Ринок інформаційного та інтелектуального продукту

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 15 Ноября 2011 в 23:41, реферат

Краткое описание

Як показує досвід розвинених країн світу, з розвитком інформаційних технологій інформація перетворюється на звичайний товар, причому такий, який стає наймасовішим об’єктом купівлі-продажу. Отже, суттєвою особливістю розвитку ринкових відносин на сучасному етапі є формування інформаційного ринку. Прискорення розвитку останнього сприяє переходу до інформаційного суспільства і є головним фактором інформатизації всіх сфер діяльності людини.

Содержание работы

Вступ 3
1. Ринок інформаційного та інтелектуального продукту, його інфраструктура 4
2. Інформаційні послуги. Консалтинг 9
3. Ринок електронної інформації 13
Висновки 22
Використана література 24

Содержимое работы - 1 файл

реферат.docx

— 45.59 Кб (Скачать файл)

      Глобалізація  світових процесів, що відбуваються в  економіці призвела до того, що в  створенні економічних статистичних баз даних і наданні послуг на їхній основі значна роль належить державним і міжурядовим організаціям. Серед них можна назвати “OECD" (бази даних по економічній статистиці країн і зовнішньої торгівлі), “GSI-ECO", яка не тільки готує бази даних  “EUROSTATCRONOS", але і надає послуги  діалогового доступу до них, а  також обчислювальний центр з  економічних і суспільних наук (“WSR“), що працює разом з австрійським інститутом економічних досліджень (“WIFO“), який пропонує доступ до широкого спектру  міжнародних і національних баз  даних по світовій економіці, що містять  зведення про глобальні зміни  в структурі промислового виробництва, торгівлі, фінансової діяльності. Пошук  статистичної інформації в основному  буває прямим, адресним, здійснюється по формальних ознаках об'єкта (країна, показник та інші). Користувач, як правило, одержує можливість статистичного  опрацювання знайденої інформації, як за допомогою засобів, що надаються  діалоговою інформаційною системою, так і власними засобами при передачі результатів пошуку в ЕОМ користувача.

      Економічна  статистична інформація, як правило, не потрібна в чистому, непереробленому  вигляді для більшості видів  ділової діяльності. Але вона є  насамперед об'єктом аналізу і  досліджень. Комерційна інформація необхідна  підприємцю насамперед для добору партнерів, пошуку клієнтів, встановлення контактів  із ними, а також для того, щоб  бути в курсі діяльності партнера або клієнта, що дасть впевненість  у повній інформованості про нього. Доступ до комерційної інформації дозволяє також вивчати діяльність конкурентів  і їхню продукцію, відслідковувати  регулюючі дії організацій, які працюють в цій сфері бізнесу., як приклад, серед відомих західних фірм, що працюють у цьому сегменті, можна назвати Dow Jones News/Retrieval.

      Сегмент інформації для спеціалістів охоплює:

      професійну  інформацію — спеціальні дані та інформацію для фахівців різних спеціальностей (з медицини, педагогіки, астрономії, астрології тощо). Цей розділ інформації поки що недостатньо представлений  на українському ринку електронної  інфор¬мації, де переважає інформація для підприємців і фахівців техніч¬ного  спрямування;

      науково-технічну інформацію — документовану, бібліографічну та реферативну, довідкову інформацію і дані у сфері фундаментальних, прикладних, природничих, технічних  і суспільних наук, галузей виробництва  та інших сфер людської діяльності. Науково-технічна інформація розглядається  окремо від професійної, оскільки цей  вид інформації становить значну частину загального обсягу електронної  інформації.

      Причина домінування науково-технічної інформації в обсязі професійної інформації полягає в тому, що науково-технічні працівники більш підготовлені до використання інформаційних технологій. Такий  стан характеризується початковим етапом інформатизації суспільства, з її розвитком  потрібно чекати зменшення відносної  частки науково-технічної інформації у загальному обсязі електронної  інформації.

      Доступ  до науково-технічної інформації —  найстаріший вид інформаційних  послуг. Він існує, напевно, з часу появи обчислювальної техніки.

      Сьогодні  доступ до такої інформації надають  великі бібліотеки, зокрема Державна науково-технічна бібліотека України (ДНТБ), де експлуатується програмне  забезпечення, розроблене і рекомендоване  ЮНЕСКО (наприклад, бібліотечна програма «ІРБІС», яка базується на СУБД ISIS, розробленій спеціально для зберігання бібліографічної інформації). Науково-технічна інформація ДНТБ міститься в базах  даних, доступ до яких надається через глобальну мережу Internet з допомогою спеціально розроблених броузерів; доступ до першоджерел — доступ до бібліографічної та реферативної інформації, а також до повнотекстових електронних баз даних. Однією з найбільших спеціалізованих фірм на Заході є фірма «University Microfilm». В Україні послуги з доступу до електронних даних першоджерел на цей час не надаються (якщо не зважати на мережу електронних дошок оголошень (BBS) FIDO, де на вузлах можна знайти чимало художніх та інших текстів).

      Останній  сегмент масової, споживчої інформації містить:

1) інформацію служб новин і агентств преси;

2) споживчу інформацію - місцеві новини, погоду, програми радіо- і телепередач, розклад транспорту, довідники про готелі, ресторани, інформацію по прокату машин та інше.

      Серед західних постачальників інформації новин  найвідоміша служба NEXIS і ін. В  Україні робляться успішні спроби в даному напрямку. Прорив у цій сфері недавно зробило АТ РІДКОМ, що організувало на комерційному сервері Relis доступ до електрон¬ної інформації агентств ПОСТФАКТУМ і WPS. На жаль, коли ця інформація потрапляє на комп’ютер користувача, вона значною мірою є вже застарілою. До найбільших інформаційних і комп’ютерних мереж України відносять Українське національне інформаційне агентство, ВІККІ, СВІТ, ELVISTI, електронну комп’ютерну газету “Все-всім“. Типова споживча інформація включає місцеві новини, відомості про погоду, програми радіо - і телепередач, розклад транспорту, довідники по готелях, ресторанах, інформація з прокату машин та іншу інформацію. Характерними прикладами таких фірм, що надають подібну інформацію, є американські служби “Source" і “CompuServe". В Україні сегмент масової, споживчої інформації розвинутий найменше через слабкий розвиток комп’ютерної мережі звичайних споживачів.

      Основними постачальниками електронної інформації на ринку виступають центри-генератори баз даних, центри-розподільники  інформації на основі баз даних та інформаційні провайдери. Згідно оцінок спеціалістів витрати на створення баз даних окупаються в середньому за 3-5 років за умови постійного оновлення інформації. Для забезпечення ефективності витрат на підготування баз даних виробник електронної інформації повинен:

      • орієнтуватися на надання унікальної інформації;
      • орієнтуватися на значне число користувачів, і для цього передбачати різноманітні засоби доступу до бази даних;
      • працювати разом із розробниками програмного забезпечення, що полегшують і спрощують використання каналів поширення інформації;
      • розробляти ефективний механізм ціноутворення відповідно обсягам наданої інформації і її цінності;
      • застосовувати нові технології, що забезпечують зниження витрат не тільки на етапі поширення інформації, але і для її підготовки, включаючи збір і зберігання.

      Щоб уникнути невдалих вкладень у бази даних слід уникати таких негативних факторів: невідповідність вимогам  ринку; вузьке або дрібне тематичне  і видове охоплення; помилки і  неповнота даних; наявність застарілої інформації або недостатньо часте  оновлення даних.

      Власники (або генератори інформації) баз  даних створюють власні служби у  вигляді інформаційних мереж  і надають послуги через них. Саме це сприяло появі на ринку  інформаційних посередників - провайдерів, під якими розуміються організації  або особи, які професійно займаються платним інформаційним обслуговуванням  зовнішніх клієнтів на комерційній  основі з використанням послуг інформаційних  служб, що було пов'язано з усвідомленням  корисності і цінності інформації і  ростом потреби в інформаційних  послугах та перевищенням критичної  маси аудиторії користувачів. Проте  цей вид діяльності властивий  розвинутому інформаційному ринку  і в нашій країні поки що не одержав  масового поширення. Розвиток сучасних інформаційних послуг у світі  стало можливим тільки завдяки тому, що в більшості країн існували загальнодоступні і недорогі служби передачі даних. В Україні ж висока вартість послуг прямого доступу до баз даних не дозволяє цим базам даних набрати критичну масу числа абонентів, що зробили б їхню роботу економічно доцільною.

      У сфері побутових послуг сумісне  підприємництво приймає широкий  розмах, що пов’язується з необхідністю об’єднання професіоналів різних профілів та ресурсів по мірі розвитку тенденції  “інформаційних розваг“. Успішно діючі  організації цього сектора все  в ширших масштабах залучають  до створення програмних засобів  нові покоління-розробників, які можуть бути розкиданими по цілому світі. Ці взаємодії не будуть повністю трансформуватися у внутрішні, а скоріше навпаки  будуватися на представленні долі акцій  і системі заохочувальних разових  зарплат. Це дозволить розділити  можливий ризик, а також можливий прибуток між партнерами, що в усіх відношеннях залишаться незалежними.

      В цілому можна сказати, що постачальники  інформаційних послуг, які займають передові позиції, повинні поставити  перед собою наступні цілі: розширити  участь на всіх стадіях створення  доданої вартості інформаційного продукту - розробки, синтезу і поширення; захистити діючі на даний час  способи створення доданої вартості і види інформаційного продукту від  існуючих чи можливих конкурентів; посилити творчий процес при одночасному  дотриманні фінансової безпеки.

      Інтенсивна  інформатизація більшості сфер людського  життя та діяльності є нині одним  з визначальних глобальних чинників для подальшого соціально-економічного та інтелектуально-духовного розвитку людства. Цей процес характеризується наступними рисами:

  • обмін інформацією набуває глобального характеру, державні кордони та відстані вже не є суттєвою перешкодою для руху інформаційних потоків;
  • значно зросли можливості збору, обробки, зберігання, передачі інформації, доступу до неї;
  • суттєво зросло і продовжує зростати значення доступу до інформації для розвитку різних сфер людської діяльності;
  • відбувається перехід до нових форм зайнятості населення, зокрема, формування нових трудових ресурсів за рахунок збільшення кількості зайнятих в інформаційно/інтелектуально орієнованих видах робіт;
  • безпрецедентно зросла кількість персональних та корпоративних контактів на глобальному рівні, розгортаються процеси формування трансдержавних і транснаціональних спільнот;
  • спроби урядів обмежити вільне поширення інформації всередині їхніх країн об’єктивно призводять до гальмування розвитку таких країн.

      Цій фазі розвитку відповідає нове суспільно-економічне середовище - інформаційне суспільство, яке нині формується у світі й  характеризується розвиненою інформаційно-комунікаційною інфраструктурою та прискореним  розвитком високотехнологічних  галузей економіки, різким збільшенням  доступу громадян до інформації, освіти, культурних надбань, можливостей роботи і спілкування, реалізацією нового, більш високого рівня прав і свобод громадян і, нарешті, високими темпами  економічного зростання.

      Формування  сучасної моделі інформаційного суспільства  в Україні повинно стати одним  з пріоритетних завдань держави  як фундаментальна передумова повноцінної, на рівноправних засадах інтеграції нашої держави у європейські  та загальносвітові процеси, збереження політичного суверенітету, економічної  незалежності, конкурентоспроможності та процвітання, національної самобутності, гармонійності духовно-культурного  розвитку людини та суспільства, формування зрілого громадянського суспільства, правової держави та демократії.

      Висновки

      У ринковому середовищі виділяють  п’ять макросекторів: споживчих  товарів, засобів виробництва, праці, грошей, цінних паперів та інформації.

      Інформаційний ринок являє собою сферу товарного  обміну, де виникають і реалізуються відносини, пов’язані з процесом купівлі-продажу, і має місце конкретна  діяльність з організації руху інформаційних  продуктів від виробників до споживачів. Поняття ринку того чи іншого інформаційного продукту для інформаційної структури  надзвичайно важливе: цей термін дає змогу визначити, окрім усього іншого, всю сукупність інформаційних  структур, що функціонують у даній  системі обміну, а це дає можливість виявити потенційних і реальних конкурентів і споживачів. Такі відомості є основою для аналізу діяльності інформаційної структури, планування її стратегії і тактики.

      Під ринком інформаційних продуктів  і послуг розуміють створення  різної інформації, баз даних (БД) на машинозчитуваних носіях (дискетах, CD-ROM) та їх реалізацію через мережі телекомунікацій, канали телебачення, а також надання  телекомунікаційними та комп’ютерними  мережами послуг з передавання, отримання, зберігання та обробки електронної  інформації.

      Особливості ринку ІПП залежать головним чином  від характеристик продуктів, запропонованих користувачу, а також від характеру  та важливості суспільних і власних  потреб, які вони задовольняють. Основною особливістю при виборі продукту є так звана «некомпетентність» користувача, який не може самостійно визначити необхідний йому продукт, тому що потрібно професійно орієнтуватися  в широкій номенклатурі виробів. Ця особливість характеризує той  факт, що користувацький попит на ринку  великою мірою залежить від економічних  факторів, які у свою чергу зменшують  вплив індивідуального попиту на маргінальну (граничну) вартість продукту. З цієї причини «класична» модель конкуренції в даному випадку  повністю неприйнятна.

Информация о работе Ринок інформаційного та інтелектуального продукту