Розробка та впровадження СУОП на підприємстві

До основних форм контролю за станом охорони праці в рамках СУОП підприємства відносяться: оперативний контроль; відомчий контроль, що проводиться службою охорони праці підприємства; адміністративно-громадський багатоступеневий контроль. Крім цих видів контролю, існує відомчий контроль вищих господарських органів, державний нагляд та громадський контроль за охороною праці, які будуть розглянуті окремо.

Оперативний контроль з боку керівників робіт і підрозділів підприємства проводиться згідно із затвердженими посадовими обовязками. При цьому служба охорони праці контролює виконання вимог безпеки праці у всіх структурних підрозділах та службах підприємства.

Адміністративно-громадський багатоступеневий контроль є однією з найкращих форм контролю за станом охорони праці, але можливість його ефективного функціонування обумовлена наявністю співробітництва та взаєморозуміння між роботодавцем та профспілками підприємства. Цей контроль проводиться на кількох (як правило - трьох) рівнях. На першій ступені контролю начальник виробничої дільниці (майстер) спільно з громадським інспектором профгрупи щоденно перевіряють стан охорони праці на виробничій дільниці. На другій ступені -- начальник цеху спільно з громадським інспектором та спеціалістами відповідних служб цеху (механік, електрик, технолог) два - чотири рази в місяць перевіряють стан охорони праці згідно з затвердженим графіком. На третій ступені контролю щомісячно (згідно із затвердженим графіком) комісія підприємства під головуванням керівника (головного інженера) перевіряє стан охорони праці на підприємстві. До складу комісії входять: керівник служби охорони праці, голова комісії з охорони праці профкому, керівник медичної служби, працівник пожежної охорони та головні спеціалісти підприємства (технолог, механік, енергетик). Результати роботи комісії фіксуються в журналі третьої ступені контролю і розглядаються на нараді. За результатами наради видається наказ по підприємству.

В комбінатах, об`єднаннях тощо може проводитись четверта та п`ята ступені адміністративно-громадського контролю.

Стимулювання діяльності з охорони праці спрямовано на створення зацікавленості працівників в забезпеченні здорових та безпечних умов праці. Стимулювання передбачає як моральні та матеріальні заохочення, так і покарання за невиконання покладених на конкретну особу зобов`язань стосовно безпеки праці або порушення вимог щодо охорони раці. До числа заохочувальних заходів належать премії, винагороди за виконану конкретну роботу, винахідництво та раціоналізаторські пропозиції з питань охорони праці тощо. Оскільки в умовах ринкової економіки економічні методи управління охороною праці набувають пріоритетного значення, питання стимулювання охорони праці буде розглянуто більш детально.

3. Організація роботи з функціонування системи управління охороною праці на підприємстві

1. Система управління охороною праці (СУОП) на підприємстві -- це сукупність взаємоповязаних правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних та лікувально-профілактичних заходів і управлінських рішень, спрямованих на запобігання аваріям, нещасним випадкам, професійним захворюванням, а також засобів, спрямованих на збереження життя, здоровя і працездатності людини у процесі трудової діяльності.

2. СУОП фактично є цільовою підсистемою загальної системи управління підприємством.

3. Обєктом управління охороною праці є умови і стан охорони праці на всіх робочих місцях підприємства.

4. Метою впровадження СУОП є безпечні і нешкідливі умови праці для працівників на всіх виробничих процесах. При цьому повинно забезпечуватись не тільки своєчасне усунення будь-яких порушень нормативних актів з охорони праці, але й попередження можливості їх виникнення.

5. Основними принципами функціонування СУОП є:

пріоритет життя і здоровя працівників підприємства над результатами виробничої діяльності;

єдиноначальність і повна відповідальність роботодавця за створення безпечних і нешкідливих умов праці;

відповідальність заходів і засобів з охорони праці рівню потенційної небезпеки виробничих обєктів і фактичному стану умов праці на робочих місцях;

економічна зацікавленість роботодавця і працівників у поліпшенні умов і безпеки праці.

6. Управління охороною праці на підприємстві здійснюють:

на підприємстві в цілому - роботодавець;

в структурному підрозділі - керівник структурного підрозділу;

на робочому місці - безпосередній керівник робіт.

Роботодавець повинен визначити і внести в посадові інструкції обовязки з питань охорони праці для всіх своїх заступників, начальників відділів і служб, які йому підпорядковані безпосередньо.

7. Для проведення організаційно-методичної роботи з управління охороною праці та координації діяльності всіх структурних підрозділів щодо забезпечення на робочих місцях в кожному структурному підрозділі умов праці відповідно до нормативно-правових актів, забезпечення додержання законодавства щодо прав працівників створюється служба охорони праці.

8. На кожному рівні організаційної структури підприємства виконується управління охороною праці з використанням типових елементів управління: планування, організація, оперативне керівництво, координація, контроль, облік, аналіз, стимулювання.

9. Нормативною основою СУОП є: Конституція України, Закони України “Про охорону праці”, “Про загальнообовязкове державне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”, Кодекс законів України про працю, законодавчі акти Верховної Ради України, укази і розпорядження Президента України, постанови, розпорядження Кабінету Міністрів України, накази спеціально уповноваженого центральним органом виконавчої влади з питань нагляду за охороною праці; а інформаційною основою: матеріали статистичної звітності, колективний договір і угода з охорони праці, приписи і матеріали перевірки наглядових органів, матеріали розслідування нещасних випадків і професійних захворювань.

10. Система управління охороною праці передбачає опрацювання і затвердження роботодавцем окремих нормативних документів: положень та інструкцій з питань охорони праці, які є обовязковими для виконання на підприємстві.

11. На кожному рівні управління охороною праці вирішуються такі основні завдання:

навчання безпечним методам праці;

забезпечення безпеки устаткування і виробничих процесів;

забезпечення належного утримання будівель і споруд;

доведення санітарно-гігієнічних умов праці до вимог нормативних актів;

забезпечення працівників засобами індивідуального і колективного захисту;

оптимізація режимів праці і відпочинку;

організація лікувально-профілактичного обслуговування працівників;

профвідбір за окремими спеціальностями.

12. Для вирішення цих завдань необхідно:

встановити єдиний порядок з планування, організації і контролю з охорони праці (умови праці, безпека праці, за дотриманням технологічних норм, правил експлуатації машин, механізмів, засобів виробництва, використання ЗІЗ);

організувати збирання інформації про фактичний стан охорони праці;

інформування працівників підприємства про стан умов праці, причини і наслідки аварій і нещасних випадків на робочих місцях, про результати профілактими роботи;

використання економічних методів для підвищення зацікавленості працівників у впровадженні у виробництво безпечної техніки, технології, в дотриманні вимог правил, норм та інструкцій з охорони праці;

вжиття заходів впливу, спрямованих на підвищення персональної відповідальності керівників і спеціалістів за забезпечення безпеки праці, робітників - за дотриманням вимог інструкцій за спеціальностями і видами виконуваних робіт.

13. Навчання, інструктажі і перевірка знань працівників з питань охорони праці здійснюється відповідно до ДНАОП 0.00-4.12-99.

14. Пропаганда питань охорони праці включає:

створення куточків, кабінетів охорони праці;

проведення днів охорони праці;

демонстрування учбових фільмів з охорони праці;

проведення оглядів, семінарів та ін.

15. Для забезпечення безпеки працівників від дії технологічного устаткування, засобів звязку та оргтехніки, електротехнічних і вентиляційних установок, систем тепло-, водо- і газопостачання, будівельної техніки, транспортних засобів, підйомних машин і механізмів, що застосовуються або вводяться в експлуатацію, здійснюють:

призначення осіб, відповідальних за утримання цього устаткування в безпечному стані;

попередній (вхідний) контроль устаткування на відповідність вимогам норм і правил з охорони праці, на наявність сертифікатів відповідності;

вивчення проектної і технічної документації та визначення заходів безпечної експлуатації устаткування у відповідних інструкціях;

установлення порядку введення в експлуатацію нового устаткування або такого, що пройшло ремонт після відпрацювання амортизаційного терміну;

своєчасне навчання персоналу, який обслуговує, використовує устаткування;

організацію своєчасного проведення ремонтів і випробувань згідно з установленими нормативами.

16. Для устаткування підвищеної небезпеки встановлюється порядок введення в експлуатацію, організації нагляду, підтримки у справному і безпечному стані.

Виробниче устаткування і транспортні засоби, що вводяться в експлуатацію після реконструкції, повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці.

17. Безпека виробничого процесу забезпечується при проектуванні, технічному переоснащенні, шляхом ціляспрямованної зміни технології робіт.

Проекти на будівництво, реконструкцію в розділі “Охорона праці” повинні мати вимоги безпеки виробничих процесів і передбачати усунення безпосереднього контакту з НВФ, ШВФ (небезпечний виробничий фактор, шкідливий виробничий фактор).

18. Безпека виробничого процесу забезпечується:

вибором технологічних процесів;

вибором виробничих площ і обємів виробничих приміщень;

вибором матеріалів, способом їх зберігання та транспортування;

вибором і розміщенням виробничого устаткування;

навчання персоналу;

застосуванням ЗІЗ і ЗКЗ (ЗІЗ - засоби індивідуального захисту, ЗКЗ - засоби колективного захисту);

включенням вимог охорони праці в інструкції з експлуатації або в технологічні карти.

19. Виробничі споруди, будівлі, інженерні мережі, що вводяться в експлуатацію після будівництва або реконструкції, повинні відповідати вимогам відповідних актів з охорони праці.

Проектна документація на будівництво та реконструкцію будівель і споруд повинна проходити експертизу на відповідність її вимогам нормативних актів з охорони праці та пожежної безпеки (ДНАОП 0.00-4.20-94).

20. Безпечна експлуатація будівель, споруд, інженерних мереж забезпечується:

призначенням осіб, відповідальних за їх експлуатацію;

встановленням спостереження за їх технічним станом;

призначенням осіб, відповідальних за утриманням їх у справному і безпечному стані;

організацією періодичного обстеження і планово-попереджувального ремонту.

Обєктами підвищеної небезпеки є: посудини, що працюють під тиском; підйомні споруди; компресори; трубопроводи під тиском; теплоенергетичні установки; електрообладнання й електроустановки; обєкти газового господарства; електроінструмент; рухомий транспорт; обєкти з вибухонебезпечними зонами тощо.

Робота з обєктами підвищеної небезпеки охоплює:

планування робіт з безпечної експлуатації цих обєктів, їх своєчасного ремонту та випробування;

призначення, навчання і атестування персоналу, який відповідальний за безпечний стан і експлуатацію обєктів підвищеної небезпеки;

призначення, навчання і атестування виробничого персоналу, який обслуговує такі обєкти і обладнання;

розробка відповідних інструкцій;

контроль за станом обєктів підвищеної небезпеки.

Факторами, які визначають стан обєкта підвищеної небезпеки, є:

ступінь безпеки конструкцій, будови, обладнання споруди, приладів;

ступінь безпечного розташування, експлуатації та оточення обєктів, обладнання, машин, механізмів;

соціально-психологічний та психофізіологічний стан обслуговуючого ...........

станом охорони праці, функціонуванням СУОП;

стимулювання діяльності з охорони праці.

Основні завдання управління охороною праці:

навчання працівників безпечним методам праці та пропаганда питань охорони праці;

забезпечення безпечності технологічних процесів, виробничого устаткування, будівель і споруд;

нормалізація санітарно-гігієнічних умов праці;

забезпечення працівників засобами індивідуального захисту;

забезпечення оптимальних режимів праці та відпочинку;

організація лікувально-профілактичного обслуговування;

професійний добір працівників з окремих професій;

удосконалення нормативної бази з питань охорони праці.

Функція прогнозування та планування робіт з охорони праці, в основі якої лежить прогнозтичний аналіз, має вирішальне значення в системі управління охороною праці. Планування роботи з охорони праці поділяється на перспективне, поточне та оперативне.

Перспективне планування вміщує найбільш важливі, трудомісткі і довгострокові заходи, виконання яких, як правило, вимагає сумісної роботи кількох підрозділів підприємства. Можливість виконання заходів перспективного плану повинна бути підтверджена обґрунтованим розрахунком необхідного матеріально-технічного забезпечення і фінансових витрат з зазначенням джерел фінансування. Основною формою перспективного планування роботи з охорони праці є розроблення комплексного плану підприємства щодо покращення стану охорони праці.

Поточне планування здійснюється у межах календарного року через розроблення відповідних заходів у розділі „Охорона праці" колективного договору.

Оперативне планування роботи з охорони праці здійснюється за підсумками контролю стану охорони праці в структурних підрозділах і на підприємстві в цілому. Оперативні заходи щодо усунення виявлених недоліків зазначаються безпосередньо у наказі по підприємству, який видається за підсумками контролю, або у плані заходів, як додатку до наказу.

Функція СУОП щодо організації та координації робіт передбачає формування органів управління охороною праці на всіх рівнях управління і всіх стадіях виробничого процесу, визначення обовязків, прав, відповідальності та порядку взаємодії осіб, що приймають участь в процесі управління, а також прийняття та реалізацію управлінських рішень.