Роль комерційної служби в покращенні структури асортименту роздрібного підприємства та залучення додаткових товарних ресурсів

ТЕМА: Роль комерційної служби в покращенні структури асортименту роздрібного підприємства та залученні додаткових товарних ресурсів.

План

              Вступ

1.      Поняття та зміст асортиментної політики в торгівлі.

2.      Стисла економічна характеристика роздрібного торгового підприємства та середовища його функціонування.

3.      Фактори, що впливають на формування асортименту товарів конкретного роздрібного підприємства.

4.      Функції комерційної служби щодо формування асортименту конкретного роздрібного підприємства.

5.      Аналіз структури асортименту конкретного роздрібного підприємства.

6.      Шляхи покращення структури асортименту торгового підприємства та залучення додаткових товарних ресурсів.

Вступ

              Актуальність теми. Всім відомо, що успішність бізнесу, вимагає не тільки самовіддачі керівника, але й постійних фінансових уливань, які, як правило, можна запозичити у фінансово-кредитних інститутів. Одна зі складові одержання фінансових вкладень у бізнес - це грамотно проведене маркетингове дослідження. Більшість невдач у бізнесі (від втрати частки ринку до банкрутства) викликане тим, що важливі стратегічні рішення приймаються або в умовах недоліку інформації, або на основі помилкових або застарілих даних. Маркетингові дослідження дозволять одержати необхідну інформацію й знизити ризик при прийнятті важливих рішень.

              Метою курсової роботи є вивчення теоретичних та практичних засад визначення асортименту товарів торговельного підприємства в сучасних умовах на прикладі торгівельної мережі "Велика кишеня".

              Для досягнення поставленої мети треба вирішити наступні задачі:

-                     охарактеризувати діяльність ТМ "Велика кишеня";

-                     визначити фактори, що впливають на формування асортименту товарів ТМ»Велика кишеня»;

-                     розглянути питання формування та покращення структури асортименту товарів  в економічній літературі;

-                     надати висновки та пропозиції.

              Основою для розгляду формування та покращення структури асортименту товарів торговельного підприємства було обрано торгівельну мережу "Велика кишеня", що успішно функціонує на українському ринку.

              Об’єктом дослідження є асортимент товарів торгівельного підприємства.

              Предметом дослідження є комерційна інформація та її використання.

              Курсова складається із вступу, шести розділів і висновків та пропозицій.

1.Поняття і зміст асортиментної політики в торгівлі

Високі показники господарсько-фінансової діяльності та культура торговельного обслуговування населення на підприємствах роздрібної торгівлі залежать від постійної наявності в продажу широкого і стійкого асортименту товарів.

              Спеціалізація виробників на випуску окремих видів товарів, яка дає їм можливість розширювати асортимент, поліпшувати якість, вдосконалювати технологію виробництва,значно скорочувати термін освоєння та серійного випуску більш конкурентноспроможних нових товарів, разом з тим призволить до звуження асортименту товарів, що випускаються. Виникає потреба у їх підсортуванні на оптових складах та в роздрібній торговельній мережі, де мають бути представлені товари різних промислових та сільськогосподарських підприємств вітчизняного та закордонного виробництва.

              Процес підбирання і установлення номенклатури товарів за різними ознаками спрямований на задоволення попиту населення і забеспечення високої прибутковості роботи підприємств торгівлі, називається формуванням асортименту.

              Як відомо, перелік товарів, які реалізуються на підприємствах роздрібної торгівлі, називається торговельним асортиментом. Формування торговельного асортименту в роздрібній торговельній мережі спрямовано на найбільш повне задоволення запитів покупців та активний вплив на попит для підвищення рівня і культури споживання.

              Перетворення виробничого асортименту в торговельний починається на підприємствах оптової торгівлі, які організовують закупівлю і доставку основної маси товарів складного асортименту. На підприємствах роздрібної торгівлі здійснюється перетворення виробничого асортименту в торговельній за основними групами продовольчих та непродовольчих товарів першої необхідності і простого асортименту, які закуповуються безпосередньо у виробників.

              Загальні напрями у формуванні асортименту товарів торговельними організаціями і підприємствами як оптової, так і роздрібної торгівлі визначаються їх асортиментної політикою.

              Асортиментна політика - це комплекс заходів щодо управління асортиментом товарів. Вона відображає вимоги і форми розподілу праці між учасниками товаропросування (товарору) і має на меті розробити принципи підбору товарів з врахуванням специфіки роботи окремих підприємств і організацій. Разом з тим, асортиментна політика в роздрібній торгівлі не зводиться лише до орієнтації магазинів на торгівлю окремими групами (комплексами) товарів. Вона включає загальні напрями формування асортименту товарів в роздрібній мережі міста, мікрорайону, торговельної організації, приватного підприємства чи фірми.

              Кінцевою метою асортиментної політики є отримання прибутку та забезпечення високої ефективності роботи промислових і торговельних підприємств, які досягаються за рахунок максимально можливої відповідності обсягів і структури виробництва товарів народного споживання купівельному попиту населення.

              Асортиментна політика є важливим складником загальної стратегії роздрібної торгівлі. Стратегія оптимізації асортименту може здійснюватися шляхом звуження його широти і зменшення глибини: магазини скорочують асортимент до декількох товарних груп, а в межах груп – організовують продаж лише самих популярних і ходових товарів. Це дозволяє значно зменшити товарні запаси, збільшити швидкість обертання товарів скоротити потребу в кредитах на закупівлю та реалізацію товарної маси.

              Якщо в основу формування асортименту покладена стратегія максимального його розширення і поглиблення, то вона потребує значно більших фінансових ресурсів, але дозволяє запропонувати покупцям дуже широкий асортимент товарів, які можна знайти тільки в цьому магазині.

              Таким чином, асортиментна політика повинна обиратися з врахуванням загальної мети і стратегічних підходів, які ставить перед собою керівництво фірми, роздрібного торговельного підприємства. Вона має за мету організацію продажу в магазині збалансованого асортименту товарів, який в раціональних співвідношеннях поєднує товари різних товарних груп залежно від потреб ринку, має враховувати рентабельність торговельної діяльності. При цьому прибутковість торгівлі може бути досягнута як за рахунок скорочення, так і розширення товарного асортименту. Стратегія формування асортименту в цьому випадку має визначити, чи підвищиться рівень доходів магазину, якщо торгувати (чи не торгувати) цим товаром.

              Особливого значення набуває концепція прибуткової роботи в умовах ринкової економіки, яка орієнтована на отримання прибутку від комерційної діяльності. Однак не завжди прибуток кооперації, яка обслуговує майже все населення і виконує соціальне завдання держави – торговельне обладнання пайовиків і жителів села, в останні роки здійснює торгівлю зі значними збитками. Особливо у віддалених та малих населених пунктах.

              Тому рішення з асортиментної політики не повинні ґрунтуватися лише на рентабельності роботи торговельних підприємств. Вони мають враховувати результати всебічного аналізу їх діяльності, основних завдань і прийнятої стратегії розвитку.

              Асортиментна політика – важливе народногосподарське завдання, раціональне вирішення якого потребує скоординованих дій як на загальнодержавному рівні, так і в окремих сферах діяльності: виробничій сфері, оптовій і роздрібній торгівлі.

              Асортиментна політика на загальнодержавному рівні зводиться до регулювання виробництва і реалізації товарів народного споживання за допомогою законодавчих актів, постанов, інших нормативних документів з метою виробництва товарів, які відповідають купівельному попиту населення. Вона визначає рівень і організацію збутової і комерційної роботи в промисловості, оптовій і роздрібній торгівлі.

              Асортиментна політика у виробничій сфері спрямована на постійне розширення і оновлення асортименту товарів, які виробляються на вітчизняних промислових підприємствах. Основним завданням її є більш повне задоволення потреб населення, поліпшення структури споживання, що у підсумку зводиться до розробки і випуску оптимального асортименту товарів за високого рівня ефективності виробництва та мінімальних витрат.

              У сфері торгівлі асортиментна політика спрямована на раціональне розміщення наявного асортименту товарів на оптових і роздрібних торговельних підприємствах. При цьому товари складного асортименту, малого та періодичного попиту можуть спочатку надійти на оптові бази і скласти для підсортування. Товари простого асортименту, повсякденного та масового попиту, як правило, поставляються безпосередньо підприємствам роздрібної торгівлі. Асортиментна політика при цьому спрямована на забезпечення раціонального розміщення наявного асортименту товарів у роздрібній торгівельній мережі.

              Асортиментна політика у сфері роздрібної торгівлі має за мету створити максимально широкі можливості вибору товарів у магазині з урахуванням мінімізації витрат часу покупців на купівлю за високої ефективності торговельної діяльності. Широка номенклатура товарів, які надходять для реалізації в роздрібну торговельну мережу, їх постійне оновлення, ускладнюють контроль за асортиментом за моделями, фасонами, а наявність дрібної торговельної мережі не дозволяє здійснювати ефективне управління ним. Виникає потреба в розробці певної стратегії в асортиментній політиці.

              У масштабах країни стратегія асортиментної політики передбачає розширення асортименту товарів вітчизняного виробництва, орієнтацію на власні можливості товаровиробників, оптимізацію асортименту з кожної товарної групи і підгрупи за рахунок зняття з виробництва застарілих моделей і фасонів, оновлення асортименту на якісно новій основі.

              Стратегія формування асортименту товарів різними торговельними системами має свої особливості. Комерційні структури та приватні підприємці в основу своєї асортиментної політики кладуть отримання максимального прибутку та посилення своїх позицій в конкурентній боротьбі.

              Підприємства державної торгівлі та споживчої кооперації виконують і соціальні функції щодо обслуговування спеціального контингенту споживачів (сільське населення , інваліди, учасники Великої Вітчизняної війни, чорнобильці).

              Основні напрями асортиментної політики системи споживчої кооперації передбачають:

      максимальне наближення торгівлі товарами повсякденного попиту до покупців і формування стійкого асортименту товарів в магазинах, найбільш наближених до населення за концентрації торгівлі товарами складного асортименту, малого і періодичного попиту в торговельних центрах, універмагах, спеціалізованих магазинах, та організації приймання попередніх замовлень на них в магазинах «Товари повсякденного попиту», «Продукти», автомагазинах;

      формування асортименту товарів за споживчими комплексами і мікро комплексами;

      включення в основний асортимент магазинів широкого переліку супутніх товарів;

      розробка і затвердження для кожного магазину обов’язкового асортиментного переліку товарів.

Впровадження асортиментної політики дозволило впорядкувати торгівлю товарами повсякденного попиту і складного асортименту, забезпечити поліпшення основних показників господарсько-фінансової діяльності магазинів: зростання товарообороту, прискорення оборотності товарів, підвищити рентабельність роботи магазинів, поліпшити торговельне обслуговування сільського населення.

Однак аналіз проведення асортиментної політики в сучасних умовах свідчить про певний відхід від основних принципів асортиментної політики в сфері торгівлі. Приватизація державної торгівлі, значне погіршення стну торговельної галузі споживчої кооперації, проблеми зростання приватної торгівлі спричинили значне погіршення роботи з формування асортименту товарів у роздрібній торговельній мережі. Майже не враховується типізація і спеціалізація магазинів, формування асортименту товарів залежить від наявних коштів і часто не враховує реальні потреби населення. Низька купівельна спроможність основної маси населення не дозволяє формувати широкий асортимент в магазинах, що, в свою чергу, призвело до майже повної ліквідації продажу товарів методом самообслуговування, згорнуто інші прогресивні методи продажу.

Становище, що склалося, негативно впливає і на всю сферу торгівлі. Вихід з кризи може бути досягнуто шляхом перебудови народного господарства України на принципах ринкової економіки, підвищення матеріального добробуту населення, повернення до основних принципів асортиментної політики як на рівні держави, торговельних систем, так і на місцевих органів самоврядування.