'єктів господарювання, впливає встановлений порядок визначення фінансових результатів діяльності; обчислення собівартості продукції (робіт, послуг); загальногосподарських витрат; визначення прибутків (збитків) від фінансових операцій та іншої діяльності. Отже, прибуток — важливий показник, що характеризує фінансовий результат діяльності підприємства.

   Зростання прибутку означає збільшення потенційних можливостей підприємства, підвищення ступеня його ділової активності. За прибутком визначається доля доходів власників підприємств, розміри дивідендів акціонерів та інших доходів. Прибуток визначає також рентабельність капіталу, впливає на вартість усього підприємства загалом.

   Різне значення прибутку посилюється з переходом держави до ринкових умов господарювання. Підприємства недержавної форми власності, отримавши фінансову самостійність і незалежність, мають право самостійно визначати напрями використання прибутку після сплати обов'язкових платежів та відрахувань. Прибуток є джерелом забезпечення як внутрішньогосподарських потреб підприємств, так і джерелом формування бюджетних ресурсів держави. Тому успішна, прибуткова діяльність підприємств основа економічного розвитку держави.

   Облік і визначення фінансових результатів — прибутку (збитку) здійснюється за такими видами діяльності підприємства: звичайна діяльність, у тому числі операційна й інша звичайна діяльність; а також діяльність, пов'язана з виникненням надзвичайних подій. Підприємство може одержувати прибуток у результаті операційної, фінансової та інвестиційної діяльності.

   Відповідно до стандартів бухгалтерського обліку, прибуток — це сума, на яку доходи перевищують пов'язані з ними витрати.

   Збитком вважається перевищення суми витрат над сумою доходів, для отримання яких здійснювалися витрати.

   Валовий (загальний) прибуток (збиток) розраховується як різниця між чистим доходом від реалізації продукції та собівартістю реалізованої продукції.

   Прибуток (збиток) від операційної діяльності визначається як алгебраїчна сума валового прибутку (збитку) й іншого операційного доходу, адміністративних витрат, витрат на збут та інших операційних витрат.

   Прибуток (збиток) від звичайної діяльності до оподаткування розраховується як алгебраїчна сума прибутку (збитку) від операційної діяльності, фінансових та інших доходів, фінансових та інших витрат.

   Прибуток від звичайної діяльності після оподаткування визначається як різниця між прибутком від звичайної діяльності до оподаткування і суми податків з прибутку.

   Чистий прибуток (збиток) підприємства (остаточний результат діяльності підприємства) розраховується як алгебраїчна сума прибутку (збитку) від звичайної діяльності після оподаткування і надзвичайного прибутку (збитку) після оподаткування.

   Отриманий підприємством прибуток може використовуватися для задоволення різноманітних потреб:

   1) спрямовується на формування фінансових ресурсів держави, фінансування бюджетних видатків шляхом вилучення у підприємств частини прибутку в державний бюджет;