Прибутковість підприємства

Найбільш повне визначення балансового прибутку дано у статистичному щорічнику України за 1996 рік. “Балансовий прибуток – загальна сума прибутку підприємства від усіх видів діяльності за звітний період, отримана як на території України, так і за її межами, що відображена в його балансі і включає прибуток від реалізації продукції (робіт, послуг), в тому числі продукції допоміжних і обслуговуючих виробництв, що не мають окремого балансу, основних фондів, нематеріальних активів, цінних паперів, валютних цінностей, інших видів фінансових ресурсів та матеріальних цінностей, а також прибуток від орендних (лізингових) операцій, роялті, а також позареалізаційних операцій ”.[8, 21]

Отримання балансового прибутку пов’язане з кількома напрямками діяльності підприємства.

По-перше, це основна діяльність. Її результатом є прибуток від  реалізації продукції (товарів, робіт, послуг). Як правило, цей прибуток має  основну питому вагу в складі балансового  прибутку. Прибуток від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) визначається відніманням з виручки від  реалізації суми податку на додану вартість, акцизного збору, (ввізного) мита, митних зборів, а також витрат, що включаються в собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг). Залежно від  сфери, виду діяльності підприємства є  деякі особливості формування цього  прибутку, методики його розрахунку.

По-друге, це діяльність, що не є основною для даного підприємства, але пов’язана з реалізацією  матеріальних і нематеріальних цінностей, деяких послуг. Її можна визначити  як прибуток від іншої реалізації.

Прибуток від іншої  реалізації може бути отриманий за реалізації на сторону продукції  підсобних, допоміжних і обслуговуючих  виробництв. У цьому разі прибуток розраховується так само, як і від  реалізації продукції основних фондів (групи 1), нематеріальних активів розраховується відніманням від ціни їх реалізації ПДВ, витрат з реалізації і залишкової їх вартості. Прибуток від реалізації цінних паперів обчислюється як різниця  між ціною і ціною придбання. При цьому з ціни реалізації виключаються витрати, пов’язані з реалізацією (комісійний збір).

Склад і обсяг прибутку від іншої реалізації можуть значно коливатись на окремих підприємствах  і в окремі періоди.

По-третє, це діяльність пов’язана зі здійсненням фінансових інвестицій. У результаті підприємства одержують прибуток у вигляді дивідендів на акції, від вкладання коштів у статутні фонди інших підприємств (прибутки від володіння корпоративними правами); у вигляді відсотків на державні цінні папери, облігації підприємств, на депозитні рахунки. Обсяг цього прибутку і його питома вага в балансовому прибутку мають тенденцію до зростання. Це обумовлено розвитком ринкової економіки, фондового ринку.

По-четверте, це діяльність пов’язана з отриманням позареалізаційних  прибутків і виникненням позареалізаційних  витрат підприємств.

До них належать:

а) прибутки і збитки минулих  років, що виявлені у звітному періоді;

б) невідшкодовані збитки від  надзвичайних ситуацій (стихійних лих, пожеж, аварій);

в) надходження боргів, списаних раніше як безнадійні;

г) штрафи, пені, неустойки, що надходять за порушення господарських  договорів суб’єктами господарювання у зв’язку із застосуванням фінансових санкцій; штрафи, отримані за несвоєчасне  погашення податкового кредиту  з державного бюджету;

д) кредиторська заборгованість між підприємствами недержавної форми власності, щодо якої минув термін позовної давності;

е) прибуток від завищення  цін і тарифів;

є) курсова різниця від  операцій в іноземній валюті;

ж) прибуток і збиток від  ліквідації основних засобів;

з) вартісна різниця відвантаженої  та отриманої частини виконаного повністю бартерного контракту;

і) прибуток (збиток) від спільної діяльності.

Засоби або майно, отримані підприємством безкоштовно, до складу прибутку не включаються.[5, 179-180]

Основними функціями прибутку є такі:

а) прибуток є критерієм і показником ефективності діяльності підприємства. Іншими словами, сам факт прибутковості уже свідчить про ефективну діяльність підприємств. Однак підприємству потрібен не прибуток взагалі, а конкретний його розмір для задоволення потреб усіх зацікавлених осіб: власника підприємства, його працівників і кредиторів. Розмір прибутку залежить від багатьох факторів, що будуть розглянуті нижче.

б) прибуток має стимулюючу функцію. Виступаючи кінцевим фінансово-економічним результатом діяльності підприємств, прибуток відіграє ключову роль у ринковому господарстві. За ним закріплюється статус мети, що визначає економічну поведінку господарюючих суб’єктів, добробут яких залежить від розміру та від прийнятого в національній економіці алгоритму розподілу прибутку, включаючи його оподатковування. Прибуток у ринковій економіці — основне джерело приросту власного капіталу, оскільки рішення про дивідендну й інвестиційну політику приймаються тільки з орієнтацією на розмір прибутку, що залишається у підприємства після оподаткування. З іншого боку, прибуток також є рушійною силою і джерелом відновлення виробничих фондів та продукції, що випускається. І нарешті, прибуток є джерелом соціальних благ для членів трудового колективу, оскільки з його залишку здійснюються матеріальне заохочення, надання соціальних пільг, утримання об’єктів соціальної сфери.

в) прибуток є джерелом формування бюджетів різних рівнів. Він надходить до бюджетів у вигляді податків, а також економічних санкцій та використовується для різних цілей, ви значених видатковою частиною бюджету і затверджених у законодавчому порядку.

З метою аналізу та забезпечення ефективного управління формуванням прибутку розрізняють такі види прибутку підприємства:

Маргінальний прибуток ( ) – це різниця між чистим доходом підприємства та змінним витратами, пов’язаними з виробництвом реалізованої продукції (виконаних робіт, наданих послуг). Він є джерелом покриття всіх постійних витрат підприємства. Обчислюється так:

 

, (1.2)

 

де  - чистий дохід підприємства, грн.;

- сума змінних витрат підприємства, пов’язаних з виробництвом реалізованої  продукції, грн.

Валовий прибуток ( ), що обчислюється різниця між чистим доходом підприємства та виробничою собівартістю реалізованої ним продукції, яка, крім змінних витрат, включає ще й накладні виробничі витрати (амортизацію виробничого обладнання,опалення приміщення виробничого цеху тощо):

 

, (1.3)

 

де  - виробнича собівартість реалізованої продукції, грн.

Операційний прибуток, або  прибуток від операційної діяльності підприємства ( ) являє собою різницю між валовим прибутком та постійними витратами підприємства, пов’язаними з його операційною діяльністю у звітному періоді. Він визначається як алгебраїчна сума валового прибутку, іншого операційного доходу, адміністративних витрат, витрат на збут та інших операційних витрат:

 

, (1.4)

 

де  - інший операційний дохід, грн.;

- адміністративні витрати, грн.;

- витрати на збут, грн.;

- інші операційні витрати,  грн.

Прибуток від звичайної  діяльності до оподаткування ( ) – визначається як алгебраїчна сума загального прибутку від операційної діяльності (який підприємство отримало від реалізації продукції, робіт, послуг) та доходів і втрат від іншої діяльності:

 

 (1.5)

 

де  - доходи підприємства від участі в капіталі, грн.;

- інші фінансові доходи, грн.;

- інші доходи підприємства, грн.;

- витрати від участі в капіталі, грн.;

- інші фінансові витрати, грн.;

- інші витрати підприємства, грн.

Прибуток від звичайної  діяльності підприємства ( ) визначається як різниця між прибутком від звичайної діяльності до оподаткування та сумою податку з прибутку. Величину податку на прибуток визначають, виходячи з суми прибутку від звичайної діяльності до оподаткування та діючої ставки податку на прибуток:

 

, (1.6)

 

де  - ставка податку на прибуток (виражена у вигляді десяткового дробу).

Чистий прибуток підприємства ( ) визначається як алгебраїчна сума прибутку від звичайної діяльності, доходу, витрат та податку з прибутку від надзвичайної діяльності:

 

, (1.7)

 

де  - доходи від надзвичайної діяльності підприємства, грн.;

- витрати, пов’язані з надзвичайною  діяльністю підприємства, грн..[4, 347-349]

 

3. Показники прибутку

 

Прибуток є основним фінансовим джерелом розвитку підприємства, науково-технічного вдосконалення  його матеріальної бази і продукції, усіх форм інвестування; він слугує джерелом сплати податків. Враховуючи значення прибутку, вся діяльність підприємства спрямована на його зростання.

Загальна величина прибутку має такі джерела утворення:

• прибуток від реалізації продукції;
• прибуток від позареалізаційних операцій;
• прибуток від іншої реалізації.

Загальна величина прибутку визначається:

 

П = ВД – ВВ – А (1.8),

 

де ВД – валовий дохід  підприємства;

ВВ- валові витрати виробництва  — це загальна сума витрат на виробничу  і комерційну діяльність підприємства;

А- амортизаційні відрахування на повне відновлення основних фондів підприємства[c.151донецк2000].

При більш детальному розгляді формула матиме такий вигляд:

 

П_б = (Д₁ – В₁) + (Д₂ – В₂) +(Д₃ – В₃) – А (1.9),

де В₁, В₂, В₃, - витрати виробництва від реалізації продукції (послуг), від позареалізаційних операцій, від іншої реалізації відповідно; Д_1,2,3 – відповідно валовий дохід від цих операцій.

Тобто,

 

П_б = П_р+ П_пр.+ П_ін. (1.10),

 

де П_р – прибуток від реалізації продукції (робіт, послуг); 

П_пр. - прибуток від позареалізаційних операцій;

П_ін - прибуток від іншої реалізації.

Прибуток від реалізації продукції (робіт, послуг) є основною складовою загального балансового  прибутку.

 

П_р = ВД – S_вир. – ПДВ – АЗ (1.11),

 

де ВД-виручка;

S_вир. – витрати виробництва на виготовлення продукції і зарплати працівників (повна собівартість виробництва);

ПДВ – податок на добавлену  вартість;

АЗ – акцизний збір.

Прибуток від позареалізаційних  операцій визначається як різниця між доходами, отриманими внаслідок виконання цих операцій, і витратами на їх виконання.

 

П_пр. = Д₂ – S_пр.; де S_пр.  (1.12) – витрати на виконання позареалізаційних операцій.

                                                                          

Прибуток від іншої  реалізації обчислюється як різниця між ціною

продажу і ціною придбання  матеріальних цінностей та майна  підприємства.

П_ін. = Ц_прид. – Ц_прод. (1.13),

 

де Ц_прид. і Ц_прод.  – ціна продажу і ціна придбання відповідно.

Загальний прибуток визначається за такою формулою:

 

П_б = åД_1,2,3 – ЗП; де åД_1,2,3 (1.14) – сумарна величина доходу підприємства, ЗП – зарплата працівників підприємства

 

 Щоб зробити висновок  про рівень ефективності роботи  підприємства отриманий прибуток  порівнюють із здійсненими витратами.  Витрати можна розглядати як  поточні витрати діяльності підприємства, тобто собівартість продукції  (робіт, послуг); і також витрати  можна розглядати як авансовану  вартість (авансовий капітал) для  забезпечення виробничої та фінансово-господарської  діїльності підприємства.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 2 АНАЛІЗ ПРИБУТКОВОСТІ  НА ПРИКЛАДІ ВАТ «БЕРДЯНСЬКИЙ ХЛІБОКОМБІНАТ»

2.1 Загальна характеристика  підприємства ВАТ «Бердянський  хлібокомбінат»

ВАТ "Бердянський хлiбокомбiнат" - сучасне високомеханiзоване підприємство з високою культурою виробництва, оснащене високопродуктивним устаткуванням, працююче за прогресивною класичною технологією випiчки хлiбобулочних i кондитерських виробiв з своїми традицiями, що склалися.

Основні види діяльності підприємства:

1.Виробництво хліба та  хлібобулочних виробів;