Споживачи можуть створити складне, рухоме (випуск товарів згідно з сучасними направленнями) і невизначене середовище. Значення їх конкретно для кожної організації.

2.4. Вплив місцевих  органів влади  на діяльність  організації.

     Органи  регіонального і місцевого управління і самоврядування також виявляють  сильний вплив на діяльність організацій, що знаходяться на певній території. Регулюючих постанов цих органів багато, видаються вони значно частіше законодавчих документів в інтересах певної території, міста, селища і відобра-жають специфіку тільки цієї території.

     Дуже  часто розпорядження «місцевого»  значення  суперечать не тільки  відомчим нормам, але і  законам, маючи при цьому «виконавчу» чинність вище державних нормативних актів. В результаті організація стикається з дуже невизначеним і складним зовнішнім оточенням, коли веде свої справи в різноманітних регіонах своєї країни і інших держав. При цьому потрібно враховувати, що відмова від законопослухання може обернутися для організації крупним штрафом або навіть повним припи-ненням її діяльності.

3 Характеристика побічних факторів зовнішнього оточення.

     Середовище  побічного впливу звичайно складніше, ніж середовище прямого впливу. Складність ця визна-чається багатьма параметрами, наприклад, невизначе-ністю інформації про характер впливу, тривалістю чинності будь-якого фактору, неможливістю спрогно-зувати абсолютно всі наслідки такого впливу. Вони мають, як правило, стратегічний характер і вимагають від організації розробки ефективної стратегії поведінки. Керівництво часто вимушене спиратися на припущення про таке оточення, грунтуючись на неповній інформації, у спробах спрогнозувати можливі наслідки для організації.

        3.1. Політична стабільність і стан економіки.

     Керівництво повинно уміти оцінювати, як відіб'ється  на операціях організації загальні зміни стану економіки. Стан світової економіки впливає на вартість всіх вводних ресурсів і спроможність споживачів купувати певні товари і послуги. Якщо, наприклад, прогнозується інфляція, керівництво може визнати бажаним збільшення запасів організації ресурсів, що поставляються і провести з робочими переговори про фіксовану оплату праці з тим, щоб стримати зростання витрат в близькому майбутньому. Воно може також зробити позику, оскільки при наступі термінів платежів гроші будуть коштувати дешевше і завдяки цьому будуть частково скомпенсовані втрати від виплати відсотків. Якщо же прогнозується економічний спад, організація може віддати перевагу шляху зменшення запасів готової продукції, оскільки можуть з'явитися труднощі її збуту, скоротити частину робітників або відкласти до кращих часів плани розширення виробництва.

     Отже  економічна ситуація обумовлює для органі-зації:

• обсяг грошових засобів, що можуть змарнувати покупці на набуття певних товарів  і послуг.
• вартість всіх вводних ресурсів, а отже, вигляди організацією ресурсів, що набуваються і ту суму, яку вона може сплатити.
• наявність і доступність грошових ресурсів, що може отримати організація для своїх потреб, то є доходи на інвестійний капітал або позики.
• надлишок або нестаток робітничої чинності, що одержуються внаслідок скорочення або збільшення робітничих місць.

   Важливо розуміти, що та або інша конкретна зміна стану економіки може виявити позитивний вплив на одні і негативний вплив на інші організації. Певною мірою засоби управління економікою є результатом політичної мети і задач правлячого  уряду. Політичне середовище впливає на організацію в таких напрямках:

• закони, що приймає парламент можуть з'явитися наслідком політичної обстановки в державі. оподаткування прибутків підприємницьких організацій і тп.
• чинність груп особливих інтересів і тиск лоббістів, що можуть відображати відповідні течії в економічній, соціальній і культурній сферах.
• створення сприятливого оточення для розвитку підприємництва за рахунок фактору політичної ста-більності і дій держави на міжнародній арені.

3.2. Розвиток науково-технічного  прогресу.

       Знаходитися на належному рівні науково – технічного прогресу сьогодні для фірм стає набагато складніше. Час життя технологій значно скоротився. Фірми повинні відсліжувати тенденції в розвитку науки і технологій і визначати, як вони будуть впливати на спроможність їхніх товарів задовольняти потреби споживачів. Технології, що з'являються в незв”язних галузях, також можуть виявити вплив на діяльність фірми. Виробники електронних годинників витісняють з ринку механічні взірці і зараз шукають нові застосування і засоби збільшення можливостей для своїх кварцевих технологій. Підприємства повинні невтомно стежити за науково – технічною середою, щоб не “прогавити” новий продукт і пов'язані з ним нові можливості.

     Розвиток  науково – технічного прогресу має  складний і всебічний вплив на діяльність організацій. Науково – технічний прогрес має такі наслідки економічного і соціального характеру:

• відбувається структурна перебудова всіх сфер застосування техніки;
• значно поширюються і оновлюються виробничі споживацькі вартості, підвищується їхня якість.
• змінюється екологічний бік виробництва. Для організацій різко зменшується можливість вико-ристання доступних для традиційної техніки і технологій природних ресурсів. При цьому з'являється можливість втягувати в виробництво нові природні ресурси і забезпечувати їхню глибоку переробку.
• значно зростають темпи економічного зростання, підвищення продуктивності праці, зниження вартості готової продукції.
• подаються нові вимоги до робітників організації. Вимагаються якісні зміни в утриманні знань і навиків всіх робітників, причому робити це потрібно в стислі терміни, інакше досягнення НТП не будуть спроможні реалізуватися  повною мірою.
• зазнають якісної перебудови форми орагінізації виробництва і управління.
• відбувається постійна заміна старих технологій на більш сучасні і досконалі технології.

    Науково – технічний прогрес впливає на організацію в взаємозв'язки з технологічним середовищем і супро-воджується якісною перебудовою економічних і соціаль-них відношень, змінює соціально-психологічний клімат в організації.

3.3. Вплив социокультурних  факторів на організацію.

     Організації працюють в певному соціально-культур-ному середовищі, в яких переважають ті або інші настанови, життєві цінності і традиції. Тому соціокультурні фактори, серед яких  переважають настанови, життєві цінності і традиції, впливають на організацію. Социокультурні фактори можуть впливати на визначення продукції або послуг, створюваних організацією, що люди прагнуть купувати.

     Ще  один приклад соціокультурного впливу на ділову практику – традиційний і злополучний стереотип, згідно якому жінки не схильні ризикувати і некомпетентні в якості керівників. Така настанова реалізується в дис-кримінаційній практиці найму і службового просування жінок, і, хоча вона протизаконна позбавитися від подібного ставлення важко.

     Социокультурні  фактори впливають також на організацію  роботи колективу підприємства з  урахуванням традицій, що склалися. Так, люди, що тривалий час працюють на одному підприємстві, виробляють певний «стиль» поведінки, якої вони дотримують.

     Від соціокультурних факторів залежить і образ життя споживача, що залежить від моральних і релігійних норм і шляхом цього на його попит на товар, і на відношення окремої особи  до роботи, що в свою чергу, впливає  на його ставлення до обсягу зарплати і умов праці.

      ВИСНОВОК

1. Кожна організація  повинна розглядатися як система:

- складна так  як вона складаеться з багатьох  систем (виробнича підсистема, фінансова  та кадрова і т.і.);

- відкритою  системою, частиною ще більшої  систе-ми, що зазнае вплив зовнішніх факторів і змушена пристосовуватися до них.

Всі підсистеми фірми взаемопов’язані між собою  як по вертикалі так і по горізонталі. Керуючи фірмой необхідно розглядати як складну та відкриту систему.

2. В діяльності организацій має місце складна взаємодія і вплив змінних елементів организації на фактори зовнішнього середовища. Кожний окремо розглянутий фактор буде впливати на різноманітні організації по-різному. Всі фактори зовнішнього ото-чення взаємопов”язані.
3. Оточення прямого впливу складається з елементів, що безпосередньо мають влив на операції організації і зазнають на собі їх прямий вплив. Характеристики оточення відмінні, але в той же час зв”язані з її факторами. Таки характеристики як взаємопов”язанність, складність, рухливість і невизначе-нність зовнішнього середовища описують фактори як прямого, так і побічного впливу.

     4. Конкуренти – це один з найважливищіх  факторів прямої дії, вплив  якого неможливо заперечувати, якщо  не задовольняти потреби споживачів  так же ефективно, як це роблять конкуренти, то підприємство довго не протримається.

     5. Фактори оточення побічного впливу  звичайно впливають на операції  организації не так помітно  і є складнішими, ніж фактори  середовища прямого впливу. Ця  складність визначається багатьма  параметрами, наприклад, невизначеністю інформації про характер впливу, тривалістю чинності будь-якого фактору, неможливістю спрогнозувати абсолютно всі наслідки такого впливу.

     6. Політична стабільність і стан  економіки це один з найважливищих  факторів оточення побічної дії. Якась конкретна зміна стану економіки може здійснити позитивну дію на одні та негативну дію на інші організації. Мають місце і локальні вариації, коли одні організації виграють, а інші програють, наприклад при зміні курса доляра.

     7. Рішення соціальних проблем дуже відрізняеться від ведення бізнесу. Необхідно признавати наявність багатьох відмінних одна від одної сприманнь дійсності, точок зору та ідеологій, котри з”являються у відносинах з фірмою різноманітних впливових суспільних груп.

      Незважючи на такі складнощі і труднощі організації, що бажає забезпечити собі виживання і досягнення поставленої мети, слід бути в стані ефективного реагування і пристосовування до змін зовнішнього оточення.

Список  літератури

1. Ансофф  І. “Стратегічне управління” М. 89
2. Виханский О. С. Наумов А. І. “Менеджмент” Москва 1998г.
3. Иванцевич Дж. Лобанов А. А. “Людські ресурси управління” М 1993
4. “Теорія управління” під редакцією О. В. Козловского М. 1979
5. Колпаков В.М. “Методи управління” М. 95
6. Котлер ф. та ін. “Основи Маркетингу” К 98
7. Д. Сульє “Управління” К. 92
8. Хоскинг А. Курс підприємництва: Практична допомога М. 1993
9. Яковец Ю. В. “Прискорення науково-технічного прогресу: теорія і економічний механізм” М 1998

10. Казмиренко В. П. Социальная психология организаций. — К.: 1993.