Упаковка товарів та операції з нею (за матеріалами магазину «Престиж»)

Результати зводимо в таблицю 3.1.

Таблиця 3.1

Аналіз видів упаковки та тари, що використовується в магазині «Престиж»

Висновки.

Таким чином, упаковку класифікують по ряду ознак: місцем пакування, призначенням, матеріалом, формою, вантажопідйомності та габаритам, кратності використання. Відповідно до ДСТУ 2890-94 "Тара і транспортування, терміни та визначення" розрізняють такі типи тари: контейнери, ящики, бочки, барабани, мішки, фляги, каністри, балони, банки, пляшки, флакони, туби, пробірки, ампули, пакети, коробки, пачки.

За місцем пакування розрізняють упаковку виробничу (цю технологічну операцію здійснює виробник) і торгову - проводить продавець. Ця торгова послуга може бути безплатною або платною. При цьому безкоштовна послуга з пакування входить у витрати обігу, а платну послугу оплачує споживач.

За призначенням упаковку підрозділяють на споживчу і транспортну.
Споживча упаковка призначена для порівняно невеликих розфасовок і збереження товару у споживача. Цей вид упаковки передбачає попередню розфасовку товару виробником або продавцем і відпустку споживачеві в розфасованому вигляді, із заздалегідь зумовленими кількісними характеристиками (маса, об'єм або довжина).

Транспортну упаковку використовують для перевезення товарів та оптової і дрібнооптової продажу.

За результатами наведеної класифікації та по наслідкам проведеного дослідження товарообороту магазину «Престиж» в 2009 - 2010 р.р. ми проаналізували основні види тари, що використовується в магазині і визначили, що основна частина товарів (69,0%) надходить в продаж вже упакована виробникам відповідно до попиту споживача і вимог ринку.

17,0% товарів (супутні товари, святкові набори, комплекти, рекламна продукція) упаковується в магазині.

Також склади магазину «Престиж» оснащенні ящиками, піддонами, коробками та контейнерами для відповідного зберігання та постачання продукції споживачам або до місця викладки і продажу.

4. Стандартизація, уніфікація і маркування тари

Постійний розвиток виробництва, торгівлі та збільшення обсягів використання тари нерозривно пов'язаний із заходами по її уніфікації.

Уніфікація тари – процес приведення всього різноманіття видів, форм і розмірів тари до обмеженого числа типорозмірів і закріплення їх за певними товарними групами. Вона здійснюється на базі єдиного модуля для тари, транспортних засобів, засобів механізації вантажувально-розвантажувальних робіт і устаткування для зберігання.

Модулем уніфікації для транспортної тари прийнятий міжнародний плоский піддон розміром 800 x 1200 мм. З урахуванням цього модуля розроблена сітка уніфікованих зовнішніх і внутрішніх розмірів ящика, а за внутрішніми розмірами визначені уніфіковані розміри споживацької тари. Виходячи з оптимальної шкали встановлюються також певні розміри тари по висоті. Все це дозволяє уніфікувати формати тарних матеріалів, пакувальних машин і інших видів устаткування, а також габарити транспортних засобів, що, у свою чергу, створює умови для упровадження єдиної системи технології обробки вантажних місць на транспорті, на підприємствах оптової і роздрібної торгівлі.

Уніфікація розповсюджується не тільки на тару з прямокутною підставою (ящики, коробки і т. д.), але і на інші види тари. При цьому ґрунтується вона також на модулі 800×1200 мм.

Стандартизація тари передбачає встановлення найраціональніших типів тари з погляду матеріалів виготовлення, конструктивних особливостей, розмірів, форми і ваги. Однією із задач стандартизації є встановлення загальних технічних вимог до тари, правил її приймання, маркіровки, транспортування і зберігання [26].

Розрізняють дві групи стандартів на тару.

До першої групи відносяться нормативні стандарти, в яких сформульовані загальні технічні вимоги до тари, визначені її типи і основні параметри, методи випробувань. Так, в стандарті «Ящики дерев'яні. Номенклатура показників» приведені номенклатура показників якості і класифікаційні угрупування дерев'яних ящиків. У спеціальному розділі цього важливого документа регламентоване застосування показників якості дерев'яних ящиків. Існують стандарти, в яких приведені загальні і основні поняття, пов'язані з тарою, найважливіші терміни і дані їх визначення.

Друга група включає наочні стандарти на тару для конкретних видів продукції (товару). У них приведені найменування і призначення тари, типи і особливості її конструкції, технічні вимоги і т.д. Наочні стандарти розробляються на підставі нормативних.

Система стандартизації тари ґрунтується на принципах максимальної економії матеріальних, трудових і фінансових ресурсів. Вона встановлює оптимальну масу конкретних видів тари і раціональні габарити з урахуванням вживаних транспортних засобів.

Перелік національних стандартів, які в разі добровільного застосування є доказом відповідності продукції вимогам технічного регламенту з підтвердження відповідності пакування (пакувальних матеріалів) та відходів пакування, що мають бути застосовані в магазині «Престиж» наводимо в Додатку Г [26].

Діючими стандартами передбачена система показників якості, які застосовуються при розробці конструкторської і нормативно-технічної документації на конкретні види тари. Наприклад, номенклатура показників якості дерев'яних ящиків включає наступні показники: призначення, надійності, ергономічні, естетичні, технологічності, транспортабельної, патентно-правові, стандартизації і уніфікації.

До показників призначення відносяться: матеріал; розміри; гранична маса упакованого вантажу; місткість; опір стисненню; опір ударам; стійкість до дії дощу; вогкість і таке інше.

Показники надійності, у свою чергу, включають показники ремонтопридатності, довговічності і тривалість збереження [15, c.210].

Важливими показниками якості тари є показники транспортабельності. До них відносяться коефіцієнт складування, що вказує на ступінь використовування транспортних засобів і складських приміщень, і коефіцієнт пакетування (на піддонах 800×1200 і 1000×1200 мм), що свідчить про ступінь використовування піддону. Коефіцієнт пакетування розраховується як відношення площі піддону під ящиками до площі піддону.

Якість конкретних видів нової (після її виготовлення) тари визначається за відповідними стандартами з урахуванням вимог, які висловлені в розділах «Типи і розміри», «Технологічні вимоги», «Правила приймання», «Методи контролю» [30, c.3].

Якість тари, що знаходиться в обігу, визначається відповідно до вимог діючих Правил застосування, обігу і повернення багатооборотних коштів упаковки і Правил обігу поворотної дерев'яної і картонної тари.

В магазині «Престиж» переважно застосовують картонні коробки та дерев’яні ящики. Дерев'яні ящики з пошкодженнями, що перевищують дефекти, допустимі для ящиків, що вимагають ремонту, деталі дерев'яних бочок, а також бочки, що мають пошкодження понад тих, які допустимі для бочок, що вимагають ремонту, відносяться до дерев'яного тароматеріалу.

Картонні ящики, що мають пошкодження, що перевищують передбачені для ящиків II категорії, вважаються тароматеріалом.

У процесі стандартизації встановлюються також вимоги і порядок маркування та клеймування тари. Маркування має відображати: назву підприємства-виробника або його товарний знак, а також вказувати стандарт або інший нормативно-технічний документ, відповідно до якого виготовлена тара. На багатооборотну тару повинен наноситись напис "Багатооборотна". Крім тарного маркування в процесі руху тари з товаром на неї може наноситися також інформація товарного, відправницького, залізнично-вантажного, спеціального, міжнародного маркування (зокрема маніпуляційні знаки, знаки безпеки тощо).

Маркування, яке характеризує тару (крім мішків), виробник зобов'язаний нанести:

—       на ящиках — у лівому верхньому куті торцевої стінки;

—       на бочках і барабанах — на одному з днищ, вільному від маркування, котре характеризує вантаж (за згодою зі споживачем маркування може наноситися на обичайку);

—       на флягах і балонах — на дні.

У торговельній практиці активно розповсюджується такий спосіб маркування товарів, як штрихове кодування товарів, якому відповідно до вимог Положення про штрихове кодування товарів", розробленого МЗЕЗіТ України, підлягають товари, що виробляються суб'єктами підприємницької діяльності та реалізуються через оптову та роздрібну торговельну мережу. Штрихове кодування — сукупність даних, поданих у вигляді штрихового коду та інших елементів, призначених для автоматичної ідентифікації товарів. Штрихові коди наносяться на етикетку, яка приклеюється безпосередньо до розваженого товару, на його упаковку (споживчу тару) та на транспортну тару (останній варіант, при якому характеризується цілий вантажний пакет з товаром одного найменування, є особливо ефективним з погляду підприємств оптової торгівлі) [28, c.2].

Маркування, що характеризує тару (окрім мішків), виробник наносить таким чином: на ящиках – в лівому верхньому кутку стінки торця; на бочках і барабанах – на одному з днищ, вільному від маркування, що характеризує вантаж (за угодою із споживачем вона може бути нанесена на обичайку); на флягах і балонах – на дні.

Маркування повинна містити наступну інформацію: найменування підприємства-виробника або його товарний знак; позначення стандарту або іншої нормативно-технічної документації, відповідно до яких виготовлена тара.

На багатооборотній тарі повинен бути напис «багатооборотний».

Висновки.

Таким чином, уніфікація тари — це процес приведення всього різноманіття видів, форм і розмірів до обмеженої кількості найбільш раціональних типорозмірів, закріплених за певними товарними групами. Тара уніфікується на основі єдиного модуля — стандартного євро-піддону розмірами 800 х 1200 мм. Завданням стандартизації та уніфікації тари є не тільки послідовне обмеження кількості типорозмірів тари, але й уніфікація деталей та форматів тарних матеріалів, таровиготавлюючих і фасувально-пакувальних машин.

У процесі стандартизації встановлюються також вимоги і порядок маркування та клеймування тари. Маркування має відображати: назву підприємства-виробника або його товарний знак, а також вказувати стандарт або інший нормативно-технічний документ, відповідно до якого виготовлена тара. Крім тарного маркування в процесі руху тари з товаром на неї може наноситися також інформація товарного, відправницького, залізнично-вантажного, спеціального, міжнародного маркування (зокрема маніпуляційні знаки, знаки безпеки тощо).

У торговельній практиці активно розповсюджується такий спосіб маркування товарів, як штрихове кодування товарів, якому відповідно до вимог Положення про штрихове кодування товарів", розробленого МЗЕЗіТ України, підлягають товари, що виробляються суб'єктами підприємницької діяльності та реалізуються через оптову та роздрібну торговельну мережу.

Штрихове кодування — сукупність даних, поданих у вигляді штрихового коду та інших елементів, призначених для автоматичної ідентифікації товарів. Штрихові коди наносяться на етикетку, яка приклеюється безпосередньо до розваженого товару, на його упаковку (споживчу тару) та на транспортну тару (останній варіант, при якому характеризується цілий вантажний пакет з товаром одного найменування, є особливо ефективним з погляду підприємств оптової торгівлі).

5. Організація товарообороту

Під обігом тари розуміють її оборот (повернення) між двома послідовними заповненнями. У торгівлі виконується цілий ряд операцій, пов'язаних з оборотом тари. Основними з них є: