Модернизация привода поворота конвертора

Ремонти проводяться силами спеціалізованих ремонтних організацій, ремонтним й експлуатаційним персоналом цеху. Обсяги роботи з відходу й нагляду за устаткуванням розподілені й закріплені розпорядженням по цеху за кожною технологічною бригадою й окремими особами ремонтного й експлуатаційного персоналу.

Строге дотримання графіків оглядів і поточних ремонтів устаткування, що сприяють підтримці устаткування в робочому стані й своєчасному виявленні дефектів.

Для підтримки справного стану приводу та стопорного механізму конвертора необхідно проводити планові профілактичні огляди працівниками механослужби цієї ділянки, починаючи із чергового слюсаря й закінчуючи головним механіком цеху, але обсяг, зміст і періодичність оглядів для цих працівників різні.

Усі механіки оглядають устаткування підвідомчої ділянки. Чергові слюсарі оглядають устаткування при проведенні ТО, виконуючи регламентовану роботу й усуваючи виявлені несправності. Результати огляду фіксуються в змінному журналі. Періодичність їхніх оглядів звичайно 4 доби.

Ремонтний персонал (слюсарі) оглядає довірене йому устаткування з періодичністю 5 доби й теж із проведенням ТО. НТР всіх рангів оглядають устаткування рідше, але в більшому обсязі, і головна мета їхніх оглядів - визначення технічного стану устаткування й контроль за проведенням ТЕ підлеглим персоналом. У цілому призначення планових профілактичних оглядів, виявлення дрібних несправностей, одержання об'єктивної інформації служить для планування ремонту. Для оглядів механічного устаткування ділянки призначають реально здійсненну періодичність: майстер-механік ділянки, повинен оглядати все устаткування один раз в 2 тижні, механік цеху один раз в 2 місяці, помічник начальника цеху один раз в 4 місяці. Заступник головного механіка зобов'язаний оглянути устаткування довірених йому цехів один раз в 6 місяців, головний механік - все устаткування підприємства один раз у рік. Час цих оглядів сполучають згодом визначення технічного стану основних технологічних агрегатів і машин, що включають у проект графіка капітальних ремонтів на наступний календарний рік.

Своєчасна видача замовлень на виготовлення запасних деталей; для капітальних ремонтів за 6 місяців до початку ремонту. Залучення попередньо підготовлених робітників-експлуатаційників до виконання ремонтів і закріплення всього устаткування за ремонтним персоналом.

Проведення капітальних ремонтів відповідно до затверджених типових положень із ремонту й сіткових графіків.

Забезпечення обліку всіх запасних вузлів і деталей на центральному складі з виділенням у цехові комори тільки швидкозношуваних деталей, номенклатуру яких установлює відділ головного механіка.

10 Вибір форми і методу проведення ремонту

Найбільш ефективним методом проведення капітальних ремонтів є  метод сіткового планування  й керування ремонтом.

У 1972 р. металургійним ВАТ "Арселор Міттал Кривий Ріг" розроблена мережна модель ремонту приводу конвертора, що може бути застосована в якості типової при сітковому плануванні й організації ремонту приводу повороту конвертора.

При розробці й впровадженні моделі сіткового планування й керування ремонтом конвертора інститутом разом з підприємствами були досліджені, а потім доповнені або змінені, організаційні, технологічні й нормативні елементи підготовки й проведення капітальних ремонтів, на підставі яких розроблені:

1)          Нові форми дефектних відомостей і переліків необхідних ремонтних робіт, що становлять на підставі  даних агрегатних журналів за міжремонтний період.

2)          Нові  технологічні схеми  ремонту  в  підготовчий період, що     відповідають наявному  ремонтному устаткуванню й прийнятому методу ремонту з максимально можливим паралельним проведенням робіт.

3)          Норми витрат праці й часу на виконання ремонтів, обумовлені  розрахунком за фактичними даними попередніх ремонтів, по яких визначалися загальний обсяг ремонтних робіт і тривалість ремонту.

4)          Нові  схеми   організації   підготовки  й  керівництва ремонтними  роботами, що забезпечують  можливість  зниження  працевтрат на ремонт і тривалості ремонту.

5)          Відновлення працездатності устаткування, втраченої в процесі його експлуатації, може також з більшим ефектом досягатися шляхом впровадження методу розосередженого ремонту й агрегатної заміни.

Сутність розосередженого методу проведення капітальних ремонтів полягає у виконанні робіт із частин, у дні планових його зупинок на поточні й середні ремонти, що дозволяє скоротити   тривалість   простою   устаткування   в ремонті. У ряді випадків цей метод дозволяє збільшити нормативну періодичність капітальних ремонтів.

При  проведенні розосередженого капітального ремонту в період поточних ремонтів виконуються тільки такі роботи, які технічно можливо робити незалежно від обсягу поточних або середнього ремонтів. Друга умова проведення розосередженого ремонту - мінімальний обсяг по капітальному ремонту устаткування повинен включати повний обсяг робіт по капітальному ремонту окремого вузла або механізму. У випадку неможливості виконання ремонту в повному обсязі за час, передбачений планом для зупинки агрегату на поточний ремонт, допускається збільшення тривалості цієї зупинки. Однак тривалість, протягом якої капітальний ремонт може здійснюватися розосередженим методом, не повинна перевищувати тривалості, передбаченої ремонтним циклом устаткування. Річні витрати на розосереджений   ремонт списуються на амортизаційні відрахування.

              Ефективним шляхом проведення ремонтів є метод агрегатної заміни вузлів і механізмів, що дозволяє скоротити строки простоїв устаткування в ремонті.

11 Розробка графіка планово-запобіжних ремонтів

              Нормативи періодичності, тривалості ремонтів, а також їхня трудомісткість і структура ремонтного циклу наведена в таблиці 2.5.

              Основою для проведення ремонтів є річний графік планово-попереджувальних  ремонтів, що становить на початок планованого року й охоплюючий всі види ремонту машини, що затверджується головним механіком і головним  інженером  комбінату.

Плани планово-попереджувальних ремонтів устаткування оформляються у вигляді графіка. Річний графік планово-попереджувальних ремонтів (ППР) для проведення ремонтів конвертору.               Місячний графік (ППР) складається в цеху на основі річного графіка. У місячний графік можуть бути включені  устаткування проведення ремонтів, яких не передбачено річним графіком.

Підготовка до (ППР) починається зі складання дефектної відомості на ремонт. На підставі ремонтних відомостей механік цеху становить зведеного графіка ремонту устаткування цеху. На підставі зведених ремонтних відомостей підсумовується загальна потреба в матеріальному технічному постачанні ремонту, а за тиждень до початку ремонту вона обговорюється на нараді в начальника цеху, де виробляється вв'язування всіх служб цеху механіків, електриків, технологів.

При завершенні підготовчих робіт, у строк, передбачений планом, конвертор зупиняється на ремонт. Вивід машини на ремонт виробляється особою, відповідальною за справний стан машини.

На ремонт видається наряд-допуск у якому вказуються міри безпеки умов виконання ремонтних робіт. Після закінчення ремонту готовність цеху, або ділянки до роботи і якість проведення ремонту приймається комісією, призначеної в наказі по заводу.

На графіку планово - попереджувальних ремонтів (див.табл.1) відбиті види ремонтів - поточний (Т1) і капітальний (К).

26

Таблиця  1 Графік планово - запобіжних ремонтів приводу повороту конвертора

Продовження таблиці 1 Графік планово - запобіжних ремонтів приводу повороту конвертора

26

              12 Методи відновлення деталей

З несправностей, що зустрічаються на валах стопорного механізму, відзначимо поломки або тріщини, погнутість, скручування, ушкодження шпонкових канавок і поверхонь цапф.

У невідповідальних вузлах, де довжина тріщини валу становить 10% від довжини валу, а глибина тріщини 10% від діаметра валу, тріщину можна заварити електродом з якісною обмазкою, після чого це місце віджигають і проточують до креслярського розміру. У відповідальних вузлах вали із тріщинами бракують незалежно від розмірів тріщини. Зношені шійки, цапфи, шпонкові канавки звичайно заварюють електрозварюванням з наступними віджигом й обробкою. Якщо зношування незначні, то їх відновлюють металізацією. В окремих випадках зламані вали зварюють. Застосування цього способу ремонту обмежується тим, що у звареному шві можуть виникнути усталісні тріщини. Крім того, у звареному шві, наплавленому звичайним способом, завжди втримується більше шкідливих для сталі газів (кисню, азоту), чим у металі виливків, що робить метал менш міцним.

До несправностей роликів стопорного механізму відносять повну або часткову поломку, тріщину на ободі ролика або його поломку, тріщину на маточині й розробку шпонкового паза. Причинами поломки роликів можуть бути перевантаження, однобічне навантаження, непомітні тріщини в матеріалі заготовки, слабка опірність металу поштовхам. Ролик, що лопнув, відновлюють зварюванням, при цьому рекомендується нагрівати їх перед зварюванням до червоного розжарювання й обпалюють їх після зварювання. Шпонкові пази ролика, що лопнули, також зварюють, але попередньо обробляють тріщини під кутом 60° і підігрівають сусідні ділянки деталі. При наявності тріщини на пазі ролика паз проточують і насаджують на нього два сталевих бандажі, нагрітих попередньо до 400° С.                            

Шпонки служать для кріплення роликів на валах і тому є відповідальними деталями. При роботі стопорного механізму вони передають великі навантаження. Шпонки виготовляють з вуглеводистої сталі типу Ст6, Ст7 або зі сталі 45 й 50. Шпонки з м'якої сталі мнуть, і нерухомість з'єднання порушується.

З несправностей шпонкових з'єднань відзначимо зім'яті бічні поверхні шпонок і шпонкових канавок.

Зім'яту шпонкову канавку можна розширити як у деталі, так і на валу за допомогою крейцмейселя або шляхом фрезерування до одержання канавок правильної форми. Однак розширення канавки не повинне перевищувати 10% від первісної її ширини. Інакше потрібно готовити нову шпонку відповідно ширині нової канавки.