Расчёт колоны

6. Монтаж внутрішніх пристроїв колоних апаратів

Монтаж насадок. Якщо за умовами роботи апарата насадка може лежати безладно, її завантажують у такий спосіб. Апарат наповнюють водою до верхнього люка. Насадка (кільця Рашига, їїалля й т.д.), піднята на верхню площадку за допомогою якого-небудь такелажного пристрою, висипається з кошиків або мішків у воду. У міру наповнення колон зайва частина води спускається через нижній штуцер колони.

Установка тарілок. Монтаж ситчатых і клапанних тарілок зводиться головним чином до установки їх у строго горизонтальне положення.

До початку установки тарілок необхідно перевірити вертикальність корпуса колони.

Відхилення, що допускаються, від вертикальності колон Для колон, монтируемых без внутрішніх пристроїв, і для апаратів з насадками 0,3% висоти апарата, але не більше 35 мм

Для апаратів, монтируемых з колпачковыми тарілками 0,1% висоти апарата, але не більше 15 мм

У процесі монтажу тарілки повинні бути перевірені: відповідність її деталей конструктивним кресленням, відсутність ушкоджень, герметичність установки тарілки в корпусі колони й правильність установки деталей і тарілки в цілому.

 

7. Правила техніки безпеки при монтажі колонних апаратів

При підйомі апаратів небезпечні зони повинні бути обгороджені попереджувальними знаками, а вночі - червоними ліхтарями.

Лебідки, застосовувані при підйомі колон, повинні бути оглянуті й випробувані статичним навантаженням, на 10% перевищуючу їхню номінальну вантажопідйомність. Електричні лебідки повинні бути обладнані електромагнітним гальмом, а ручні - подвійним гальмуючим пристроєм, що складається із храпового й стрічкового гальм.

Самохідні крани, застосовувані при установці колон, повинні пройти технічний огляд, статичне й динамічне випробування й повинні бути зареєстровані в органах Госгортехнадзора.

До керування й обслуговування вантажопідйомних машин і механізмів, а також до виконання обов'язків сигнальників і стропальників допускаються особи не моложе 18 років, які пройшли медичний огляд і відповідне навчання.

До стропування допускаються тільки досвідчені такелажники. Користуватися несправними або випадковими стропами невідомої вантажопідйомності, а також використовувати дріт у якості растяжек, відтягнень і т.п. не можна. Це може привести до аварії. Петлі стропа варто надягати по центрі гака піднімального механізму, а гак установлювати по центрі стропування. При користуванні дворогими гаками необхідно стежити за рівномірним розподілом вантажу на обоє рогів.

При початку підйому колони спочатку потрібно підняти неї від землі па 200 мм, оглянути стропування й такелажне оснащення, а потім, переконавшись у справності й стійкості піднімальних пристосувань і такелажного оснащення, можна продовжувати підйом. Гак піднімального механізму може бути звільнений від вантажу тільки після того, як колона буде змонтована й закріплена. При перерві в період підйому колони повинні бути вжиті заходи, щовиключають можливість пуску вантажопідйомних механізмів мимовільно або сторонніми особами. Пускові пристосування повинні бути виключені й закриті. Працювати на апарату, не встановленому в проектне положення й підвішеному на тросах вантажопідйомних пристроїв, забороняється. При підйомі апаратів способом повороту навколо шарніра з наступним доведенням до вертикального положення крани варто звільняти тільки після повної передачі навантаження на дотягиваюую систему.

Керівник підйому в процесі проведення робіт повинен перебувати в поле зору машиністів кранів або мотористів, які повинні бачити його сигнали, а також чути команду. Команди може подавати тільки керівник підйому.

Підйом апаратів кранами не слід робити в ожеледь, при сильному тумані або снігопаді, температурі зовнішнього повітря, що перевищує дану в паспорті крана, а також при силі вітру більше 6 балів (швидкість вітру 10-12 м/сек).

 

8. Порядок випробування на міцність та герметичність

 

Необхідність контролю на герметичність, ступінь герметичності і вибір методів і способів випробувань повинні бути обумовлені в технічній документації. Контроль на герметичність слід проводити згідно вимогам ОСТ 26-11-14.

Гідравлічному випробуванню підлягають апарати після їх виготовлення, вони повинні проводитися на підприємстві - виробника.

Для гідравлічного випробування а апаратах повинна використовуватися вода. Допускається за узгодженням з розробником використання інший рідина. Температура води повинна прийматися не нижче за критичну температуру крихкості матеріалу апарата вказується розробником в технічній документації. За відсутності вказівок температура води повинна бути в межах від +5 до +40 °С,

Різниця температур стінки апарата і навколишнього повітря під час випробування не повинна викликати конденсацію вологи на поверхні стінок.

При заповненні апарата водою повинно бути видалене повітря з внутрішніх порожнин. Тиск слід піднімати поступово до досягнення пробного. Швидкість підйому тиску не повинна перевищувати 0,5 МПа (5 кгс/см") в хвилину, якщо немає інших вказівок розробників в технічній документації. Час витримки під пробним тиском повинен бути не менше 10-30 хв.

Пробний тиск повинен контролюватися двома манометрами. Манометри вибираються одного типу межі вимірювання, класу точності,

однакової ціни ділення. Манометри повинні мати клас точності не менше 2,5.

Після проведення гідравлічного випробування вода повинна повністю бути видалена.

Кріплення труб для трубних систем, з'єднань типу труба - решітка, де не допускається зміщення середовищ (перетікання рідини), слід проводити гелієм (галогенним) течіє шукачем або люмінесцентно-гідравлічним методом.

Контроль зварних швів на герметичність  допускається проводити капілярним методом: змочуванням гасом. При цьому поверхня контрольованого шва із зовнішнього боку слід покрити крейдою, а внутрішню - рясно змочувати гасом в перебігу всього періоду випробування.

 Час витримки зварних швів  при випробуванні змочуванням  гасом повинен бути не менш вказаного, це залежить від товщини стінки (до 4 мм - 20- 30 хв.; від 4 до 10 мм - 25-35 хв.; понад 10 мм - 30-40 хв.). Контроль на герметичність швів приварювання зміцнюючих кілець і зварних з'єднань облицювання патрубків і фланців слід проводити пневматичним випробуванням.

 Пробний тиск пневматичного  випробування повинен бути: 0,4 - 0,6 МПа (4-6 кгс/см), але не більш розрахункового тиску судини для швів укріплюючих кілець; 0,05 МПа (0,5 кгс/см ) для зварних з'єднань облицювання. Контроль необхідно здійснювати обмазкою мильною емульсією.

 Якість з'єднання слід вважати  задовільною, якщо в результаті  застосування будь-якого відповідного заданому класу герметичності методу не буде виявлено течу (витоків).