МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ І НАУКИ,МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ» 
 
 
 
 
 
 
 
 

Індивідуальне завдання 

з Економіки підприємства 

Тема:”Зовнішнє оточення та його вплив на діяльність підприємств” 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Виконав: 

Гема  Е.Е.

група 3520-1 

Перевірила: 

Пухальська  А.П. 
 
 
 
 
 
 

Запоріжжя 2011

 

ЗМІСТ

 

      ВСТУП

 

      Не  існує жодної організації, що не мала  б зовнішнього оточення і не знаходилася  б з ним у стані постійної взаємодії.

      Успіх будь-якої організації залежить не тільки від факторів діючих всередині  організації, але, вирішальним чином, залежить від чинності, зовнішніх  по відношенню до організації і діючих у глобальному зовнішньому оточенні факторів. У сьогоднішньому складному світі для досягнення успіху, необхідно розуміти чинність цих зовнішніх змінних. Будь-яка організація потребує регулярного одержання з зовнішнього оточення вихідних продуктів для забезпечення своєї життєдіяльності. При цьому кожна організація повинна віддавати щось у зовнішне оточення в якості компенсації за її існування. Підприємництво, що буде закривати очі на очевидні факти впливу оточення, буде створювати розриви між своєю поведінкою і жорсткими вимогами свого оточення. Як тільки рвуться зв'язки із зовнішнім оточенням, організація гине. Останнім часом у зв'язку з підсиленням і ускладненням конкуренції, а також різким прискоренням процесів змін у навколишньому середовищі  організації все більшою мірою вимушені приділяти увагу питанням взаємодії з оточенням, розвивати спроможність адаптації до змін зовнішнього оточення. 
 
 
 
 

1. Характеристики зовнішнього оточення 

      В практиці діяльності організацій має  місце складна взаємодія і  вплив змінних елементів організації  на фактори зовнішнього середовища. Очевидно, що кожний окремо розглянутий фактор буде впливати на різноманітні організації по-різному. Досить часто вони утворюють своєрідну «цепну реакцію», при якій чинність одного фактору утворить «кола на воді», викликаючі активність інших факторів.

      Такі  дії факторів зумовлені їхніми загальними характеристиками. Виділяють чотири основні характери-стики зовнішнього  оточення:

• взаємопов’язаність факторів зовнішнього оточення;
• складність зовнішнього оточення;
• рухливість оточення;
• невизначеність зовнішнього оточення.

     Взаємопов’язаність  факторів зовнішнього  оточення – це рівень чинності, з якої зміна одного фактору впливає на інші фактори. Тако ж, як зміна будь-якої внутрішньої змінної може відбитися на іншій, зміну одного фактору оточення може зумовлювати зміна інших.

Складність  зовнішнього оточення – кількість факторів, на що організація зобов'язана реагувати, а також рівень вариативности кожного фактору.

Рухливість  оточення – це швидкість, з якої відбуваються зміни в оточенні організації. Оточення організацій змінюється зі зростаючою швидкістю. Хоч ця тенденція і є загальної, є організації, навколо яких зовнішнє оточення особливо рухоме.Рухливість оточення створює нестабільність умов діяльності організації. Нестабільність визначається трьома характеристиками:

• ступенем звичності;
• темпами (швидкістю) змін
• передбачуваністю майбутнього.

Звичність подій характеризує умови рухливості факторів зовнішнього оточення. Вони можуть бути звичними для організації, змінюватися у межах нагромадженого організацією досвіду, несподіваними, але що є аналоги в минулій діяльності організації, несподівані і цілком нові для діяльності організації.

     Невизначеність  зовнішнього оточення – відносна кількість інформації про оточення і певність в її точності. Якщо інформації мало або є сумніви у її точності, оточення стає більш невизначеним, ніж у ситуації, коли є адекватна інформація і є підстави вважати її високонадійной. Оскільки бізнес все більш стає глобальним заняттям, вимагається все більше і більше інформації, але певність в її точності знижується. Залежність від думок іноземних експертів або аналі- тичних матеріалів, викладених іноземною мовою, поси-лює невизначенність. Чим невизначеніше зовнішнє ото-чення, тим складніше приймати ефективні рішення.

     Невизначеність  зовнішнього  оточення характери-зується сильними і слабкими сигналами

     Сильни  сигнали є очевидна і конкретна інформа-ція, виявлена в ході спостереження за факторами зов-нішнього оточення, на підставі якої організація спроможна дати оцінку вагомості цих факторів і прийня-ти відповідні заходи.

     Слабкі  сигнали зумовлені малим обсягом інформації, що характеризує появу ранніх і неточних (є сумніви в точності інформації) ознак зміни певних фак-торів зовнішнього оточення.

Таблиця 2.1.

Стислі  характеристики зовнішнього  середовища

 

 

2 Зовнішні фактори прямої дії і їхній вплив на організацію

 

     При розгляді впливу зовнішнього середовища на організацію важливо розуміти, що характеристики оточення відмінні, але в той же час зв'язані з її факторами. Характеристики взаємопов”язаності, склад-ності, рухливості і невизначеності описують фактори як прямого, так і побічного впливу.

     Оточення  прямого впливу складається з  елементів, що безпосередно впливають  на операції організації і зазнають на собі їх прямий вплив.

         2.1. Постачальники.

     З точки зору системного підходу, організація  – це механізм перетворення входів в виходи. Яскравим прикладом прямого  впливу на вхід організації є постачальники  вхідних ресурсів. Враховуючи різноманіт-ність ресурсів, що споживаються організацією, у неї існує ціла мережа постачальників. Очевидно, що загальні характеристики виявляються по-різному і зале-жать від конкретного постачальника і ресурсу, що поставляється.

     Постачальники матеріальних ресурсів

     Якщо  фірма має обмежене число постачальників, розташованих в тому же регіоні, то середовище є для неї простим, малорухомим і передбачуваним. Деякі  фірми залежать від безперервного  потоку комплектуючих, що постачаються значною кількістю постачальників. Для надійності своєї роботи фірмі необхідно створювати запаси ресурсів. Однак будь-які запаси зв'язують гроші, що можна було б використати на інші потреби.

     Фінанси. Організації мають різних потенційних постачальників фінансових коштів. До них можуть нале-жити

• банки (надання фінансових послуг);
• інвестиційні і трастові компанії (вкладання грошей під проценти, застава і ін.);
• акціонери (покупка акцій);
• поодинокі особи (акцептні векселі або облігації організації).

     Для крупних організацій мають місце  всі контрагенти. Для них оточення більш сприятливе у порівнянні з підприємствами малого і середнього бізнесу. Ці організації постійно мають ускладнення з притягненням позикових фінансових коштів. Зовнішнє оточення у них складне.

     Постачальники комунальних послуг (тепло -, водо - і енергопостачання, вивіз сміття і т. і.). Всі організації певного регіону, міста, селища ведуть справи практично з одним постачальником – монополістом. Він визначає умови надання послуг, з якими організації - одержувачі вимушені миритися.

     Інші  постачальники. Окрім означених постачальників, на оточення організації мають вплив інші підприємства. До них можна віднести наступні:

• спеціалізовані фірми і установи (надання професійних послуг, таких як юридичні, бухгалтерські, аудиторські і т. і.);
• агентства по вивченню ринку (надання інформації про ринок);
• транспортні агентства (доставка товару);
• страхові компанії (майнове страхування, страхування робітників);
• Засоби зв'язку і передачі інформації (розміщення реклами і іншої інформації).

     Необхідно пам'ятати, що кожний постачальник пред-ставляє собою в ринковій економічній системі органі-зацію, на яку також вплине зовнішнє оточення. Прояв характеристик цього оточення в свою чергу впливає на організацію – споживача ресурсів.

     2.2. Конкуренція як  фактор прямого впливу.

     Конкуренти  – це зовнішній фактор, вплив  якого неможливо заперечувати. Керівництво  кожного підприєм-ства повинно розуміти, що якщо не задовольняти потреби споживачів так же ефективно, як це роблять конкуренти, то підприємству довго непротриматися на плаву. У багатьох випадках не споживачи, а саме конкуренти визначають, якого роду результати діяль-ності можна продати і яку ціну можна запросити.

     Монополізм  веде до технологічного застою, ігнору-ванню  інтересів споживачів, а конкуренція  є двигуном прогресу. Для виживання на конкурентному ринку керівники вимушені реагувати на нововведення шляхом перетворення своєї організації в більш новаторську і ефективну в межах своєї  діяльності.

     Споживачи – не єдиний об'єкт  суперництва  організацій. Організації також можуть вести конкурентну боротьбу за трудові ресурси, матеріали, капітал і право використати певні технічні нововведення. Від реакції на конкуренцію залежать такі внутрішні фактори, як умови роботи, оплата праці і характер відношень керівників з підлеглими.

     Конкуренти  виявляють вплив практично на всіх внутрішніх змінних організації. Найбільш небезпечними характеристиками конкурентного оточення для організа-ції  є рухливість ринку і невизначенність  дій конкурентів. Організація повинна  прораховувати рухливість оточення і уважно стежити за появою слабких сигналів.

2.3. Основні типи споживачів  з якими працює  організація.

     Задоволення первинних життєвих потреб і зростання  прибутку, яким споживач може розпоряджатися за своїм  розсудом, визначає характер діяльності організацій. На думку Питера Ф. Друкера, єдина дійсна мета бізнесу – створювати споживача. Під цим треба розуміти: саме виживання і виправдання існування організації залежить від її спроможності знаходити споживача результатів її діяльності і задовольняти його потреби. Сьогодні перед фірмою стає питання: не як виробити товар, а як товар продати.

     Успіх фірми залежить від того, як вона уміє працю-вати зі своїм споживачем в відношенні задоволення його потреб.

     Споживач  є головною ланкою в діяльності органі-зації, впливаючи на неї в наступних напрямках:

• Визначає характер мети організації, тобто  факт її існування;
• Визначає товар і послуги, що організація буде виробляти;
• Вирішує, за яку ціну буде придбаний товар (це можливо в умовах конкуренції);
• Впливає на стосунки організації з постачальниками матеріальних і трудових ресурсів;
• Впливає на рішення – де і як продавати продукцію;
• Встановлює, як фінансувати і організовувати післяпродажне обслугову-вання продукції;
• Визначати параметри впроваджених змінних організації – задач, структури, технології.

     Слід  враховувати, що споживачи є не тільки у організацій, зайнятих підприємництвом, але і у неко-мерційних (школи, лікарні і т. Д.) і державних (органи влади) організацій. Уряд України і  його апарат існують тільки для обслуговування потреб українських громадян. Те, що громадяни є споживачами, заслуговує до себе відповідного ставлення, нажаль, звичайно це не очевидно у повсякденних зіткненнях з державною бюрократією. Втім в період виборів використання рекла-ми і особистих зустрічей з виборцями служить ясною вказівкою на те, що кандидати в майбутні власники кабінетів розглядають громадян як споживачів, яких потрібно «купити».